Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони https://sit.nuou.org.ua/ <h3>Галузь та проблематика</h3> <p><strong>На сторінках журналу розглядаються такі питання:</strong></p> <ol> <li>Військова кібернетика та системний аналіз.</li> <li>Протиборство у кіберпросторі.</li> <li>Військово-космічні та геоінформаційні технології.</li> <li>Інтелектуальні інформаційні технології і робототехніка в сфері безпеки та оборони.</li> <li>Інформаційно-аналітична діяльність у сфері безпеки та оборони.</li> <li>Розвиток теорії та практики створення інформаційно-телекомунікаційних систем.</li> <li>Інтерактивні моделі розвитку науково-освітнього простору.</li> <li>Високотехнологічні аспекти воєнного мистецтва.</li> <li>Історичний дискурс розвитку високих оборонних технологій.</li> <li>Стратегічні комунікації та когнітивні системи спеціального призначення</li> </ol> <h3>Періодичність публікації</h3> <p>Журнал публікується тричі на рік:</p> <p>Перший номер - квітень</p> <p>Другий номер - серпень</p> <p>Третій номер - грудень</p> <h3>Політика відкритого доступу</h3> <p>Науковий журнал "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" є відкритим для доступу. Користувачі мають можливість вільно читати, завантажувати, копіювати та розповсюджувати контент з навчальною та науковою некомерційною метою та із зазначенням авторства.</p> <h3>Періодичність публікації</h3> <p>Три рази на рік (квітень, серпень, грудень).</p> <h3>Етика публікацій</h3> <p>Редакція наукового журналу "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" підтримує певний рівень вимог при відборі та прийомі статей, представлених у редакцію журналу. Ці норми визначаються науковими напрямами журналу, які визначені Свідоцтвом про державну реєстрацію, і стандартами якості наукових робіт і їх викладення, прийнятими в науковому співтоваристві.</p> <p>При розробці положень видавничої політики наукового журналу "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" редакція керувалася рекомендаціями Комітету з етики публікацій - CommitteeonPublicationEthics (COPE, <a href="http://publicationethics.org/">http://publicationethics.org</a>), а також досвідом роботи зарубіжних та українських професійних співтовариств, наукових організацій і редакцій видань.</p> <p>Істотною ознакою професійного наукового співтовариства є прийняття вченими і фахівцями кодексу, який встановлює основні норми поведінки і обов'язки членів співтовариства по відношенню один до одного і до громадськості. Такий кодекс визначається бажанням забезпечити максимальну користь для професійного співтовариства і обмежити дії, які могли б слугувати вузькоегоїстичним інтересам окремих осіб, а також забезпечити право кожного автора на інтелектуальну власність.</p> <p>Маючи на увазі зазначене, редакція журналу представляє нижче набір етичних норм, якими повинні керуватися особи, що беруть участь у публікації результатів досліджень за напрямками, що відповідають профілю журналу (редактори, автори і рецензенти).</p> <p><strong>Етичні зобов'язання редакторів журналу:</strong></p> <ol> <li>Усі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензуються. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов'язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.</li> <li>Редактор повинен без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів). Проте, редактор може взяти до уваги зв'язок рукопису, що розглядається в даний момент, з іншими, представленими раніше роботами тих ж самих авторів.</li> <li>Редактор повинен наскільки можливо швидко розглядати рукописи, представлені до публікації.</li> <li>Уся відповідальність за прийняття або відхилення рукопису лежить на редакторові. Відповідальний і зважений підхід до виконання цих обов'язків: редактор бере до уваги рекомендацію рецензента - доктора наук відповідного наукового напряму щодо якості і достовірності рукопису, представленого до публікації. Проте рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо редактор вважає, що вони не відповідають профілю журналу.</li> <li>Редактор і члени редакції не повинні представляти іншим особам жодну інформацію, пов’язану з вмістом рукопису, що знаходиться на розгляді, окрім осіб, які беруть участь у професійній оцінці цього рукопису. Після позитивного рішення редактора стаття публікується у журналі та розміщується на відповідних електронних ресурсах.</li> <li>Допускається поширення по електронних мережах будь-яких статей з журналу або витягів з них, але при такому поширенні посилання на першоджерело обов'язкове. Забороняється видання і/або поширення матеріалів журналу третіми особами або організаціями на паперових і твердих електронних носіях.</li> <li>Відповідно до міжнародного законодавства в частині дотримання авторського права на електронні інформаційні ресурси, матеріали сайту та наукового журналу не можуть бути відтворені повністю або частково в будь-якій формі (електронною або друкарською) без попередньої письмової згоди авторів і редакції журналу. При використанні опублікованих матеріалів у контексті інших документів потрібне посилання на першоджерело.</li> <li>Редактор повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.</li> <li>Відповідальність і права редактора журналу відносно будь-якого представленого рукопису, автором якого є сам редактор, мають бути делеговані якій-небудь іншій кваліфікованій особі.</li> <li>Якщо редакторові представлені переконливі свідчення того, що основний зміст або висновки роботи, опублікованої в журналі, є помилковими, редактор повинен сприяти публікації відповідного повідомлення, що вказує на цю помилку і, якщо можливо, виправити її. Це повідомлення може бути написане особою, що виявила цю помилку, або незалежним автором.</li> <li>Автор може зажадати, щоб редактор не використав певних рецензентів при розгляді рукопису. Проте редактор може прийняти рішення використовувати одного або декількох з цих рецензентів, якщо він відчуває, що їх думки важливі для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні протиріччя між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.</li> </ol> <p><strong>Етичні зобов’язання авторів:</strong></p> <ol> <li>Основний обов'язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об'єктивне обговорення його значущості.</li> <li>Автори статей несуть повну відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації. Редакція журналу не несе ніякої відповідальності перед авторами і/або третіми особами і організаціями за можливий збиток, викликаний публікацією статті. Редакція має право вилучити вже опубліковану статтю, якщо з'ясується, що в процесі публікації статті були порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики. Про факт вилучення статті редакція повідомляє автору, який надав статтю, особі, що рекомендує, та організації, де робота виконувалася.</li> <li>Журнальний об'єм є обмеженим ресурсом, тому автор зобов'язаний використовувати його розумно і економно.</li> <li>Первинне повідомлення про результати дослідження має бути досить повним і містити необхідні посилання на доступні джерела інформації, щоб фахівці в цій галузі могли повторити цю роботу. Якщо буде потрібно, автор повинен докласти необхідних зусиль для того, щоб надати іншим дослідникам зразки незвичайних матеріалів, які не можуть бути отримані яким-небудь іншим способом; при цьому приймаються відповідні угоди про передачу матеріалів, що обмежують коло використання таких матеріалів, щоб захистити законні інтереси авторів.</li> <li>Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до цього повідомлення. Автор зобов'язаний провести літературний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, в яких описуються дослідження, тісно пов'язані з цим повідомленням. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.</li> <li>У роботі чітко вказуються будь-які небезпечні прояви та ризики, які пов’язані з проведеними дослідженнями.</li> <li>Слід уникати фрагментації повідомлень про дослідження. Вчений, який виконує широкі дослідження системи або групи споріднених систем, повинен організувати публікацію так, щоб кожне повідомлення давало цілком закінчений звіт про кожен аспект загального дослідження.</li> <li>При підготовці рукопису до публікації автор повинен інформувати редактора про споріднені рукописи автора, представлені або прийняті до друку. Копії цих рукописів мають бути представлені редакторові, і повинні бути вказані їх зв'язки з рукописом, представленим до публікації.</li> <li>Автор не повинен представляти рукописи, що описують по суті одні і ті ж результати, більш ніж в один журнал у вигляді первинної публікації, якщо тільки це не повторне подання відхиленого журналом або відкликаного автором рукопису. Припустимо представляти рукопис повної статті, що розширює раніше опублікований короткий попередній звіт (повідомлення) про ту ж саму роботу. Проте, при наданні такого рукопису редактор має бути оповіщений про більш раннє повідомлення, а це попереднє повідомлення має бути процитоване в цьому рукописі.</li> <li>Автор повинен чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації, за винятком загальновідомих відомостей. Інформація, отримана в приватному порядку, в процесі бесіди, при листуванні або під час обговорення з третіми сторонами, не має бути використана або повідомлена в роботі автора без чіткого дозволу дослідника, від якого ця інформація була отримана. З інформацією, отриманою при наданні конфіденційних послуг, як, наприклад, при рецензуванні рукописів або проектів, представлених для отримання грантів, слід поводитися так само.</li> <li>Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті у відповідних випадках можуть містити подібну критику. Персональна критика, проте, не може вважатися доречною ні за яких обставин.</li> <li>Співавторами статті мають бути всі ті особи, які зробили значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. Інші внески мають бути відмічені в примітках або в розділі "Вдячність". Адміністративні стосунки з цим дослідженням самі по собі не є основою для кваліфікації відповідної особи як співавтора (але в окремих випадках може бути доречно відмітити значну адміністративну допомогу в роботі). Особи, що померли і відповідають сформульованим вище критеріям, мають бути включені до числа авторів, а у примітці повинна бути вказана дата їх смерті. Як автора або співавтора не можна вказувати фіктивні імена. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті і тільки ті особи, які відповідають критерію авторства. У статті, написаній декількома авторами, той з авторів, хто представляє до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.</li> <li>Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, наприклад, консалтингових або фінансових інтересів якої-небудь компанії, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі. Автори повинні гарантувати відсутність контрактних стосунків або міркувань власності, які могли б вплинути на публікацію інформації, що міститься в представленому рукописі.</li> </ol> <p><strong>Етичні зобов’язання рецензентів:</strong></p> <ol> <li>Оскільки рецензування рукописів є істотним етапом у процесі публікації і, таким чином, у реалізації наукового методу як такого, кожен учений зобов'язаний рецензувати певну частину робіт.</li> <li>Якщо обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених в рукописі, він повинен відразу повернути рукопис.</li> <li>Рецензент повинен об'єктивно оцінити якість рукопису, представлену експериментальну і теоретичну роботу, її інтерпретацію і виклад, а також врахувати, якою мірою робота відповідає високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.</li> <li>Рецензент повинен враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли даний рукопис тісно пов'язаний з поточною або опублікованою роботою рецензента. Якщо є сумніви, рецензент повинен одразу повернути рукопис без рецензії, вказавши на конфлікт інтересів.</li> <li>Рецензент не повинен оцінювати рукопис, з автором або співавтором якого він має особисті або професійні зв'язки, і якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про рукопис.</li> <li>Рецензент повинен поводитися з рукописом, отриманим на рецензію, як з конфіденційним документом. Він не повинен показувати рукопис іншим особам або обговорювати її з іншими колегами, за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.</li> <li>Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактори і автори могли зрозуміти, на чому засновані їх зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.</li> <li>Рецензент повинен відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до роботи, що рецензується; при цьому слід враховувати, що зауваження щодо недостатнього цитування власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені. Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого журналу.</li> <li>Рецензент повинен своєчасно надати відгук.</li> <li>Рецензенти не повинні використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даному рукописі, якщо на це немає згоди автора. Проте коли така інформація вказує на те, що деякі з власних досліджень рецензента можуть виявитися безрезультатними, припинення такої роботи рецензентом не суперечить етичним нормам.</li> </ol> <h3>Міжнародна індексація журналу</h3> <p><strong>Журнал індексується у наукометричних базах даних:</strong></p> <ul> <li><a href="https://scholar.google.com.ua/citations?user=35SAfogAAAAJ&amp;hl=uk">Google Academy</a></li> <li><a href="http://journals.indexcopernicus.com/+++++++,p24782666,3.html">Index Copernicus</a></li> <li><a href="http://www.jifactor.org/journal_view.php?journal_id=2295">The Journals Impact Factor</a></li> </ul> <p><strong>Журнал представлений у наступних</strong> <strong>базах даних:</strong></p> <ul> <li><a href="http://www.base-search.net/Search/Results?lookfor=Modern+Information+Technologies+in+the+Sphere+of+Security+and+Defence&amp;type=all&amp;oaboost=1&amp;ling=1&amp;name=&amp;thes=&amp;refid=dcresen&amp;newsearch=1">Bielefeld Academic Search Engine</a></li> <li><a href="http://journalseeker.researchbib.com/?action=viewJournalDetails&amp;issn=23117249&amp;uid=r4e09b">Research Bible</a></li> <li><a href="http://www.worldcat.org/search?qt=worldcat_org_all&amp;q=Modern+Information+Technologies+in+the+Sphere+of+Security+and+Defence">WorldCat</a></li> <li><a href="https://ascidatabase.com/masterjournallist.php?v=2311-7249">ASCI</a></li> </ul> <p><strong>Журнал внесений до каталогів бібліотек:</strong></p> <ul> <li><a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=PREF=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=sitsbo">Vernadsky National Library of Ukraine</a></li> </ul> <p><strong> </strong>Процес рецензування</p> <p>Редакція журналу практикує подвійне сліпе рецензування. Цей процес передбачає наступне:</p> <p>- Всі рукописи спочатку розглядаються редакторами, на предмет оцінки їх відповідності тематиці і вимогам журналу.</p> <p>- Після рішення редакторів представлені рукописи направляються як мінімум двом зовнішнім експертам, працюючим у відповідній області. Рукопис проходить подвійне сліпе рецензування: ні автори, ні рецензенти не знають один одного.</p> <p>- Коментарі рецензентів передаються авторам разом з можливою рекомендацією до перегляду рукопису. Редактор повідомляє авторам, чи прийнято рукопис таким, що не вимагає перегляду, або авторам надається можливість переробити рукопис і представити його знову, або ж рукопис відхиляється.</p> <h3>Історія журналу</h3> <p><strong>2008</strong> Друковане наукове фахове видання "Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони" засноване у 2008 році.</p> <p><strong>2009</strong> Постановою Президії Вищої атестаційної комісії України від 14 жовтня 2009 року № 1-05/4 журнал включено до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватись результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук в галузях "технічні науки" та "військові науки".</p> <p><strong> </strong><strong>2014 </strong>Наказом Міністерства освіти і науки України від 29 грудня 2014 р. № 1528 журнал включено до Переліку наукових фахових видань України в галузях "технічні науки" та "військові науки".</p> <p><strong>2023 </strong>Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 31 жовтня 2023 р. №1214 (протокол № 25), журналу присвоєно ідентифікатор медіа R30-01601.</p> <p>.</p> National Defence University of Ukraine uk-UA Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 2311-7249 <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:</p><p><span>1. </span>Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/">Creative Commons Attribution License</a>, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.</p><p><span>2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. </span></p><p>3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html">The Effect of Open Access</a>).</p><p><span>4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.</span></p> Проблемні питання та перспективи використання системи імітаційного моделювання JCATS для проведення заходів підготовки на оперативному рівні https://sit.nuou.org.ua/article/view/312700 <p><em>Поява нових загроз і ризиків, зміни концепцій та цілей воєн, прийняття на озброєння й практичного застосування новітніх зразків озброєння та військової техніки, досвід російсько-української війни підтвердив, що одним із шляхів як стримування потенційного агресора від застосування воєнної сили проти нашої держави, так і досягнення успіху безпосередньо на полі бою, є забезпечення високого рівня боєздатності військових формувань Збройних Сил України та інших складових сил оборони. Одним із ключових показників боєздатності є рівень оперативної підготовки органів військового управління. Все це обумовлює необхідність трансформації системи підготовки Збройних Сил України, впровадження в систему підготовки на всіх рівнях нових інноваційних підходів та комп’ютеризованих тренажерно-тренувальних засобів, на основі сучасних інформаційних технологій. Основними формами оперативної підготовки органів управління Збройних Сил України були, є і залишаються командно-штабні навчання. Застосування засобів імітаційного моделювання бойових дій під час проведення командно-штабних навчань призвело до виникнення нового типу таких навчань, а саме – командно-штабні навчання з використанням засобів імітаційного моделювання бойових дій. В збройних силах країн НАТО такий вид навчань має назву CAX (computer assisted exercise), тобто навчання</em><em>, що проводяться за допомогою комп'ютера. Одним із засобів конструктивного типу, який використовується, у тому числі, й у Збройних Силах України, є система імітаційного моделювання бойових дій JCATS, що призначена для моделювання бойових дій на тактичному рівні й широко використовується для проведення командно-штабних навчань бригадного та батальйонного рівнів. Метою статті є, на основі аналізу проблемних питань з використання системи імітаційного моделювання бойових дій JCATS для підготовки органів управління, визначення перспективних шляхів їх часткового вирішення для проведення командно-штабних навчань з органами військового управління на оперативному рівні. Під час проведення дослідження застосовувались такі методи: аналіз, систематизація, спостереження, вдосконалення, обґрунтування, оцінка, порівняння. Зазначений методологічний підхід дав змогу здійснити аналіз досвіду використання системи імітаційного моделювання бойових дій JCATS як у системі підготовки Збройних Сил України, так і збройних сил країн НАТО та запропонувати підходи з підвищення ефективності використання системи імітаційного моделювання бойових дій JCATS для проведення командно-штабних навчань оперативного рівня шляхом системного поєднання з іншими інформаційними системами, які розроблені як у Збройних Силах України, так і в збройних силах країн НАТО.</em> <em>Отримані результати дослідження забезпечать: підвищення ефективності використання системи імітаційного моделювання бойових дій JCATS для проведення командно-штабних навчань з органами військового управління на оперативному рівні, синергію всієї системи оперативної підготовки Збройних Сил України. Зазначені підходи можуть бути реалізовані як в освітньому процесі Національного університету оборони України, так і під час проведення заходів за планом підготовки Збройних Сил України.</em></p> Олексій Кільменінов Дмитро Чопа Віталій Загородніх Авторське право (c) 2024 Олексій Кільменінов , Дмитро Чопа, Віталій Загородніх 2024-12-30 2024-12-30 51 3 51 59 10.33099/2311-7249/2024-51-3-51-59 Критерії та рекомендації з оцінювання якості хмарних сервісів для інформаційної інфраструктури https://sit.nuou.org.ua/article/view/313073 <p><em>Метою статті є визначення основних критеріїв якості хмарних сервісів та розроблення рекомендацій для їх оцінювання і впровадження в інформаційну інфраструктуру організацій</em><em>. Через швидкий розвиток хмарних технологій та збільшення їхньої популярності серед господарюючих суб’єктів різних розмірів і галузей, виникає необхідність у детальному аналізі та оцінюванні різних хмарних платформ. Це особливо актуально у світлі різноманітних вимог, що висуваються до хмарних сервісів, зокрема, стосовно їхньої продуктивності, безпеки, доступності, економічної ефективності та сумісності з існуючими інформаційними системами. Для досягнення поставленої мети було використано методи порівняльного аналізу, систематизації, а також моделювання. Ці методи дали змогу провести глибокий аналіз характеристик найбільш популярних хмарних платформ, таких як Amazon Web Services, Microsoft Azure, Google Cloud Platform та IBM Cloud. У процесі наукової роботи було визначено основні критерії, за якими можна оцінювати якість хмарних сервісів, зокрема: продуктивність, безпека, доступність, масштабованість, підтримка користувачів, а також вартість послуг. Зазначений методологічний підхід дав змогу розкрити основні переваги та недоліки різних хмарних платформ, що дало змогу запропонувати практичні рекомендації для їх впровадження. Результати дослідження містять розробку комплексного підходу до оцінювання якості хмарних сервісів, що базується на запропонованих критеріях. Важливою частиною наукової роботи стало порівняння різних хмарних платформ за цими критеріями, що дає змогу організаціям більш обґрунтовано підходити до вибору відповідної платформи для своїх потреб. Наукова новизна роботи полягає у систематизації критеріїв оцінювання, а також у вдосконаленні підходів до аналізу хмарних сервісів. Запропоновані критерії враховують як традиційні вимоги до хмарних сервісів, так і сучасні виклики, пов’язані з безпекою та економічною ефективністю. Розроблений підхід до оцінювання хмарних сервісів є важливим інструментом для прийняття рішень щодо впровадження хмарних технологій у сучасні інформаційні системи. Практична значущість дослідження полягає у створенні рекомендацій, які можуть бути використані організаціями для підвищення ефективності використання хмарних сервісів, зокрема, у питаннях управління ресурсами, забезпечення безпеки даних та оптимізації витрат. Крім того, дослідження закладає основу для подальших наукових розробок у сфері хмарних технологій, зокрема, щодо інтеграції мультихмарних та гібридних середовищ. Отже, стаття пропонує комплексний підхід до оцінювання якості хмарних сервісів, який може бути використаний як в теоретичних дослідженнях, так і в практичній діяльності підприємств. Результати дослідження дадуть змогу підвищити ефективність інформаційної інфраструктури, забезпечити її відповідність сучасним вимогам бізнесу та сприяти більш раціональному використанню ресурсів. Це особливо важливо в умовах зростаючої конкуренції та підвищення вимог до безпеки і продуктивності хмарних технологій, що стають дедалі більш значущими для сучасних організацій.</em></p> Ольга Андрощук Максим Голобородько Юлій Кондратенко Ганна Литовченко Авторське право (c) 2024 Ольга Андрощук, Максим Голобородько , Юлій Кондратенко , Ганна Литовченко 2024-12-30 2024-12-30 51 3 60 70 10.33099/2311-7249/2024-51-3-60-70 Програмний агент інтелектуальної інформаційної системи формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача професійної військової освіти https://sit.nuou.org.ua/article/view/315491 <p><em>У статті розглядається проблематика створення програмного агента інтелектуальної інформаційної системи формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача професійної військової освіти, що дає змогу отримати знання визначеного рівня. Метою статті є створення та використання програмного агента інтелектуальної інформаційної системи, що формує індивідуальну освітню траєкторію на взаємодії зі здобувачем професійної військової освіти за допомогою електронних засобів спілкування. Під час написання статті застосовані методи дослідження: аналіз і синтез, моделювання</em><em>. </em><em>Зазначений методологічний підхід дає змогу удосконалювати (розробляти) форми, методи та алгоритми реалізації сучасних технологій для формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача професійної військової освіти в системі управління навчанням. У роботі обґрунтовано доцільність створення програмного агенту інтелектуальної інформаційної системи формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача професійної військової освіти для підвищення ефективності освітнього процесу з використанням штучного інтелекту. Для побудови індивідуальної освітньої траєкторії здобувача запропоновано застосувати теорію графів. Розроблено загальну схему програмного агента та визначено його основні елементи для виконання функцій. Також розроблена функціональна схема програмного агента та її послідовність формування.</em> <em>Запропонований програмний агент із використанням штучного інтелекту на онлайн-платформах дає змогу оптимізувати процес навчання, економити час і ресурси, підвищує продуктивність освіти, адаптує освіту до індивідуальних потреб здобувача та сприяє створенню прозорого середовища навчання. Програмний агент інтелектуальної інформаційної системи формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача професійної військової освіти дасть змогу адаптуватися здобувачу до освітнього процесу та визначити подальший шлях його розвитку, надаватиме навчальну підготовку до вступу до вищого військового навчального закладу і впродовж навчання, допомагатиме в підготовці до занять. Програмний агент являє собою розроблену інтелектуальну систему, що може інтегруватися до освітнього процесу, який індивідуалізує навчання кожного здобувача, враховуючи його попередній освітній досвід.</em> <em>Практичною значущістю статті є надання здобувачам професійної військової освіти нового програмного продукту</em> <em>для набуття нових компетентностей, адаптації освітнього процесу до навчальних потреб з урахуванням поточного рівня знань здобувача освіти. </em></p> Андрій Марченко Світлана Венгер Авторське право (c) 2024 Андрій Марченко , Світлана Венгер 2024-12-30 2024-12-30 51 3 71 79 10.33099/2311-7249/2024-51-3-71-79 Аналіз технологічних аспектів реалізації веб-скрапінгу статичних і динамічних сайтів https://sit.nuou.org.ua/article/view/316326 <p><em>Стаття присвячена розробці рекомендацій щодо використання сучасних технологій вебскрапінгу для забезпечення ефективного збору інформації зі статичних та динамічних сайтів. У контексті зростаючого обсягу даних та їхньої складної структури, особливо на динамічних ресурсах, виникає необхідність вибору оптимальних інструментів для автоматизованого збору інформації. Традиційні підходи до вебскрапінгу часто є недостатньо гнучкими для обробки складних динамічних сайтів. Метою статті є аналіз існуючих методів вебскрапінгу та розробка практичних рекомендацій для їхнього застосування. Під час дослідження були використані бібліотеки Selenium та BeautifulSoup як окремо, так і в комбінації, що дали змогу оцінити їхню ефективність у різних умовах. Зі статичних сайтів, BeautifulSoup виявився найефективнішим, завдяки швидкості обробки, тоді як Selenium забезпечує успішний збір даних з динамічних ресурсів. Запропоновані підходи були перевірені у межах експериментального середовища, що дало змогу визначити їх переваги та обмеження. Наукова новизна дослідження зводиться до комплексного аналізу ефективності інструментів вебскрапінгу залежно від типу сайту. Теоретичною значущістю є розширення розуміння особливостей взаємодії з різними структурами вебресурсів, а практичною значущість – надання відповідних рекомендацій для розробників, аналітиків і дослідників. Викладене у статті сприяє розвитку сфери автоматизованого аналізу вебінформації з використанням запропонованих інструментів, що оптимізують процеси збору даних. </em></p> Роман Миколайчук Іван Старинський Віра Миколайчук Авторське право (c) 2024 Роман Миколайчук, Іван Старинський , Віра Миколайчук 2024-12-30 2024-12-30 51 3 80 88 10.33099/2311-7249/2024-51-3-80-88 Оцінка поточного стану кіберстійкості з урахуванням ситуації у кіберпросторі https://sit.nuou.org.ua/article/view/316110 <p><em>Метою статті є </em><em>розроблення</em> <em>способу оцінки поточного стану кіберстійкості з урахуванням ситуації у кіберпросторі, використовуючи статистичні дані кількості виявлених кіберінцидентів. </em><em>Для проведення оцінки поточного стану кіберстійкості в статті використовуються методи лінійної алгебри та методи статистичного аналізу, за допомогою яких запропоновано виділити моменти критичних змін для подальшого аналізу та виявлення і прогнозування настання кризових ситуацій у кіберпросторі. У статті розроблено </em><em>спосіб оцінки поточного стану кіберстійкості з урахуванням ситуації у кіберпросторі, який</em><em> визначається в числовому значенні та висвітлює ознаки можливості настання кризової ситуації у сфері кібербезпеки для оборонного відомства й може бути використаний для покращення ситуаційної обізнаності його керівництва. Стаття є першою в послідовності викладення підходу оцінки кіберстійкості оборонного відомства в межах окресленої законодавчими документами зони відповідальності. Розробка та впровадження оцінки кіберстійкості оборонного відомства та прогнозування виникнення кризових ситуацій і сфері кібербезпеки дає змогу швидко виявляти, а прогнозування запобігти, виникненню негативних наслідків впливу кризових ситуацій та постійної підтримки ситуаційної обізнаності керівного складу оборонного відомства.</em></p> Олег Мазулевський Назар Жолобович Авторське право (c) 2024 Олег Мазулевський, Назар Жолобович 2024-12-30 2024-12-30 51 3 34 40 10.33099/2311-7249/2024-51-3-34-40 Військово-теоретичне обґрунтування рекомендацій стосовно розвитку термінологічного апарату в сфері кіберборотьби https://sit.nuou.org.ua/article/view/315450 <p><em>Метою статті є формулювання рекомендацій щодо розвитку термінологічного апарату у сфері кіберборотьби</em> <em>у напрямку його уніфікації, систематизації, ієрархізації, а також єдності теорії та практики</em><em> для врегулювання та унормування низки нормативно-правових актів та профільних креівних документів. Під час проведення дослідження було використано наукові методи аналізу документації, критичного аналізу, порівняння та систематизації. Методом аналізу документації було вивчено основні положення нормативно-правових актів у сфері кіберборотьби. За допомогою методу критичного аналізу було виявлено низку системних невідповідностей термінологічного апарату у сфері кіберборотьби, які не дозволяють однозначно трактувати, описувати та класифікувати дії у кіберпросторі, а як наслідок і оцінювати їх ефективність. Користуючись методом порівняння – отримано суперечності термінологічного апарату. Відповідно, методом систематизації було сформульовано рекомендації щодо розвитку термінологічного апарату у сфері кіберборотьби. </em><em>Зміст запропонованих рекомендацій полягає у введенні понять «кібердомен» та «кіберпротиборство» із відповідними дефініціями, а також видозміні визначень понять «кіберборотьби», «кібердій», «кібервпливу» та «кіберрозвідки». У статті було вперше окреслено межі застосування кіберпростору для ведення воєнних дій (протиборства) у ньому шляхом введення у науковий вжиток поняття «кібердомен» та розкриття його фізичного змісту, а також термінологічно відділено кіберборотьбу, яка ведеться державами постійно як у мирний час, так і під час воєнного конфлікту за рахунок запропонованого терміну «кіберпротиборство». Удосконалення та подальшого розвитку набули дефініції понять «кіберборотьби», «кібердій», «кібервпливу» та «кіберрозвідки». Теоретичною значущістю результатів дослідження є те, що удосконалений термінологічний апарат у сфері кіберборотьби відкриває шлях до оцінювання ефективності її ведення із достатнім рівнем адекватності, так як </em><em>необхідною є відповідність показників та критеріїв ефективності положенням термінологічного апарату. Практична значущість результатів дослідження полягає у можливості внесення необхідних змін у низку нормативно-правових актів та профільних керівних документів на основі запропонованих рекомендацій щодо розвитку термінологічного апарату у сфері кіберборотьби. Адже саме усталена та, головне, </em><em>обґрунтована термінологія дозволяє чітко окреслити межі об’єкта та предмета досліджень, відкриває шлях до системного їх проведення, а також унеможливлює підміну понять у нормативно-правових актах та галузевих керівних документах. </em><em>Особливої актуальності отримані результати дослідження набувають в умовах реальної можливості утворення Кіберсил як окремого роду сил Збройних Сил України у найближчому майбутньому, точність формулювання (визначення) завдань та повноважень якого повинна бути абсолютною.</em></p> Владислав Горгуленко Авторське право (c) 2024 Владислав Горгуленко 2024-12-30 2024-12-30 51 3 41 50 10.33099/2311-7249/2024-51-3-41-50 Математична модель нейропсихологічного впливу на визначену цільову аудиторію в межах проведення психологічної операції https://sit.nuou.org.ua/article/view/315483 <p><strong><em> </em></strong></p> <p><em>В умовах широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України актуальним завданням є прогнозування поведінкових змін у процесі психологічного впливу на визначені цільові аудиторії під час проведення психологічних операцій. Основною метою статті є розробка математичної моделі нейропсихологічного впливу, до якої інтегровано когнітивні, емоційні та поведінкові реакції цільової аудиторії у відповідь на психологічний вплив під час проведення психологічних операцій. У процесі дослідження було застосовано комплексний підхід на основі математичного моделювання, динаміки нейропсихологічних процесів і сучасних інформаційних технологій, що застосовуються під час проведення психологічних операцій. У статті описаний математичний апарат для моделювання нейропсихологічних процесів, що відображають реакцію головного мозку людини на інформаційно-психологічні впливи, який базується на диференціальних рівняннях. У розробленій багатовимірній моделі формалізовано процеси емоційної активації, когнітивної обробки інформації, пластичності нейронних зв’язків і загальних поведінкових змін об’єкта впливу. Наведені математичні рівняння формалізують процес психологічного впливу, враховуючи резистентність цільової аудиторії до впливу, ефект забування (ефект Еббінгауза) і адаптаційні механізми мозку людини. Науковою новизною є розроблена математична модель, за допомогою якої можливо здійснювати прогнозування зміни поведінки цільових аудиторій під час проведення психологічних операцій, і яка може бути використана для планування процесів управління психологічним впливом. Обґрунтовано важливість застосування таких сучасних технологій, як штучний інтелект, віртуальна реальність та доповнена реальність для подальшого розвитку подібних моделей у подальших наукових дослідженнях, що дасть можливість підвищити ефективність проведення інформаційних операцій в умовах інформаційної війни.</em></p> Юрій Прібилєв Сергій Базарний Роман Божок Авторське право (c) 2024 Юрій Прібилєв , Сергій Базарний, Роман Божок 2024-12-30 2024-12-30 51 3 155 160 10.33099/2311-7249/2024-51-3-155-160 Удосконалений метод обґрунтування вибору засобів вимірювальної техніки для поточного ремонту радіоелектронних засобів https://sit.nuou.org.ua/article/view/313909 <p><em>Метою статті є удосконалення методу обґрунтування вибору засобу вимірювальної техніки для поточного ремонту радіоелектронних засобів із використанням електронної обчислювальної техніки. Під час написання статті застосовано методи теорії ймовірностей, технічної діагностики і метрології. Зазначений методологічний підхід дав змогу провести дослідження нових підходів до метрологічного забезпечення поточного ремонту радіоелектронних засобів. У статті удосконалено метод обґрунтування вибору засобу вимірювальної техніки з мінімально припустимими значеннями метрологічних характеристик при забезпеченні показників ремонтопридатності радіоелектронних засобів під час їх поточного ремонту. Сутність удосконалення методу зводиться до максимальної алгоритмізації рішення завдання за допомогою електронної обчислювальної техніки. У статті наведено блок-схеми реалізації методу і показано їх використання на зразку радіоелектронного засобу. Отримані результати відрізняються від відомих формалізацією виконання операцій за допомогою електронної обчислювальної техніки, можливістю порівняння варіантів комплекту різноманітних засобів вимірювальної техніки для вибору найкращого. Автори пропонують формалізацію рішення завдання обґрунтованого вибору засобу вимірювальної техніки з мінімально необхідними метрологічними характеристиками для використання в базі знань перспективних автоматизованих систем метрологічного забезпечення ремонту радіоелектронних засобів із застосуванням сучасних інформаційних технологій. Це дасть змогу повністю автоматизувати процес вибору засобу вимірювальної техніки із переліку можливих і виключити суб’єктивний фактор.</em></p> Сергій Гнатюк Лев Сакович Сергій Волошко Яна Курята Володимир Лоза Авторське право (c) 2024 Сергій Гнатюк , Лев Сакович , Сергій Волошко, Яна Курята , Володимир Лоза 2024-12-30 2024-12-30 51 3 133 145 10.33099/2311-7249/2024-51-3-133-145 Функціональна модель системи управління бездротовими сенсорними мережами військового призначення https://sit.nuou.org.ua/article/view/317682 <p><em>Відмінною рисою розвитку сучасної системи зв’язку і автоматизації управління Збройних Сил України під час відбиття збройної агресії, є тенденція до переоснащення та модернізації військ (сил) новітніми високотехнологічними засобами зв’язку, зокрема, бездротовими системами. Складовими таких систем можуть бути бездротові сенсорні мережі, що здатні забезпечувати моніторинг, збирання даних та передачу інформації. Проте складність, обмежені ресурси, різні типи трафіка, ненадійність і обмеженість ресурсу та необхідність динамічного налаштування під змінні умови потребують створення ефективної моделі управління з підтримкою безпеки на потрібному рівні. Метою статті є удосконалення функціональної моделі системи управління бездротовими сенсорними мережами для забезпечення оптимального використання ресурсів, адаптивності до змін умов експлуатації, високої надійності й безпеки функціонування. Удосконалення зазначеної моделі здійснюється завдяки додавання підсистеми управління безпекою до складу системи оперативного управління мережею. Удосконалена модель передбачає структуризацію системи на рівні, зокрема: рівень сенсорів, рівень обробки даних та рівень передачі інформації, й складається з підсистем. Визначено такі ключові компоненти та процеси, як управління енергоспоживанням, балансування навантаження, адаптивна маршрутизація, забезпечення безпеки. Модель підтримує гнучкість у налаштуванні мережі, що дає змогу адаптуватися до змін у структурі чи умовах експлуатації. Відмінність наведеної моделі від існуючих, що визначає її новизну зводиться до застосування нової множини метрик пошуку маршруту. До цих метрик належать: тип переданого трафіка, залишкова ємність батарей вузлів, енергія, необхідна для передачі та обмеження на пропускну спроможність радіоканалів. Крім того, модель використовує вдосконалені правила вибору маршруту, що дає змогу зменшити витрати енергії, а тим самим підвищити тривалість функціонування бездротової сенсорної мережі. Впровадження функціональної моделі системи управління бездротовими сенсорними мережами дасть змогу створити адаптивну розподілену архітектуру побудови безпровідних сенсорних мереж із можливістю самоорганізації мережі та підвищити ефективність функціонування безпровідної сенсорної мережі в цілому шляхом збільшення тривалості функціонування мережі за умови виконання вимог до інформаційного обміну. У перспективі дослідження передбачає інтеграцію запропонованої моделі з хмарними платформами для забезпечення масштабованості та підвищення обчислювальної ефективності. </em></p> Олександр Жук Вадим Машталір Роман Грозовський Андрій Чекан Авторське право (c) 2024 Олександр Жук, Вадим Машталір , Роман Грозовський , Андрій Чекан 2024-12-30 2024-12-30 51 3 146 154 10.33099/2311-7249/2024-51-3-146-154 Віртуалізація процесу підготовки операторів безпілотних авіаційних комплексів для дій в інтересах артилерійських підрозділів https://sit.nuou.org.ua/article/view/312693 <p><em>Масове застосування безпілотних авіаційних комплексів як засобів розвідувального забезпечення виконання вогневих завдань артилерією свідчить про їх важливу роль в сучасних умовах і доводить перевагу порівняно з іншими засобами розвідки. Інтеграція безпілотних авіаційних комплексів у бойові дії артилерійських підрозділів обумовлює необхідність якісної підготовки особового складу екіпажу та інших фахівців для організації тісної взаємодії між елементами розвідувально-вогневого комплексу. Створення в складі Збройних Сил України окремого роду – Сил безпілотних систем – вимагає прискореного розгортання сучасної системи підготовки особового складу для комплектування відповідних частин і підрозділів. Недосконалість існуючої навчальної матеріально-технічної бази й обмеженість ресурсів вимагають розроблення та впровадження в систему підготовки інноваційних підходів, заснованих на сучасних інформаційних технологіях. Спираючись на стандарти знань і навичок з експлуатації авіаційних безпілотних систем, що прийняті в збройних силах країн-членів НАТО, під час виконання спільних місій в операціях, а також на досвід російсько-української війни, можна сформулювати загальний підхід (методику) до розроблення спеціального програмного забезпечення для підготовки відповідної категорії фахівців. Метою статті є, на основі аналізу процесів функціонування екіпажу безпілотних авіаційних комплексів, запропонувати підхід із розроблення віртуальних тренажерних комплексів (на основі 3D моделей) для практичної підготовки особового складу для дій у складі розвідувально-вогневого комплексу. Під час проведення дослідження застосовувались такі методи: аналіз, порівняння, систематизація, формалізація, 3D моделювання. Зазначений методологічний підхід дав змогу: розробити схему виконання завдань операторами безпілотних авіаційних комплексів, визначити обсяг функціональних завдань пілотів і здійснити віртуалізацію процесу кожної операції. Авторами статті запропоновано послідовність використання віртуального тренажерного комплексу для підготовки екіпажу безпілотних авіаційних комплексів. Отримані результати дослідження: забезпечать підвищення ефективності процесу підготовки особового складу екіпажу безпілотних авіаційних комплексів в складі розвідувально-вогневого комплексу, покращення рівня засвоєння навчального матеріалу, сприятимуть закріпленню практичних навичок та прийманню правильних рішень у позаштатних ситуаціях. Віртуальні тренажерні комплекси можуть використовуватися у навчальних центрах підготовки підрозділів і в освітньому процесі вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти. </em></p> Анатолій Дерев’янчук Володимир Супрун Валерій Іщенко Авторське право (c) 2024 Анатолій Дерев’янчук , Володимир Супрун , Валерій Іщенко 2024-12-30 2024-12-30 51 3 161 170 10.33099/2311-7249/2024-51-3-161-170 Інформаційно-аналітичні основи формування концепції обґрунтування вимог до системи управління для підтримання заданого рівня боєздатності військ (сил) https://sit.nuou.org.ua/article/view/316147 <p><em>Метою статті є розроблення інформаційно-аналітичних основ формування концепції обґрунтування вимог до системи управління військами (силами) під час бойових дій. У дослідженні використано елементи теорії автоматичного регулювання, теорії ймовірностей, методи аналізу та порівняння. Розроблена концепція визначає спосіб та загальний порядок розрахунку необхідних значень показників стійкості системи управління, живучості системи пунктів управління та оперативності органу управління. Запропонована концепція є основою для розроблення методичного апарату обґрунтування вимог до системи управління у складі трьох взаємопов’язаних методів: метод оцінювання ефективності системи управління військами (силами), метод урахування впливу системи управління на боєздатність військ у ході бойових дій та метод обґрунтування вимог до системи управління для підтримання заданого рівня боєздатності військ (сил) під час бойових дій. Новизною першого методу є те, що в ньому вперше, систему регулювання використано для оцінювання ефективності системи управління військами (силами) та введено до наукового обігу поняття терміну «ймовірність виходу з ладу регулятора». Це забезпечує підвищення точності оцінювання боєздатності військ (сил) завдяки урахуванню не лише можливостей сил і засобів матеріально-технічного забезпечення, але й ефективності системи управління військами (силами) в цьому процесі. Новизна другого методу зводиться до того, що вперше показано як система управління впливає на боєздатність військ (сил). Використання розробленого методу дає змогу порівняти значення допустимої величини середньодобових відносних втрат озброєння та військової техніки своїх військ (сил) в ідеальних та реальних умовах роботи. Новизною третього методу стало те, що вперше обґрунтовано вимоги до системи управління за критерієм підтримання заданого рівня боєздатності військ (сил) з урахуванням практичних можливостей у забезпеченні необхідних значень часткових показників, що характеризують інтенсивність потоку відмов елементів системи управління. Теоретичним значенням викладеного у статті є розроблення інформаційно-аналітичних основ формування концепції формування методичного апарату обґрунтування вимог до системи управління. Практичне значення зводиться до можливості використання отриманих результатів науково-дослідними установами під час формування моделі перспективної системи управління військами (силами).</em></p> Віктор Власюк Авторське право (c) 2024 Віктор Власюк 2024-12-30 2024-12-30 51 3 89 95 10.33099/2311-7249/2024-51-3-89-95 Концептуальні аспекти технологічної підтримки інформаційної інфраструктури Міністерства оборони України https://sit.nuou.org.ua/article/view/311034 <p><em>Метою статті є розкрити концептуальні погляди на організацію технологічної підтримки інформаційної інфраструктури Міністерства оборони України, проаналізувати підходи щодо її організації, сформулювати основні і часткові завдання, виробити рекомендації щодо створення перспективної системи технологічної підтримки інформаційної інфраструктури, обґрунтувати її склад, основну функцію та провести її декомпозицію. Під час написання статті застосовано методи системного аналізу, компаративного аналізу та експертного оцінювання. Зазначений методологічний підхід дає змогу розкрити структуру інформаційної інфраструктури, піддати аналізу сучасні технологічні тенденції, провести порівняння з міжнародними стандартами та визначити підходи до організації технологічної підтримки інформаційної інфраструктури Міністерства оборони України, виробити рекомендації щодо організації системи технологічної підтримки інформаційної інфраструктури, визначити її основні функції та завдання. У статті вироблені рекомендації щодо створення перспективної системи технологічної підтримки інформаційної інфраструктури Міністерства оборони України, обґрунтовано її склад, завдання та функції. Практичне значення статті полягає в можливості застосування вироблених рекомендацій для вдосконалення інформаційної інфраструктури Міністерства оборони України. Рекомендації, розроблені у статті, сприятимуть підвищенню ефективності технологічної підтримки, покращенню кібербезпеки та захисту інформації, що є критично важливими для виконання завдань у сфері оборони. Запропоновані концептуальні аспекти удосконалення системи технологічної підтримки дозволять Міністерству оборони України більш ефективно використовувати ресурси та забезпечити стійкість до сучасних загроз.</em></p> Андрій Дядечко Іван Даценко Олександр Головченко Авторське право (c) 2024 Андрій Дядечко, Іван Даценко, Олександр Головченко 2024-12-30 2024-12-30 51 3 96 107 10.33099/2311-7249/2024-51-3-96-107 Інформаційно-аналітичні основи мілітарних систем із систем на емерджетних і еволюційних властивостях https://sit.nuou.org.ua/article/view/311709 <p><em>Вирішення сукупності проблем щодо забезпечення надійного та безперервного функціонування й ефективного управління складними організаційними структурами, що володіють повнотою незалежності, потребує нових концептуальних і методологічних рішень. Особливо значущим це постає в секторі безпеки та оборони України в умовах здійснення Українською державою відсічі збройної агресії російської федерації, оскільки, апріорі, цей сектор передбачає і вимагає залучення усіх можливих ресурсів і можливостей, у тому числі й передових, без достатньої апробації та досвіду застосування, для своєчасного й ефективного виконання місій і завдань. У світі, теоретичною основою для взаємодії різних систем і організацій, незалежно від рівня, є науковий і методологічний апарат такої галузі як теорія систем із систем (system-of-systems (SoS)). Їх реалізації мають практичне застосування і, на сьогодні, та або інша система із систем призначена або для найвищого органу управління держави, або для міжнаціональної коаліційної діяльності, або для організації з питань безпеки, оборони, бойового застосування на всіх рівнях військового управління. Загалом, у цій особливій і складній структурі, якою є система із систем, або, з іншого погляду, системи у системі, нові можливості виникають завдяки взаємодії окремих незалежних повнофункціональних систем, якими можуть керувати різні команди операторів. В таких реаліях кожна система із систем буде унікальною, що визначається її особливою архітектурою, яка сприйнятлива до змін і еволюцій. Методологічні основи теорії систем із систем є маловідомими серед вітчизняних науковців. Водночас практика національного спротиву проявляє конкретні сфери, у яких їх застосування є доречним, потрібним, своєчасним і ефективним. Тож, метою статті є розроблення інформаційно-аналітичних основ мілітарних систем із систем, їх класифікації на основі емерджетних, еволюційних й інших властивостей із онтологією узагальнених архітектур для впровадження у сектор безпеки і оборони та розвитку його спроможностей. Під час написання статті застосовано пошуковий метод, метод відбору, упорядкування та аналізу джерел, а також метод онтологічного інжинірингу щодо розробки онтології для архітектури конкретного різновиду системи із систем. У результаті, в статті наведено архітектури, складові, призначення та ключові особливості мілітарних систем із систем Сполучених Штатів Америки, Китайської Народної Республіки і коаліції держав НАТО. Було введено критерій класифікації – відношення системи із систем до її еволюції, що дозволило здійснити розподіл на п’ять класів систем із систем: спроєктовані, перетворені, скомбіновані, зеволюційовані, пристосовані. Кожен клас описано своєю онтологією та проілюстровано прикладом. Розроблена класифікація дасть змогу порівняно легко відносити структурні взаємодії між незалежними системами та організаціями до одного з класів систем із систем, що в подальшому сприятиме застосуванню методології цієї теорії. Також у статті запропоновано низку термінів, що дасть змогу надалі обґрунтовано, з урахуванням регламентованих підходів до стандартизації, розробити необхідну термінологію для нової галузі, виокремленої із загальної теорії систем. Елементом наукової новизни є наведення складних систем в архітектурному рішенні та онтологічному апараті теорії систем із систем. Теоретичну значущість статті формують терміни і поняття, що доповнюють термінологічну область сфери системної інженерії у створенні передусім систем управління (військами, процесами, організаціями тощо). Практична значущість досліджень зводиться до, по-перше, опанування понятійного апарату держав-партнерів України в царині складних систем управління, в царині C4ISR, тим самим надаючи додаткове поле для взаємодії у питаннях безпеки та оборони, зокрема, щодо захисту України, і, по-друге, до можливості практичної реалізації конкретних систем із систем і систем у системі, цілеорієнтованих під певну військову місію або задачу чи діяльність.</em></p> Володимир Тимчук Авторське право (c) 2024 Володимир Тимчук 2024-12-30 2024-12-30 51 3 108 119 10.33099/2311-7249/2024-51-3-108-119 Удосконалена методика оцінювання захищеності інформації з обмеженим доступом, яка циркулює в підсистемі органів військового управління https://sit.nuou.org.ua/article/view/311712 <p><em>У статті сформульовано актуальне завдання оцінювання захищеності інформації з обмеженим доступом, яка циркулює в підсистемі органів військового управління системи управління оперативного угруповання військ (сил)</em> <em>під час виконання операцій у зоні проведення бойових дій та запропоновано її вирішення. Аналіз функціонування оперативного угруповання військ (сил)</em> <em>підтверджує, що ця проблема є актуальною і потребує вирішення в умовах широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України. </em><em>Метою статті є вдосконалення методики оцінювання захищеності інформації з обмеженим доступом, яка циркулює в підсистемі органів військового управління, що здійснене для запобігання витоку інформації та недопущення втрати її матеріальних носіїв й унеможливлення використання цих відомостей противником. Методи дослідження: системний аналіз, метод моделювання, експертні оцінки, метод порівняльного аналізу, метод SWOT-аналізу, метод статистичного аналізу, метод сценарного аналізу. Зазначений методологічний підхід дав змогу належно оцінити захищеність інформації з обмеженим доступом. Аналіз останніх досліджень і публікацій, присвячених оцінюванню захищеності інформації свідчить про необхідність актуалізації та вдосконалення такого оцінювання з урахуванням загроз захищеності, зумовлених високою динамікою бойових дій. У статті показано, що вирішення цієї проблеми потребує системного підходу та ефективного застосування показників оцінювання захищеності інформації з обмеженим доступом в підсистемі органів військового управління. Запропоновано визначення коефіцієнту захищеності інформації з обмеженим доступом, який характеризує ступінь ефективності функціонування системи забезпечення захисту інформації в підсистемі органів військового управління під час виконання операцій. Цей показник обмежується статтями Зводу відомостей, що становить державну таємницю та пунктами Переліку службової інформації, що належать до структур сектору оборони України (Збройних Сил України та Міністерства оборони України). Удосконалена методика оцінювання захищеності інформації з обмеженим доступом складається з восьми блоків, що охоплюють формування вихідних даних, розрахунок коефіцієнтів захищеності та оцінку потенційної шкоди від витоку інформації або втрати відомостей. Методика також передбачає виявлення причин невідповідності вимогам, розробку рекомендацій для підвищення ефективності забезпечення захисту та визначення загального рівня безпеки інформації. Її реалізація дає змогу забезпечити відповідність системи забезпечення захисту інформації з обмеженим доступом в підсистемі органів військового управління встановленим вимогам та мінімізувати ризики втрати матеріальних носіїв інформації. Науковою новизною є впровадження чотирьохступеневої системи обмеження доступу до інформації з грифами секретності «Особливо важливо», «Цілком таємно», «Таємно» та грифом обмеження доступу «Для службового користування». Ця система передбачена в проєкті Закону України «Про безпеку класифікованої інформації» з урахуванням положень Стратегії національної безпеки України, стандартів безпеки НАТО та Європейського Союзу. Її впровадження дає змогу створити нову методику оцінювання захищеності інформації з обмеженим доступом та вдосконалити нормативно-правову базу. Удосконалена методика сприяє розвитку теорії безпеки інформації, впроваджуючи міжнародні стандарти НАТО та Європейського Союзу в контексті національної оборони України. Це дає змогу створити уніфіковану систему оцінювання захищеності інформації та адаптувати підходи до оцінювання захищеності інформації з урахуванням сучасних загроз і специфіки оперативного середовища. Практична значущість методики надає можливість своєчасно оцінювати рівень захищеності інформації, виявляти причини виникнення загроз і розробляти заходи для мінімізації ризиків витоку або втрати відомостей. Її впровадження підвищує ефективність управління оперативним угруповання військ (сил) в зоні проведення бойових дій. Напрямом подальших досліджень є удосконалення моделі оцінювання шкоди оперативному угрупованню військ (сил) у разі витоку інформації з обмеженим доступом, яка циркулює в підсистемі органів військового управління, а також розробка та впровадження відповідних положень у нормативно-правові акти, що регламентують організацію та забезпечення безпеки інформації.</em></p> Марія Сулімовська Авторське право (c) 2024 Марія Сулімовська 2024-12-30 2024-12-30 51 3 120 132 10.33099/2311-7249/2024-51-3-120-132 Удосконалена методика прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій терористичного характеру на гідротехнічних спорудах https://sit.nuou.org.ua/article/view/313250 <p><em>Метою статті є удос</em><em>коналення методики </em><em>прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій терористичного характеру на гідротехнічних спорудах. Під час написання проведення дослідження за</em><em>стосовано </em><em>гідродинамічну імітаційну модель COASTOX</em><em>, що </em><em>заснована на розв’язанні системи рівнянь</em><em> мілкої води Сен-Венана на неструктурова</em><em>них трикутних сітках, метод прогнозування умов руху, статистичні методи для оцінювання масштабу та характеру зруйнувань, </em><em>кількості постраждалого населення у районах виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних зі зру</em><em>йнуванням гідротехнічних споруд.</em><em> Зазначений методологічний підхід </em><em>дає змогу розширити межі прогнозованих оцінок із одночасним аналізом впливу наслідків надзвичай</em><em>ної ситуації як на цивільне населення, критичну інфраструктуру, так і на результативність засто</em><em>сування озброєння та військової техніки в районах активних та пасивних затоплень місцевості. У </em><em>статті наведено сукупність взаємопов’язаних методів для дослідженн</em><em>я проблемних питань прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій терористичного характеру на г</em><em>ідротехнічних спорудах, що змістовно входять до вказаної удосконаленої методики, яка на відміну</em><em> від існуючих, додатково враховує зниження прохідності місцевості </em><em>поза шляхами за перезволоження </em><em>ґрунтів різної категорії, неоднорідність щільності забудови урба</em><em>нізованої місцевості та густини заселеності районів виникнення н</em><em>адзвичайних ситуацій в межах зон затоплень під час зруйнування </em><em>гідротехнічних споруд</em><em>, що дає змог</em><em>у визначити умови руху транспорту поза шляхами, вплив наслідків надзвичайної ситуації на цивіль</em><em>ну інфраструктуру й цивільне населення та підвищити точність прогнозованих оцінок. Запропонован</em><em>а Методика має суттєве значення для теорії та практики цивільного </em><em>захисту і може бути використана як для проведення наукових досліджень, так і для проведення пра</em><em>ктичних розрахунків під час прогнозування масштабів та обсягів негативного впливу наслідків зру</em><em>йнування </em><em>гідротехнічних споруд</em><em>. Проведені розрахунки із </em><em>використанням удосконаленої методики дали змогу здійснити верифікацію та підтвердити адекватність розглян</em><em>утого науково-методичного апарату.</em></p> Володимир Коцюруба Ігор Прощин Максим Сорокін Олександр Пилипенко Авторське право (c) 2024 Володимир Коцюруба, Ігор Прощин , Максим Сорокін , Олександр Пилипенко 2024-12-30 2024-12-30 51 3 5 14 10.33099/2311-7249/2024-51-3-5-14 Часткова методика оцінювання рівня організації базової загальновійськової підготовки https://sit.nuou.org.ua/article/view/315083 <p><em>Необхідність впровадження базової загальновійськової підготовки, з метою набуття громадянами України, які здобувають вищу освіту, первинних знань, умінь і навичок для виконання конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, зумовлено збройною агресією російської федерації проти України. </em><em>Зазначене вимагає обґрунтованого підходу до діяльності суб’єктів базової загальновійськової підготовки, що не можливо без використання відповідного науково-методичного апарату з оцінювання рівня організації такої підготовки. Метою статті є розроблення часткової методики оцінювання рівня організації базової загальновійськової підготовки, яка дає змогу врахувати вплив суб’єктів базової загальновійськової підготовки на проведення навчання об’єктами базової загальновійськової підготовки. Під час проведення дослідження застосовано: аналітичний метод для аналізу останніх досліджень і публікацій; метод аналізу ієрархій – для оцінювання важливості показників усіх рівнів, що характеризують організацію базової загальновійськової підготовки; синтезу – для досягнення мети дослідження. До показників, що здійснюють безпосередній вплив на організацію базової загальновійськової підготовки, віднесено планування цього виду підготовки, забезпечення необхідними ресурсами та умовами, а також керівництво, що здійснюються суб’єктами, відповідальними за її реалізацію. Оцінка рівня планування базової загальновійськової підготовки визначається за залежністю, що враховує вплив суб’єктів базової загальновійськової підготовки на зміст її програми. Оцінка рівня забезпечення базової загальновійськової підготовки розраховується за залежністю, яка враховує достатність її забезпеченості навчальною матеріально-технічною базою та засобами логістики. Оцінка рівня керівництва базовою загальновійськовою підготовкою суб’єктами базової загальновійськової підготовки розраховується за залежністю, яка враховує їх діяльність щодо контролю за її проведенням. Означена часткова методика дає змогу провести кількісну оцінку рівня організації базової загальновійськової підготовки, а також виявити проблемні питання в діяльності такої підготовки під час її організації, що зумовлює необхідність розроблення рекомендацій стосовно підвищення рівня організації базової загальновійськової підготовки. Результати проведеного дослідження можуть бути використані суб’єктами базової загальновійськової підготовки під час оцінювання її організації та у подальших дослідженнях з цього напряму в наукових установах.</em></p> <p> </p> Олександр Георгадзе Олена Ніколайчук Авторське право (c) 2024 Олександр Георгадзе, Олена Ніколайчук 2024-12-30 2024-12-30 51 3 15 22 10.33099/2311-7249/2024-51-3-15-22 Математична модель багаторівневої ієрархічної системи управління угрупованнями військ https://sit.nuou.org.ua/article/view/315143 <p><em>У статті наведено математичну модель багаторівневої ієрархічної системи управління угрупованнями військ, що базується на положеннях теорії управління. Метою статті є висвітлення математичної моделі багаторівневої ієрархічної системи управління угрупованнями військ, що базується на основних положеннях теорії управління і дає змогу досліджувати вплив окремих рівнів управління на ефективність системи в цілому, а також обґрунтовувати вимоги до її раціональної структури. Під час проведення дослідження використано методи теорії управління, зокрема, комплексний метод багатопараметричної ідентифікації, імітаційне моделювання та комбінований метод оптимізації рішень. Розроблено математичну модель на основі системи диференціальних рівнянь, що описують управління на стратегічному, оперативному й тактичному рівнях. Цей підхід надає можливість аналізувати взаємозв’язки між рівнями управління та їх вплив на загальну ефективність системи управління військами. Основним науковим завданням статті є розробка математичної моделі ієрархічної системи управління угрупованнями військ, що дає змогу підвищити ефективність управлінських процесів завдяки чіткому обґрунтуванню структурних вимог до кожного рівня управління. Модель призначена для аналізу та оцінки впливу різних рівнів управління (стратегічного, оперативного, тактичного) на загальну ефективність функціонування системи управління військами. Показано, що математичну модель багаторівневої ієрархічної системи управління угрупованнями військ можна представити системою диференціальних рівнянь, в якій стан об’єкта управління описується вектором його стану, управляючий вплив (прийняте рішення) – вектором управління, а безпосереднє управління – операторами контролю стану та планування застосування об’єкта управління. Запропонований підхід дає змогу досліджувати вплив кожного рівня управління на ефективність системи управління військами в цілому, що дає змогу застосовувати її раціональну структуру та обґрунтовувати вимоги до них. Практична значущість дослідження зводиться до можливості застосування отриманих результатів для удосконалення процесів управління угрупуваннями військ. Модель може бути використана для оптимізації структури управління Збройними Силами, а також для розробки практичних рекомендацій щодо раціонального розподілу управлінських функцій та підвищення ефективності виконання завдань на всіх рівнях управління військами.</em></p> Юрій Гусак Сергій Кірсанов Віктор Власюк Іван Старинський Ігор Шовкошитний Авторське право (c) 2024 Юрій Гусак, Сергій Кірсанов , Віктор Власюк , Іван Старинський , Ігор Шовкошитний 2024-12-30 2024-12-30 51 3 23 33 10.33099/2311-7249/2024-51-3-23-33