Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони

Метод оцінювання ефективності підрозділів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту під час аерозольного маскування військ від безпілотних літальних апаратів з оптико-електронними системами наведення

2025-10-21T14:36:41+03:00

З огляду на значні зміни можливостей засобів ураження противника ефективність сил і засобів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту військ набуває актуальності. Сьогодні наявні методи оцінювання ефективності сил і засобів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту демонструють обмеження у врахуванні повного переліку факторів, які впливають на показники ефективності виконання завдань аерозольного маскування, що вимагає їх удосконалення.

Метою статті є висвітлення методу оцінювання ефективності підрозділів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту під час аерозольного маскування військ від безпілотних літальних апаратів з оптико-електронними системами наведення.

Методи дослідження. У роботі використано аналітичні методи, математичного програмування та теорії ймовірності. Аналітичні методи дали змогу вибрати необхідний кількісний склад засобів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту військ з урахуванням типу об’єкта захисту, удосконалення якісного складу засобів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту за рахунок впровадження перспективних зразків аерозольного маскування. Методом цілочисельного математичного лінійного програмування розв’язана оптимізаційна задача визначення складу засобів аерозольного маскування, які забезпечать маскування військ протягом максимального часу. Методи теорії ймовірності дозволили комплексно підійти до визначення узагальненого показника ефективності – ступеня зменшення кількості уражених критичних елементів об’єкта та ймовірності виходу безпілотного літального апарату до об’єкта. Інтеграція цих методів забезпечила підґрунтя для розроблення методу, який охоплює оцінювання ефективності виконання завдань хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту, зокрема аерозольного маскування військ.

Отримані результати дослідження. За рахунок застосування у методі узагальненого показника зменшення кількості уражених критичних елементів об’єкта стало можливим з більшою точністю розробити рекомендації щодо обґрунтування вимог до складу сил і засобів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту під час аерозольного маскування військ від безпілотних літальних апаратів з оптико-електронними системами наведення. На відміну від тих, які застосовувалися раніше, зазначений показник дозволяє оцінити ефект збереження військ (елементів об’єктів) із застосуванням засобів аерозольного маскування. Запропоновано метод, який розроблено шляхом інтеграції аналітичних методів, математичного програмування та методів теорії ймовірності.

Елементи наукової новизни. Вперше запропоновано підхід до оцінювання ефективності виконання завдань аерозольного маскування врахуванням коефіцієнта прикриття військ і об’єктів з урахуванням швидкості і характеру середнього вітру та вертикальної стійкості повітря. Викладено спосіб визначення імовірності ураження одиночних об’єктів за відсутності або наявності аерозольного маскування в умовах застосування противником безпілотних літальних апаратів, зокрема з оптико-електронними системами наведення.

Теоретичне та практичне значення статті. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення методичного забезпечення процесів оцінювання, планування та виконання завдань хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту, підвищення ефективності прийняття управлінських рішень органами управління хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту у Збройних Силах України за рахунок використання методу.

Експериментальне оцінювання алгоритмів машинного навчання для прогнозування виробничих показників оборонно-промислового комплексу в середовищі Orange Data Mining

2025-10-20T09:18:10+03:00

У статті розглянуто прогнозування виробничих потужностей оборонно-промислового комплексу із застосуванням алгоритмів машинного навчання як інструментів інтелектуального аналізу даних у середовищі Orange Data Mining.

Мета. Визначення доцільності використання, експериментальна перевірка та оцінювання точності алгоритмів наївного баєсівського класифікатора, логістичної регресії та методу випадкових лісів для прогнозування виробничих потужностей оборонно-промислового комплексу із використанням машинного навчання у середовищі Orange Data Mining.

Методи дослідження. Застосовано методи системного аналізу, інтелектуального аналізу даних та крос-валідації у середовищі Orange Data Mining. Використано алгоритми наївного баєсівського класифікатора, логістичної регресії та методу випадкових лісів. Оцінювання точності здійснено за метриками AUC, точність, F1 та коефіцієнт кореляції Метьюса.

Отримані результати дослідження. Сформовано експериментальний набір даних, що враховує вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на виробничі процеси. Проведено порівняння алгоритмівашинного навчання, результати якого свідчать про суттєву перевагу алгоритму випадкових лісів, який досяг найвищих значень точності та збалансованості класифікації. Порівняння проводилося за допомогою крос-валідації та стандартних метрик точності. Матриці помилок засвідчили обмеження наївного баєсівського класифікатора та логістичної регресії при дисбалансі даних.

Елементи наукової новизни. Вперше для цієї предметної області показано відмінності у роботі алгоритмів наївного баєсівського класифікатора, логістичної регресії та випадкових лісів в умовах дисбалансу даних, що дало змогу визначити найбільш ефективний алгоритм прогнозування виробничих потужностей.

Теоретичне та практичне значення викладеного у статті. Теоретичне значення проведеного дослідження полягає у розширенні методологічних основ застосування алгоритмів машинного навчання для прогнозування виробничих процесів з урахуванням впливу зовнішніх та внутрішніх факторів. У роботі уточнено можливості використання інтегральних метрик оцінювання моделей, що підвищує достовірність результатів у випадках дисбалансу даних. Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю використання алгоритму випадкових лісів як базового інструменту для прогнозування виробничих потужностей підприємств оборонно-промислового комплексу. Запропонований підхід дає змогу підвищити обґрунтованість управлінських рішень у сфері планування виробництва, оптимізації використання ресурсів та забезпечення стійкості оборонно-промислових процесів у складних умовах.

Методика впорядкування подій зареєстрованих мультивендорними засобами виявлення джерел радіовипромінювання в системах електронної підтримки

2025-10-21T14:33:52+03:00

Метою статті є розроблення методики впорядкування подій, зареєстрованих різнотипними засобами виявлення джерел радіовипромінювання з урахуванням часової, просторової та інформаційної неоднорідності даних у системах електронної підтримки.

Методи дослідження. У статті застосовано методи кластерного аналізу ефективних зон прийому засобів радіотехнічної розвідки, алгоритми формування груп подій за часовими ознаками, а також метод матриць подібності для визначення ймовірнісної відповідності між подіями. Зазначений методичний підхід дозволяє здійснювати багаторівневу агрегацію даних та фільтрацію дубльованих повідомлень.

Отримані результати дослідження. У ході дослідження розроблено алгоритм упорядкування подій, що надходять від різнотипних та мультівендорних засобів радіотехнічного контролю, призначених для роботи в багатосенсорних системах електронної підтримки. Алгоритм поєднує кластеризацію сенсорів за ознакою перетину зон потенційного покриття та поетапну перевірку гіпотези подібності між подіями на основі їх часових, просторових і радіотехнічних параметрів. Завдяки цьому забезпечується коректне формування «фінальних геолокацій», зменшення дублювання об’єктів і зниження кількості хибних спрацьовувань у процесі інтеграції даних від різних джерел. Практичну ефективність запропонованого підходу ілюстровано на прикладі роботи алгоритмів з умовними наборами даних, що дал продемонструвати характер їх взаємодії та очікувані результати.

Елементи наукової новизни. Вперше запропоновано формалізований підхід до багатоджерельного впорядкування даних з різних типів засобів радіотехнічної розвідки, який базується на інтеграції подій у просторі подібності з перевіркою гіпотез сумісності.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Запропонована методика є основою для побудови модулів синхронізації даних у військових інформаційних системах. Вона дає змогу адаптувати засоби радіотехнічної розвідки до умов багатосенсорного розгортання в бойовій обстановці та зменшити навантаження на операторів систем за рахунок автоматичної агрегації геолокацій. Крім того, запропонований підхід дає змогу зменшити кількість похибок при геолокації джерел радіовипромінювання, зменшити кількість хибних спрацювань та забезпечити узгоджене представлення інформації в системах ситуаційної обізнаності.

Голографічно-асимптотична модель трансформації електромагнітного поля в поляризаційно-голографічній антені

2025-11-27T10:21:11+02:00

Метою статті є викладення результатів математичної формалізації голографічно-асимптотичної моделі трансформації електромагнітного поля у поляризаційно-голографічній антені на основі асимптотичного методу розкладання функцій, що описує неоднорідності в радіопрозорих шарах з урахуванням електродинамічної моделі, побудованої на принципах голографії, та показати, що збуджене електромагнітне поле можна подати через первинне поле за конструктивними параметрами неоднорідного шару.

Методи дослідження. Під час написання статті застосовано методи системного аналізу процесів поширення електромагнітних хвиль у неоднорідних шарах та синтезу математичної моделі перетворення електромагнітного поля в імпедансному тілі. Зазначений методологічний підхід дав змогу отримати вирази, що формалізують голографічно-асимптотичну модель трансформації електромагнітного поля в транспаранті поляризаційно-голографічної антени.

Отримані результати. Показано сутність відомого асимптотичного методу розкладання функцій, що описує неоднорідності в радіопрозорих шарах для опису трансформації електромагнітного поля в поляризаційно-голографічних антенах. Наведено фізичну модель неоднорідного шару та введено криволінійні координати. Подано асимптотичні ряди, що є основними при розгляді варіанта однократно відбитих електромагнітних хвиль від поверхні поблизу точки спостереження. Формалізовано перший, другий і третій елемент асимптотичного розв’язання двовимірної задачі для електромагнітної хвилі, що пройшла через неоднорідний шар. Наведено голографічно-асимтотичну модель трансформації електромагнітного поля для головного асимптотичного наближення (геометричної оптики) через первинне електромагнітне поле і геометричні параметри неоднорідного шару.

Елементи наукової новизни. Розроблена модель пов’язує, в наближенні геометричної оптики, падаючу електромагнітну хвилю з електромагнітною хвилею, що пройшла, з урахуванням властивостей неоднорідного шару з урахуванням кривизни поверхні та нееквідістантності шару.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Отримала подальший розвиток теорія конструктивного синтезу поляризаційно-голографічних антен, що описувала процеси поширення електромагнітних хвиль у планарних шарах, для побудови таких антен на криволінійних поверхнях. Розроблена модель може бути використана під час конструктивного синтезу антен для засобів радіозв’язку та систем управління, зокрема, безпілотними літальними апаратами та безпроводовими сенсорними мережами.

Воєнні ігри як інструмент забезпечення та оцінювання якості підготовки військових фахівців оперативного й стратегічного рівнів військової освіти

2025-11-10T13:41:40+02:00

У статті здійснено комплексний аналіз ролі воєнних ігор як ключового методологічного інструменту в системі підготовки військових фахівців оперативного та стратегічного рівнів військової освіти.

Мета статті зводиться до актуалізації значущості воєнних ігор у підготовці військових фахівців оперативного та стратегічного рівнів військової освіти шляхом висвітлення історичного генезису їх застосування, аналізу сучасних технологічних вимог до організування, а також формалізація процесу об’єктивного оцінювання навчальної ефективності цих ігор.

Методи дослідження. Під час написання статті застосовано системний аналіз, метод історичної ретроспекції та математичне моделювання. Зазначений методичний апарат надав можливість обґрунтувати застосування воєнних ігор на основі доктринальних вимог НАТО та США, а також здійснити формалізацію інформаційної невизначеності за допомогою ентропійного підходу Шеннона.

Отриманий результат дослідження. У статті висвітлено історичний генезис застосування воєнних ігор. Констатовано, що воєнні ігри відповідають за компонент «Конструктивне моделювання» (Constructive) в межах концепції «Живе, віртуальне, конструктивне моделювання» (Live, Virtual, Constructive), що передбачає ухвалення рішень командирами із залученням реальних або імітованих систем управління, максимально наближених до бойових умов. Запропоновано формалізувати показники інформаційної невизначеності та якості набутих компетентностей для забезпечення об’єктивного та кількісного оцінювання підготовки слухачів. На основі цього запропоновано сумарний показник ефективності підготовки, який уперше комплексно враховує якість, швидкість прийняття рішення та ефективність рефлексії.

Елементи наукової новизни передбачають комплексне використання коефіцієнта зниження ентропії ситуації з показником якості рішення, що сприяє формуванню когнітивної стійкості.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Теоретична цінність підтверджується існуючою систематизацією методології воєнних ігор, а практична – наданням об’єктивного інструментарію для підвищення якості підготовки військових керівних кадрів у вищих військових навчальних закладах. Доведено, що воєнні ігри є критично важливими для формування системного стратегічного мислення та когнітивної стійкості.

Основи моделювання дій підрозділів безпілотних систем в імітаційному середовищі JCATS

2025-10-20T09:39:44+03:00

У сучасних умовах безпілотні системи (авіаційні, наземні, морські) набувають статусу основних засобів розвідки, вогневого ураження, логістики та інших видів підтримки. Зазначені класи озброєння та військової техніки постійно вдосконалюються, розробляються і приймаються на озброєння нові зразки, проводиться модернізація та удосконалення існуючих. Створення окремого роду військ – Сил безпілотних систем, формування бригад, полків, окремих батальйонів ставлять перед дослідниками досить складні завдання щодо оцінювання ефективності застосування не тільки окремих зразків безпілотних систем, а й підрозділів безпілотних систем в цілому. Одним із можливих шляхів вирішення цих завдань є використання системи імітаційного моделювання JCATS як інструмента, за допомогою якого можливо отримати кількісні значення показників ефективності застосування підрозділів безпілотних систем за результатами моделювання процесів їх функціонування в імітаційному середовищі. Метою статті є розгляд основ моделювання дій підрозділів безпілотних систем в імітаційному середовищі JCATS для подальшого оцінювання ефективності їх застосування за результатами моделювання.

Методи дослідження. Під час написання статті застосовано такі методи: аналіз, синтез, спостереження, експеримент, опис. Зазначені методи досліджень дали змогу визначити методичний підхід щодо моделювання дій підрозділів безпілотних систем, який враховує особливості процесів функціонування зазначених підрозділів в імітаційному середовищі та отримувати показники, які дають змогу оцінювати ефективність застосування цих підрозділів за результатами моделювання в системі імітаційного моделювання JCATS.

Отримані результати дослідження. Авторами статті запропонований методичний підхід щодо оцінювання ефективності застосування підрозділів безпілотних систем за результатами моделювання їх дій в складі загальновійськового підрозділу (угрупування). Обґрунтована доцільність проведення оцінювання ефективності застосування підрозділів безпілотних систем за результатами моделювання процесів їх застосування в імітаційному середовищі через порівняння розрахункових статичного та динамічного бойових потенціалів угрупування військ із результатами моделювання процесів їх застосування. Обґрунтовано доцільність введення до існуючого математичного апарату розрахунку бойових потенціалів запропонований авторами статті інтегральний коефіцієнт, який характеризує ступінь реалізації розрахованого статичного бойового потенціалу підрозділу безпілотних систем під час виконання бойових завдань загальновійськовим угрупуванням військ в конкретний момент часу.

Елементом наукової новизни є те, що запропонований підхід забезпечить проведення досліджень з питань оцінювання ефективності застосування перспективних підрозділів безпілотних систем за результатами моделювання процесів їх функціонування з використанням можливостей системи імітаційного моделювання JCATS.

Теоретична та практична значущість статті. Зазначений підхід може бути реалізований під час проведення досліджень форм і способів застосування підрозділів безпілотних систем, визначення їх раціонального складу для виконання бойових завдань. Отримані результати дослідження забезпечать: можливість використання системи імітаційного моделювання JCATS в якості полігону для проведення досліджень застосування підрозділів безпілотних систем, визначення форм і способів їх застосування на тактичному та оперативному рівнях.

Метод прямого прогнозування для виявлення маневру космічного апарата ближнього космосу

2025-10-20T09:11:24+03:00

Мета статті. Розроблення методу прямого прогнозування для виявлення маневру космічного апарата ближнього космосу в процесі обробки каталогу космічних об’єктів у форматі Two-Line Element Set (TLE), який забезпечує оперативне та достовірне виявлення факту маневру космічного апарату.

Методи дослідження. Під час написання статті застосовано методи динаміки польотів космічних апаратів, математичної статистики, моделювання. Зазначений методичний підхід дає змогу розробити новий метод автоматизованого виявлення маневру космічного апарату ближнього космосу.

Отримані результати дослідження. У статті розроблено метод виявлення маневрів космічних апаратів ближнього космосу під час обробки каталогу космічних об’єктів у форматі TLE. Основою методу є аналіз нев’язки між дійсним (поточним) положенням космічного апарата, яке розраховано за його актуальними TLE-параметрами та прогнозованим положенням космічного апарата на поточний час, яке розраховано за його архівними (попередніми) TLE-параметрами. Для прогнозування використовується стандартизована для TLE-параметрів аналітична модель руху космічного апарата SGP4. Нев’язка між поточним та прогнозованим положенням космічного апарата розглядається в шляховій системі координат за трьома компонентами: тангенціальна нев’язка – вздовж орбіти (збігається з напрямком швидкості космічного апарата), радіальна нев’язка – в площині орбіти (в напрямку радіус вектору космічного апарата) та нормальна нев’язка – перпендикулярна площині орбіти. Поріг для виявлення маневру формується виходячи з особливостей впливу атмосфери на рух космічного апарату ближнього космосу, а саме, при некерованому польоті основне збурення відбувається вздовж орбіти. Тобто без проведення маневру космічний апарат прилітає з деяким допустим часовим зміщенням практично в прогнозовану точку орбіти. Зазначене проявляється у вигляді умови, що для некерованого руху космічного апарата тангенціальна нев’язка (нев’язка вздовж орбіти) значно більша за нев’язки в інших напрямках. Нев’язка вздовж орбіти обраховується у зміщенні (розбіжності) поточного та прогнозованого часу приходу космічного апарата в точку орбіти, що максимально близька до дійсного (поточного) положення космічного апарата – нев’язка за часом прогнозування. Додатково, запропоновано нормувати обраховану часову нев’язку до інтервалу прогнозування, оскільки стохастичний вплив атмосфери є пропорційним часу його впливу. Для визначення максимально допустимого значення не’вязки – порогу виявлення маневру, запропоновано використовувати усереднення зазначеної характеристики за TLE-каталогом для космічних апаратів, які гарантовано не маневрують, або розраховувати поріг за стохастичною динамічною моделлю руху космічних апаратів ближнього космосу з врахуванням варіацій густини атмосфери.

Елементи наукової новизни. Розроблений метод виявлення маневру космічного апарата ближнього космосу використовує новий показник – нормована до інтервалу прогнозування нев’язка за часом прогнозування, що дає змогу автоматизувати процес виявлення маневру та забезпечити високу достовірність такого виявлення.

Теоретична та практична значущість статті. Розроблений метод дає змогу автоматизувати процес виявлення маневрів космічних апаратів, що для сучасних багатотисячних каталогів діючих космічних апаратів є безальтернативним підходом.

Управління цілерозподілом рою різнотипних ударних безпілотних літальних апаратів для ураження нестаціонарних групових цілей на основі адаптивного алгоритму з використанням методів оптимізації та елементів штучного інтелекту

2025-10-20T09:13:05+03:00

Метою статті є розроблення адаптивного алгоритму управління цілерозподілом рою різнотипних ударних безпілотних літальних апаратів для ураження нестаціонарних групових цілей з використанням елементів штучного інтелекту та формування рекомендацій щодо підвищення ефективності застосування роїв таких апаратів за рахунок адаптивного управління його цілерозподілом.

Методи дослідження. Під час написання статті застосовано: загальнонаукові методи (аналізу, порівняння), методи математичної логіки, методи аналітичного моделювання для формалізації задачі цілерозподілу, методи оптимізації (зокрема, цілочисельного програмування), методи штучного інтелекту (зокрема, машинного навчання – Machine Learning), а також методи імітаційного моделювання для оцінювання ефективності алгоритму в умовах змінної обстановки.

Отримані результати дослідження. Розроблено адаптивний алгоритм управління цілерозподілом рою ударних безпілотних літальних апаратів для ураження нестаціонарних групових цілей з використанням елементів штучного інтелекту, який дає змогу розв’язати задачу цілерозподілу неоднорідних роїв ударних безпілотних літальних апаратів по різнорідних об’єктах групової цілі противника в умовах, коли інформація щодо стану рою ударних безпілотних літальних апаратів та стану групової цілі є неповною. За таких умов задача цілерозподілу розв’язується комплексно із застосуванням двох способів: евристичного оптимізаційного методу та з використанням навченої нейронної мережі. Використання такої мережі дасть змогу отримати раціональні варіанти цілерозподілу рою ударних безпілотних літальних апаратів по нестаціонарних групових цілях, які в умовах неповної вхідної інформації, часткової втрати безпілотних літальних апаратів рою будуть забезпечувати прийнятні результати цілерозподілу в межах наявного ресурсу. Імітаційним моделюванням перевірена працездатність алгоритму і його адекватна реакція на зміну параметрів рою та групових цілей у реальному часі відповідно до обраних критеріїв. Наведено рекомендації щодо: підвищення ефективності застосування роїв ударних безпілотних літальних апаратів за рахунок адаптивного управління цілерозподілом рою ударних таких апаратів; особливостей програмної реалізації запропонованого алгоритму.

Елементом наукової новизни є те, що адаптивний алгоритм управління цілерозподілом рою ударних безпілотних літальних апаратів для ураження нестаціонарних групових цілей з використанням елементів штучного інтелекту полягає у комплексному застосуванні двох способів розв’язання задачі цілерозподілу (на основі типових оптимізаційних задач розподілу неоднорідних ресурсів та з використанням навченої нейронної мережі), вибір яких здійснюється адаптивно залежно від критеріїв наявного (припустимого) часу та розмірності задачі цілерозподілу. Крім того, алгоритм дозволяє врахувати пріоритети ураження об’єктів групових цілей, прикриття їх засобами протиповітряної оборони, імовірність їх ураження та їхню досяжність, завдяки чому забезпечується максимальний збиток нестаціонарній груповій цілі за раціонального використання ресурсу рою ударних безпілотних літальних апаратів.

Теоретична та практична значущість статті. Адаптивний алгоритм управління цілерозподілом рою ударних безпілотних літальних апаратів для ураження нестаціонарних групових цілей з використанням елементів штучного інтелекту може бути застосовано під час розроблення програмних модулів управління цілерозподілом неоднорідних роїв безпілотних літальних апаратів із виявлення та ураження різнорідних об’єктів. Алгоритм та рекомендації щодо його застосування можуть бути реалізовані у системах прийняття рішень (щодо планування застосування та безпосереднього застосування роїв безпілотних літальних апаратів) та в системах бойового управління (автономних системах управління роєм безпілотних літальних апаратів та інших керованих авіаційних засобах ураження), у яких цілерозподіл здійснюється в реальному часі.

Технологія оперативного аналітичного визначення ефективності воєнної політики

2025-10-21T14:41:13+03:00

Метою статті є розроблення технології оперативного аналітичного визначення ефективності воєнної політики в складних геополітичних умовах і вироблення раціональних заходів її підвищення.

Методи дослідження. Для реалізації мети дослідження використано такі методи наукових досліджень, як індукції та дедукції, багатовимірного порівняльного аналізу, аналізу ієрархій, штучного метричного виміру.

Отримані результати дослідження. На основі отриманих знань відпрацьовано технологію оперативного визначення ефективності воєнної політики України, яка є комплексним інструментом спектрального аналізу процесів у сфері воєнної безпеки. Ця технологія надає можливість виявляти пріоритетні напрями зміцнення воєнної політики, що спрямована на підготовку та використання засобів збройного насилля для відстоювання національних інтересів, виявляти кризові явища у воєнно-політичній сфері та позитивно і своєчасно на них реагувати.

Елементи наукової новизни. Вперше розроблено технологію оперативного аналітичного визначення ефективності воєнної політики, що базується на штучній метричній мірі, методі аналізу ієрархій та багатовимірному порівняльному аналізі. Цей підхід дає змогу визначати важливість показників, що розглядаються, та ефективність воєнної політики в цілому, на зміни у воєнно-політичній обстановці.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті матеріалу дає змогу розробити технологію оперативного визначення ефективності воєнної політики, яка надасть змогу своєчасно визначати пріоритети воєнної політики держави у кожному конкретному випадку. Запропонована технологія дає можливість цілеспрямованого розвитку теорії воєнної політики як окремої складової воєнної науки, формування окремого (найвищого) ступеня військової освіти. Отримані у статті результати мають наукову новизну і практичну цінність, що дає змогу використовувати їх під час обґрунтування та прийняття рішень у сфері воєнної безпеки.

Метод синтезу раціональної архітектури Інформаційної системи супроводження випробувань озброєння та військової техніки

2025-10-20T09:15:11+03:00

Метою статті є розроблення методу синтезу раціональної архітектури інформаційної системи супроводження випробувань озброєння та військової техніки на основі інтеграції компонентно-ієрархічної технології, модифікованого алгоритму кластеризації CLOPE та теоретико-ігрового підходу.

Методи дослідження. Під час проведення дослідження застосовано методи системного аналізу, теорії множин, математичної логіки, а також спеціальні методи, що враховують компонентно-ієрархічну технологію, модифікований алгоритм кластеризації категорійних даних та теоретико-ігровий підхід. Зазначений методичний підхід дає змогу перетворити процес архітектурного синтезу на послідовну, керовану та формалізовану процедуру, що охоплює всі етапи від аналізу вимог до вибору оптимального проєктного рішення.

Отримані результати дослідження. Проведено декомпозицію інформаційної системи на чотири функціонально-ієрархічні рівні та п’ять шарів абстракції. Розроблено формалізовані математичні моделі у вигляді кортежів для опису архітектури та компонентного складу системи. Адаптовано модель представлення функціональних вимог на рівні знань, практичне застосування якої продемонстровано на прикладах формування функціональних вимог щодо утворення проєктів плануючого та звітного документів. Детально описано модифікований алгоритм синтезу варіантів архітектурних рішень на основі кластеризації категорійних даних CLOPE, що складається з чотирьох етапів і забезпечує автоматизоване генерування множини семантично узгоджених архітектурних альтернатив. Обґрунтовано вибір значення коефіцієнта відштовхування для формування сервіс-орієнтованої архітектури високої гранулярності. Розглянуто теоретико-ігрову модель для вибору раціональної архітектури через матриці виграшів та пошук рівноваги за Нешем. Сформовано формалізовану математичну модель запису розробленого методу у вигляді композиції п’яти функціональних перетворень, що створює теоретичну основу для його автоматизації.

Елементи наукової новизни. Наукова новизна зводиться до розробки цілісного, формалізованого методу синтезу архітектури, який вперше інтегрує компонентно-ієрархічну технологію, алгоритм кластеризації та теорію ігор в єдину наскрізну процедуру.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Теоретичне значення отриманих результатів полягає у розвитку методології проєктування складних інформаційних систем військового призначення через формування підходів доказової архітектури. Практичною цінністю отриманих результатів для воєнно-оборонного сектору є можливість їх використання як методологічної основи для створення інформаційної системи супроводження випробувань, що сприятиме підвищенню ефективності випробувального процесу, оптимізації управлінських рішень та прискоренню прийняття на озброєння нових зразків озброєння та військової техніки.

Удосконалений метод багатомірного порівняльного аналізу за алгоритмом мінімуму відстаней для оцінювання заходів медико-психологічної реабілітації особового складу Збройних Сил України

2025-11-06T11:04:57+02:00

У статті розглянуто актуальну проблему об’єктивного оцінювання заходів медико-психологічної реабілітації особового складу Збройних Сил України, що є критично важливим для відновлення їхньої боєздатності. Виявлено, що традиційні методи багатомірного порівняльного аналізу мають суттєве обмеження, оскільки не враховують різну значущість окремих показників (наприклад, психологічних, фізіологічних, соціальних) для кінцевого результату реабілітації, що знижує їхню практичну доцільність.

Мета статті: викладення порядку застосування удосконаленого методу багатомірного порівняльного аналізу за алгоритмом мінімуму відстаней для оцінювання заходів медико-психологічної реабілітації особового складу Збройних Сил України.

Методи дослідження. У роботі використано метод багатомірного порівняльного аналізу за алгоритмом мінімуму відстаней та метод експертних оцінок. Зазначений методичний підхід дав можливість комплексно підійти до оцінювання реабілітаційних заходів, враховуючи різну важливість окремих показників. Метод експертних оцінок використано для визначення вагових коефіцієнтів показників, що дозволило підвищити точність та об’єктивність оцінки.

Отримані результати дослідження: проведений аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що більшість наукових робіт не розглядають можливості надання пріоритетів (ваг) окремим показникам у рамках методу багатомірного порівняльного аналізу. Запропоновано удосконалення існуючих підходів шляхом інтеграції механізму додавання вагових коефіцієнтів. На практичному прикладі продемонстровано, як врахування ваг дозволяє отримати більш адекватні та обґрунтовані результати, що дає можливість приймати більш цілеспрямовані та ефективні управлінські рішення в системі медико-психологічної реабілітації.

Елементи наукової новизни: вперше запропоновано підхід до оцінювання заходів медико-психологічної реабілітації із застосуванням удосконаленого методу багатомірного порівняльного аналізу за алгоритмом мінімуму відстаней, що дозволяє інтегрувати вагові коефіцієнти для диференційованої оцінки.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення методичного забезпечення процесів оцінювання, планування та виконання заходів медико-психологічної реабілітації, що сприятиме підвищенню обґрунтованості прийняття управлінських рішень у Збройних Силах України.

Логіко-лінгвістична модель процесу правового забезпечення кадрового менеджменту у Збройних Силах України в умовах правового режиму воєнного стану

2025-11-12T09:54:38+02:00

У статті проведено логіко-лінгвістичне моделювання процесу правового забезпечення кадрового менеджменту у Збройних Силах України, у межах якого введено визначення цього процесу, виведено логіко-лінгвістичну формулу та побудовано логіко-лінгвістичну модель процесу правового забезпечення кадрового менеджменту на основі базових законів України у воєнній сфері, що дає змогу моделювати правові наслідки кадрових рішень, використовувати логіку предикатів в експертних системах, яка може бути базою для автоматизованої системи правового забезпечення кадрового менеджменту у Збройних Силах України.

Метою статті є проведення логіко-лінгвістичного моделювання процесу правового забезпечення кадрового менеджменту у Збройних Силах України та побудова відповідної моделі для забезпечення законності та прозорості кадрових рішень, захисту прав військовослужбовців і призовників, ефективної мобілізаційної та кадрової політики в умовах правового режиму воєнного стану.

Методи дослідження. Під час написання статті застосовано метод логіко-лінгвістичного моделювання для формалізації знань і опису складних систем або процесів за допомогою логічних та мовних (лінгвістичних) засобів. Метод поєднує логіку (формальні правила міркувань, предикатну логіку, логіку висловлювань) та природну мову (лінгвістичні конструкції) для створення моделей, які описують реальні явища, знання, нормативні акти, алгоритми тощо. Зазначений методичний підхід дає змогу процес правового забезпечення кадрового менеджменту у Збройних Силах України логічно інтерпретувати як сукупність предикатно визначених зв’язків між правовими нормами, органами управління, суб’єктами правого забезпечення та кадровими діями, спрямованих на досягнення стану правомірності та соціальної захищеності військовослужбовців.

Отримані результати дослідження. У статті подано визначення процесу правого забезпечення кадрового менеджменту у Збройних Силах України, його основні функції та етапи, виведено логіко-лінгвістичну формулу. Проведено логіко-лінгвістичне моделювання процесу правого забезпечення кадрового менеджменту та побудовано відповідну модель на основі чотирьох основних законів України, що регламентують кадрову політику у Збройних Силах України.

Елементи наукової новизни. Вперше проведено логіко-лінгвістичне моделювання законів України в контексті правового забезпечення кадрового менеджменту, на основі системного підходу, отримано логіко-лінгвістичну модель правового забезпечення кадрового менеджменту та наведено її повну форму.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті зводиться до того, що розв’язано наявний конфлікт між формальними вимогами та практичною необхідністю, що забезпечує єдиний механізм інтерпретації правових норм, є необхідним інструментом для забезпечення законності та прозорості кадрових рішень, захисту прав військовослужбовців і призовників, ефективної мобілізаційної та кадрової політики в умовах агресії російської федерації. Побудова логіко-лінгвістичної моделі процесу правового забезпечення кадрового менеджменту дає можливість адаптувати законодавство з питань кадрового менеджменту у Збройних Силах України до нової реальності ведення бойових дій.

Система інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління: ієрархічна структура та проблеми функціонування

2025-10-20T09:20:52+03:00

Мета провести комплексний системний аналіз системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня з погляду теорії систем, виявити та класифікувати проблеми функціонування, а також здійснити їх структуризацію.

Методи дослідження. В межах дослідження застосовано метод системного аналізу, що надав змогу розглядати системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня як цілісну багаторівневу систему з підсистемами, функціями та інформаційними потоками та виявити проблеми функціонування та здійснити їх логічну структуризацію у вигляді ієрархії за рівнями та пріоритетністю. Крім того, за допомогою методу порівняльного аналізу зіставлено існуючі підходи до організації інформаційно-аналітичних систем у військовій сфері.

Отримані результати дослідження. Аналіз системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня засвідчив, що ця система є багаторівневою з взаємопов’язаними підсистемами, функціями та інформаційними потоками. Виявлено ключові проблеми її функціонування, структуровані за рівнями та пріоритетністю, а також визначено напрями оптимізації для підвищення ефективності, надійності та інтеграції системи в умовах сучасних викликів.

Елементи наукової новизни Проведено системний опис системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня як цілісної багаторівневої системи з підсистемами, функціями та інформаційними потоками з урахуванням стратегічного та оперативного рівнів управління. Здійснено ієрархічну структуризацію проблем функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня, що дає змогу визначити першочергові проблеми та встановити логічну послідовність їх вирішення, а також застосовано концепцію страт, шарів та ешелонів для опису багаторівневої системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня та взаємозв’язків між рівнями військового управління.

Теоретичне та практичне значення викладеного у статті. Теоретичне значення зводиться до формування комплексного системного підходу до аналізу та опису системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня як багаторівневої системи з підсистемами, функціями та інформаційними потоками, що дає змогу розглядати взаємозв’язки між стратегічним та оперативним рівнями управління. Запропоновано ієрархічну структуризацію проблем функціонування системи з використанням направлених графів та матриць досяжності, що забезпечує логічне визначення пріоритетності вирішення проблем та дозволяє прогнозувати їх наслідки. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування отриманих результатів у процесі модернізації та оптимізації інформаційно-аналітичних систем Збройних Сил України, підвищенні їх ефективності функціювання. Використання запропонованих підходів сприяє інтегруванню сучасних технологій, забезпеченню масштабованості системи, автоматизованому контролю якості даних та підвищенню рівня підготовки персоналу, що забезпечить ефективне функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів військового управління стратегічного рівня у Збройних Силах України.

Особливості застосування нечітких когнітивних карт для сценарного моделювання функціонування критичної інфраструктури в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру

2025-10-20T09:19:25+03:00

Мета статті. Дослідження особливостей застосування нечітких когнітивних карт для сценарного моделювання функціонування об’єктів критичної інфраструктури в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру.

Методи дослідження. Під час написання статті застосовано метод когнітивного (з використання нечітких когнітивних карт) моделювання, що дало змогу оцінити потенційну ефективність введення заходів для мінімізації ризиків та забезпечення стійкості об’єктів критичної інфраструктури особливо перед загрозами, які виникають в умовах уведення в державі правого режиму воєнного стану. Запропонований підхід дав змогу проведенню сценарного моделювання максимального негативного впливу найвагоміших концептів системи загроз на рівень безпеки функціонування критичної інфраструктури.

Отримані результати дослідження. Розроблено когнітивну модель функціонування об’єктів критичної інфраструктури в умовах впливу різного роду загроз, де ключові компоненти системи розбиті на три групи. Складові повсякденного функціонування враховують взаємозв’язки між показниками рівня фінансування, ресурсного забезпечення, станом технологічного обладнання, якістю продукції, а також чисельністю і кваліфікацією персоналу. Складові зовнішніх та внутрішніх загроз об’єднали різни види ризиків (фінансові, природні, техногенні, соціальні, застосування безпілотних літальних апаратів, застосування вогнепальної зброї, інформаційні, пожежні тощо) та враховують ступінь їх впливу на рівень нормального функціонування об’єкту. Наслідки від цих небезпек об’єднали соціальні, матеріальні та екологічні збитки.

Елементи наукової новизни. Запропонований підхід описує новий спосіб визначення негативного впливу найвагоміших загроз на рівень безпеки функціонування об’єктів критичної інфраструктури. Вперше застосовано використання нечітких когнітивних карт в частині оцінці наслідків від пожежних загроз, атак із застосуванням безпілотних літальних апаратів та терористичних дій із застосуванням вогнепальної зброї.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Отримані результати мають прикладне значення для побудови адаптивних систем управління безпекою критичної інфраструктури на рівнях міст, регіонів та держави. Модель може бути інтегрована в існуючу єдину державну систему цивільного захисту, підвищуючи ефективність її функціональних та територіальних підсистем в режимах надзвичайного та воєнного станів.

Операторний метод автоматизації обробки параметричної інформації під час випробувань озброєння та військової техніки

2025-11-14T14:07:53+02:00

Метою статті є розроблення операторного методу автоматизації обробки параметричної інформації під час випробувань озброєння та військової техніки, що спрямований на підвищення оперативності проведення випробувань і забезпечення ефективного використання наявних ресурсів.

Методи дослідження. Для досягнення мети використані такі методи: індукції – для формулювання визначення «параметричної інформації озброєння та військової техніки» в системі випробувань; формалізації – для перетворення процесу випробувань та автоматизації обробки інформації через послідовну композицію операторів й визначення етапів методу; математичного моделювання – для описання стану автоматизованої системи обробки параметричної інформації у вигляді кортежу; багатофакторного аналізу – як основа для розробки формалізованого порядку вибору аналітичного інструментарію; експертного оцінювання на етапі вибору аналітичного інструментарію – для визначення коефіцієнтів релевантності критеріїв.

Отримані результати дослідження. Отримано взаємопов'язані результати, які формують цілісну систему автоматизації обробки параметричної інформації під час випробувань озброєння та військової техніки. Розглянуто етапи проведення випробувань та визначено основні заходи, які виконуються. Сформовано визначення параметничної інформації у контексті випробувань озброєння та військової техніки. Проаналізовано національні та міжнародні керівні документи, що визначають основні категорії і організаційні ознаки проведення випробувань військової техніки. Розроблено та описано операторний метод автоматизації обробки параметричної інформації, який реалізується у чотири послідовні етапи: планування, що формалізує вхідні дані (завдання, користувачів, інфраструктуру), конфігурує систему через перетворення вхідних множин у вихідні матриці та здійснюється вибір аналітичного інструментарію; обробки, що передбачає автоматичний збір даних, їх первинну обробку (очищення, фільтрацію, нормалізацію, синхронізацію) та збереження в базі даних; аналізу і формування результатів, де застосовуються обрані аналітичні методи, проводиться інтерпретація та візуалізація результатів (звіти, дашборди) й формуються проєкти рішень і рекомендацій; ітерації та адаптації, який виконує аналіз результатів експертами (human-in-the-loop), формування зворотного зв'язку та, за потреби, коригування моделі системи з поверненням на один із попередніх етапів. Розроблено порядок формування гібридної аналітичної моделі на основі багатофакторного аналізу за п'ятьма критеріями з розрахунком вагових коефіцієнтів і визначенням ролі методів через порогові значення. Процес автоматизації представлено комплексним виразом, що забезпечує наскрізну трансформацію від початкового стану системи через етапи обробки до кінцевого результату у вигляді множини аналітичних звітів, візуалізацій, оцінок відповідності тактико-технічним характеристикам та проєктів рішень щодо випробує мого зразка.

Елементи наукової новизни. Розроблений метод використовує операторний підхід і формалізує процес випробувань у вигляді послідовної композиції чотирьох операторів планування, обробки, аналізу та ітерації, що трансформують стан системи; уточнює формалізований порядок вибору аналітичного інструментарію, який ґрунтується на багатофакторному аналізі та кількісному оцінюванні доцільності застосування методі. Крім того, уточнено поняття «параметрична інформація озброєння та військової техніки» в контексті випробувань, сформульоване методом індукції.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Теоретичне значення полягає у розробленні операторного методу автоматизації обробки параметричної інформації, яка створює наукову основу для формалізації та автоматизації процесів обробки даних під час випробувань озброєння та військової техніки. Практичне значення викладеного у статті операторного методу зводиться до: підвищення оперативності проведення випробувань, забезпечення ефективного використання наявних ресурсів, прискорення процесу прийняття рішень шляхом автоматизованого перетворення вхідних даних у кінцеві аналітичні продукти (звіти, протоколи, акти), що значно прискорює та підвищує якість роботи експертів.

Модифікований ієрархічний трансформер для інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень військового призначення

2025-10-21T14:38:13+03:00

Мета статті. Побудова модифікованого ієрархічного трансформера (архітектури глибокого навчання нейронної мережі, що побудована на механізмі самоуваги) завдяки додаванню когнітивних карт контексту для покращення процесу оброблення різнорідної інформації в інтелектуальних системах підтримки прийняття рішень військового призначення.

Методи дослідження. Під час дослідження було застосовано: метод аналізу механізмів роботи уваги в трансформерах, метод математичного моделювання взаємодії об’єктів у бойовому просторі, а також метод формалізації когнітивних карт на основі концепцій з нейронауки. Ці методи дали змогу теоретично обґрунтувати побудову ієрархічного трансформера з інтегрованими когнітивними картами контексту.

Отримані результати дослідження. Сформульовано теоретичні підходи до модифікації ієрархічного трансформера з інтегрованими когнітивними картами контексту. Запропоновано формальну математичну модель когнітивної карти контексту як структури, що описує множину станів тактичної (оперативної) обстановки, причинно-наслідкові зв’язки між ними, їх векторне подання та динаміку переходів. Розроблено модифікований механізм самоуваги (self-attention) з інтеграцією матриці когнітивних впливів. Обґрунтовано ієрархічну організацію когнітивних карт контексту з механізмом узгодження розмірностей просторів між рівнями. Запропоновано механізм темпоральної синхронізації для обробки асинхронних потоків даних.

Елементи наукової новизни. Вперше запропоновано модифікацію механізму самоуваги трансформерів через інтеграцію формалізованих когнітивних карт контексту. Такий підхід забезпечує інтерпретованість прийнятих рішень через явне подання причинно-наслідкових зв’язків між елементами бойової обстановки, а також дає змогу однотипно обробити різнорідну інформацію: геопросторові координати об’єктів, темпоральні залежності з ефектами згасання впливу різних факторів та дискретних подій на об’єкти у часі. Для ієрархічної організації когнітивних карт запропоновано застосувати механізм узгодження розмірностей просторів між різними рівнями для забезпечення просторово-контекстуальної агрегації інформації.

Теоретичне та практичне значення викладеного у статті зводиться до створення математичного та алгоритмічного фундаменту для розробки інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень військового призначення. Одним із основних призначень таких систем є оброблення гетерогенних інформаційних потоків різних джерел у реальному часі. Запропонований трансформер забезпечує високий рівень інтерпретованості рішень через механізм декомпозиції тактичної (оперативної) обстановки. Ця модифікована архітектура з інтегрованими когнітивними картами забезпечує розуміння командуванням причинно-наслідкових зв’язків між елементами обстановки та запропонованими системою рішеннями. Запропонований модифікований трансформер з інтегрованими когнітивними картами забезпечує ефективну обробку різнорідної інформації через модифікацію механізму самоуваги, ієрархічну організацію когнітивних карт та темпоральну синхронізацію асинхронних інформаційних потоків. Інтеграція експертних знань через матрицю когнітивних впливів забезпечує інтерпретованість рішень і можливість багатокритеріальної декомпозиції. Перспективами подальших досліджень є: експериментальна валідація запропонованого трансформера на реальних або синтетичних датасетах бойових тактичних (оперативних) епізодів, а також розроблення методів автоматизованого вилучення когнітивних карт контексту з історичних даних.

Методичний підхід щодо оцінювання ефективності психологічної операції

2025-09-17T08:32:14+03:00

Метою статті є розроблення методичного підходу щодо оцінювання ефективності психологічних операцій з урахуванням показників охоплення аудиторії, рівня залучення, рівня довіри та поведінкових змін у відповідь на психологічний вплив для підвищення результативності проведення таких операцій.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовано методи системного аналізу та синтезу – стосовно виявлення та структурування проблемних чинників, що впливають на достовірність оцінювання; експертного оцінювання – для кількісного визначення впливу чинників на часткові показники ефективності психологічної операції; математичного моделювання та формалізації – для розроблення універсального підходу інтегрального оцінювання ефективності психологічної операції та визначення вагових коефіцієнтів показників; аналізу наукових публікацій – для обґрунтування актуальності та визначення існуючих підходів до оцінювання ефективності психологічного впливу.

Отримані результати дослідження. Розроблено методичний підхід оцінювання загальної ефективності психологічної операції на основі комплексного (інтегрального) показника, який враховує часткові показники ефективності (охоплення, залучення, довіра, поведінка) та їх обґрунтовані вагові коефіцієнти. Запропоновано механізм визначення вагових коефіцієнтів, які обчислюються з урахуванням впливу основних чинників, що знижують достовірність кожного показника (наприклад, суб'єктивність оцінки, відсутність зворотного зв’язку, інформаційна розірваність). На прикладі застосування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України продемонстровано практичне використання підходу, зокрема, з використанням інтелектуальних агентів на базі штучного інтелекту для моніторингу результатів.

Елементи наукової новизни. Вперше розроблено методичний підхід, який дає змогу здійснювати валідне оцінювання ефективності психологічного впливу під час проведення психологічної операції, інтегруючи традиційні комунікаційні показники та вплив чинників на їх достовірність. Набув подальшого розвитку апарат інтегрального оцінювання ефективності психологічної операції за рахунок формалізації визначення вагових коефіцієнтів, що мінімізує суб'єктивність оцінки.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Теоретична значущість зводиться до обґрунтування необхідності та розроблення прозорого, гнучкого та обґрунтованого методичного апарату для оцінювання ефективності психологічної операції, який враховує валідність кожного показника через матрицю впливу основних чинників. Практичною значущістю є можливість використання запропонованого підходу суб'єктами проведення психологічної операції для підвищення достовірності результатів оцінювання, оперативного коригування заходів такої операції відповідно до реальних умов (зокрема, в умовах широкомасштабної агресії російської федерації проти України) та підвищення загальної результативності таких операцій.

Кібербезпека критичної інфраструктури: оцінювання та управління ризиками кібератак

2025-10-20T09:16:30+03:00

Стаття зосереджується на важливому аспекті сучасної безпеки – кібербезпеці систем критичної інфраструктури. Метою статті є дослідження сучасних викликів і загроз, що виникають у зв'язку з кібербезпекою критичної інфраструктури, а також визначення стратегій та технологій, необхідних для її ефективного захисту.

Методи дослідження. Під час написання статті застосовано методи аналізу та синтезу для розгляду сучасних підходів до стратегії та технологій кіберзахисту, включно з використанням штучного інтелекту, машинного навчання та інших інноваційних методів.

Отримані результати дослідження. Досліджуються можливі варіанти співпраці між різними секторами та країнами з метою підвищення рівня захисту критичної інфраструктури від кібератак. У статті створено огляд новітніх тенденцій у сфері кібербезпеки, розроблено рекомендації щодо покращення кіберзахисту критичних систем.

Елементами наукової новизни є уточнення та конкретизація існуючих даних, розширення їх застосування на нові об'єкти та системи, а також запропоновано нові методи виявлення та запобігання кіберзагрозам.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані для підвищення рівня національної безпеки та вдосконалення стратегій захисту критичної інфраструктури у сфері технічних наук. Вони спрямовані на зниження вразливості інформаційних мереж і систем, впровадження сучасних технологій кіберзахисту та забезпечення ефективного реагування на кіберзагрози. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування його результатів для формування політик безпеки, підготовки персоналу та розроблення програмного й апаратного забезпечення для потреб кібероборони. Представлені положення поглиблюють наукове розуміння проблематики та сприяють розвитку заходів із забезпечення кібербезпеки критичної інфраструктури, що є ключовим чинником зміцнення національної безпеки та стійкості держави в умовах цифрової епохи.