https://sit.nuou.org.ua/issue/feed Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 2024-05-07T13:25:41+03:00 Liudmyla Minenko sitnuou@ukr.net Open Journal Systems <h3>Галузь та проблематика</h3> <p><strong>На сторінках журналу розглядаються такі питання:</strong></p> <ol> <li>Теоретичні основи та інструментальні засоби створення і використання інформаційних технологій у сфері безпеки та оборони.</li> <li>Критерії оцінювання і методи забезпечення якості, надійності, живучості інформаційних технологій і систем.</li> <li>Принципи оптимізації, моделі та методи прийняття рішень при створенні автоматизованих систем різноманітного призначення у сфері безпеки і оборони.</li> <li>Дослідження закономірностей побудови інформаційних комунікацій та розроблення теоретичних засад побудови і впровадження інтелектуальних інформаційних технологій для створення новітніх систем накопичування, переробки, збереження інформації та систем управління у сфері безпеки та оборони.</li> <li>Інтерактивні моделі розвитку науково-освітнього простору у сфері безпеки та оборони.</li> <li>Збереження, розвиток і трансформація культурно-мовної спадщини в інтерактивному дискурсі у контексті інформаційної безпеки держави.</li> <li>Глобалізація, полілогічність та інтерактивність як філософське підґрунтя розвитку інформаційних технологій у сфері безпеки та оборони.</li> <li>Інтелектуальні освітні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. Проблеми сумісності і взаємодії технологій навчання.</li> <li>Сучасні підходи до проектування розподілених інтелектуальних систем для освіти і науки.</li> <li>Військово-теоретичні проблеми.</li> </ol> <h3>Періодичність публікації</h3> <p>Журнал публікується тричі на рік:</p> <p>Перший номер - квітень</p> <p>Другий номер - серпень</p> <p>Третій номер - грудень</p> <h3>Політика відкритого доступу</h3> <p>Науковий журнал "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" є відкритим для доступу. Користувачі мають можливість вільно читати, завантажувати, копіювати та розповсюджувати контент з навчальною та науковою некомерційною метою та із зазначенням авторства.</p> <h3>Періодичність публікації</h3> <p>Три рази на рік (квітень, серпень, грудень).</p> <h3>Етика публікацій</h3> <p>Редакція наукового журналу "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" підтримує певний рівень вимог при відборі та прийомі статей, представлених у редакцію журналу. Ці норми визначаються науковими напрямами журналу, які визначені Свідоцтвом про державну реєстрацію, і стандартами якості наукових робіт і їх викладення, прийнятими в науковому співтоваристві.</p> <p>При розробці положень видавничої політики наукового журналу "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" редакція керувалася рекомендаціями Комітету з етики публікацій - CommitteeonPublicationEthics (COPE, <a href="http://publicationethics.org/">http://publicationethics.org</a>), а також досвідом роботи зарубіжних та українських професійних співтовариств, наукових організацій і редакцій видань.</p> <p>Істотною ознакою професійного наукового співтовариства є прийняття вченими і фахівцями кодексу, який встановлює основні норми поведінки і обов'язки членів співтовариства по відношенню один до одного і до громадськості. Такий кодекс визначається бажанням забезпечити максимальну користь для професійного співтовариства і обмежити дії, які могли б слугувати вузькоегоїстичним інтересам окремих осіб, а також забезпечити право кожного автора на інтелектуальну власність.</p> <p>Маючи на увазі зазначене, редакція журналу представляє нижче набір етичних норм, якими повинні керуватися особи, що беруть участь у публікації результатів досліджень за напрямками, що відповідають профілю журналу (редактори, автори і рецензенти).</p> <p><strong>Етичні зобов'язання редакторів журналу:</strong></p> <ol> <li>Усі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензуються. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов'язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.</li> <li>Редактор повинен без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів). Проте, редактор може взяти до уваги зв'язок рукопису, що розглядається в даний момент, з іншими, представленими раніше роботами тих ж самих авторів.</li> <li>Редактор повинен наскільки можливо швидко розглядати рукописи, представлені до публікації.</li> <li>Уся відповідальність за прийняття або відхилення рукопису лежить на редакторові. Відповідальний і зважений підхід до виконання цих обов'язків: редактор бере до уваги рекомендацію рецензента - доктора наук відповідного наукового напряму щодо якості і достовірності рукопису, представленого до публікації. Проте рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо редактор вважає, що вони не відповідають профілю журналу.</li> <li>Редактор і члени редакції не повинні представляти іншим особам жодну інформацію, пов’язану з вмістом рукопису, що знаходиться на розгляді, окрім осіб, які беруть участь у професійній оцінці цього рукопису. Після позитивного рішення редактора стаття публікується у журналі та розміщується на відповідних електронних ресурсах.</li> <li>Допускається поширення по електронних мережах будь-яких статей з журналу або витягів з них, але при такому поширенні посилання на першоджерело обов'язкове. Забороняється видання і/або поширення матеріалів журналу третіми особами або організаціями на паперових і твердих електронних носіях.</li> <li>Відповідно до міжнародного законодавства в частині дотримання авторського права на електронні інформаційні ресурси, матеріали сайту та наукового журналу не можуть бути відтворені повністю або частково в будь-якій формі (електронною або друкарською) без попередньої письмової згоди авторів і редакції журналу. При використанні опублікованих матеріалів у контексті інших документів потрібне посилання на першоджерело.</li> <li>Редактор повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.</li> <li>Відповідальність і права редактора журналу відносно будь-якого представленого рукопису, автором якого є сам редактор, мають бути делеговані якій-небудь іншій кваліфікованій особі.</li> <li>Якщо редакторові представлені переконливі свідчення того, що основний зміст або висновки роботи, опублікованої в журналі, є помилковими, редактор повинен сприяти публікації відповідного повідомлення, що вказує на цю помилку і, якщо можливо, виправити її. Це повідомлення може бути написане особою, що виявила цю помилку, або незалежним автором.</li> <li>Автор може зажадати, щоб редактор не використав певних рецензентів при розгляді рукопису. Проте редактор може прийняти рішення використовувати одного або декількох з цих рецензентів, якщо він відчуває, що їх думки важливі для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні протиріччя між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.</li> </ol> <p><strong>Етичні зобов’язання авторів:</strong></p> <ol> <li>Основний обов'язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об'єктивне обговорення його значущості.</li> <li>Автори статей несуть повну відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації. Редакція журналу не несе ніякої відповідальності перед авторами і/або третіми особами і організаціями за можливий збиток, викликаний публікацією статті. Редакція має право вилучити вже опубліковану статтю, якщо з'ясується, що в процесі публікації статті були порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики. Про факт вилучення статті редакція повідомляє автору, який надав статтю, особі, що рекомендує, та організації, де робота виконувалася.</li> <li>Журнальний об'єм є обмеженим ресурсом, тому автор зобов'язаний використовувати його розумно і економно.</li> <li>Первинне повідомлення про результати дослідження має бути досить повним і містити необхідні посилання на доступні джерела інформації, щоб фахівці в цій галузі могли повторити цю роботу. Якщо буде потрібно, автор повинен докласти необхідних зусиль для того, щоб надати іншим дослідникам зразки незвичайних матеріалів, які не можуть бути отримані яким-небудь іншим способом; при цьому приймаються відповідні угоди про передачу матеріалів, що обмежують коло використання таких матеріалів, щоб захистити законні інтереси авторів.</li> <li>Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до цього повідомлення. Автор зобов'язаний провести літературний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, в яких описуються дослідження, тісно пов'язані з цим повідомленням. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.</li> <li>У роботі чітко вказуються будь-які небезпечні прояви та ризики, які пов’язані з проведеними дослідженнями.</li> <li>Слід уникати фрагментації повідомлень про дослідження. Вчений, який виконує широкі дослідження системи або групи споріднених систем, повинен організувати публікацію так, щоб кожне повідомлення давало цілком закінчений звіт про кожен аспект загального дослідження.</li> <li>При підготовці рукопису до публікації автор повинен інформувати редактора про споріднені рукописи автора, представлені або прийняті до друку. Копії цих рукописів мають бути представлені редакторові, і повинні бути вказані їх зв'язки з рукописом, представленим до публікації.</li> <li>Автор не повинен представляти рукописи, що описують по суті одні і ті ж результати, більш ніж в один журнал у вигляді первинної публікації, якщо тільки це не повторне подання відхиленого журналом або відкликаного автором рукопису. Припустимо представляти рукопис повної статті, що розширює раніше опублікований короткий попередній звіт (повідомлення) про ту ж саму роботу. Проте, при наданні такого рукопису редактор має бути оповіщений про більш раннє повідомлення, а це попереднє повідомлення має бути процитоване в цьому рукописі.</li> <li>Автор повинен чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації, за винятком загальновідомих відомостей. Інформація, отримана в приватному порядку, в процесі бесіди, при листуванні або під час обговорення з третіми сторонами, не має бути використана або повідомлена в роботі автора без чіткого дозволу дослідника, від якого ця інформація була отримана. З інформацією, отриманою при наданні конфіденційних послуг, як, наприклад, при рецензуванні рукописів або проектів, представлених для отримання грантів, слід поводитися так само.</li> <li>Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті у відповідних випадках можуть містити подібну критику. Персональна критика, проте, не може вважатися доречною ні за яких обставин.</li> <li>Співавторами статті мають бути всі ті особи, які зробили значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Інші внески мають бути відмічені в примітках або в розділі "Вдячність". Адміністративні стосунки з цим дослідженням самі по собі не є основою для кваліфікації відповідної особи як співавтора (але в окремих випадках може бути доречно відмітити значну адміністративну допомогу в роботі). Особи, що померли і відповідають сформульованим вище критеріям, мають бути включені до числа авторів, а у примітці повинна бути вказана дата їх смерті. Як автора або співавтора не можна вказувати фіктивні імена. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті і тільки ті особи, які відповідають критерію авторства. У статті, написаній декількома авторами, той з авторів, хто представляє до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.</li> <li>Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, наприклад, консалтингових або фінансових інтересів якої-небудь компанії, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі. Автори повинні гарантувати відсутність контрактних стосунків або міркувань власності, які могли б вплинути на публікацію інформації, що міститься в представленому рукописі.</li> </ol> <p><strong>Етичні зобов’язання рецензентів:</strong></p> <ol> <li>Оскільки рецензування рукописів є істотним етапом у процесі публікації і, таким чином, у реалізації наукового методу як такого, кожен учений зобов'язаний рецензувати певну частину робіт.</li> <li>Якщо обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених в рукописі, він повинен відразу повернути рукопис.</li> <li>Рецензент повинен об'єктивно оцінити якість рукопису, представлену експериментальну і теоретичну роботу, її інтерпретацію і виклад, а також врахувати, якою мірою робота відповідає високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.</li> <li>Рецензент повинен враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли даний рукопис тісно пов'язаний з поточною або опублікованою роботою рецензента. Якщо є сумніви, рецензент повинен одразу повернути рукопис без рецензії, вказавши на конфлікт інтересів.</li> <li>Рецензент не повинен оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв'язки, і якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про рукопис.</li> <li>Рецензент повинен поводитися з рукописом, отриманим на рецензію, як з конфіденційним документом. Він не повинен показувати рукопис іншим особам або обговорювати її з іншими колегами, за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.</li> <li>Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактори і автори могли зрозуміти, на чому засновані їх зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.</li> <li>Рецензент повинен відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до роботи, що рецензується; при цьому слід враховувати, що зауваження щодо недостатнього цитування власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені. Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого журналу.</li> <li>Рецензент повинен своєчасно надати відгук.</li> <li>Рецензенти не повинні використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даному рукописі, якщо на це немає згоди автора. Проте коли така інформація вказує на те, що деякі з власних досліджень рецензента можуть виявитися безрезультатними, припинення такої роботи рецензентом не суперечить етичним нормам.</li> </ol> <h3>Міжнародна індексація журналу</h3> <p><strong>Журнал індексується у наукометричних базах даних:</strong></p> <ul> <li><a href="https://scholar.google.com.ua/citations?user=35SAfogAAAAJ&amp;hl=uk">Google Academy</a></li> <li><a href="http://journals.indexcopernicus.com/+++++++,p24782666,3.html">Index Copernicus</a></li> <li><a href="http://www.jifactor.org/journal_view.php?journal_id=2295">The Journals Impact Factor</a></li> </ul> <p><strong>Журнал представлений у наступних</strong> <strong>базах даних:</strong></p> <ul> <li><a href="http://www.base-search.net/Search/Results?lookfor=Modern+Information+Technologies+in+the+Sphere+of+Security+and+Defence&amp;type=all&amp;oaboost=1&amp;ling=1&amp;name=&amp;thes=&amp;refid=dcresen&amp;newsearch=1">Bielefeld Academic Search Engine</a></li> <li><a href="http://journalseeker.researchbib.com/?action=viewJournalDetails&amp;issn=23117249&amp;uid=r4e09b">Research Bible</a></li> <li><a href="http://www.worldcat.org/search?qt=worldcat_org_all&amp;q=Modern+Information+Technologies+in+the+Sphere+of+Security+and+Defence">WorldCat</a></li> </ul> <p><strong>Журнал внесений до каталогів бібліотек:</strong></p> <ul> <li><a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=PREF=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=sitsbo">Vernadsky National Library of Ukraine</a></li> </ul> <p><strong> </strong>Процес рецензування</p> <p>Редакція журналу практикує подвійне сліпе рецензування. Цей процес передбачає наступне:</p> <p>- Всі рукописи спочатку розглядаються редакторами, на предмет оцінки їх відповідності тематиці і вимогам журналу.</p> <p>- Після рішення редакторів представлені рукописи направляються як мінімум двом зовнішнім експертам, працюючим у відповідній області. Рукопис проходить подвійне сліпе рецензування: ні автори, ні рецензенти не знають один одного.</p> <p>- Коментарі рецензентів передаються авторам разом з можливою рекомендацією до перегляду рукопису. Редактор повідомляє авторам, чи прийнято рукопис таким, що не вимагає перегляду, або авторам надається можливість переробити рукопис і представити його знову, або ж рукопис відхиляється.</p> <h3>Історія журналу</h3> <p><strong>2008</strong> Друковане наукове фахове видання "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" засноване у 2008 році.</p> <p><strong>2009</strong> Постановою Президії Вищої атестаційної комісії України від 14 жовтня 2009 року № 1-05/4 журнал включено до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватись результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук в галузях "технічні науки" та "військові науки".</p> <p><strong> </strong><strong>2014 </strong>Наказом Міністерства освіти і науки України від 29 грудня 2014 р. № 1528 журнал включено до Переліку наукових фахових видань України в галузях "технічні науки" та "військові науки".</p> https://sit.nuou.org.ua/article/view/298378 Методичні положення обґрунтування складу організаційних структур 2024-02-13T11:34:00+02:00 Олексій Загорка zahorka.an@gmail.com Сергій Поліщук sergiy_pv@ukr.net Ірина Загорка kuzazg@gmail.com Наталія Фреган natkiev@ukr.net <p><em>Під час створення або розвитку організації ключовим аспектом є визначення її потрібного складу, тобто сукупності елементів, здатних виконати визначені завдання з максимальною ефективністю за раціонального використання ресурсів. Проте функціонування організації здійснюється в умовах невизначеності. Це ускладнює обґрунтування складу її організаційної структури. Метою статті є розроблення методичних положень обґрунтування складу організаційної структури окресленого типу на основі принципів системного аналізу для виконання завдань за призначенням. Під час проведення дослідження застосовано: метод безпосереднього оцінювання – для визначення експертами ступеня взаємозв’язку згрупованих за визначеними ознаками завдань під час визначення необхідних типів підрозділів (елементів) організаційної структури; метод аналізу ієрархій – для оцінювання важливості завдань, які повинні виконуватися організацією; метод планування експерименту – для формування варіантів складу підрозділів-виконавців завдань; експертний метод ранжирування – для оцінювання важливості показників, що характеризують створення і функціонування організації; метод таксономії – для визначення раціонального варіанта</em> <em>складу організаційної структури. Застосування зазначених методів дало змогу</em> <em>забезпечити визначення складу організаційної структури відповідно до цілей діяльності організації та завдань, що мають виконуватися для їх досягнення, а також необхідних типів підрозділів (елементів) організаційної структури із врахуванням ступеня взаємозв’язку згрупованих завдань. Науковою новизною розроблених методичних положень є сумісне застосування методів планування експериментів і таксономії, що дає можливість визначити збалансований склад підрозділів за ефективністю і вартістю для виконання завдань організації. Особливістю розроблених методичних положень є комплексне застосування вказаних вище методів, що дасть змогу досягнути поставлену мету, яка визначає теоретичну значущість розроблених методичних положень. Розроблені у статті методичні положення можуть використовуватися органами державного і військового управління для обґрунтування збалансованого складу організаційних структур, що створюються або удосконалюються, за ефективністю і часом виконання завдань підрозділами та витратами на їх створення і застосування. Це визначає практичну значущість розроблених методичних положень. Застосування означених положень показано на прикладі.</em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Олексій Загорка , Сергій Поліщук , Ірина Загорка , Наталія Фреган https://sit.nuou.org.ua/article/view/299605 Методика обробки надлишкової інформації звукометричного комплексу HALO 2024-04-16T11:53:21+03:00 Володимир Тимчук voljuty@gmail.com <p><em>Вирішення проблеми точності застосування різних артилерійських систем в умовах відсічі збройної агресії російської федерації є вкрай значущою, що залежить від потенційної якості засобів артилерійської розвідки, можливості яких обмежені відомими фізичними (акустичними) принципами. Сьогодні чимало технічних систем військового призначення надійшли в Україну без тестувань, а одразу для бойового застосування, зокрема, і звукометричний комплекс HALO, що ускладнює пошук напрямів модернізації (удосконалення) шляхом експериментальних досліджень. Водночас ретельний аналіз функціонування засобів артилерійської розвідки свідчить про високу частку інформаційної, часової і структурної надлишковості у багатьох військових системах, зокрема і HALO, що потребує додаткової обробки отриманих даних для покращення тактико-технічних характеристик зразка озброєння. Метою статті є розроблення методики додаткової обробки надлишкової інформації звукометричного комплексу для реалізації в системі підтримки прийняття рішень стосовно підвищення ефективності артилерійської розвідки за рахунок використання датасетів. Під час написання статті застосовано методи аналізу та структурно-параметричного синтезу функціональних систем у частині додаткової обробки надлишкової інформації реальної системи HALO. Зазначений методологічний підхід дає змогу піддати аналізу інформаційну та структурну надлишковості HALO і на цій основі розкрити потенціал для підвищення окремих тактико-технічних характеристик комплексу за рахунок додаткової обробки інформації в цілях підтримування ефективності системи вищого порядку, якою є система артилерійської розвідки. У статті наведено структурно-параметричну модель звукометричного комплексу та параметри датасетів, які є інформаційною надлишковістю розвідувальної інформації, що отримується з акустичних сигналів і після деякої обробки передається у систему артилерійської розвідки. Крім того, складено і пояснено суть основних процесів і явищ, сформульовано визначення термінів і понять, необхідних для додаткової обробки інформації, розроблено методику обробки надлишкової інформації звукометричного комплексу HALO на основі датасетів з урахуванням просторового розміщення складових комплексу на місцевості. Водночас рекомендовано впровадити методику в системі підтримки прийняття рішень, в якій проводиться обробка консолідованої інформації для підтримування ефективності системи артилерійської розвідки. Розроблена методика передбачає збір датасетів, виділення та перетворення частини параметрів із датасетів, статистичний аналіз просторового розподілу подій, уточнення за результатами обробки якості розвідувальної інформації, зокрема, точності визначення місцеположення джерела події. Елементом наукової новизни є перетворення вже відомих даних, зібраних у датасети, в результаті додаткової обробки в інші дані, що просторово розподілені на умовній системі координат. Таке перетворення дасть змогу провести статистичний аналіз внаслідок поширення даних на нові системи, зокрема, системи машинного навчання та у поєднання із іншою консолідованою інформацією. Теоретичну значущість статті формують терміни і поняття, які доповнюють термінологічну область сфери консолідованої обробки інформації, а також опис параметрів датасетів, що накопичуючись, без реалізованої обробки в системі, й формують якісні навчальні дані для систем машинного навчання і систем глибинного навчання. Практична значущість досліджень полягає у доцільності впровадження методики або безпосередньо в звукометричному комплексі, або в окремій системі підтримки прийняття рішень залежно від тактичної ситуації та часу чи інших можливостей, що дає змогу підтримувати ефективність системи артилерійської розвідки</em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Володимир Тимчук https://sit.nuou.org.ua/article/view/297286 Удосконалений алгоритм розрахунку значень часових показників в ієрархічних структурах завдань планів підготовки операцій 2024-02-13T10:59:57+02:00 Леонід Маслюк mymlasoft@gmail.com Василь Гавалко vgavalko@ukr.net Анатолій Колодяжний KAM2671@ukr.net Сергій Джигомон s.dzhygomon@ukr.net <p><em>Важливими і відповідальними заходами під час підготовки і планування операції є проведення розрахунку часу і формування документів з організації роботи органу військового управління, які передбачають проведення розрахунків часових показників виконання завдань плану підготовки операції службовими особами та підпорядкованими частинами (підрозділами). Безпосереднє використання класичних методів і алгоритмів у галузі планування і управління проєктами (планами) для вирішення таких завдань неможливе через специфіку структури таких планів і певні обмеження щодо часових показників їх завдань. Враховуючи необхідність неодноразового проведення таких розрахунків і забезпечення високого рівня оперативності під час виконання цих завдань у сучасних умовах підготовки операції, метою статті є розроблення удосконаленого алгоритму для проведення розрахунку часових показників завдань плану підготовки операції в автоматичному режимі. Для досягнення поставленої мети були використані методи у галузі планування і управління проєктами (планами), нотації з моделювання бізнес-процесів Business Process Model And Notation та рекурентні методи. Зазначений методологічний підхід дає змогу подати типові плани і плани підготовки операції у вигляді цілісних ієрархічних структур завдань із необхідною деталізацією на кожному рівні діаграмами процесів, більш детально проаналізувати процес проведення розрахунків часових показників у структурах такого типу та визначити особливості, які необхідно урахувати в розробленому алгоритмі. У статті запропоновано удосконалений рекурентний алгоритм розрахунку часових показників ієрархічної структури завдань плану підготовки операції, який забезпечує послідовне, згори донизу, проведення пошарових розрахунків на кожному рівні ієрархії з урахуванням зафіксованих значень часових показників. За виникнення проблемної ситуації на будь‑якому рівні, здійснюється аналіз можливостей використання резервів часу завдань цього рівня і старшого завдання плану. За можливості, вносяться певні зміни до значень часових показників вказаних завдань і, за необхідності, організовується рекурентний перерахунок, починаючи з більш високих рівнів ієрархічної структури завдань плану з урахуванням внесених змін. Процес рекурентного розрахунку продовжується до повного визначення часових показників завдань плану на усіх рівнях, або завершується на певному кроці за неможливості продовження обчислень з формуванням відповідного повідомлення щодо існуючої проблеми. У статті вперше застосована сукупність методів і підходів для вирішення проблемного питання до проведення розрахунків часових показників завдань в ієрархічних структурах планів підготовки операції в автоматичному режимі з урахуванням існуючих обмежень. Наукова новизна полягає у подальшому розвитку класичних методів у галузі планування і управління проєктами (планами). Практична значущість отриманих результатів дослідження для сфери оборони полягає у суттєвому підвищенні ефективності інформаційно-аналітичної підтримки роботи службових осіб органів військового управління під час підготовки і планування операції за використання запропонованого алгоритму у відповідному спеціальному програмному забезпеченні автоматизованих систем управління військами.</em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Леонід Маслюк , Василь Гавалко, Анатолій Колодяжний , Сергій Джигомон https://sit.nuou.org.ua/article/view/298549 Математична модель оцінювання ефективності системи радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами на основі ймовірнісного підходу 2024-02-22T13:14:21+02:00 Ігор Шовкошитний igor65@meta.ua <p><em>Однією з тенденцій російсько-української війни є зростання уваги до розвитку та впровадження новітніх багатофункціональних безпілотних систем і засобів (комплексів) радіоелектронної боротьби для протидії безпілотним літальним апаратам. Бойове застосування таких систем неможливе без оцінювання ефективності процесів, які відбуваються в умовах конфліктної взаємодії сил і засобів радіоелектронної боротьби та безпілотних літальних апаратів противника. Таке оцінювання потрібне не лише для вибору дієвих технічних рішень під час розроблення конкретних зразків озброєння, а й для синтезу локальних і просторово-розподілених систем радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами, формування яких в Україні наразі лише триває. Інструментом оцінювання є математичні моделі, які повинні мати розумний баланс між достатньою точністю, повнотою відображення властивостей систем (об’єктів) та простотою їх моделювання. Такі властивості мають імовірнісні моделі, які доволі часто застосовуються у військовій галузі. З урахуванням цього, стаття присвячена вирішенню актуального наукового завдання, яке полягає у висвітленні математичної моделі оцінювання ефективності системи радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами на основі ймовірнісного підходу. Під час проведення дослідження застосовано положення системного підходу, методи теорії імовірності, моделювання систем, елементи теорії виявлення сигналів та методи теорії кваліметрії. Поєднання таких методів дало змогу системно підійти до формування структури моделі, опису функціонування підсистеми виявлення безпілотних літальних апаратів та підсистеми подавлення їх бортових систем. За результатами проведеного дослідження узагальнено аналіз публікацій з подібної тематики, здійснено опис процесів, які відбуваються в конфлікті «система радіоелектронної боротьби – безпілотні літальні апарати противника», сформовано базові правила, які використовуються у математичній моделі під час складання повних груп подій (процесів виявлення та подавлення), розроблена блок-схема математичної моделі, яка дозволяє визначати кількісні значення часткових та загальних показників ефективності (відповідно – ймовірності виявлення безпілотних літальних апаратів, подавлення їх бортових систем та ймовірності зриву виконання завдань безпілотними літальними апаратами в межах простору відповідальності системи радіоелектронної боротьби). Крім того, у моделі передбачена можливість лінгвістичної інтерпретації отриманих ймовірностей за допомогою психофізичних шкал оцінок. Наукова новизна полягає у комплексному врахуванні у запропонованій математичній моделі типових ймовірнісних процесів виявлення безпілотних літальних апаратів (засобами радіолокаційної, радіотехнічної та оптичної розвідки)) та подавлення їх бортових радіоелектронних систем (навігації, управління та телеметрії, оптико-електронних засобів), поєднанні відносно простих аналітичних, ймовірнісних та кваліметричних моделей (методів) для отримання оцінок ефективності складної просторово-розподіленої системи за невеликого обсягу ввідних даних. Практична значущість отриманих результатів дослідження для воєнно-оборонної сфери полягає в можливості оперативно оцінювати системи радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами за допомогою розробленої логічно зрозумілої математичної моделі з отриманням чисельних значень показника ефективності та їх інтерпретації у лінгвістичному вигляді, що є зручним у процесі оцінювання, порівняння або синтезу перспективних варіантів подібних систем. </em></p> 2024-05-14T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Ігор Шовкошитний https://sit.nuou.org.ua/article/view/297320 Модель системи супутникового зв’язку та передачі даних спеціального призначення 2024-02-13T10:10:58+02:00 Володимир Руденко volodymyr.rudenko@viti.edu.ua Михайло Зінченко mykhailo.zinchenko@viti.edu.ua Олександр Яковчук oleksandr.yakovchuk@viti.edu.ua Ольга Плугова olha.pluhova@viti.edu.ua <p><em>У цій статті розглядається нова перспективна модель системи супутникового зв’язку та передачі даних Збройних Сил України з врахуванням досвіду ведення війни з російською федерацією, аналізу існуючих систем супутникового зв’язку армій провідних країн світу та країн членів НАТО, новітніх досягнень інформаційних технологій в галузі зв’язку і тенденцій розвитку електронних комунікаційних мереж як складова частина електронної комунікаційної мережі Збройних Сил України. Проведений аналіз основних публікацій та досліджень в області розвитку систем супутникового зв’язку спеціального призначення показав, що на сьогодні є ряд наукових праць, монографій та інших видань щодо аналізу існуючої системи супутникового зв’язку ЗС України, провідних країн світу та країн членів НАТО, проте дані роботи не враховують досвіду ведення війни в сучасних умовах з російською федерацією та досягнень новітніх технологій. Враховуючи зазначене, у статті проводиться аналіз ефективності функціонування системи, вказується на вплив засобів РЕБ противника на систему супутникового зв’язку ЗС України під час відсічі збройної агресії та визначаються напрямки розвитку військової системи супутникового зв’язку на ближню та подальшу перспективи. В роботі розробляється та пропонується нова модель перспективної системи супутникового зв’язку та передачі даних ЗС України, яка базується на оренді потоків (каналів) у основних: геостаціонарної, низько- та середньої навколоземних орбітах з використанням переносних станцій. Дані підсистеми повинні забезпечувати: високий та стабільний рівень сигналу над Україною; широкий спектр використовуваних частот; необхідну якість і швидкість передачі даних як на місці так і в русі; розвід- та завадозахищений супутниковий зв’язок з використанням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. В той же час необхідно, щоб перспективна модель системи функціонувала у складі інтегрованої електронної комунікаційної мережі ЗС України та взаємодіяла з компонентами об’єднаної системи зв’язку НАТО. </em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Володимир Руденко , Михайло Зінченко, Олександр Яковчук , Ольга Плугова https://sit.nuou.org.ua/article/view/301283 Використання таргетування для максимізації результативності вогневої підтримки силами і засобами ракетних військ і артилерії в операціях 2024-04-16T14:43:27+03:00 Юрій Репіло iuriirepilo@gmail.com Олег Головченко golovchenko19850306@gmail.com Олексій Ріман riman777@ukr.net Олексій Іщенко ssalex13@ukr.net <p><em>Результати аналізу змісту ведення операцій під час відсічі широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України засвідчили, що для сьогодення характерні воєнні дії високої інтенсивності. Досягнення їх мети прямо пов’язане з результативною вогневою підтримкою, основний обсяг завдань якої виконуватимуть сили і засоби ракетних військ і артилерії. На основі досвіду отриманих уроків застосування військ (сил) під час відсічі широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України визначено, що у теорії та практиці військового управління виникла невідповідність між потребою максимізації результативності вогневої підтримки силами і засобами ракетних військ і артилерії в операціях та відсутністю адекватної методології для досягнення цього. Аналіз матеріалів доктринального забезпечення НАТО показав, що одним із можливих</em> <em>ключових інструментів вирішення зазначеної суперечності в теорії та практиці військового управління армій країн-членів Альянсу є методологія таргетування. З огляду на це мета статті полягає в обґрунтуванні можливості використання методології таргетування як інструменту максимізації результативності вогневої підтримки силами і засобами ракетних військ і артилерії в операціях. У статті методом аналізу визначено, що методологія таргетування інтегрована у процес прийняття військових рішень та забезпечує результативний спосіб зіставлення спроможностей військових формувань, на які будуть покладені завдання вогневої підтримки, з об’єктами противника для досягнення бажаних результатів ведення операцій за рахунок визначення цілей у потрібному місці та в потрібний час. За результатами дослідження розкрито і проілюстровано базові принципи, концепції та поняття методології таргетування, що застосовуються в арміях країн-членів НАТО. Науковою новизною викладеного у статті є розширення існуючих уявлень про застосування методології таргетування в секторі безпеки і оборони України. На практиці, пропонується застосовувати таргетування в органах військового управління для максимізації результативності вогневої підтримки силами і засобами ракетних військ та артилерії в операціях, а також – розроблення доктринального забезпечення в теорії військового управління Збройних Сил України.</em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Юрій Репіло , Олег Головченко, Олексій Ріман , Олексій Іщенко https://sit.nuou.org.ua/article/view/301242 Удосконалена методика визначення параметрів руху хвилі прориву та затоплень під час зруйнування гідротехнічних споруд 2024-04-09T09:00:47+03:00 Володимир Коцюруба kotcuru@ukr.net Ігор Прощин pros4in@ukr.net <p><em>У статті обґрунтовано актуальність прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій на гідротехнічних спорудах та нагальну потребу в адекватному науково-методичного апараті для проведення розрахунків та моделювання наслідків гідротехнічних аварій. Зокрема — із посиланням на дані про причини та наслідки найбільших аварій на гідроспорудах в Україні та світі. У основній частині дослідження розглядаються теоретичні основи та удосконалена методика визначення параметрів активних та пасивних затоплень місцевості внаслідок зруйнування гідротехнічних споруд задля прогнозування можливих наслідків дії хвилі прориву. Окрім того, наведено приклад верифікації запропонованої методики визначення параметрів затоплень. </em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Володимир Коцюруба, Ігор Прощин https://sit.nuou.org.ua/article/view/297324 Спосіб підвищення швидкодії адаптивних систем обробки сигналів радіолокаційних головок самонаведення літальних апаратів 2024-02-13T10:13:45+02:00 Олексій Мезенцев am50@i.ua Ігор Шовкошитний igor65@meta.ua Михайло Капась igor65@meta.ua <p><em>Відомо, що ефективність сучасних літальних апаратів (керованих засобів ураження) залежить від типу систем наведення їх швидкодії та перешкодостійкості. Адаптивні системи захисту дають змогу подолати апріорну невизначеність статистичних характеристик сигналів і радіоперешкод, що потребує пошуку нових технічних рішень для адаптивної обробки сигналів на фоні перешкод. Ефективність цих рішень можна підвищити за рахунок використання в системах захисту від перешкод надійної апріорної інформації. Метою статті є розроблення способу підвищення швидкодії адаптивних систем </em><em>обробки сигналів радіолокаційних головок самонаведення літальних апаратів (зокрема, кореляційно-екстремальної системи наведення) в умовах навмисних радіозавад. У дослідженні застосовано методи теорії радіолокації, матричного аналізу та теорії адаптивних систем. У публікаціях розглянуто математичні моделі, що описують роботу антенних решіток в умовах радіоперешкод, зроблено висновки про можливість прискорення їх адаптації до середовища перешкод. Однак, деякі припущення в обґрунтуванні висновку є статистично невірними, що пов’язано з неврахуванням кількості каналів прийому. У статті висвітлено алгоритми підвищення швидкодії систем захисту від перешкод для головок самонаведення літальних апаратів. Ці алгоритми доведено до схемних рішень. Показано спосіб підвищення швидкодії адаптивних систем захисту від радіоперешкод завдяки врахуванню апріорної інформації про центральну симетрію приймальних каналів радіолокаційної головки самонаведення літального апарату. Врахування цієї інформації призводить до зміни структури пристроїв адаптивної обробки сигналів в умовах перешкод і, як наслідок, до підвищення їх швидкодії. Новим є спосіб урахування апріорної інформації про центральну симетрію приймальних каналів антенної решітки, який полягає в тому, що при ідентичності амплітудних діаграм спрямованості центральносиметричних елементів антенної решітки просторова кореляційна матриця активних перешкод є не тільки ермітовою, але й має персиметрію – симетрію відносно бічної діагоналі. Введення персиметричної матриці, яка є вдвічі меншою за ермітову позитивно визначену матрицю, сприяє зменшенню розмірності вектора оцінюваних параметрів і підвищенню швидкодії (ефективності) систем захисту від перешкод, адже для отримання значення вагового вектора, що вносить «провал» в діаграму спрямованості антенної решітки на джерело перешкод, кореляційна матриця має обертатися в реальному часі. Практичне значення результатів полягає в підвищенні ефективності та швидкодії систем наведення літальних апаратів в умовах перешкод та доведенні теоретичних положень до схемних рішень, які можуть бути практично реалізовані. Використання персиметричної кореляційної матриці разом із сумарно-різницевим перетворенням вхідних впливів дозволяє скоротити обсяг обчислень майже в 4 рази. Подальші дослідження будуть присвячені використанню методів адаптивної ґратчастої фільтрації з урахуванням їхніх переваг таких, як: придатність для вирішення широкого кола задач; універсальність; висока стійкість; простота врахування апріорної інформації; легкість контролю відмов (збоїв).</em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Олексій Мезенцев , Ігор Шовкошитний, Михайло Капась https://sit.nuou.org.ua/article/view/297333 Розвиток науково-технічних основ створення геоінформаційної системи акустичного моніторингу масштабних пожеж із рідкими органічними речовинами на території міста 2024-02-13T10:56:23+02:00 Вадим Тютюник tutunik_v@ukr.net Олександр Лєвтєров tutunik_v@ukr.net Ольга Тютюник tutunik_v@ukr.net Усачов Дмитро tutunik_v@ukr.net <p><em>Сучасні міста являють собою складну, цілісну та динамічну систему, в якій взаємодіють люди, природа, економіка і суспільство, а також характеризуються просторовим та часовим розподілом параметрів життєдіяльності. Однак, міста у процесі свого функціонування та розвитку створюють передумови для виникнення різного роду небезпек, серед яких масштабні пожежі з рідкими органічними речовинами, які негативно впливають на стан природно-екологічного, економіко-технічного і соціально-політичного балансу на території міста і в регіоні, а також можуть завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. З урахуванням цього, метою статті є розвиток науково-технічних основ створення геоінформаційної системи акустичного моніторингу масштабних пожеж із рідкими органічними речовинами як складової підсистеми Safe City в системі Smart City для достовірного виявлення та ідентифікації на території міста джерел масштабних пожеж із рідкими органічними речовинами. Під час проведення дослідження застосовано положення системного підходу, методи спектрального та фрактального аналізу. Зазначений методичний підхід дав змогу запропонувати системний підхід і принципи використання спектрального аналізу акустичного простору міста, що ґрунтуються на наукових дослідженнях ефекту акустичної емісії, спричиненого високотемпературним окисленням (горінням) рідких органічних речовин. У статті розроблені вимірювальна схема акустичного ефекту, алгоритм і програмне забезпечення для обробки характеристик прийнятого акустичного сигналу первинного (спалаху) та основного процесів горіння деяких рідких органічних речовин. Приймання та аналіз акустичного сигналу реалізовано шляхом перетворення сигналу у числовий ряд, з подальшим застосуванням методу </em> <em>-аналізу для оцінки фрактальної структури часового ряду як сукупності фонового сигналу та корисного акустичного сигналу, отриманого в процесі горіння рідкої органічної речовини. </em><em>Наукова новизна полягає у встановлені залежності амплітудно-часових та амплітудно-частотних характеристик прийнятого акустичного сигналу від фізичних і фізико-хімічних термодинамічних параметрів процесу горіння деяких рідких органічних речовин. Ці залежності описані трендами від кількості атомів вуглецю у вуглецевих каркасах молекул органічних речовин та їх молярної маси. Також, методом акустичної емісії вивчено ефект «спалаху» парів рідких органічних речовин і встановлено однозначну залежність тривалості цього процесу від парціального тиску парів над чистим розчинником й температурою спалаху або займання. Відповідний рівень достовірності та надійності обробки результатів досліджень підтверджується розрахунками показників Херста і фрактальної розмірності. Теоретична значущість роботи для оборонної сфери полягає в розробці функціональної схеми системи наземних стаціонарних засобів автоматизованого контролю акустичного простору на території міста, ситуаційного центру, підсистеми зв’язку та передавання телеметричної інформації, а також підсистеми виконання антикризових рішень щодо запобігання, локалізації і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного, техногенного, соціального й воєнного характеру на території міста. Практична значущість отриманих результатів дослідження для сфери безпеки полягає в отриманні інформаційного матеріалу для бази даних запропонованої в роботі системи моніторингу, з метою достовірного виявлення та ідентифікації на території міста джерел масштабних пожеж із рідкими органічними речовинами.</em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Вадим Тютюник, Олександр Лєвтєров , Ольга Тютюник , Усачов Дмитро https://sit.nuou.org.ua/article/view/295272 Концептуальні погляди на побудову системи захисту від кібератак із застосуванням методів штучного інтелекту в інформаційно-комунікаційних системах 2024-02-13T10:15:12+02:00 Леонід Савіцький 2002.05.2.com@gmail.com Сергій Безносенко serg1735@ukr.net Роман Горбач gorbach.roman1979@gmail.com <p><em>Зважаючи на значущу роль інформаційно-комунікаційних систем на сучасному театрі бойових дій і враховуючи отриманий досвід ведення бойових операцій на сході України та після повномасштабного вторгнення російської федерації 24 лютого 2022 року, кібербезпека набуває надзвичайно важливого значення.</em><em> Метою статті є огляд існуючих алгоритмів захисту та висловлення концептуальних поглядів на побудову систем захисту від кібератак із використанням методів штучного інтелекту. У статті застосовано теоретичні методи, а саме аналіз публікацій і досліджень за тематикою протидії кібератакам та захист систем передачі інформації. Також були використані загальнонаукові методи досліджень, серед яких використано аналітичні методи в оцінюванні ефективності системи, що розглядається у статті. Під час побудови графіків вжито елементи статистики та графо-аналітичні методи. Застосований методичний підхід дав змогу проаналізувати матеріали за темою дослідження, піддати аналізу отримані дані та удосконалити існуючі концептуальні погляди. У статті викладено сутність таких підходів до вирішення проблеми забезпечення безпеки інформаційно-комунікаційних систем</em> <em>як фрагментарний і комплексний. Також ретельно проаналізовано основні методи виявлення</em><em> кібератак, а саме сигнатурний аналіз (метод виявлення зловживань) та метод</em> <em>виявлення аномалій. За результатами ретельного дослідження цих методів можна зазначити, що для досягнення високого рівня захищеності інформаційних ресурсів в інформаційно-комунікаційних системах обов’язково слід застосовувати методи, що базуються на виявленні аномалій. Ці методи проявляють неперевершену здатність виявляти найновіші кібератаки 0-day. Крім того, у статті проведено всебічний огляд основних засобів для виявлення та протидії</em><em> кібератакам. Серед них такі технології: «Система виявлення вторгнень/Система запобігання вторгненням» (Intrusion Detection System/Intrusion Prevention System), «Мережевий екран» (Firewall), антивірусні програми та технології зі штучним інтелектом «Управління подіями та інформацією про безпеку» (Security information and event management). Пропонується для підвищення ефективності систем захисту в галузі кібербезпеки застосовувати елементи штучного інтелекту. Крім того, проведено огляд вже відомих даних і рішень у сфері кібербезпеки та виклад концептуальних поглядів авторів на застосування штучного інтелекту у цій сфері. На основі цих даних запропоновані нові та більш досконалі рішення. Основна мета інтегрування штучного інтелекту до системи захисту від кібератак полягає у його спроможності виявляти невідомі раніше кібератаки на основі сигнатур уже відомих атак. У роботі авторами також запропоновано визначення терміну «шаблон атаки»</em>. <em>Спираючись на розглянуті в статті методи та запропоновані рішення можна покращити кіберзахист воєнно-оборонної сфери. Робота сприяє вдосконаленню процесів захисту від кібератак, що є критично важливим як для військових, так і для цивільних структур. Отже, ця стаття не лише спрямована на розвиток теоретичних основ захисту від кібернетичних загроз, але й має безпосередню практичну значущість у підвищенні рівня безпеки та ефективності захисних механізмів в інформаційно-комунікаційних системах. Впровадження такого підходу не лише дасть змогу істотно підвищити рівень кібернетичної захищеності в інформаційно-комунікаційних системах, але й може стати платформою для автоматичного створення експлойтів і сигнатур кібератак на підставі виявлених аномалій.</em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Леонід Савіцький, Сергій Безносенко , Роман Горбач https://sit.nuou.org.ua/article/view/297215 Пропозиції з удосконалення технічних характеристик тепловізійних пристроїв 2024-02-13T10:58:02+02:00 Микола Конотопець egorvetrovsky99@gmail.com Ігор Самойлов samoilov1966igor@gmail.com Антон Сторчак storchakanton@gmail.com <p><em>Метою статті є розроблення пропозицій з удосконалення технічних характеристик тепловізійних пристроїв для виявлення та нейтралізації радіоелектронних засобів знімання інформації, що можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності. Під час написання статті застосовано методи аналізу і порівняння для розгляду будови та порівняння технічних характеристик радіоелектронних засобів. Наведений математичний апарат дав змогу проаналізувати математичні залежності </em><em>параметрів тепловізора на основі характеристик приймача</em><em>. За допомогою методу синтезу розроблено пропозиції стосовно удосконалення технічних характеристик тепловізійних пристроїв. </em><em>Також із використанням технічних і технологічних методів виявлення та контролю радіоелектронних засобів </em><em>формалізовано модель виявлення радіоелектронних засобів знімання інформації на об’єктах інформаційної діяльності за енергетичним критерієм, що включає в себе основні фізичні характеристики приймача</em><em>. </em><em>У статті розроблено пропозиції з удосконалення технічних характеристик тепловізійних пристроїв. Входячи до складу апаратних або апаратно-програмних комплексів, призначених для вирішення пошуково-обшукових завдань, в основі свого функціонування, тепловізійні пристрої використовують метод теплового неруйнівного контролю, який поряд з іншими методами неруйнівного контролю дає змогу отримати детальнішу інформацію про зазначені об’єкти пошуку. </em><em>В основі принципу дії апаратних або апаратно-програмних комплексів лежать процеси виявлення, оцінювання та аналізу температурних полів на поверхні досліджуваних об’єктів, які обумовлені власними тепловими випромінюваннями радіоелектронних засобів знімання інформації, що можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності та служать джерелом інформації про особливості процесу теплопередачі. Розроблено формалізовану модель виявлення радіоелектронних засобів знімання інформації на об’єктах інформаційної діяльності за енергетичним критерієм на основі теорії виявлення та розпізнавання сигналів. Визначено послідовність дій для нейтралізації радіоелектронних засобів знімання інформації. Наукова новизна означеного полягає в конкретизації відомих даних та їх поширенні на нові об’єкти дослідження, в якості яких виступають власні випромінювання радіоелектронних засобів знімання інформації, що можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності. Цінність отриманих результатів дослідження у військовій та технічній сферах полягає в отриманні знань щодо можливостей підвищення якісних характеристик техніки пасивного теплового контролю й визначеної послідовності дій під час її застосування для підвищення якості виявлення і нейтралізації роботи радіоелектронних засобів знімання інформації. Ці результати можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності в сучасних умовах.</em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Микола Конотопець, Ігор Самойлов , Антон Сторчак https://sit.nuou.org.ua/article/view/301287 Кіберборотьба в умовах збройного протистояння: аналіз, стратегії та виклики 2024-04-09T09:06:39+03:00 Вадим Машталір vadim_mashtalir@ukr.net Олександр Гук o.m.hukua@gmail.com Рустам Мурасов rustamm@ukr.net Сергій Фараон faraonserhii@gmail.com Володимир Лоза o.m.hukua@gmail.com <p><em>Протидія кіберзагрозам в умовах сьогодення розглядається як один із найважливіших пріоритетів безпеки і вагомий чинник у розвитку військового, соціального, економічного та інших секторів. Перебіг російсько-української війни демонструє розуміння цінності інноваційних технологій у збройному протистоянні, збільшення цифровізації військових дій з метою збереження людського ресурсу, та збільшення кібератак на сторону противника з метою суспільно-політичного залякування і нанесення шкоди національним інтересам держави. З’являється тенденція використання стратегій асиметричних непрямих дій в кіберпросторі або через кіберпростір, заснованих на комбінації військових зусиль з політичними, економічними та інформаційно-психологічними методами впливу на супротивника для вирішення завдань, які раніше вирішувалися лише з використанням військової сили. Метою статті є аналіз існуючих кіберзагроз, сучасних форм і способів ведення кіберборотьби, а також обґрунтування необхідності розроблення нових підходів у тактиці та стратегії кіберборотьби для своєчасного реагування на загрози та виклики, що виникають в умовах збройного протистояння. У статті застосовано порівняльний метод для аналізу останніх досліджень і публікацій та наукових джерел праць стосовно існуючих кіберзагроз, нормативно-правової бази у сфері кібероборони. Крім того, використано метод системного аналізу сучасних форм та способів ведення кіберборотьби, а також синтез, абстрагування, узагальнення при обґрунтуванні нових підходів у тактиці й стратегії кіберборотьби. Зазначена класифікація кібервразливостей, що можуть бути використані кіберзлочинцями під час здійснення атак на кіберінфраструктуру, як державного, так і приватного секторів. Акцентована увага на важливості кіберборотьби в умовах збройного протистояння та її впливу на сучасні воєнні стратегії. Запропоновано нові підходи та стратегії ведення кіберборотьби з метою своєчасного реагування на загрози та виклики, що виникають в умовах збройного протистояння. Розглянуто наявні інноваційні технології, що застосовуються у кіберборотьбі. Зазначена необхідність координації та консолідації зусиль державного та приватного секторів у протистоянні сучасним викликам і загрозам в кіберпросторі.</em> <em>Теоретична значущість дослідження полягає у тому, що на оcнові аналізу існуючих загроз та викликів запропоновано нові підходи та стратегії ведення кіберборотьби. Елементом наукової новизни є те, що запропоновані зміни до стратегії і тактики ведення кіберборотьби зможуть підвищити ефективність захисту власної кіберінфраструктури, а також здійснювати асиметричний вплив на супротивника при збройному протистоянні. Практична цінність полягає у тому, що систематизовані знання у сфері кіберборотьби можуть бути використані під час її ведення в умовах збройного протистояння, що дозволить визначити можливі кібервразливості, а також своєчасно реагувати на загрози та виклики, що виникають.</em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Вадим Машталір , Олександр Гук, Рустам Мурасов , Сергій Фараон , Володимир Лоза https://sit.nuou.org.ua/article/view/299706 Концептуальний підхід до визначення необхідного внеску інженерних військ у забезпечення заданого рівня боєздатності військ (сил) Збройних Сил України у мультидоменному середовищі 2024-03-12T13:54:35+02:00 Олександр Волощенко vaiksev63@gmail.com <p><em>Аналіз сучасних війн і збройних конфліктів свідчить, що більшість держав-членів НАТО, реально оцінивши власні загрози національній безпеці й обороні, активно приступили до напрацювання доктринальної бази війн майбутнього. Найбільш важливими у цій базі вважаються концепції мультидоменних операцій, які ведуться військами (силами) у мультидоменному середовищі, зокрема, на суходолі, на морі, у повітряному, космічному та в кіберпросторі. </em><em>З урахуванням зазначеного,</em> <em>с</em><em>таття присвячена вирішенню актуального наукового завдання, суть якого полягає у визначенні необхідного внеску інженерних військ у забезпечення заданого рівня боєздатності військ (сил) Збройних Сил України у мультидоменному середовищі. У ході дослідження використано теорію бойових потенціалів, методи системного аналізу та математичного моделювання, що дозволило системно підійти до вирішення проблемного питання та отримати коректні результати з визначення необхідного внеску інженерних військ у забезпечення заданого рівня боєздатності військ (сил) Збройних Сил України у мультидоменному середовищі. За результатами дослідження у статті наведено визначення основних термінів боєздатності військ (сил) Збройних Сил України та запропоновано концептуальний підхід до визначення необхідного внеску інженерних військ у забезпечення заданого рівня їх боєздатності у мультидоменному середовищі. Наукова новизна запропонованого концептуального підходу полягає в урахуванні під час розрахунків коефіцієнта складності виконання визначених заходів інженерної підтримки військ (сил) Збройних Сил України у мультидоменному середовищі, величина якого визначається з відношення нормативного часу виконання цих заходів до поточного часу їх виконання у відповідному домені застосування військ (сил). Теоретична значущість отриманих результатів полягає у введенні до наукового обігу нових термінів, зокрема, «бойовий потенціал інженерних військ у мультидоменному середовищі». Практична значущість отриманих результатів полягає в отриманому формалізованому описі послідовності розрахунків із визначення необхідного внеску інженерних військ у забезпечення заданого рівня боєздатності військ (сил) Збройних Сил України у мультидоменному середовищі, а також у визначенні низки проблемних питань щодо інженерної підтримки військ (сил) Збройних Сил України на суходолі, на морі, та у повітряному просторі, вирішення яких потребуватиме впровадження запропонованого концептуального підходу або розроблення на його основі більш ефективного.</em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Олександр Волощенко https://sit.nuou.org.ua/article/view/299195 Метод оцінювання ефективності функціонування системи кадрових органів Збройних Сил України 2024-03-05T16:26:18+02:00 Микола Думенко mp_dumenko@ukr.net <p><em>Метою статті є р</em><em>озроблення м</em><em>етоду </em><em>оцінювання </em><em>ефективності функціонування</em> <em>системи кадрових органів Збройних Сил України для подальшого прийняття управлінських рішень щодо її удосконалення. Метод розроблений на підставі аналізу структури і змісту роботи підрозділів системи кадрових органів Збройних Сил України й самої системи загалом на етапі її функціонування та планування розвитку як у мирний, так і у воєнний час. Під час написання статті застосовано метод аналізу ієрархій. Зазначений методологічний підхід дав змогу</em> <em>вирішити завдання щодо</em><em> оцінювання ефективності функціонування системи кадрових органів Збройних Сил</em> <em>України. Він базується на розгляді процесу функціонування системи кадрових органів Збройних Сил України як багатопараметричного процесу, що описується десятьма параметрами (показниками) та передбачає виконання дев’яти завдань, а також структурувати інформацію для визначення ступеня важливості показників</em>. <em>Для оцінювання ефективності функціонування системи кадрових органів </em><em>Збройних Сил </em><em>України застосовано комплекс математичних моделей, який складається з: марковської моделі системи кадрових органів; математичної моделі обґрунтування складу системи кадрових органів; математичної моделі оптимального розподілу людського ресурсу за періодами комплектування та математичної моделі оцінювання ефективності функціонування системи кадрових органів. </em><em>Метод оцінювання ефективності функціонування системи кадрових органів Збройних Сил України передбачає: оцінювання показників ефективності системи кадрових органів; аналіз і комплексування показників оцінювання ефективності системи кадрових органів для різних варіантів її побудови; їх перевірку за відповідними критеріями; вироблення пропозицій щодо вибору раціональної структури системи кадрових органів на підставі аналізу значень вказаних показників; перевірки критеріїв для різних варіантів формування системи кадрових органів. </em><em>Оцінювання ефективності функціонування як існуючої, так і перспективної системи кадрових органів </em><em>Збройних Сил </em><em>України </em><em>базується на оцінюванні ефективності виконання завдань з реалізації військової кадрової політики, залучення персоналу на військову службу, кадрового менеджменту та підготовки кадрів. Показником ефективності у цьому методі є показник </em><em>W</em><em> (</em><em>загальний</em> <em>показник ефективності функціонування системи кадрових органів Збройних Сил України), який формується з часткових показників ефективності. Для кожного показника часткової ефективності визначені критерії. Якщо часткові показники відповідають цим критеріям ефективності, то робиться висновок про те, що система кадрових органів відповідає вимогам.</em> <em>Наукова новизна </em><em>розробленого методу </em><em>полягає у тому,</em> <em>що він розроблений вперше та дозволяє оцінити ефективність функціонування системи кадрових органів Збройних Сил України щодо виконання дев’яти основних завдань за десятьма показниками та критеріями з урахуванням інтенсивності надходження кадрових завдань та раціонального</em> <em>складу кадрових органів для подальшого прийняття управлінських рішень щодо її удосконалення. З теоретичної точки зору цінність статті полягає у тому, що за відсутності методології оцінювання ефективності функціонування системи кадрових органів щодо комплектування особовим складом Збройних Сил України як у мирний, так і у воєнний час та методичного апарата, розроблений новий метод дає змогу комплексно оцінити ефективність функціонування системи кадрових органів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом. Практична значущість </em><em>запропонованого методу надає можливість науково обґрунтувати відповідні положення керівних документів комплектування особовим складом і визначити оптимальні структуру та склад системи кадрових органів Збройних Сил України, а також пропозиції командуванню щодо укомплектованості військ (сил) під час як підготовки та планування операції (бойових дій), розгляду варіантів замислу операції, розрахунку потрібного складу чисельності військ (сил) Збройних Сил України, підготовки необхідних даних для директивних і планових документів та можливості роботи системи кадрових органів з перерозподілу наявних людських ресурсів.</em> <em>Розроблений метод доцільно використовувати в управліннях персоналу органів військового управління Збройних Сил України, вищих військових навчальних закладах у навчальному процесі підготовки слухачів стратегічного і оперативного рівня з кадрового менеджменту у військах (силах).</em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Микола Думенко https://sit.nuou.org.ua/article/view/297330 Концептуальні підходи формування організаційної структури підрозділів Державної прикордонної служби України 2024-02-13T10:54:36+02:00 Михайло Стрельбіцький m.strelb@ukr.net Валентин Мазур vumazur154@gmail.com Володимир Лемешко lem-73@ukr.net Ольга Лемешко lemeshkolia@ukr.net <p><em>Ключовою умовою досягнення успіху будь-яким суб’єктом господарювання (підприємством, установою, організацією і, зокрема, прикордонним підрозділом) є відповідність його організаційної структури визначеним місії (головній меті), цілям і функціональним завданням. Завдяки раціональній організаційній структурі, такий суб’єкт господарювання може гнучко реагувати на виклики та загрози і ефективно функціонувати у разі зміни обстановки. Якісне та повне виконання оперативно-службових завдань прикордонним підрозділом залежить від ситуації на державному кордоні України, організаційно-штатної структури прикордонного підрозділу, належної укомплектованості силами та засобами (вогнева міць, мобільність, автономність тощо), а також – рівня підготовки особового складу з виконання завдань за призначенням. Разом із тим, характер факторів, що впливають на ефективність виконання функціональних завдань прикордонним підрозділом є різнотипним: детермінованим і ймовірнісним. Метою статті є </em><em>розроблення концептуальних підходів до формування організаційної структури прикордонного підрозділу </em><em>на основі ймовірності успішного виконання завдань в умовах ресурсної невизначеності. У процесі дослідження були застосовані методи системного аналізу, що дали змогу визначити внутрішню структуру та взаємозв’язки прикордонного підрозділу із зовнішніми системами. За допомогою індуктивного та дедуктивного методів, розроблено типову схему формування організаційної структури суб’єкта господарювання та параметри ймовірнісної моделі. Використовуючи означені методи було визначено структурну взаємодію підрозділу Державної прикордонної служби України та застосовано ймовірнісно-детермінований підхід до процесу формування його організаційної структури. У статті проаналізовано існуючі підходи до формування організаційної структури підрозділів Державної прикордонної служби України. З’ясовано, що перелік функціональних завдань, які ставляться перед прикордонним підрозділом, є досить загальним. Декомпозиція завдань та їх проєкція на організаційну структуру носить нечіткий характер, який містить ймовірнісну складову. Акцентовано увагу, на значному впливі випадкових зовнішніх чинників на функціонування прикордонного підрозділу, що розглядається як система. Ключовим підходом, що пропонується, є визначення ефективності функціонування прикордонного підрозділу як ймовірність успішного виконання ним завдань в умовах обмежених ресурсів і лімітованого часу. В статті запропоновано розглядати величину забезпеченості ресурсами (в тому числі часовими) як таку, що має ймовірнісний характер. Отже, суть концептуального підходу до оцінювання ефективності функціонування прикордонного підрозділу полягає у визначенні ймовірності успішного виконання завдань в умовах ресурсної невизначеності. Використання такого підходу до оцінювання ефективності підрозділу дасть змогу провести моделювання його діяльності і визначити внутрішню структуру та взаємозв’язки із зовнішніми системами. В статті також розроблено типову схему формування організаційної структури суб’єкта господарювання та параметрів ймовірнісної моделі, показано їх структурну взаємодію. Зазначена схема є етапом ітераційного процесу уточнення та пошуку найбільш раціональної організаційної структури суб’єкта господарювання загалом. Водночас, у дослідженні запропоновано ймовірнісно-детермінований підхід до процесу формування організаційної структури прикордонного підрозділу. Науковою новизною дослідження є вдосконалення методу оцінювання ефективності суб’єктів господарювання шляхом зміни характеру ресурсного забезпечення з детермінованого на ймовірнісний. Теоретичною значущістю дослідження є застосування ймовірнісно-детермінованого підходу до процесу формування організаційної структури прикордонного підрозділу, зокрема, розробка </em><em>показника ефективності функціонування</em> <em>прикордонного підрозділу</em><em>, що є підґрунтям для опису методу аналізу організаційної структури в умовах ресурсної невизначеності. Практичне значення статті полягає у можливості наближення параметрів моделі функціонування суб’єктів господарювання до їх реальних характеристик, що дасть змогу розглянути варіанти структури підрозділів у різних умовах. </em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Михайло Стрельбіцький, Валентин Мазур , Володимир Лемешко , Ольга Лемешко https://sit.nuou.org.ua/article/view/298451 Концептуальний підхід до створення ситуаційного центру сталого розвитку регіону 2024-02-13T11:58:00+02:00 Юрій Бродський yubrodskiy26@gmail.com Сергій Ковбасюк klasik552008@gmail.com <p><em>Метою статті є розроблення концептуального підходу створення Регіонального ситуаційного центру, що дасть змогу підвищити ефективність управління регіоном. Під час проведення дослідження було застосовано методи системного аналізу, моделювання, агрегування, декомпозиції та системний підхід. На основі системного аналізу та з урахуванням принципів системного підходу доведено, що новий концептуальний підхід відрізняється від існуючих орієнтацією на всебічний та гармонійний розвиток регіону в процесі збереження функції оперативного виявлення та реагування на кризові ситуації, що забезпечить виконання завдання сталого розвитку регіону. Використання методів агрегування, декомпозиції та моделювання дало змогу запропонувати варіант підвищення ефективності управління регіоном шляхом створення інформаційно-комунікаційної системи комплексного моніторингу з підсистемою інформаційної підтримки управлінських рішень, яку рекомендовано реалізувати у вигляді наведеної структурної моделі Регіонального ситуаційного центру. У статті запропоновано новий концептуальний підхід до створення ситуаційного центру сталого розвитку регіону. Сформульовано поняття Регіонального ситуаційного центру, визначено сферу його діяльності, основні завдання і класифікаційні ознаки. Розроблено шляхи, способи створення та структурну модель регіонального ситуаційного центру як підсистеми інформаційної підтримки управлінських рішень інформаційно-комунікаційної системи комплексного моніторингу. Вперше сформульовано визначення Регіонального ситуаційного центру, сфера його діяльності та завдання. Уточнено класифікаційні ознаки та удосконалено шляхи і способи створення та структура Регіонального ситуаційного центру з урахуванням його ролі в інформаційно-комунікаційній системі комплексного моніторингу. Теоретична значущість дослідження полягає в поглибленні наявних і розробленні нових теоретико-методологічних положень щодо підвищення ефективності управління регіоном у вигляді нового концептуального підходу до створення ситуаційного центру сталого розвитку регіону. Запропонований підхід може бути використаний на практиці для уточнення та вироблення нових завдань, функцій та побудови регіональних ситуаційних центрів, кожен із яких створюється у вигляді системи підтримки прийняття рішень у складі інформаційно-комунікаційної системи комплексного моніторингу.</em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Юрій Бродський , Сергій Ковбасюк https://sit.nuou.org.ua/article/view/297327 Порівняльний аналіз особливостей українського та російського досвіду ведення стратегічних комунікацій в інтересах мобілізації 2024-02-13T13:52:52+02:00 Віталій Кацалап typimicku@i.ua Вікторія Наместнік v_namestnik@ukr.net <p><em>У статті здійснено порівняльний аналіз особливостей українського та російського досвіду ведення стратегічних комунікацій в інтересах мобілізації на основі систематизації ключових меседжів відповідних інформаційних кампаній. Емпіричною базою дослідження слугували загальнодоступні відеоматеріали, що поширюють у російському та українському сегменті Telegram, на платформі YouTube та у соціальних мережах. Для проведення дослідження використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема: систематизацію, порівняльний аналіз, елементи SWOT-аналізу. Зазначений методологічний підхід дає змогу виокремити спільні й відмінні ознаки стратегічних комунікацій в інтересах мобілізації в Україні та російській федерації, а також ризики від поширення цих меседжів і можливості для ведення подальшої інформаційної взаємодії як у внутрішньому інформаційному просторі, так і в інформаційному просторі противника. Встановлено, що спільними тематичним напрямами інформаційних кампаній в інтересах мобілізації є такі: могутність збройних сил, героїзація військовослужбовців, розуміння сутності перемоги, формування ставлення до противника, історичний контекст боротьби та фінансова винагорода за службу у війську. Елементи наукової новизни дослідження полягають у: представленні авторського розуміння </em><em>взаємозв’язків процесів стратегічних комунікацій в інтересах мобілізації у внутрішньому та зовнішньому інформаційному просторі; систематизації та переосмисленні меседжів інформаційних кампаній в інтересах мобілізації. Теоретичною та практичною значущістю статті є те, що за результатами аналізу запропоновано проводити комунікативні кампанії в інформаційному просторі противника, що серед іншого будуть орієнтовані на: висміювання та приниження особового складу російської армії; поширення повідомлень про злочини, які чинили до війни члени, так званої, «Приватної військової компанії “Вагнер”» (нині військовослужбовці збройних сил російської федерації) та після повернення з, так званої, «спеціальної воєнної операції»; здійснювати психологічний вплив на противника через розвінчування міфів Другої Світової війни. З’ясовано, що стратегічні комунікації в інтересах мобілізації в Україні у подальшому закладають основу для комунікативних кампаній щодо: реформування Збройних Сил України та переходу на професійну (контрактну) армію; необхідності загальнообов’язкової строкової служби (як для чоловіків, так і для жінок); національно-патріотичного виховання та формулювання національної ідеї тощо.</em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Віталій Кацалап, Вікторія Наместнік https://sit.nuou.org.ua/article/view/299863 Інтелектуальна модель формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача на навчальній платформі 2024-04-19T10:12:53+03:00 Світлана Венгер s.venher@edu.nuou.org.ua Андрій Марченко mao1971@ukr.net <p><em>У статті розглядається питання створення інтелектуальної інформаційної технології керування освітнім процесом на навчальній-платформах, що дає змогу інтегрувати раніше отримані знання в освітній процес, автоматизувати процес планування освіти, забезпечити прозорість і контроль за формуванням навчального шляху здобувача вищої освіти. </em><em>Метою статті є розроблення інтелектуальної моделі формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача на основі дигітал-технологій з використанням агента для адаптації процесу дистанційного навчання під визначений рівень набутих знань слухачем, курсантом (студентом). Під час написання статті застосовані методи дослідження: аналіз і синтез, метод графів та моделювання. Зазначений методологічний підхід дає змогу розробляти (удосконалювати) форми, методи та алгоритми реалізації сучасних дигітал-технологій для формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача вищої освіти й створювати інтелектуального агента для адаптивної системи електронного навчання. В роботі показано, що для формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача вищої освіти доцільно створювати інтелектуальні інформаційні технології, що можуть забезпечити індивідуальний підхід до навчання. Створювати такі технології доцільно за методологією DevOps, що забезпечує взаємозалежність між розробкою та використанням програмного продукту, водночас доцільно використовувати мови програмування з відкритим кодом. Для побудови інтелектуальної моделі формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача, запропоновано поділити навчальні дисципліни на атомарні завершені частини – блоки (unit), зв’язки між якими доцільно описати теорією графів. Розроблено узагальнену схему інтелектуальної моделі формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача, що використовує агента, який має проводити тестування здобувача для визначення його рівня знань. Показано, що інтелектуальну модель доцільно розглядати на логічному та фізичному рівнях. Розроблено логічну і фізичну схеми інтелектуальної моделі формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача. Запропонована інтелектуальна модель є основою для створення інтелектуальних інформаційних технологій керування освітнім процесом на онлайн-платформах, що дає змогу оптимізувати процес навчання, економити час та ресурси, підвищує продуктивність освіти, адаптує освіту до індивідуальних потреб здобувача та сприяє створенню прозорого середовища навчання. Практичне значення статті полягає у наданні здобувачам вищої освіти нового інструменту для набуття нових компетентностей, адаптації освітнього процесу до навчальних потреб з урахуванням поточного рівня знань здобувача освіти. Цей інструмент являє собою розроблену інтелектуальну модель, що індивідуалізує навчання кожного здобувача, може допомогти інтегрувати отримані ним знання в освітній процес, враховувати його попередній практичний досвід. Зазначена технологія дасть змогу адаптувати здобувача до освітнього процесу та визначити подальший шлях його розвитку (підвищення кваліфікації за окремим напрямом, вступ до вищого військового навчального закладу, продовження навчання в магістратурі, ад’юнктурі (аспірантурі), докторантурі або навчання на </em><em>L</em><em>-курсах). Крім того, уточнено визначення термінів «індивідуальна </em><em>освітня траєкторія здобувача», що доповнює існуючий науковий теоретичний апарат.</em></p> 2024-05-01T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 Світлана Венгер, Андрій Марченко