https://sit.nuou.org.ua/issue/feed Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 2025-04-30T16:04:56+03:00 Liudmyla Minenko sitnuou@ukr.net Open Journal Systems <h3>ISSN 2410-7336 (online) ISSN 2311-7249 (print)</h3> <p>Наказом Міністерства освіти і науки України від 17 березня 2020 року № 409 та від 02 липня 2020 року № 886 журнал включено до Переліку наукових фахових видань України <strong>категорії «Б»</strong> у галузях «технічні науки» та «військові науки».</p> <p>Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 31 жовтня 2023 р. №1214 (протокол № 25), журналу присвоєно ідентифікатор медіа R30-01601.</p> <h3>Галузь та проблематика</h3> <p><strong>На сторінках журналу розглядаються такі питання:</strong></p> <ol> <li>Військова кібернетика та системний аналіз.</li> <li>Протиборство у кіберпросторі.</li> <li>Військово-космічні та геоінформаційні технології.</li> <li>Інтелектуальні інформаційні технології і робототехніка в сфері безпеки та оборони.</li> <li>Інформаційно-аналітична діяльність у сфері безпеки та оборони.</li> <li>Розвиток теорії та практики створення інформаційно-телекомунікаційних систем.</li> <li>Інтерактивні моделі розвитку науково-освітнього простору.</li> <li>Високотехнологічні аспекти воєнного мистецтва.</li> <li>Історичний дискурс розвитку високих оборонних технологій.</li> <li>Стратегічні комунікації та когнітивні системи спеціального призначення.</li> </ol> <p><strong>Спеціальності:</strong></p> <p>122 - Комп'ютерні науки;</p> <p>124 - Системний аналіз;</p> <p>253 - Військове управління;</p> <p>255 - Озброєння та військова техніка.</p> <h3>Періодичність публікації</h3> <p>Журнал публікується тричі на рік:</p> <p>Перший номер - квітень</p> <p>Другий номер - серпень</p> <p>Третій номер - грудень</p> <h3>Політика відкритого доступу</h3> <p>Наукове періодичне видання "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" є відкритим для доступу. Користувачі мають можливість вільно читати, завантажувати, копіювати та розповсюджувати контент з навчальною та науковою некомерційною метою та із зазначенням авторства.</p> <h3>Редакційні збори</h3> <p>Наукове періодичне видання "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" не стягує плату за подачу, рецензування або публікацію рукопису.</p> <p>Публікація статті в журналі повністю безкоштовна.</p> <p><strong>Грантова діяльність</strong></p> <p>Наукове періодичне видання "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" не провадить діяльність, пов’язану з грантовим фінансуванням.</p> <h3>Етика публікацій</h3> <p>Редакція наукового періодичного видання "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" підтримує певний рівень вимог при відборі та прийомі статей, представлених у редакцію журналу. Ці норми визначаються науковими напрямами журналу, які визначені Свідоцтвом про державну реєстрацію, і стандартами якості наукових робіт і їх викладення, прийнятими в науковому співтоваристві.</p> <p>Під час розробки положень видавничої політики наукового періодичного видання "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" редакція керувалася рекомендаціями Комітету з етики публікацій - CommitteeonPublicationEthics (COPE, <a href="http://publicationethics.org/">http://publicationethics.org</a>), а також досвідом роботи зарубіжних та українських професійних співтовариств, наукових організацій і редакцій видань.</p> <p>Істотною ознакою професійного наукового співтовариства є прийняття вченими і фахівцями кодексу, який встановлює основні норми поведінки і обов'язки членів співтовариства по відношенню один до одного і до громадськості. Такий кодекс визначається бажанням забезпечити максимальну користь для професійного співтовариства і обмежити дії, які могли б слугувати вузькоегоїстичним інтересам окремих осіб, а також забезпечити право кожного автора на інтелектуальну власність.</p> <p>Маючи на увазі зазначене, редакція журналу представляє нижче набір етичних норм, якими повинні керуватися особи, що беруть участь у публікації результатів досліджень за напрямками, що відповідають профілю журналу (редактори, автори і рецензенти).</p> <p><strong>Етичні зобов'язання редакторів журналу:</strong></p> <ol> <li>Усі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензуються. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов'язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.</li> <li>Редактор повинен без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів). Проте, редактор може взяти до уваги зв'язок рукопису, що розглядається в даний момент, з іншими, представленими раніше роботами тих ж самих авторів.</li> <li>Редактор повинен наскільки можливо швидко розглядати рукописи, представлені до публікації.</li> <li>Уся відповідальність за прийняття або відхилення рукопису лежить на редакторові. Відповідальний і зважений підхід до виконання цих обов'язків: редактор бере до уваги рекомендацію рецензента - доктора наук відповідного наукового напряму щодо якості і достовірності рукопису, представленого до публікації. Проте рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо редактор вважає, що вони не відповідають профілю журналу.</li> <li>Редактор і члени редакції не повинні представляти іншим особам жодну інформацію, пов’язану з вмістом рукопису, що знаходиться на розгляді, окрім осіб, які беруть участь у професійній оцінці цього рукопису. Після позитивного рішення редактора стаття публікується у журналі та розміщується на відповідних електронних ресурсах.</li> <li>Допускається поширення по електронних мережах будь-яких статей з журналу або витягів з них, але при такому поширенні посилання на першоджерело обов'язкове. Забороняється видання і/або поширення матеріалів журналу третіми особами або організаціями на паперових і твердих електронних носіях.</li> <li>Відповідно до міжнародного законодавства в частині дотримання авторського права на електронні інформаційні ресурси, матеріали сайту та наукового журналу не можуть бути відтворені повністю або частково в будь-якій формі (електронною або друкарською) без попередньої письмової згоди авторів і редакції журналу. При використанні опублікованих матеріалів у контексті інших документів потрібне посилання на першоджерело.</li> <li>Редактор повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.</li> <li>Відповідальність і права редактора журналу відносно будь-якого представленого рукопису, автором якого є сам редактор, мають бути делеговані якій-небудь іншій кваліфікованій особі.</li> <li>Якщо редакторові представлені переконливі свідчення того, що основний зміст або висновки роботи, опублікованої в журналі, є помилковими, редактор повинен сприяти публікації відповідного повідомлення, що вказує на цю помилку і, якщо можливо, виправити її. Це повідомлення може бути написане особою, що виявила цю помилку, або незалежним автором.</li> <li>Автор може зажадати, щоб редактор не використав певних рецензентів при розгляді рукопису. Проте редактор може прийняти рішення використовувати одного або декількох з цих рецензентів, якщо він відчуває, що їх думки важливі для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні протиріччя між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.</li> </ol> <p><strong>Етичні зобов’язання авторів:</strong></p> <ol> <li>Основний обов'язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об'єктивне обговорення його значущості.</li> <li>Автори статей несуть повну відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації. Редакція журналу не несе ніякої відповідальності перед авторами і/або третіми особами і організаціями за можливий збиток, викликаний публікацією статті. Редакція має право вилучити вже опубліковану статтю, якщо з'ясується, що в процесі публікації статті були порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики. Про факт вилучення статті редакція повідомляє автору, який надав статтю, особі, що рекомендує, та організації, де робота виконувалася.</li> <li>Журнальний об'єм є обмеженим ресурсом, тому автор зобов'язаний використовувати його розумно і економно.</li> <li>Первинне повідомлення про результати дослідження має бути досить повним і містити необхідні посилання на доступні джерела інформації, щоб фахівці в цій галузі могли повторити цю роботу. Якщо буде потрібно, автор повинен докласти необхідних зусиль для того, щоб надати іншим дослідникам зразки незвичайних матеріалів, які не можуть бути отримані яким-небудь іншим способом; при цьому приймаються відповідні угоди про передачу матеріалів, що обмежують коло використання таких матеріалів, щоб захистити законні інтереси авторів.</li> <li>Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до цього повідомлення. Автор зобов'язаний провести літературний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, в яких описуються дослідження, тісно пов'язані з цим повідомленням. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.</li> <li>У роботі чітко вказуються будь-які небезпечні прояви та ризики, які пов’язані з проведеними дослідженнями.</li> <li>Слід уникати фрагментації повідомлень про дослідження. Вчений, який виконує широкі дослідження системи або групи споріднених систем, повинен організувати публікацію так, щоб кожне повідомлення давало цілком закінчений звіт про кожен аспект загального дослідження.</li> <li>При підготовці рукопису до публікації автор повинен інформувати редактора про споріднені рукописи автора, представлені або прийняті до друку. Копії цих рукописів мають бути представлені редакторові, і повинні бути вказані їх зв'язки з рукописом, представленим до публікації.</li> <li>Автор не повинен представляти рукописи, що описують по суті одні і ті ж результати, більш ніж в один журнал у вигляді первинної публікації, якщо тільки це не повторне подання відхиленого журналом або відкликаного автором рукопису. Припустимо представляти рукопис повної статті, що розширює раніше опублікований короткий попередній звіт (повідомлення) про ту ж саму роботу. Проте, при наданні такого рукопису редактор має бути оповіщений про більш раннє повідомлення, а це попереднє повідомлення має бути процитоване в цьому рукописі.</li> <li>Автор повинен чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації, за винятком загальновідомих відомостей. Інформація, отримана в приватному порядку, в процесі бесіди, при листуванні або під час обговорення з третіми сторонами, не має бути використана або повідомлена в роботі автора без чіткого дозволу дослідника, від якого ця інформація була отримана. З інформацією, отриманою при наданні конфіденційних послуг, як, наприклад, при рецензуванні рукописів або проектів, представлених для отримання грантів, слід поводитися так само.</li> <li>Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті у відповідних випадках можуть містити подібну критику. Персональна критика, проте, не може вважатися доречною ні за яких обставин.</li> <li>Співавторами статті мають бути всі ті особи, які зробили значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Інші внески мають бути відмічені в примітках або в розділі "Вдячність". Адміністративні стосунки з цим дослідженням самі по собі не є основою для кваліфікації відповідної особи як співавтора (але в окремих випадках може бути доречно відмітити значну адміністративну допомогу в роботі). Особи, що померли і відповідають сформульованим вище критеріям, мають бути включені до числа авторів, а у примітці повинна бути вказана дата їх смерті. Як автора або співавтора не можна вказувати фіктивні імена. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті і тільки ті особи, які відповідають критерію авторства. У статті, написаній декількома авторами, той з авторів, хто представляє до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.</li> <li>Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, наприклад, консалтингових або фінансових інтересів якої-небудь компанії, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі. Автори повинні гарантувати відсутність контрактних стосунків або міркувань власності, які могли б вплинути на публікацію інформації, що міститься в представленому рукописі.</li> </ol> <p><strong>Етичні зобов’язання рецензентів:</strong></p> <ol> <li>Оскільки рецензування рукописів є істотним етапом у процесі публікації і, таким чином, у реалізації наукового методу як такого, кожен учений зобов'язаний рецензувати певну частину робіт.</li> <li>Якщо обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених в рукописі, він повинен відразу повернути рукопис.</li> <li>Рецензент повинен об'єктивно оцінити якість рукопису, представлену експериментальну і теоретичну роботу, її інтерпретацію і виклад, а також врахувати, якою мірою робота відповідає високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.</li> <li>Рецензент повинен враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли даний рукопис тісно пов'язаний з поточною або опублікованою роботою рецензента. Якщо є сумніви, рецензент повинен одразу повернути рукопис без рецензії, вказавши на конфлікт інтересів.</li> <li>Рецензент не повинен оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв'язки, і якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про рукопис.</li> <li>Рецензент повинен поводитися з рукописом, отриманим на рецензію, як з конфіденційним документом. Він не повинен показувати рукопис іншим особам або обговорювати її з іншими колегами, за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.</li> <li>Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактори і автори могли зрозуміти, на чому засновані їх зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.</li> <li>Рецензент повинен відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до роботи, що рецензується; при цьому слід враховувати, що зауваження щодо недостатнього цитування власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені. Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого журналу.</li> <li>Рецензент повинен своєчасно надати відгук.</li> <li>Рецензенти не повинні використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даному рукописі, якщо на це немає згоди автора. Проте коли така інформація вказує на те, що деякі з власних досліджень рецензента можуть виявитися безрезультатними, припинення такої роботи рецензентом не суперечить етичним нормам.</li> </ol> <p><strong> Процес рецензування</strong></p> <p>Редакція журналу практикує подвійне сліпе рецензування. Цей процес передбачає наступне:</p> <p>- Всі рукописи спочатку розглядаються редакторами, на предмет оцінки їх відповідності тематиці і вимогам журналу.</p> <p>- Після рішення редакторів представлені рукописи направляються як мінімум двом зовнішнім експертам, працюючим у відповідній області. Рукопис проходить подвійне сліпе рецензування: ні автори, ні рецензенти не знають один одного.</p> <p>- Коментарі рецензентів передаються авторам разом з можливою рекомендацією до перегляду рукопису. Редактор повідомляє авторам, чи прийнято рукопис таким, що не вимагає перегляду, або авторам надається можливість переробити рукопис і представити його знову, або ж рукопис відхиляється.</p> <h3>Історія журналу</h3> <p><strong>2008</strong> Друковане наукове фахове видання "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" засноване у 2008 році.</p> <p><strong>2009</strong> Постановою Президії Вищої атестаційної комісії України від 14 жовтня 2009 року № 1-05/4 журнал включено до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватись результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук в галузях "технічні науки" та "військові науки".</p> <p><strong> </strong><strong>2014 </strong>Наказом Міністерства освіти і науки України від 29 грудня 2014 р. № 1528 журнал включено до Переліку наукових фахових видань України в галузях "технічні науки" та "військові науки".</p> <p><strong>2023 </strong>Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 31 жовтня 2023 р. №1214 (протокол № 25), журналу присвоєно ідентифікатор медіа R30-01601.</p> <p>.</p> https://sit.nuou.org.ua/article/view/324267 Напрями розвитку та удосконалення військових систем радіозв’язку з повітряними ретрансляторами в умовах активної радіоелектронної протидії 2025-03-05T14:05:51+02:00 Олексій Вікторович Кувшинов plkul.rostislav@gmail.com Ростислав Володимирович Пікуль plkul.rostislav@gmail.com <p><em>Перспективним напрямом бойового застосування безпілотних літальних апаратів є розміщення на їх</em><em>ній</em><em> платформі малогабаритних ретрансляторів для наземних радіомереж. Враховуючи значну увагу, що надається вдосконаленню систем військового управління, актуальним є визначення основних тенденцій розвитку військових систем радіозв'язку з повітряними ретрансляторами в умовах активних засобів радіоелектронної протидії противнику.</em></p> <p><strong><em>Метою статті є</em></strong><em> визначення основних напрямів розвитку та вдосконалення систем військового радіозв'язку з повітряними ретрансляторами для забезпечення безперервного управління підрозділами в зоні відповідальності за активне застосування противником засобів радіоелектронної боротьби в умовах активних заходів радіоелектронної протидії з урахуванням сучасного стану військ (сил) противника.</em></p> <p><strong><em>Методи дослідження</em></strong><strong><em>.</em></strong> <em>Під час написання статті було використано системний аналіз </em><em>і</em><em> синтез. Це дало змогу проаналізувати військові системи радіозв'язку в умовах активних заходів радіоелектронної протидії та надати рекомендації щодо зменшення впливу противника. </em></p> <p><strong><em>Аналіз останніх досліджень та публікацій</em></strong><strong><em>.</em></strong><em> Значна кількість наукових статей присвячена бойовому використанню безпілотних літальних апаратів у сучасних збройних конфліктах та заходам протидії їм, зокрема</em><em> </em><em>– радіоелектронному придушенню каналів управління та навігації.</em></p> <p><strong><em>Виклад основного матеріалу. </em></strong><em>Проведено аналіз тенденцій використання військових систем радіозв'язку від повітряних ретрансляторів у сучасних військових конфліктах різної інтенсивності.</em><em> Виокремлено напрями розвитку та вдосконалення військовими цих систем радіозв'язку, що функціонують в умовах активної радіоелектронної протидії противнику. Окреслено перспективи їх подальшого розвитку в частині використання в системі радіоелектронної боротьби. Запропоновано рекомендації щодо зниження енергетичного впливу засобів радіоелектронної боротьби противника, вибору оптимальної топології системи військового радіозв'язку з повітряними ретрансляторами та використання сучасних антенних систем.</em></p> <p><strong><em>Елементи наукової новизни</em></strong><strong><em>.</em></strong><em> Визначено напрями розвитку та вдосконалення, обираючи оптимальну топологію системи військового радіозв'язку з повітряними ретрансляторами.</em></p> <p><strong><em>Теоретична та практична значущість статті</em></strong><strong><em>.</em></strong> <em>Впровадження зазначених технологій у систему управління військами дасть змогу забезпечити стійке управління</em><em> нею</em><em>, бойовими та спеціальними засобами в умовах складної радіоелектронної обстановки з активним використанням противником засобів радіоелектронної боротьби.</em></p> <p><strong><em>Висновок і перспективи подальших досліджень. </em></strong><em>Аналіз тенденцій використання військових систем радіозв'язку з повітряними ретрансляторами в сучасних військових конфліктах різної інтенсивності дає змогу визначити основні напрями їх розвитку та вдосконалення. Напрямом подальших досліджень є удосконалення методів керування параметрами та режимами роботи військових систем радіозв'язку з повітряними ретрансляторами під впливом різних видів навмисних перешкод.</em></p> 2025-04-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 Oleksiy Kuvshinov , Rostyslav Pikul https://sit.nuou.org.ua/article/view/324049 Математична модель визначення ймовірнісних станів інформаційно-комунікаційної системи в умовах ведення кіберборотьби 2025-03-04T14:24:41+02:00 Владислав Андрійович Горгуленко vladyslavhorhulenko@gmail.com <p><em>У статті викладено основн</em><em>і</em><em> положен</em><em>ня</em><em> математичної моделі визначення ймовірнісних станів інформаційно-комунікаційної системи в умовах ведення відно</em><em>сно</em><em> до неї кіберборотьби</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Метою статті</em></strong><em> є розроблення математичної моделі визначення ймовірнісних станів інформаційно-комунікаційної системи в умовах ведення кіберборотьби як випадкового дифузійного марковського процесу.</em><em> На відміну від існуючих, розроблена автором математична модель враховує ймовірнісний характер факторів, які впливають на перебіг та результати кіберборотьби, розглядає її як дифузійний випадковий марковський процес з дискретними станами та неперервним часом</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Методи дослідження.</em></strong> <em>Під час дослідження використано метод системного аналізу для визначення множини можливих станів інформаційно-комунікаційної системи, а також математичний апарат теорії стохастичних диференціальних рівнянь для аналітичного моделювання її функціонування. За допомогою методу системного аналізу було формалізовано процес кіберборотьби, проаналізовано трирівневу архітектуру кіберпростору (кібердомену) як середовища її ведення та сформовано множину можливих станів функціонування інформаційно-комунікаційної системи, що складається з шести станів. Математичний апарат теорії стохастичних диференціальних рівнянь дав змогу сформувати систему диференціальних рівнянь Колмогорова у стохастичній постановці для визначення ймовірностей станів інформаційно-комунікаційної системи</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Отримані результати дослідження.</em></strong> <em>У результаті дослідження було формалізовано процес ведення кіберборотьби у якості дифузійного марковського процесу з дискретними станами та неперервним часом, узагальнено за структурною ознакою основні об’єкти ведення кіберборотьби як інформаційно-комунікаційні системи, запропоновано граф станів функціонування такої системи та розроблено математичну модель визначення її ймовірнісних станів в умовах ведення кіберборотьби на основі математичного апарату теорії стохастичних диференціальних рівнянь</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Елементи наукової новизини</em></strong><strong><em>.</em></strong> <em>Науковою новизною отриманих результатів дослідження є запропонований у статті концептуально інший підхід до оцінювання ефективності ведення кіберборотьби, який зводитьс</em><em>я до</em><em> її математично</em><em>го</em><em> моделюванн</em><em>я</em><em> як випадкового (стохастичного) процесу та отриманн</em><em>я</em><em>, завдяки цьому, саме ймовірнісних показників, за якими в подальшому </em><em>буде </em><em>можливо </em><em>аналізувати </em><em>величину прогнозованого ефекту від кібердій та використовувати в якості критеріїв прийняття рішення на їх проведення</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Теоретична й практична значущість</em></strong><strong><em>.</em></strong> <em>Теоретичною значущістю отриманого наукового результату є прикладне використання потужного математичного апарату теорії стохастичних диференціальних рівнянь для аналітичного математичного моделювання дій у кіберпросторі, яким за означенням притаманна невизначеність та випадковість. Практичною значущістю результатів дослідження є можливість програмної реалізації запропонованої у статті математичної моделі визначення ймовірнісних станів інформаційно-комунікаційної системи для прогнозування перебігу та результатів ведення кіберборотьби в інтересах застосування угруповань військ (сил) оперативно-стратегічного рівня</em><em>. </em></p> 2025-04-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 Владислав Андрійович Горгуленко https://sit.nuou.org.ua/article/view/325041 Функціональна модель підсистеми безпеки системи управління безпроводовими сенсорними мережами військового призначення 2025-03-21T09:39:50+02:00 Сергій Григорович Артюх sergey.artykh@gmail.com <p><em>Розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у військовій сфері потребує вдосконалення систем управління безпроводовими сенсорними мережами. Ефективне поєднання процесів моніторингу та телекомунікації із гарантуванням конфіденційності, цілісності, доступності та автентифікації інформації можливе лише за наявності комплексної системи управління безпроводовими сенсорними мережами, важливою складовою якої є підсистема безпеки.</em></p> <p><strong><em>Метою статті</em></strong> <em>є розроблення функціональної моделі підсистеми безпеки системи управління безпроводовими сенсорними мережами військового призначення для забезпечення безпеки їх функціонування та оптимізації її впливу на інші підсистеми системи управління на всіх рівнях мережі</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Методи дослідження.</em></strong> <em>Під час написання статті використано методи аналізу та синтезу. Зазначений методологічний підхід дає змогу визначити цільові функції підсистеми безпеки та математично формалізувати процес забезпечення безпеки системи управління безпроводових сенсорних мереж військового призначення</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Отримані результати дослідження.</em></strong><em> Проведено аналіз наукових публікацій та визначено, що модель системи безпеки з повним перекриттям (модель Клементса – Хоффмана), що спирається на теорію графів, нечітких множин, ймовірностей вважається основою для формалізації процесу функціонування систем безпеки. Розроблено функціональну модель підсистеми безпеки, що складається з таких модулів: аутентифікації й управління доступом, шифрування, виявлення і запобігання вторгненням, управління політиками безпеки та оновлення програмного забезпечення й відновлення. Наведена модель</em><em>, </em><em>що забезпечує повне перекриття загроз</em><em>,</em><em> формалізована у вигляді математичного опису, що підвищує рівень стійкості мережі до атак</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Елементи наукової новизини.</em></strong> <em>Науковою новизною роботи є синтез існуючих методів захисту і механізмів безпеки в єдину підсистему, що дає змогу комплексно оцінювати та мінімізувати ризики від атак для безпроводової сенсорної мережі військового призначення. Запропонований підхід забезпечує адаптивність та інтегрується в існуючі системи управління</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Теоретична й практична значущість.</em></strong> <em>Теоретичною значущістю дослідження є розвиток методів математичного моделювання загроз та побудова стійкої архітектури управління безпекою безпроводових сенсорних мереж. Практична цінність результатів дослідження полягає у можливості їх впровадження у військових і спеціальних системах зв’язку, що забезпечує підвищену захищеність критичних інформаційно- комунікаційних систем у сучасних умовах</em><em>. </em></p> <p> </p> 2025-04-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 Сергій Григорович Артюх https://sit.nuou.org.ua/article/view/324016 Класифікація та загальна характеристика завдань управління комунікаційними повітряними мережами 2025-03-05T09:24:17+02:00 Валерій Антонович Романюк romval2016@gmail.com Андрій Геннадійович Гримуд grimood@ukr.net <p><em>В умовах зміни тактичної обстановки, протидії супротивника ефективне управління повітряною мережею неможливо без відповідної системи управління. Процес управління функціонуванням повітряної мережі зв'язку, яка складається з сукупності (групи) повітряних платформ зв'язку, що створюють мережу повітряного руху та забезпечують зони обслуговування мобільних абонентів (як наземних, так і повітряних). Об’єктом дослідження є процес управління функціонуванням комунікаційної повітряної мережі, що складається з сукупності (групи) повітряних платформ зв'язку.</em></p> <p><strong><em>Метою статті</em></strong><em> є аналіз та синтез класифікації завдань управління комунікаційними повітряними мережами (FANET-мережами) військового призначення та </em><em>визначення множини завдань системи управління такими мережами залежно від цільових функцій управління та можливих методів (підходів) їх реалізації</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Методи дослідження</em></strong><em>. </em><em>У процесі підготовки статті було застосовано комплексні методи дослідження, зокрема методи аналізу та синтезу. Використання методу аналізу дозволило детально вивчити завдання управління комунікаційною повітряною мережею, а метод синтезу сприяв класифікації цих завдань за різними критеріями. </em></p> <p><strong><em>Отримані результати дослідження.</em></strong><em> Особливу увагу було надано виявленню ключових аспектів організації та оптимізації процесів управління, що дало змогу структурувати завдання та визначити їхню ієрархічну послідовність. На основі результатів аналізу здійснено комплексне дослідження можливих методів і підходів до реалізації цих завдань. Окрім того, розглянуто сучасні технологічні рішення, здатні забезпечити ефективне та надійне функціонування комунікаційної мережі в різних умовах експлуатації. </em><em>На систему управління повітряною мережею покладаються такі основні завдання: визначення та узгодження порядку спільних дій автономних безпілотних літальних апаратів; формування польотних завдань та траєкторій польоту групи безпілотних літальних апаратів; динамічне коригування польотного завдання та ролі кожного безпілотного літального апарату під час його виконання; організація транспортної мережі для зв'язку між безпілотними літальними апаратами, покриття та обслуговування мобільних абонентів тощо. Розглянуто основні характеристики завдань управління: комунікативність та специфічність. </em></p> <p><strong><em>Елементи наукової нов</em></strong><strong><em>и</em></strong><strong><em>зини.</em></strong><em> У роботі наведено удосконалену класифікацію завдань управління комунікаційними повітряними мережами для їх подальшої алгоритмізації та реалізації в спеціалізованому програмному забезпеченні системи управління. Елементами наукової новизни є к</em><em>ласифікація завдання управління комунікаційними повітряними мережами (FANET-мережами) військового призначення. </em></p> <p><strong><em>Теоретичн</em></strong><strong><em>а</em></strong> <strong><em>й</em></strong><strong><em> пра</em></strong><strong><em>ктична значущість.</em></strong> <em>Теоретичною та практичною значущістю статті визначено напрями синтезу системи управління повітряними мережами, що дає змогу запропонувати ефективну інтелектуальну систему управління комунікаційними повітряними мережами військового призначення. Виокремлені етапи, функції, цілі та завдання управління комунікаційною повітряною мережею дадуть змогу побудувати системи управління такими мережами. Використання комунікаційних повітряних мереж дасть змогу покращити показники функціонування мобільної компоненти комунікаційних мереж військового призначення. Перспективами подальших досліджень слід вважати формалізацію основних завдань управління комунікаційною повітряною мережею та розроблення відповідних алгоритмів їх реалізації. </em></p> 2025-04-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 Андрій Геннадійович Гримуд, Валерій Антонович Романюк https://sit.nuou.org.ua/article/view/325448 Метод визначення енергетичних параметрів радіозавад на межі зони радіовидимості 2025-03-25T10:05:48+02:00 Ігор Іванович Шовкошитний igor65@meta.ua Андрій Олександрович Марченко mao1971@ukr.net Людмила Миколаївна Міненко sitnuou@ukr.net <p><em>Під час</em> <em>поширення електромагнітних хвиль у реальних умовах спостерігається ефект їх затухання, що пов’язаний з поглинанням або розсіюванням хвиль у тропосфері, а також дифракційними втратами енергії. Це значно впливає на енергетичні параметри радіосигналів, визначення яких вважається особливо складним на межі зони радіовидимості</em>.</p> <p><strong><em>Метою статті є</em></strong><em> розроблення методу визначення енергетичних параметрів радіозавад (радіосигналів) на межі зони радіовидимості з використанням методу лінійної інтерполяції для забезпечення оперативних розрахунків з оцінювання електромагнітної обстановки. </em></p> <p><strong><em>Методи дослідження.</em></strong><em> Під час написання статті застосовано методи системного аналізу процесів поширення електромагнітних хвиль та синтезу методу визначення енергетичних параметрів радіосигналів. Зазначений методологічний підхід дав змогу отримати вираз для визначення множника ослаблення електромагнітного поля, який враховує поширення електромагнітних хвиль у приземних шарах тропосфери з відповідними втратами, зокрема, завдяки різній поляризації сигналів і приймальних антен. </em></p> <p><strong><em>Отримані результати дослідження.</em></strong><em> Запропоновано використовувати метод лінійної інтерполяції для визначення енергетичних параметрів радіосигналів на межі зони радіовидимості, на які впиває діапазон дальностей, що залежать від дальності прямої видимості. Встановлено, що енергетичні параметри радіозавад можуть оцінюватися через напруженість електромагнітного поля в заданій точці простору або густину потоку потужності (вектор Умова-Пойнтинга) радіосигналів у місці розташування приймальної антени. Отримано вираз для апроксимованого значення множника ослаблення електромагнітного поля на довільній дальності в межах </em><em>«</em><em>зони напівтіні</em><em>»</em><em> та розроблено порядок визначення енергетичних параметрів радіосигналів на межі зони радіовидимості. </em></p> <p><strong><em>Елементом наукової новизни</em></strong><em> є те, що запроп</em><em>онований</em> <em>метод доцільно застосовувати для вирішення прикладних завдань побудови ліній радіозв'язку, а також для прогнозування можливої завадової обстановки в районі бойових дій. </em></p> <p><strong><em>Теоретична та практична значущість статті.</em></strong> <em>Використання методу може забезпечити підвищення оперативності визначення енергетичних параметрів радіозавад на межі зони радіовидимості завдяки зменшенню кількості обчислювальних процедур. </em><em>Т</em><em>ак</em><em>ий</em><em> підх</em><em>і</em><em>д може бути доцільним під час прогнозування можливої завадової обстановки в районі бойових дій.</em></p> 2025-04-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 Ігор Іванович Шовкошитний , Андрій Олександрович Марченко, Людмила Миколаївна Міненко https://sit.nuou.org.ua/article/view/322769 Удосконалення військової гри за допомогою штучного інтелекту: перший крок у побудові довіри до людино-машинної команди 2025-02-13T09:22:23+02:00 Володимир Миколайович Приміренко primirenk@ukr.net Пегер Даглес djpegher@gmail.com Екерс Лі mrleeakers@hotmail.com Глессі Седрік cedric.glassey@gmail.com <p><em>Розвиток нових технологій продовжує збільшувати складність ведення війни. Штучний інтелект – одна з технологій, яка може кардинально змінити характер збройних конфліктів. Тому вкрай важливо експериментувати та інтегрувати штучні технології в таких безпечних умовах, як військові ігри, перш ніж впроваджувати їх в операційні системи і використовувати як інструмент підтримки прийняття рішень.</em> <em>Командна робота між людьми і машинами – одна з таких сфер. Об'єднання людей зі штучним інтелектом дає можливість синергетично використовувати сильні сторони кожного з них. Обчислювальні можливості штучного інтелекту дають змогу підтримувати прийняття рішень людиною, забезпечуючи предиктивний аналіз і аналіз за рекомендаціями. Така людино-машинна співпраця має потенціал для реалізації якісних досягнень у прийнятті рішень та може посилити навчання учасників, надаючи їм розуміння чинників, що дозволяють штучному інтелекту визначати найкращі варіанти і пов'язані з ними ризики. Людино-машинна командна робота у військових іграх також обіцяє додаткову перевагу у вигляді побудови довіри між людьми, які приймають рішення, і штучним інтелектом, який їх підтримує. Проте, людино-машинна командна робота не позбавлена викликів.</em></p> <p><strong><em>Метою статті є</em></strong> <em>виявлення шляхів покращення результатів військових ігор, впровадивши надійний штучний інтелект</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Методи дослідження</em></strong><strong><em>.</em></strong> <em>Під час</em><em> написанн</em><em>я</em><em> статті бул</em><em>о</em><em> використан</em><em>о</em> <em>низку наукових</em><em> метод</em><em>ів</em><em> дослідження. </em><em>Метод к</em><em>онтент</em><em>-</em><em>аналіз</em><em>у застосовувався для вивчення</em><em> останніх досліджень і публікацій</em> <em>щодо</em><em> виявлення проблематики в межах </em><em>наявного</em><em> обсягу знань. Для аналізу структури військової гри та розподілу її на складові частини й виявлення потенційних напрямів її удосконалення, які можна отримати завдяки впровадженню штучного інтелекту, було використано метод декомпозиції. Метод аналізу дав змогу оцінити потенційні переваг</em><em>и</em><em> впровадження штучного інтелекту в кожну зі складових частин військової гри. </em><em>Для обгрунтування</em><em> оптимальних вузлів впровадження штучного інтелекту </em><em>стосовно</em><em> максимізації переваг</em><em> застосовано метод синтезу</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Аналіз останніх досліджень та публікацій</em></strong><strong><em>.</em></strong> <em>У статті здійснено аналіз досліджень </em><em>і</em><em> узагальнено поняття штучного інтелекту та його технологій. </em></p> <p><strong><em>Виклад основного матеріалу. </em></strong><em>На прикладі військових ігор проаналізовано ефективність застосування штучного інтелекту й висвітлено те, як штучний інтелект перевершує людську продуктивність у низці еталонних ігор. Проаналізовано роль, цілі та дизайн військових ігор, </em><em>а також значення</em><em> штучного інтелекту </em><em>в процесі</em><em> їх проведення. Визначено роль штучного інтелекту</em><em>,</em><em> можливі ризики</em><em> його застосування, а також окреслено</em><em> шляхи </em><em>вдосконалення військових</em> <em>і</em><em>г</em><em>о</em><em>р </em><em>із </em><em>використання</em><em>м</em><em> технологій штучного інтелекту. Зроблено обґрунтований висновок про можливість довіри до штучного інтелекту у військових іграх</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Елементи наукової новизни.</em></strong> <em>У статті виявлено і обґрунтувано, що застосування штучного інтелекту у військових іграх сприяє не лише вдосконаленню процесу прийняття рішень, а й підвищенню рівня ситуаційної обізнаності, когнітивної підготовки військових </em><em>офіцерів та побудові довіри до людино-машинної команди</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Теоретична та практична значущість статті</em></strong><strong><em>.</em></strong> <em>За результатами дослідження можна стверджувати, що людино-машинна взаємодія у військових іграх може допомогти у прийнятті рішень та сприяти навчанню і підготовці осіб, які приймають рішення. Збільшення довіри до штучного інтелекту потребує чіткого розуміння того, як він приходить до висновків та рекомендацій</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Висновок </em></strong><strong><em>і</em></strong><strong><em> перспективи подальших досліджень</em></strong><strong><em>.</em></strong> <em>Подальші дослідження мають бути зосереджені на розробленні алгоритмів візуалізації процесу прийняття рішень штучним інтелектом</em><em>.</em></p> 2025-04-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 Володимир Миколайович Приміренко, Пегер Даглес , Екерс Лі , Глессі Седрік https://sit.nuou.org.ua/article/view/322311 Рекомендації стосовно використання інформаційних систем для покращення ситуаційної обізнаності органів військового управління 2025-03-21T10:18:55+02:00 Лідія Ярославівна Паращук lidadmy@ukr.net Сергій Миколайович Паращук parashchyk14@gmail.com <p><em>Стаття присвячена аналізу теоретичних і практичних аспектів створення та впровадження інформаційних систем для підвищення ситуаційної обізнаності органів військового управління. </em></p> <p><strong><em>Мет</em></strong><strong><em>ою</em></strong><strong><em> статті</em></strong><em> є </em><em>р</em><em>озробленн</em><em>я</em><em> рекомендацій щодо використання інформаційних систем для покращення ситуаційної обізнаності органів військового управління</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Методи дослідження.</em></strong> <em>У статті застосовано теоретичні методи, а саме аналіз досліджень і публікацій за тематикою функціонування та застосування інформаційно-комунікаційних систем. Для оцінювання ефективності застосування систем, що розглядаються у статті, також були використані такі загальнонаукові методи досліджень, як </em><em>swot</em><em>-аналіз</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Отримані результати дослідження.</em></strong><em> У роботі висвітлено сучасні виклики, з якими стикаються збройні сили в умовах глобалізації, стрімкого розвитку інформаційних технологій і трансформації характеру збройних конфліктів. Розглянуто ключові проблеми, пов’язані з інтеграцією інформаційних систем у військове середовище, забезпеченням кібербезпеки, впливом людського фактору та обмеженою оперативністю обробки великих обсягів даних. Проаналізовано переваги та недоліки таких сучасних рішень, як система «Delta», що забезпечує інтеграцію даних із різних джерел (дрони, супутники, сенсори) та відповідає стандартам НАТО. На основі проведеного SWOT-аналізу визначено сильні й слабкі сторони, можливості та загрози впровадження таких систем. Особливу увагу </em><em>надано</em><em> ролі штучного інтелекту та автоматизації процесів аналізу й прийняття рішень. Через призму загроз, що можуть застосовуватися до інформаційно-комунікаційних систем загалом та системи «Delta» </em><em>зокрема,</em><em> розглянуто реалізацію можливостей використання системи для покращення ситуаційної обізнаності. Разом </em><em>і</em><em>з тим, показано вплив недоліків, а саме високу залежність від рівня підготовки користувачів та особливих умов роботи в зоні дії пристроїв радіоелектронної боротьби.</em></p> <p><strong><em>Елементи наукової новизини.</em></strong> <em>Наукова новизна дослідження </em><em>зводиться до</em><em> проведенн</em><em>я</em><em> комплексного аналізу використання інформаційних систем у військовому управлінні, визначенн</em><em>я</em><em> їх ефективності та розроб</em><em>ки</em><em> практичних рекомендацій щодо їх удосконалення. Запропоновано підходи до інтеграції технологій штучного інтелекту та кібербезпеки у військові інформаційні системи</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Теоретична й практична значущість.</em></strong><em> Результати дослідження мають важливе значення для військово-оборонної сфери, оскільки сприяють підвищенню ситуаційної обізнаності, покращенню координації та ефективності прийняття рішень. Перспективами подальших досліджень можуть бути: розробка автономних систем, посилення захисту від кібератак, вдосконалення алгоритмів штучного інтелекту, інтеграція з міжнародними платформи та адаптація для цивільного використання</em><em>. </em></p> 2025-04-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 Лідія Ярославівна Паращук, Сергій Миколайович Паращук https://sit.nuou.org.ua/article/view/312471 Удосконалення підходу щодо ситуаційного управління засобами протиповітряної оборони в умовах бойових дій 2025-03-21T09:56:04+02:00 Олександр Юрійович Пермяков o_permiakov@ukr.net Наталія Олександрівна Королюк Natali-kor@gmail.com <p><em>У статті проаналізований процес ситуаційного управління силами (військами) із врахуванням особливостей процесу прийняття рішень під час вирішення задач протиповітряної оборони</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Метою статті</em></strong><em> є </em><em>удосконалення підходу щодо автоматизованого ситуаційного управління силами (військами) та засобами протиповітряної оборони шляхом формалізації знань осіб, які приймають рішення, з урахуванням досвіду ведення бойових дій</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Методи дослідження.</em></strong> <em>Під час написання статті (проведення дослідження) застосовано методи експертного опитування, представлення експертних знань, теорія графів та методи (класифікації) за експертними і статистичними правилами</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Отримані результати дослідження.</em></strong> <em>Досвід ведення бойових дій показав, що на сучасному етапі головними особливостями управління військами, особливо силами протиповітряної оборони, є врахування підвищеної складності їх застосування, розмаху і швидкості зміни обстановки. Аналіз показав, що тривалість циклу прийняття рішень і формування на </em><em>його основі управлінських команд (плану дій) при неавтоматизованому управлінні істотно більша ніж середньостатистичний часовий період зміни обстановки, коли може знадобитися кардинальний перегляд раніше ухваленого рішення. Запропоновано при побудові автоматизованої системи ситуаційного управління силами (військами) та засобами протиповітряної оборони використовувати підхід, який включає процес придбання, обробки та формалізації експертних знань. В результаті дослідження встановлено, що процес управління силами (військами) та засобами умовно можна розділити на два етапи (режими управління): завчасна підготовка сил (військ) і засобів до їх бойового застосування та безпосередньо ситуаційне управління під час ведення бойових дій</em><em>.</em> <em>Встановлено, що комплекси функціональних завдань, що вирішуються під час протиповітряної оборони та є основою спеціального математичного і програмного забезпечення автоматизованої системи ситуаційного управління силами (військами), мають будуватися за ієрархічним принципом із використанням математичних моделей із відповідним ступенем деталізації процесів управління</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Елемент</em></strong><strong><em>ам</em></strong><strong><em>и наукової новизини</em></strong><em> є те, що при ситуаційному управлінні силами (військами) із врахуванням особливостей процесу прийняття рішень під час розв’язання задач протиповітряної оборони, пропонується використання об’єктно-орієнтованих баз знань</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Теоретична й практична значущість</em></strong> <em>статті </em><em>зводиться до</em><em> то</em><em>го</em><em>, що запропоновані такі етапи під час розробки спеціального математичного та програмного забезпечення автоматизованих систем ситуаційного управління силами: розробка візуальних когнітивних моделей проблемних ситуацій відповідно до запропонованого задуму застосування сил (військ); генерування альтернативних способів розв'язання проблемних ситуацій на основі асоціативного пошуку способів рішення схожих задач; розробка методів збирання і аналізу статистичних даних великого об'єму та розмірності («великих даних») з метою отримання правил класифікації ситуацій, що повторюються. Запропонований підхід щодо здійснення автоматизованого ситуаційного управління силами </em><em>містить</em><em> етапи підготовки бази знань до процесу застосування сил (військ) та аналізу результатів ведення бойових дій з метою коригування моделей і методів ситуаційного управління</em><em>. </em></p> 2025-04-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 Олександр Юрійович Пермяков , Наталія Олександрівна Королюк https://sit.nuou.org.ua/article/view/320595 Методичний підхід до побудови моделі системи реабілітації військовослужбовців на основі мережі масового обслуговування 2025-02-13T08:53:14+02:00 Катерина Сергіївна Гутченко dr.gutches@ukr.net В’ячеслав Леонідович Козачук k71419@ukr.net Олег Андрійович Гутченко dr.gutches@ukr.net Микола Миколайович Чапля perlyna.mvs@gmail.com <p><em>Одним із проблемних питань, що набуло актуальності під час російсько-української війни перед Збройними Силами України, є підвищення ефективності функціонування системи реабілітації військовослужбовців Збройних Сил України. Така система має відповідати науково обґрунтованим вимогам. Тому виникла необхідність вирішити завдання, що пов’язане з побудовою відповідної математичної моделі.</em></p> <p><strong><em>Мет</em></strong><strong><em>а</em></strong><strong><em> статті</em></strong><strong><em>.</em></strong> <em>Розроблення методичного підходу до побудови моделі системи реабілітації військовослужбовців </em><em>Збройних Сил </em><em>України</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Методи дослідження.</em></strong> <em>Для безпосереднього моделювання системи реабілітації військовослужбовців застосовано математичні апарати теорії масового обслуговування, зокрема, мова йде про апарати систем масового обслуговування і мереж масового обслуговування</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Отримані результати дослідження.</em></strong><em> Результати аналізу досліджень і публікацій дають змогу стверджувати, що моделям, які стосуються реабілітації військовослужбовців Збройних Сил України надається достатньо уваги. Загалом ці моделі містять показники виконання одного із завдань, а безпосередньо призначених для характеристики параметрів системи реабілітації особового складу та її продуктивності</em><em>,</em><em> немає.</em> <em>Зважаючи на викладене, постає нагальне проблемне питання, в побудові моделі системи реабілітації військовослужбовців, удосконаленні її показників, які б враховували продуктивність надання медичної допомоги і можливості підрозділів із реабілітації військовослужбовців Збройних Сил України. Для безпосереднього моделювання системи реабілітації військовослужбовців застосовано математичні апарати теорії масового обслуговування</em><em>.</em><em> Зокрема, мова йде про апарати систем масового обслуговування і мереж масового обслуговування. Ґрунтом для моделювання слугувал</em><em>и</em><em> прийняті зараз у Збройних Силах України порядок, способи та підходи до побудови системи реабілітації військовослужбовців, а також алгоритми її дії. Сучасну систему реабілітації (медичну, фізичну та психологічну реабілітації) військовослужбовців можна уявити як мережу масового обслуговування, яка має низку особливостей і для розгляду якої зроблені деякі припущення. У цій науковій роботі, використовуючи вищенаведені методи дослідження, були розраховані параметри системи реабілітації військовослужбовців, яка діє в Збройних Силах України сьогодні</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Елементами наукової новизини</em></strong><em> є </em><em>комплексне рішення завдання формування системи реабілітації, застосовуючи модель системи реабілітації, створеної на основі підходів теорії мереж масового обслуговування</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Теоретична й практична значущість</em></strong><em> викладеного зводиться до</em> <em>створення моделі багаторівневої системи, яка дає можливість розраховувати систему в цілому </em><em>та</em><em> її фрагменти.</em> <em>Перспектива подальших досліджень: застосування запропонованого підходу для визначення можливості використання розімкнутої мережі масового обслуговування у випадках, коли тривалість обслуговування заявок </em><em>у</em> <em>в</em><em>сіх вузлах являє собою випадкові величини, які розподілені не за експоненціальним, а за іншими законами</em><em>. </em></p> 2025-04-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 Катерина Сергіївна Гутченко, В’ячеслав Леонідович Козачук , Олег Андрійович Гутченко , Микола Миколайович Чапля https://sit.nuou.org.ua/article/view/324282 Науково-методичні підходи до оцінювання потужності ядерного вибуху на основі реєстрації й аналізу сейсмічних сигналів 2025-03-05T15:18:55+02:00 Сергій Миколайович Чумаченко s_chum@ukr.net Олександр Васильович Дейнега davdoma@gmail.com Ігор Валерійович Корнієнко igor.kornienko@ukr.net Володимир Іванович Осадчий viosadchuy@ukr.net <p><em>У статті розглянуто питання ефективного функціонування системи геофізичного моніторингу Головного центру спеціального контролю, який призначений для контролю за дотриманням міжнародних договорів про заборону ядерних випробувань.</em></p> <p><strong><em>Мета статті</em></strong><em>.</em><em> На основі аналізу існуючих підходів до оцінки потужності ядерних вибухів провідними сейсмологічними службами та досвіду оцінки потужності підземних ядерних вибухів із випробувального полігону Північної Кореї, уточнити калібрувальні функції для розрахунку магнітуди за об’ємною P хвилею для подальшого отримання достовірних даних про потужність ядерних вибухів</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Методи дослідження</em></strong><em>. </em><em>У статті використані методи: контент-аналізу – для дослідження досвіду випробувань та наявних документів з оцінювання потужності ядерних вибухів; системного аналізу – для формування науково-методичних підходів, окреслених у статті; методи математичної статистики – для визначення </em><em>статистичної залежності між магнітудою і потужністю вибухів; </em><em>аналітичні методи – для уточнення формул розрахунку калібрувальної функції до вертикальних компонент короткоперіодних Р‑хвиль та емпіричних залежностей стосовно оцінювання потужності ядерних вибухів</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Отримані результати дослідження.</em></strong> <em>У роботі розглянуто сучасні підходи до оцінювання потужності підземних ядерних вибухів на основі реєстрації та аналізу коливань земної поверхні, яка може вказувати на рівень розвитку ядерних технологій держави, яка приховано проводить ядерні випробування, не зважаючи на договори про нерозповсюдження ядерної зброї. Відмічається, що реєструюча апаратура має мати таку амплітудно-частотну характеристику, яка забезпечує реєстрацію без спотворень повздовжніх, поперечних і поверхневих хвиль. Вирішення цієї задачі досягається або за використання широкосмугових приладів із великим динамічним діапазоном, або за допомогою декількох сейсмічних каналів, що мають менший динамічний діапазон, але які перекривають весь необхідний інтервал робочих частот. Крім того, у статті проаналізовано останні дослідження із відкритих джерел, які вказують, що точне визначення потужності підземних ядерних вибухів суттєво залежить від значення магнітуди сейсмічних джерел від вибухів, що, в свою чергу, не дає змоги застосувати ефективні алгоритми для її оцінювання.</em></p> <p><strong><em>Елементи наукової новизини.</em></strong> <em>Для оцінювання магнітуди сейсмічних джерел від ядерного вибуху за даними пунктів спостереження Головного центру спеціального контролю було уточнено калібрувальні функції для розрахунку магнітуди з використанням вертикальних компонент короткоперіодних Р-хвиль, в результаті чого, була підвищена точність оцінки потужності підземних ядерних вибухів із випробувального полігону Північної Кореї</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Теоретичн</em></strong><strong><em>а</em></strong> <strong><em>та</em></strong><strong><em> пра</em></strong><strong><em>ктична значущість статті.</em></strong> <em>На практиці підтверджено, що отримані оцінки потужності підземних ядерних вибухів корелюються із значеннями, які розраховані провідними світовими сейсмологічними службами. Практична значущість статті зводиться до можливості використання запропонованих науково-методичних підходів до оцінювання потужності ядерного вибуху, застосування перспективних зразків сейсмічної зброї на основі реєстрації та аналізу сейсмічних сигналів</em> <em>у процесі визначення параметрів сейсмічних подій з інших регіонів, зокрема, випробувальних полігонів, розробку пропозицій щодо автоматизації процесів обробки інформації з метою зменшення часу на прийняття рішень тощо. </em></p> <p><strong><em>Ключові слова</em></strong><em>: ядерний вибух, потужність ядерного вибуху, реєстрація та аналіз параметрів сигналів, магнітуда, калібрувальна функція, камуфлетний підземний ядерний вибух, добротність.</em></p> 2025-04-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 Сергій Миколайович Чумаченко, Олександр Васильович Дейнега, Ігор Валерійович Корнієнко , Володимир Іванович Осадчий https://sit.nuou.org.ua/article/view/320510 Проєктування багатовимірних інформаційних моделей оцінювання робіт протимінної діяльності на потенційно небезпечних територіях 2025-02-13T09:06:26+02:00 Катерина Миколаївна Рудь cotket100@gmail.com <p><strong><em>Метою статті</em></strong><em> є</em><em> розроблення багатовимірних інформаційних моделе</em><em>й </em><em>для забезпечення якісного управління роботами протимінної діяльності</em><em> на потенційно небезпечних територіях</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Методи дослідження</em></strong><strong><em>.</em></strong><em> На основі методології проєктування організаційних структур запроєктовано тривимірні моделі соціально-економічних систем. Застосування системного підходу дало можливість синтезувати системи різного ієрархічного рівня – технічні та соціально-економічні, завдяки чому розроблено багатовимірну інформаційну модель, яку можна застосовувати у процесі ведення робіт протимінної діяльності. </em></p> <p><strong><em>Отримані результати дослідження.</em></strong><em> Проєктування багатовимірних інформаційних моделей для ведення робіт протимінної діяльності передбачає формування низки етапів, пов’язаних із визначенням вартості цих робіт. Тому, досліджено і запропоновано етапи визначення вартості протимінної діяльності, реалізація яких дасть змогу визначити вартість ведення робіт такої діяльності. Окреслено, що одним з основних етапів визначення вартості робіт протимінної діяльності є проєктування організаційної структури. Ця структура розглядається як динамічна система, основою проєктування якої є такі параметри, як елементи витрат, час і технологічний процес. Виділення означених параметрів дає можливість сформувати тривимірну інформаційну модель соціально-економічної системи, яку визначено терміном «тривимірна інформаційна модель організаційної структури», і яка може використовуватися для моделювання процесу управління протимінною діяльністю. </em></p> <p><strong><em>Елементи наукової новизини.</em></strong><em> Формування такої моделі соціально-економічної системи забезпечує її синтез із тривимірними моделями технічних систем, що дає можливість створити і візуалізувати багатовимірну інформаційну модель ведення робіт протимінної діяльності й забезпечує ефективне управління ресурсами на всіх етапах інвестиційного циклу проєктів, пов’язаних з очищенням території від вибухонебезпечних залишків війни. </em></p> <p><strong><em>Теоретичн</em></strong><strong><em>а</em></strong> <strong><em>та</em></strong><strong><em> пра</em></strong><strong><em>ктична значущість статті.</em></strong><em> Отже, формування тривимірних інформаційних моделей соціально-економічних систем дасть можливість, з одного боку, визначити вартість робіт протимінної діяльності, а з іншого, забезпечує синтез із тривимірними технічними системами, стосовно яких і ведуться такі роботи, як, наприклад, об’єкти інфраструктури, земельні ділянки, житлові й промислові будівлі та споруди. Синтез тривимірних соціально-економічних і технічних систем дає змогу створити програмні продукти, які забезпечать якісну візуалізацію будь-яких процесів управління ресурсами, що підвищить керованість робіт протимінної діяльності на всіх етапах інвестиційного циклу реалізації того чи іншого проєкту.</em></p> 2025-04-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 Катерина Миколаївна Рудь https://sit.nuou.org.ua/article/view/324537 Імітаційна модель для дослідження ієрархічних систем управління оперативним угруповуванням військ 2025-03-21T09:43:48+02:00 Юрій Аркадійович Гусак y.husak1512@gmail.com Іван Михайлович Старинський super_vanja-starinskijj@ukr.net <p><strong><em>Мета статті.</em></strong> <em>У</em> <em>статті запропонована імітаційна модель ієрархічної системи управління військами, в основу якої покладені положення та основні метод</em><em>и</em><em> теорії управління. Як відомо, побудова ефективної системи управління військами є пріоритетним завданням оборонної реформи, що триває в Україні. На погляд авторів, однією з основних передумов для створення системи управління військами, яка б відповідала сучасним вимогам, є розроблення та використання адекватного методичного апарату стосовно досліджень варіантів побудови систем управління військами. </em></p> <p><strong><em>Методи дослідження.</em></strong><em> Проведений аналіз показав, що методичний апарат, який використовується в наукових установах Збройних Сил України для дослідження процесів управління військами, з метою обґрунтування шляхів та способів вдосконалення існуючої системи, не базується на єдиній математичній моделі процесу управління військами та відсутня відповідна імітаційна модель. Внаслідок цього не забезпечується дотримання єдиної ідеології обґрунтування вимог до такої системи, що призводить до отримання лише переліку показників оцінювання та їх потрібних значень, обґрунтування яких зазвичай здійснюється з використанням методів експертних оцінок. Під час проведення дослідження використано методи теорії управління, зокрема, комплексний метод багатопараметричної ідентифікації, імітаційне моделювання та комбінований метод оптимізації рішень. </em></p> <p><strong><em>Отримані результати дослідження.</em></strong> <em>Основним науковим завданням статті є розробка імітаційної моделі для дослідження ієрархічних систем управління військами, що дає змогу підвищити ефективність управлінських процесів завдяки чіткому обґрунтуванню структурних вимог до кожного рівня управління. </em></p> <p><strong><em>Елементи наукової новизини</em></strong><strong><em>.</em></strong> <em>Авторами запропоновано </em><em>навести</em><em> процес управління військами у вигляді імітаційної моделі, в якій процеси управління описуються методами та алгоритмами, що використовуються в теорії управління. Розглянута сутність розробленої імітаційної моделі, що базується на дискретно-ситуаційному методі моделювання, дає змогу здійснювати оцінювання функціонування будь-якої системи управління військами. Модель реалізована на ПЕОМ з використанням пакету програм MATLAB. Наведені результати її застосування для оцінювання деяких варіантів побудови системи управління військами</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Теоретична та практична значущість статті. </em></strong><em>Використання запропонованої моделі, за проведення наукових досліджень щодо вдосконалення системи управління військами, дасть змогу значно підвищити ступінь обґрунтованості відповідних пропозицій та рекомендацій. Практична значущість дослідження зводиться до можливості застосування отриманих результатів для удосконалення процесів управління угрупуваннями військ. Імітаційна модель може бути використана для оптимізації структури управління збройними силами, а також для розробки практичних рекомендацій щодо раціонального розподілу управлінських функцій та підвищення ефективності виконання завдань на всіх рівнях управління військами.</em></p> 2025-04-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 Юрій Аркадійович Гусак , Іван Михайлович Старинський https://sit.nuou.org.ua/article/view/322675 Застосування параметричного й функціонального методів оцінювання параметрів і характеристик озброєння та військової техніки 2025-02-13T09:14:16+02:00 В’ячеслав Юрійович Толмачов Slava.tlmv@gmail.com <p><strong><em>Мета статті.</em></strong> <em>На основі порівняльного аналізу параметричного та функціонального методів оцінювання параметрів і характеристик озброєння та військової техніки у статті розроблено алгоритм застосування цих методів для оцінювання параметрів і характеристик на відповідність встановленим вимогам, що використовується під час проведення випробувань, а також розглянуто можливі шляхи інтеграції розробленого алгоритму в інформаційну систему супроводження випробувань озброєння та військової техніки</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Методи дослідження.</em></strong> <em>Під час проведення дослідження застосовано методологію загальної теорії систем і системного аналізу, теорію планування експерименту та теорію вимірювань, а також основи математичної статистики, що дало змогу розробити алгоритми та методи оцінювання параметрів й характеристик зразків озброєння і військової техніки.</em> <em>Параметричний метод базується на порівнянні фактичних значень параметрів озброєння та військової техніки із нормативними, що забезпечує швидкість й об’єктивність оцінювання, але не враховує взаємозв’язки між цими параметрами. Функціональний метод орієнтований на комплексне оцінювання об’єкту випробувань через декомпозицію його на функціональні групи, використання вагових коефіцієнтів та інтегральних показників, що дає змогу виявити слабкі ланки досліджуваного об’єкту. Проведено порівняльний аналіз цих методів, визначено їх особливості, практичну цінність у випробувальній діяльності та перспективи їх комбінованого поєднання в якості єдиного методологічного підходу</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Отримані результати дослідження.</em></strong><em> Розроблено алгоритм застосування параметричного та функціонального методів оцінювання параметрів і характеристик озброєння та військової техніки, що дає змогу автоматизувати процеси обробки отриманих результатів випробувань</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Елементи наукової новизини.</em></strong> <em>Наукова новизна отриманих результатів полягає в удосконаленні методології оцінювання характеристик озброєння та військової техніки під час їх експериментальних досліджень та інтеграції розробленого алгоритму у єдину систему супроводження випробувань, що забезпечує багаторівневу оцінку якості досліджуваного зразка</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Практична значущість</em></strong><em> дослідження виявляється у підвищенні ефективності випробувань за рахунок впровадження запропонованого алгоритму та методів в інформаційну систему супроводження випробувань, що забезпечить формування обґрунтованих висновків щодо прийняття зразків озброєння та військової техніки на озброєння.</em></p> 2025-04-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 В’ячеслав Юрійович Толмачов https://sit.nuou.org.ua/article/view/323827 Математичне моделювання застосування воєнних ігор під час підготовки військових фахівців 2025-03-05T09:18:16+02:00 Олександр Володимирович Войтко o.voytko@ukr.net Сергій Васильович Базарний gans251080@gmail.com <p><em>В умовах широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України актуальним завданням є дослідження ефективних методів підготовки військових фахівців до сучасних викликів та загроз. У статті розглянуто роль воєнних ігор у системі військової освіти та їхній вплив на підготовку військових фахівців.</em></p> <p><strong><em>Метою статті</em></strong><em> є </em><em>розроблення комплексної математичної моделі, що формалізує процес використання воєнних ігор під час підготовки військових фахівців, на основі проведення аналізу та прогнозування їх поведінкових змін під час ухвалення рішень</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Методи дослідження.</em></strong> <em>Для досягнення поставленої мети застосовано комплексний методологічний підхід, що включає математичне моделювання та емпіричне спостереження. Використано методи стохастичних ігор, марківських процесів, Баєсівського оновлення та Q-навчання, що дало змогу здійснити детальний аналіз вибору математичного опису процесу підготовки військових фахівців</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Отримані результати дослідження.</em></strong><em> Проаналізовано історичний розвиток воєнних ігор, проведено їх класифікацію, що містить поділ на настільні, комп’ютерні та гібридні моделі, які використовуються на різних рівнях підготовки, забезпечуючи інтерактивність і реалістичність, відповідно до методів застосування у навчальному процесі. Розглянуто особливості настільних, комп’ютерних і гібридних військових симуляцій, визначено їхні переваги та обмеження. Запропоновано блок-схему, яка відображає послідовність п’ятиетапного процесу використання воєнних ігор під час підготовки військових фахівців, що охоплює когнітивний, емоційний і поведінковий рівні навчання. Досліджено підходи до моделювання бойових сценаріїв, зокрема, застосування методів операційного дослідження для оптимізації процесу навчання. Визначено напрями нормативного регулювання військових симуляцій у </em><em>межах</em><em> партнерства НАТО та України</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Елементами наукової новизини</em></strong><strong><em>.</em></strong> <em>Науковою новизною є обґрунтований та описаний математичний апарат для математичного моделювання процесу сприйняття військовослужбовцями навчального матеріалу за допомогою воєнних ігор</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Теоретична й практична значущість.</em></strong> <em>На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що поєднання традиційних і сучасних цифрових методів воєнних ігор сприяє ефективнішій підготовці військових командирів та підвищенню рівня ухвалення стратегічних рішень. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на адаптації військових симуляцій до реалій сучасних бойових дій, їхній класифікації та вдосконаленні існуючих навчальних підходів, інструментів та методик. Обґрунтовано важливість застосування таких сучасних технологій, як штучний інтелект, віртуальна реальність і доповнена реальність для подальшого розвитку подібних моделей у наукових дослідженнях, що є підґрунтям для підвищення рівня проведення підготовки військових фахівців.</em></p> 2025-04-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 Сергій Васильович Базарний, Олександр Володимирович Войтко https://sit.nuou.org.ua/article/view/321484 Особливості впровадження методу узгоджених вимірювань для траєкторної обробки в системі контролю та аналізу космічної обстановки 2025-02-13T09:34:15+02:00 Михайло Юрійович Ракушев r16mu0977@meta.ua <p><em>На теперішній час, для визначення орбітальних параметрів руху космічних апаратів використовуються підходи засновані на методі найменших квадратів. Вихідним припущенням за використання зазначеного підходу є адитивні похибки траєкторних вимірювань, які розподілені за нормальним законом. Однак, таке припущення обмежено виконується, зокрема, для радіолокаційних вимірювальних засобів, закон розподілу похибок вимірювань яких може бути близьким до рівномірного.</em></p> <p><strong><em>Метою статті</em></strong><em> є визначення й опис особливостей впровадження і використання методу узгоджених вимірювань для проведення траєкторної обробки у Системі контролю та аналізу космічної обстановки України</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Методи дослідження.</em></strong> <em>Використання методу найменших квадратів, за не виконання вимоги щодо нормальності похибок вимірювань, призводить до отримання завищених (недостовірних) характеристик точності проведеної траєкторної обробки. Можливим варіантом покращення точності проведення траєкторної обробки є використання, зокрема, методу узгоджених вимірювань. Зазначений метод, розроблений вітчизняними вченими Михайлом Жечєвим та Анатолієм Шептуном для визначення параметрів руху космічних літальних апаратів за адитивних похибок вимірювань, які розподілені за рівномірним законом, дає змогу суттєво підвищити точність проведення траєкторної обробки. Однак, в їх публікаціях не нав</em><em>едено</em><em> кінцев</em><em>их</em><em> алгоритм</em><em>ів</em><em> реалізації зазначеного методу.</em><em> Крім того,</em><em> обмежено проводяться дослідження щодо ефективності методу за відмінності закону розподілу похибок вимірювань від рівномірного</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Отримані результати дослідження.</em></strong><em> У статті визначен</em><em>о</em><em> особливості впровадження методу узгоджених вимірювань для проведення траєкторної обробки у Системі контролю та аналізу космічної обстановки України</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Елементами наукової новизини</em></strong><strong><em>.</em></strong> <em>Запропоновано траєкторну обробку методом узгоджених вимірювань реалізувати у два етапи: по-перше, за традиційним методом найменших квадратів проводити визначення початкового наближення шуканих початкових умов руху космічного апарата </em><em>й</em><em> виключення аномальних вимірювань, по-друге, безпосередньо уточнення початкових умов руху космічного апарата за методом узгоджених вимірювань, який реалізований як задача лінійного програмування</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Теоретична й практична значущість.</em></strong> <em>Враховуючи те, що задача траєкторної обробки є нелінійною відносно шуканих параметрів руху космічного апарату, наведено ітераційний алгоритм методу узгоджених вимірювань та описано шляхи забезпечення його збіжності. Наведено результати математичного моделювання для тестового прикладу. Окремо розглядається питання щодо точності проведеної обробки за зміни закону розподілу похибок вимірювань від нормального до рівномірного та їх можлива агрегація. Окреслені напрями подальших досліджень</em><em>. </em></p> 2025-05-02T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 Михайло Юрійович Ракушев https://sit.nuou.org.ua/article/view/325038 Методика апроксимації змін елементів орбіти космічного апарата за каталогом космічних об’єктів united states space command 2025-03-21T09:41:17+02:00 Михайло Юрійович Ракушев r16mu0977@meta.ua Олексій Іванович Богун alex1977kk@gmail.com <p><em>Тенденція збільшення кількості космічних апаратів у навколоземному космічному просторі, наростаючі темпи його мілітаризації висуває все більш суворі вимоги до забезпечення високого рівня космічної ситуаційної обізнаності, достовірності та своєчасності інформації, яка надається. Виявлення маневрів космічних апаратів військового призначення, мети їх здійснення є важливою складовою космічної ситуаційної обізнаності. Під час проведення дослідження розглянуто способи виявлення маневрів космічних апаратів, які базуються на роботі з даними відкритого каталогу параметрів руху космічних об’єктів United States Space Command. а саме: Space Event Detection Method (Russell P.</em><em> </em><em>Patera); Satellite Maneuver Detection Using Two-line Element (TLE) Data (Tom Kelecy); Simplified Approach to Detect Satellite Maneuvers Using TLE Data and Simplified Perturbation Model Utilizing Orbital Element Variation (Arvind Mukundan). Усі зазначені способи мають ряд суттєвих недоліків а саме: повільні та малопомітні маневри (наприклад, використання іонних двигунів) можуть залишитися незафіксованими через те, що їх вплив на орбітальні параметри, які аналізуються є занадто малим; відсутній механізм, який дає можливість відрізнити природні збурення (наприклад, атмосферний опір, сонячний вітер) від навмисних маневрів, особливо якщо зміни в орбітальних параметрах є незначними; використовують не всі інформативні елементи, які надаються в каталозі TLE.</em></p> <p><strong><em>Метою статті</em></strong><em> є розроблення методики визначення параметрів апроксимації динаміки змін елементів орбіти космічного апарата за даними з каталогу космічних об’єктів United States Space Command для виявлення факту цілеспрямованої зміни параметрів орбіти космічного апарату (маневру)</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Методи дослідження.</em></strong> <em>Під час дослідження використані методи математичної статистики, апроксимації дискретних вимірів за допомогою алгебраїчних поліномів та теорія польотів космічних апаратів (зміна елементів орбіти під дією керованої сили та прогнозування їх руху). Зазначений методологічний підхід дав змогу визначити статистичні характеристики каталогу для маневруючих та не маневруючих об’єктів ближнього космосу</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Отримані результати дослідження.</em></strong><em> За результатами проведених досліджень встановлено, що для виявлення маневрів космічних апаратів за аналізом каталогу космічних об’єктів United States Space Command необхідно розглядати усі TLE параметри космічних апаратів, наведені в каталозі. Так, TLE-параметри, зміни яких є інформативними для виявлення маневрів космічних апаратів ближнього космосу, містять не лише традиційно використовувані для аналізу велику піввісь, ексцентриситет і нахил орбіти, а й додаткові параметри: першу похідну середнього руху та приведений балістичний коефіцієнт. Крім того, для апроксимації динаміки змін значень TLE-параметрів космічних апаратів ближнього космосу доцільно використовувати алгебраїчні поліноми та брати 30 послідовних відліків з каталогу. Водночас, оптимальний степінь поліному для апроксимації за критерієм максимуму коефіцієнту детермінації TLE-параметрів космічних апаратів ближнього космосу не є сталою, знаходиться в діапазоні 2–5, залежно від TLE-параметру та інтервалу розгляду. Для приведеного балістичного коефіцієнту або першої похідної середнього руху зазначен</em><em>ий</em><em> степінь дорівнює 3</em><em>. </em><em>Доведено, що після апроксимації динаміки змін TLE-параметрів вищенаведеним підходом, результуюча нев’язка, між вихідною вибіркою та алгебраїчним поліномом має нормальний закон розподілу, що дає змогу визначати порогове значення стрибка для виявлення факту маневру за розрахованим значенням середньо-квадратичного відхилення нев’язки</em><em>. </em><em>Динаміка змін першої похідної середнього руху та приведеного балістичного коефіцієнту для космічних апаратів ближнього космосу має значну взаємну кореляцію, що за виявлення маневрів космічних апаратів може бути корисним через значну взаємну статистичну залежність цих параметрів</em><em>.</em></p> <p><strong><em>Елементи наукової новизини.</em></strong> <em>На відмінну від попередніх способів виявлення маневру космічного апарату доведено інформативність таких елементів каталогу як приведений балістичний коефіцієнт та перша похідна середнього руху космічного апарату та проведено визначення статистичних характеристик елементів каталогу космічних об’єктів United States Space Command</em><em>. </em></p> <p><strong><em>Теоретична й практична значущість.</em></strong><em> Результати дослідження мають практичне </em><em>й</em><em> теоретичне значення і призначені для використання у процесі розроблення спеціалізованого програмно-алгоритмічного забезпечення ситуаційного центра Міністерства оборони України (Збройних Сил України) призначеного для аналізу та моніторингу космічної обстановки з метою виявлення маневрів космічних апаратів ближнього космосу</em><em>. </em></p> 2025-04-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 Михайло Юрійович Ракушев , Олексій Іванович Богун