ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРІБНОЇ КІЛЬКОСТІ ЕВАКУАЦІЙНИХ ТА РЕМОНТНИХ ВІДДІЛЕНЬ, А ТАКОЖ ВЕЛИЧИНИ РЕЗЕРВУ ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2015-24-3-166-169Ключові слова:
озброєння та військова техніка, евакуація, ремонт, резерв.Анотація
У статті викладено метод, який дозволяє визначати таку кількість евакуаційних та ремонтних відділень, а також величину резерву озброєння та військової техніки (ОВТ), які у комплексі забезпечуватимуть підтримання заданого рівня боєздатності військ з урахуванням фінансових обмежень. Відмінність запропонованого методу від відомих полягає у такому: комплексно визначається потрібна кількість евакуаційних та ремонтних відділень, а також величини резерву ОВТ з позицій підтримання заданого рівня забезпеченості військ ОВТ; вирішення оптимізаційної задачі дозволяє знайти такий склад РВО, за якого витрати на компенсування втрат ОВТ були б мінімальними або не перевищували встановленого рівня; застосовується математична модель спільного функціонування евакуаційних та ремонтних органів (на основі СМО з очікуванням), яка досить адекватно відображає розглядуваний процес.Посилання
Shuenkin V.A., Ishutin I.S. (2010) Teoretical base of of logistic support of forces: training aid. [Teoretychni osnovy materialno-tehnichnogo zabezpechenniy viysk (syl): navchalniy posibnyk], CNDI ZSU, Kiev, 923 p.
Romanchenko І.S., Shuyenkin V.О., Khazanovich О.І., Marko І.U. (2013) Theoretical base of analyze, simulate and synthesis of logistic system as a distributed in range system: monography [Teoretychni osnovy analizu, modeluvanniy ta syntezu materialno-tehnichnogo zabezpechenniy yak prostorovo-rozpodilenoi systemy], CNDI ZSU, Kiev, 221 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.