Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони

Соціально‑психологічна стійкість систем кібербезпеки

Ірада Агаверді-кизи Джалладова — 2025-08-29

Метою статті є системний аналіз психологічної резильєнтності користувачів і нападників та дослідження соціально-психологічних й поведінкових компонентів як складової частини архітектури кіберзахисту.

Методи дослідження. Під час проведення дослідження застосовано системно-поведінковий підхід, когнітивне моделювання на основі теорії прийняття рішень, а також елементи імітаційного моделювання з використанням експоненційних функцій впливу. Зазначений методичний підхід дає змогу кількісно описати ефект психологічного тиску на зловмисника і користувача, оцінити рівень їхньої стійкості та сформувати практичні рекомендації для побудови адаптивних систем кіберзахисту.

Отримані результати дослідження. Проведено аналіз взаємозв’язку технічних і когнітивних чинників, які визначають ефективність дій зловмисника та здатність систем кіберзахисту протистояти психологічно зумовленим атакам. Формалізовано модель ймовірності дезорієнтації зловмисника, яка враховує інтенсивність технічного та когнітивного впливу. Запропоновано багатофакторну модель соціально‑психологічної стійкості користувача, де враховано рівень обізнаності, емоційне навантаження та когнітивні упередження. Побудовано порівняльну таблицю ефективності різних сценаріїв захисту. Доведено, що комбінований техніко-психологічний вплив є найбільш результативним у системах протидії фішинговим атакам та інженерії довіри.

Елементи наукової новизни. Наукова новизна роботи зводиться до розширення концепції кібербезпеки через інтеграцію психологічного компонента в процес оцінювання ефективності систем захисту, а також у кількісному описі ефектів впливу соціальних, емоційних і когнітивних чинників на поведінку нападників.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Теоретичне значення зводиться до обґрунтування підходів до моделювання поведінки уразливих користувачів і зловмисників, а практичне – до можливості впровадження запропонованих моделей у системи попередження кіберзагроз, інструменти аналізу інцидентів та системи навчання персоналу для підвищення кібергігієни. Отримані результати мають прикладне значення для розробки захисних рішень у корпоративних мережах, кіберфізичних системах, а також у соціальних мережах, де спостерігається більша кількість психологічно орієнтованих атак.

Фактори впливу на ефективність ведення кіберборотьби в інтересах застосування збройних сил

Владислав Андрійович Горгуленко — 2025-08-29

Метою статті є дослідження внутрішніх і зовнішніх факторів впливу на підвищення ефективності ведення кіберборотьби в інтересах застосування збройних сил для виявлення та розкриття тих із них, усунення яких є першочерговим завданням.

Методи дослідження. Під час проведення дослідження було застосовано методи SWOT-аналізу та математичну модель ієрархії з теорії системного аналізу. За допомогою методу SWOT-аналізу було сформовано множину внутрішніх та зовнішніх факторів впливу на підвищення ефективності ведення кіберборотьби в інтересах застосування збройних сил, а використання математичної моделі ієрархії дало змогу провести їх ранжування та знайти ті фактори, усунення яких, з досить високою ймовірністю, є першочерговим.

Отримані результати дослідження. У статті запропоновано проводити дослідження факторів впливу на підвищення ефективності ведення кіберборотьби в інтересах застосування збройних сил в два етапи: формування множини факторів впливу на підвищення ефективності ведення кіберборотьби – проблем; виявлення та розкриття фактору (факторів), вирішення якого (яких) є обґрунтовано першочерговим. У результаті проведеного аналізу внутрішніх та зовнішніх факторів складено SWOT-матрицю факторів впливу на підвищення ефективності ведення кіберборотьби в інтересах застосування збройних сил. Використання цього методу дало змогу не тільки сформувати множину факторів, а й визначити характер їхнього впливу на ефективність ведення кіберборотьби в інтересах застосування збройних сил. Для виконання другого етапу дослідження факторів впливу на ефективність ведення кіберборотьби в інтересах застосування збройних сил, з огляду на її раціональність, було обрано SWOT-стратегію Weaknesses-Opportunities. Виявлено зв’язки між елементами множини внутрішніх та зовнішніх факторів впливу на підвищення ефективності ведення кіберборотьби в інтересах застосування збройних сил, складено спрямований граф взаємозв’язків. На основі спрямованого графу побудовано бінарну матрицю досяжності факторів впливу на підвищення ефективності ведення кіберборотьби в інтересах застосування збройних сил. За допомогою застосування математичної моделі ієрархії до досліджуваної системи було отримано ранжовану ієрархію факторів впливу на підвищення ефективності ведення кіберборотьби в інтересах застосування збройних сил, що складається з восьми рівнів, кожен з яких містить один або декілька факторів. Ієрархія є впорядкованою за критерієм пріоритетності для усунення (вирішення) версією спрямованого графу взаємозв’язків між факторами, що досліджувалися. За результатами дослідження шуканими факторами є: відсутність методичного апарату планування та управління діями сил і засобів кіберборотьби (управлінський фактор) та можливість використання наукового та інтелектуального потенціалу для удосконалення форм і способів ведення протиборства у кіберпросторі.

Елементи наукової новизни. Запропоновано методичний підхід аналізу внутрішніх і зовнішніх факторів впливу на підвищення ефективності ведення кіберборотьби, який, на відміну від інших відомих, дав змогу врахувати природу факторів та отримати їх ранжовану ієрархію.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Цінністю отриманих результатів дослідження є визначення і розкриття внутрішнього та зовнішнього факторів, вирішення яких може привести до підвищення ефективності ведення кіберборотьби в інтересах застосування збройних сил.

Метод динамічного цілерозподілу неоднорідного рою ударних безпілотних літальних апаратів на основі ітераційних процедур «задачі про призначення»

Ігор Іванович Шовкошитний — 2025-08-29

У статті викладено метод динамічного цілерозподілу неоднорідного рою ударних безпілотних літальних апаратів на основі ітераційних процедур «задачі про призначення» по різнорідних об’єктах групової цілі противника. Метод враховує різні варіанти сценаріїв несиметричного конфлікту «неоднорідний рій безпілотних літальних апаратів – різнорідні об’єкти групової цілі противника», а також обмеження, пов’язані з втратами ресурсів рою, пріоритетністю цілей противника і швидкою зміною бойової обстановки. Визначено низку обмежень і припущень, на основі евристичного підходу сформовано варіанти розподілу безпілотних літальних апаратів неоднорідного рою на різнорідні об’єкти групової цілі противника, а також обґрунтовано їхні пріоритети, що враховано під час формалізації розв’язуваної задачі цілерозподілу. Показано, що логіка «задачі про призначення» на усіх етапах методу залишається збереженою, а відомі обмеження не порушуються. Новизна методу зводиться до використання ітераційних процедур типової оптимізаційної «задачі про призначення» для раціонального використання ресурсу ударних безпілотних літальних апаратів із комплексним урахуванням: різних сценаріїв несиметричного конфлікту «неоднорідний рій безпілотних літальних апаратів – різнорідні об’єкти групової цілі противника»; коефіцієнта втрат безпілотних літальних апаратів внаслідок вогневої або радіоелектронної протидії противника; залишку потенціалу (ресурсу) рою ударних безпілотних літальних апаратів після кожної ітерації цілерозподілу; залишку неуражених об’єктів групової цілі після ітерацій первинного, вторинного і третинного цілерозподілу. Наведено порядок визначення додаткових показників за допомогою методу, зокрема: використаного ресурсу рою ударних безпілотних літальних апаратів, його залишку (сумарної невикористаної маси бойової частини) після кожної ітерації цілерозподілу, а також кількості неуражених різнорідних «об’єктів противника». Логіка та працездатність методу підтверджена розрахунками. Метою статті є розроблення методу динамічного цілерозподілу неоднорідного рою ударних безпілотних літальних апаратів на основі ітераційних процедур «задачі про призначення» по різнорідних об’єктах групової цілі противника.

Методи дослідження. Під час написання статті застосовано: загальнонаукові методи (аналізу, порівняння), положення системного підходу, методи комбінаторного аналізу, методи оптимізації, зокрема, однієї із задач лінійного цілочисельного програмування.

Отримані результати дослідження. Авторами розроблений метод, який дає змогу розв’язати задачу цілерозподілу неоднорідних роїв ударних безпілотних літальних апаратів по різнорідних об’єктах групової цілі противника завдяки: використанню ітераційних процедур «задачі про призначення» з послідовним використанням запропонованих варіантів призначення неоднорідного рою ударних безпілотних літальних апаратів на різнорідні об’єкти відповідно до пріоритетів зазначених варіантів; здійсненню розподілу ударних безпілотних літальних апаратів по об’єктах за умов несиметричного конфлікту «неоднорідний рій безпілотних літальних апаратів – різнорідні об’єкти противника»). Проведена формалізація задачі та запропоновано узагальнену схему методу. Серією розрахунків показано працездатність запропонованого методу динамічного цілерозподілу неоднорідного рою ударних безпілотних літальних апаратів на основі ітераційних процедур «задачі про призначення».

Елементом наукової новизни є те, що розроблений метод цілерозподілу неоднорідного рою ударних безпілотних літальних апаратів по різноріднитх об’єктах групової цілі противника зводиться до використання ітераційних процедур типової оптимізаційної «задачі про призначення» для раціонального використання ресурсу ударних безпілотних літальних апаратів з комплексним урахуванням: різних сценаріїв несиметричного конфлікту «неоднорідний рій безпілотних літальних апаратів – різнорідні об’єкти групової цілі противника»; коефіцієнта втрат безпілотних літальних апаратів внаслідок вогневої або радіоелектронної протидії противника; залишку потенціалу (ресурсу) рою ударних безпілотних літальних апаратів після кожної ітерації цілерозподілу; залишку неуражених об’єктів групової цілі після ітерацій первинного, вторинного і третинного цілерозподілу.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Запропоновано метод розв’язання задачі цілерозподілу неоднорідних ресурсів на основі класичної «задачі про призначення» з послідовним використанням варіантів розподілу ресурсів відповідно до їхніх пріоритетів (за умов, коли кількість ресурсів (ударних безпілотних літальних апаратів) не відповідає кількості об’єктів ураження). Запропонований метод може бути враховано під час розроблення моделей та алгоритмів ройової поведінки неоднорідних груп безпілотних літальних апаратів у процесі спільного виконання завдань із виявлення та ураження різнорідних об’єктів.

Напрями використання інструментарію штучного інтелекту для аналізу розвідувальної інформації

Валентин Володимирович Пилипчук — 2025-08-29

Метою статті є визначення напрямів використання інструментарію штучного інтелекту для аналізу розвідувальної інформації.

Методи дослідження. Під час підготовки статті застосовано методи системного аналізу, порівняльного аналізу, а також аналізу та синтезу. Зазначений методичний підхід дав змогу розкрити сучасний стан застосування штучного інтелекту в розвідувальній діяльності, піддати аналізу існуючі підходи до оброблення розвідувальної інформації з елементами штучного інтелекту та сформувати схему її трансформування із залученням інструментарію штучного інтелекту.

Отримані результати дослідження. Запропоновано трьохетапну методологічну схему, яка описує процес трансформації розвідувальних даних в інформаційне рішення за допомогою інструментарію штучного інтелекту Обґрунтовано необхідність використання інструментарію штучного інтелекту для подолання когнітивних обмежень людини-аналітика та підвищення ефективності обробки великих масивів даних.

Елементи наукової новизни. Наукова новизна зводиться до розроблення концептуальної трьохетапної схеми аналізу розвідувальної інформації з інтеграцією (розпізнавання, доказове міркування, краудсорсинг, колаборативна фільтрація, аргументний аналіз), що дає змогу підвищити точність і оперативність аналізу, зменшити вплив людського фактору.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Теоретичне значення зводиться до формування методологічних основ для подальших досліджень застосування штучного інтелекту в процесах аналізу розвідувальної інформації. Практичним значенням є визначення конкретних напрямів для розроблення та впровадження ефективних алгоритмів або програмних засобів штучного інтелекту, які можуть істотно покращити процеси збору, обробки та аналізу розвідувальної інформації, сприяючи ефективнішому військовому плануванню та прийняттю рішень в умовах сучасних викликів сектору безпеки та оборони України.

Методологічні основи синтезу системи управління групою (роєм) безпілотних літальних апаратів

Валерій Антонович Романюк — 2025-08-29

В умовах динамічної тактичної (оперативної) обстановки та активної протидії з боку противника ефективне функціонування системи управління групою (роєм) безпілотних літальних апаратів неможливе без наявності адаптивної та стійкої системи управління. Процес управління такою системою передбачає координацію дій безпілотних літальних апаратів, підтримання мережевої топології, забезпечення якості зв’язку та реагування на зміну умов. Об’єктом дослідження є процес управління функціонуванням групи (рою) безпілотних літальних апаратів, побудованої на основі взаємодії сукупності автономних повітряних платформ, що забезпечують колективне виконання поставлених завдань. Метою статті є розроблення методологічних основ синтезу системи управління групою (роєм) безпілотних літальних апаратів для забезпечення виконання тактичних, оперативних завдань Силами оборони України.

Методи дослідження. У процесі підготовки статті використано сукупність теоретичних і прикладних методів дослідження, зокрема, аналізу, синтезу, узагальнення та системного підходу. Метод аналізу було застосовано для вивчення структури, функціональних особливостей та архітектури систем управління групою (роєм) безпілотних літальних апаратів. Метод синтезу дав змогу побудувати узагальнену модель синтезу системи управління, визначити її основні функції, завдання, принципи та архітектурні варіанти. Системний підхід забезпечив комплексний розгляд взаємодії функціональних підсистем – комунікаційної, навігаційної, діагностичної, виконавчої – в умовах змінного середовища та впливу противника. Крім того, у дослідженні враховано сучасні технологічні рішення, зокрема, використання децентралізованих алгоритмів, штучного інтелекту та самоорганізованих мереж, які забезпечують живучість, масштабованість та адаптивність.

Отримані результати дослідження. У статті розглядаються основні аспекти синтезу та функціонування систем управління групою (роєм) безпілотних літальних апаратів. Обговорюється актуальність теми, аналізуються останні досягнення в зазначеній області, а також докладно описується послідовність етапів синтезу: аналіз вихідних даних, принципи побудови системи управління, її архітектура, основні функції, моделі та алгоритми управління. Наведено класифікацію завдань управління групою (роєм) безпілотних літальних апаратів, що охоплює їх поділ за етапами, об’єктами впливу, метою, функціональним призначенням, архітектурою та математичною постановкою. Розроблено методологічні основи синтезу системи управління групами (роями) безпілотних літальних апаратів з урахуванням архітектур моделей взаємодії. Особлива увага надається децентралізованим моделям взаємодії та координації дій безпілотних літальних апаратів. Запропоновано підхід, що комплексно відображає структуру процесу управління роєм безпілотних літальних апаратів. Визначені перспективи розвитку та застосування таких систем.

Елементи наукової новизни. У роботі вперше розроблено методологічні засади синтезу системи управління групами (роями) безпілотних літальних апаратів, що поєднують можливості централізованих, децентралізованих та гібридних архітектур. Такий підхід дає змогу системно відобразити структуру процесу управління та забезпечити цілеспрямований вибір відповідних моделей і методів на кожному рівні функціонування системи.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. У статті визначено методологічні засади синтезу системи управління, сформованими групою (роєм) безпілотних літальних апаратів, що дає змогу створити ефективну інтелектуальну систему управління військового призначення. Виокремлено основні етапи синтезу, сформульовано цілі, функції та завдання управління, що забезпечує структуровану основу для побудови адаптивних і масштабованих систем управління в умовах бойових дій. Практичне значення одержаних результатів зводиться до можливостей створення, на основі запропонованих методологічних підходів, алгоритмів управління для їх впровадження у програмно-апаратні комплекси для організації роботи роїв безпілотних літальних апаратів, що дасть змогу підвищити їхню стійкість, масштабованість та ефективність у військових операціях на всіх рівнях. Перспективним напрямом подальших досліджень є інтеграція алгоритмів штучного інтелекту в багатоагентну систему управління групою (роєм) безпілотних літальних апаратів з метою розширення рівня автономності та адаптивності.

Підвищення можливостей пошукових комплексів щодо виявлення оптико-електронних елементів засобів негласного отримання інформації на об’єктах інформаційної діяльності

Микола Миколайович Конотопець — 2025-09-01

Метою статті є розроблення пропозицій з підвищення можливостей пошукових комплексів щодо виявлення роботи оптико-електронних елементів засобів негласного отримання інформації на об’єктах інформаційної діяльності в сучасних умовах.

Методи дослідження Під час написання статті застосовано методи аналізу і порівняння для розгляду побудови та порівняння технічних характеристик відеокамер. Наведений в роботі математичний апарат дав змогу проаналізувати математичні залежності параметрів прихованих відеокамер на основі характеристик оптичного приймача. За допомогою методу синтезу розроблено пропозиції стосовно напрямів удосконалення технічних характеристик пошукових комплексів для виявлення оптико-електронних елементів засобів негласного отримання інформації, що можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності.

Отримані результати дослідження. Розроблено формалізовану модель оптико-електронного каналу витоку інформації на об’єктах інформаційної діяльності за енергетичним критерієм, що містить основні фізичні характеристики оптичного приймача. Проведено моделювання процесу перетворення прийнятого вхідного сигналу оптичним приймачем. На основі отриманих результатів запропоновано в подальшому отримати інформаційний критерій (показник), який визначає ефективність пошукових комплексів щодо виявлення роботи оптико-електронного елементу засобу негласного отримання інформації в процесі добування інформації. Входячи до складу апаратних або апаратно-програмних комплексів, призначених для вирішення пошуково-доглядових завдань, в основі свого функціонування, пошукові пристрої використовують метод неруйнівного контролю, який у поєднані з іншими методами такого контролю дає змогу отримати детальнішу інформацію про об’єкти пошуку. Основа принципу дії зазначених апаратних або апаратно-програмних комплексів ґрунтується на процесах виявлення, оцінювання та аналізу сигналів власних шумів оптико-електронних елементів засобів негласного отримання інформації, що можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності. За результатами аналізу розробленої формалізованої моделі виявлення оптико-електронних засобів добування інформації на об’єктах інформаційної діяльності за енергетичним критерієм, на основі теорії виявлення та розпізнавання сигналів, запропоновано послідовність дій під час проведення пошуково-доглядових завдань для виявлення роботи оптико-електронних елементів засобів негласного отримання інформації на об’єктах інформаційної діяльності в сучасних умовах.

Елементи наукової новизни означеного зводяться до конкретизації відомих даних та їх поширенні на нові об’єкти дослідження, в якості яких виступають оптико-електронні елементи засобів негласного отримання інформації, що можуть бути використані зловмисниками на об’єктах інформаційної діяльності.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Важливість результатів цього дослідження для військової та технічної сфер зумовлюється отриманням знань щодо напрямів удосконалення технічних характеристик пошукових комплексів пасивного контролю та визначення послідовності дій під час їх застосування з метою підвищення якості виявлення і подальшої нейтралізації роботи оптико-електронних засобів негласного отримання інформації. Ці результати можуть бути використані у процесі організування та проведення пошукових робіт на об’єктах інформаційної діяльності в сучасних умовах.

Методичний підхід щодо вибору методу синтезу інформаційної системи супроводження випробувань озброєння та військової техніки

В’ячеслав Юрійович Толмачов — 2025-08-29

Метою статті є проведення порівняльного аналізу методів синтезу інформаційних систем й обґрунтування вибору методичного підходу до синтезу інформаційної системи супроводження випробувань озброєння та військової техніки на основі розробленої системи показників і критеріїв багатокритеріального оцінювання, адаптованої до специфіки функціонування спеціалізованої випробувальної організації.

Методи дослідження. Під час проведення дослідження застосовано системний підхід, загальну теорію систем, методологію класифікації та багатокритеріального оцінювання. Розроблено систему показників і критеріїв порівняння методів синтезу інформаційних систем із використанням психофізичної шкали Сааті, що дало змогу перевести якісні характеристики методів у кількісні показники, забезпечивши об’єктивність порівняльного аналізу.

Отримані результати дослідження. У статті систематизовано методи синтезу інформаційних систем і запропоновано класифікацію за чотирма групами: структурно-орієнтовані, оптимізаційно-орієнтовані, адаптивно-орієнтовані та евристичні. Побудовано розширену систему якісно-кількісного оцінювання характеристик методів за сімома основними показниками. Для формалізації процесу оцінювання проведено нормалізацію оцінок, експертне оцінювання вагових коефіцієнтів, а також визначено комплексний інтегральний показник ефективності методів синтезу інформаційної системи супроводження випробувань. Визначено, що найвищу інтегральну ефективність продемонстрував теоретико-ігровий метод синтезу, який забезпечує високий рівень формалізації, адаптивності та автоматизації процесів проєктування інформаційної системи. Показано, що компонентно-ієрархічна технологія синтезу забезпечує гнучке поетапне розгортання багаторівневої архітектури інформаційної системи з поступовим розширенням її функціональних можливостей. Запропоновано комбінований підхід до синтезу інформаційної системи, що передбачає поєднання переваг зазначених двох методів.

Елементи наукової новизни. Розроблено систему показників, критеріїв, нормалізаційних процедур і вагових коефіцієнтів, що дало змогу провести порівняльний аналіз різних методичних підходів до синтезу інформаційних систем, які суттєво відрізняються за своєю структурною організацією, функціональним призначенням та сферою застосування. Запропоновано спосіб багатокритеріального якісно-кількісного оцінювання ефективності методів синтезу інформаційних систем, орієнтований на специфічні завдання створення інформаційної системи супроводження випробувань озброєння та військової техніки.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Отримані результати можуть бути використані як методологічна основа для побудови автоматизованої інформаційної системи супроводження випробувань озброєння та військової техніки в умовах воєнного часу. Практична реалізація запропонованого комбінованого підходу сприятиме підвищенню ефективності випробувального процесу, оптимізації управлінських рішень, забезпеченні оперативної обробки результатів випробувань, розвитку інформаційно-аналітичної підтримки оборонного менеджменту та прискоренню процесу ухвалення рішень щодо прийняття на озброєння нових зразків для сил оборони.

Модель процесу обробки параметричної інформації під час проведення випробувань зразків озброєння та військової техніки

Євген Тертишнік — 2025-08-29

Метою статті є розроблення моделі процесу обробки параметричної інформації під час проведення випробувань зразків озброєння та військової техніки для підвищення якості та оперативності випробувань.

Методи дослідження. Застосовано системний підхід, структурне моделювання, класифікацію та алгоритмізацію, що дало змогу запропонувати структуру моделі обробки параметричної інформації на основі взаємопов'язаних елементів із чітко визначеними функціями, класифікувати параметри випробувань і деталізувати алгоритми роботи системи з урахуванням вимог нормативно-правової бази.

Отримані результати дослідження. Розроблено модель процесу обробки параметричної інформації під час проведення випробувань зразків озброєння та військової техніки. Запропонована модель наведена у вигляді структурної схеми, що складається з п'яти взаємопов'язаних модулів: збору, обробки, бази даних, аналізу та прийняття рішення. Кожен модуль виконує чітко визначені функції. Визначено, що взаємозв'язки між модулями є циклічними та багатоспрямованими, забезпечуючи безперервну обробку та аналіз інформації. Особливу увагу надано інтеграції нормативно-правової бази, яка активно формує інформаційні потоки та вимоги до обробки на кожному етапі. Наведено класифікацію параметрів, що надходять на обробку, відповідно до типу випробувань і зразків озброєння, включно із малогабаритними, конструкційними, експлуатаційними, вимірювальними, показниками ураження/впливу, якісними та статистичними показниками. Визначено алгоритми роботи кожного модуля та його зв'язки з сусідніми, що забезпечує логічну послідовність обробки інформації та її передачі між компонентами системи.

Елементи наукової новизни. Розроблено модель обробки параметричної інформації, яка дає змогу інтегрувати фрагментарні підходи в єдину системну концепцію. Запропонована модель розширює розуміння функцій та взаємозв’язків модулів (збору, обробки, бази даних, аналізу, прийняття рішення), які є циклічними та багатоспрямованими. Уточнено вимоги до обробки інформації завдяки інтеграції нормативно-правової бази. Розроблено класифікацію параметрів за типами випробувань і зразками озброєння та військової техніки. Деталізовано алгоритми функціонування кожного модуля та їх взаємозв'язки.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Розроблена модель системно описує збір, обробку, зберігання, аналіз та прийняття рішень на основі параметричної інформації, з урахуванням нормативно-правової бази. Модель дасть змогу створити високоефективну автоматизовану систему обробки інформації, що значно підвищить якість та оперативність випробувань озброєння та військової техніки. Це усуне затримки та помилкові висновки, пов'язані з ручною обробкою даних, забезпечить системний підхід до інтеграції та аналізу різнорідних джерел даних. Система забезпечить оперативне надходження у війська зразків озброєння, які відповідають сучасним вимогам ведення бою, сприяючи зміцненню обороноздатності держави.

Метод компромісного розподілу ресурсів у процесі планування та проведення психологічної операції в умовах російсько-української війни

Юрій Борисович Прібилєв — 2025-08-29

У сучасних збройних конфліктах психологічна операція є важливим інструментом досягнення військових цілей шляхом впливу на громадську думку та поведінку цільових аудиторій. Однак ефективність психологічної операції значною мірою залежить від раціонального розподілу обмежених ресурсів на створення та поширення інформаційних матеріалів для кількох різних цільових аудиторій, враховуючи досвід російсько-української війни. Основною метою статті є розробка методу компромісного розподілу ресурсів для забезпечення раціонального планування та оптимального їх використання під час підготовки і проведення психологічних операцій підрозділами Сил оборони України. Існуючі підходи часто не враховують зростаючу стійкість цільових аудиторій до психологічного впливу залежно від рівня їхнього критичного мислення, демографічних та інших характеристик, які можуть динамічно змінюватися. У дослідженні запропоновано метод раціонального розподілу ресурсів, який максимізує ефект психологічного впливу за певних втрат з урахуванням особливостей цільової аудиторії.

Методи дослідження. Під час написання статті були використані такі методи: контент‑аналіз – для дослідження характеристик цільової аудиторії та її класифікації залежно від стійкості до психологічного впливу; графоаналітичний метод – для раціонального розподілу фінансових ресурсів, що розподіляються на психологічну операцію.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз результатів сучасних наукових досліджень і публікацій свідчить про нелінійний характер психологічного впливу на цільову аудиторію та підкреслює зростаючу роль цифрових платформ у споживанні інформаційних ресурсів. Дослідження, що базуються на раціональному розподілі ресурсної бази, є науковим підґрунтям для підвищення ефекту психологічної операції. Водночас, існуючі дослідження не враховують складну динамічну взаємодію між зростанням стійкості цільової аудиторії до психологічного впливу та ефективністю використання ресурсів під час застосування конкретних каналів комунікації з урахуванням особливостей сегментованих аудиторій. Перспективними є дослідження, які вирішують ці проблеми шляхом використання нейропсихологічних теорій та комп'ютерного моделювання для оптимізації розподілу ресурсів у процесі планування психологічних операцій.

Отримані результати дослідження. У статті проаналізовано вплив швидкості «старіння» інформаційних матеріалів на ефективність психологічного впливу з урахуванням часу, актуальності інформаційних матеріалів та їхньої здатності формувати довготривалі когнітивні зміни у цільової аудиторії. Досліджено стійкість цільової аудиторії до психологічного впливу, яка залежить від когнітивних характеристик, рівня освіти, критичного мислення та соціокультурного середовища в умовах російсько-української війни. Визначено оптимізацію процесу витрат, яка забезпечується шляхом вибору найбільш ефективних каналів комунікації, серед яких найпоширенішими є соціальні мережі, ігрові платформи та традиційні засоби масової інформації, з урахуванням демографічних характеристик аудиторії та її інформаційних вподобань. Розроблений метод складається з трьох етапів. На першому етапі проводиться сегментація цільової аудиторії та аналіз стійкості цільової аудиторії до психологічного впливу, в межах якого цільова аудиторія класифікується за когнітивними ознаками (освіта, рівень критичного мислення, соціокультурне середовище тощо). На основі зібраних даних формується загальна характеристика цільової аудиторії, що дає змогу виділити підгрупи з різними моделями чутливості. На другому етапі моделюється динаміка стійкості до психологічного впливу за допомогою логарифмічної функції або імітаційного моделювання для оцінки зростання стійкості цільової аудиторії в часі, що відображає нелінійну адаптацію до психологічного впливу. Сутність третього етапу полягає в оптимізації розподілу ресурсів шляхом знаходження компромісного рішення для визначення оптимальної пропорції витрат ресурсів між підгрупами цільової аудиторії для досягнення максимального ефекту (кількості людей з обох цільових аудиторій, які змінили свою поведінку).

Елементи наукової новизни. Новизною цього дослідження є врахування динаміки опору цільової аудиторії у вигляді нелінійної функції, яка репрезентує когнітивну адаптацію цільової аудиторії та ефект «старіння» інформації в умовах російсько-української війни. Використання компромісного підходу до розподілу ресурсів між підгрупами цільової аудиторії дає змогу ефективніше використовувати наявні ресурси та досягти максимального ефекту психологічного впливу на цільову аудиторію. Аналіз нейропсихологічних основ споживання інформації допомагає зрозуміти, як інформаційні матеріали впливають на формування нейронних шляхів, що змінюють установки людей, які складають визначену цільову аудиторію. Крім того, інструменти штучного інтелекту дають змогу генерувати креативні інформаційні матеріали, які посилюють ефект психологічного впливу на цільову аудиторію.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Теоретичним значенням викладеного у статті є дослідження методу раціонального розподілу ресурсів під час проведення психологічної операції в умовах російсько-української війни, який дає змогу створити математичну основу для прогнозування поведінки цільової аудиторії за різних сценаріїв проведення психологічної операції та підвищення ефекту психологічного впливу в умовах ресурсних обмежень. Практичним значенням методу є надання інструменту для максимізації ефекту психологічної операції в умовах обмеженого бюджету шляхом визначення пріоритетності цільових аудиторій з меншим опором до психологічного впливу та вибору оптимальних каналів комунікації для різних демографічних груп.

Висновки й перспективи подальших досліджень. Запропонований метод підвищує ефективність психологічної операції завдяки раціональному розподілу ресурсів між підгрупами цільової аудиторії з урахуванням динаміки опору та швидкості застарівання інформації. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розробку моделей психологічного впливу на цільову аудиторію з урахуванням впливу декількох каналів комунікації та використання інструментів штучного інтелекту для генерації контенту в психологічних операціях. Також необхідно вдосконалювати методологію оцінки цільової аудиторії з урахуванням варіацій патернів опору та її когнітивних реакцій, а також проводити експериментальні дослідження під час проведення психологічних операцій. Інструменти нейровізуалізації психологічного впливу допоможуть точніше визначати метрики стійкості цільової аудиторії до психологічного впливу та вдосконалити моделі прогнозування довгострокових когнітивних ефектів для різних цільових аудиторій.

Методика оцінювання можливостей системи кадрових органів Збройних Сил України щодо виконання завдань у воєнний час

Микола Петрович Думенко — 2025-08-29

Мета статті. Розробити методику оцінювання можливостей системи кадрових органів Збройних Сил України щодо виконання завдань у воєнний час.

Методи дослідження. У статті розглядаються три взаємопов’язані методи. Метод обґрунтування складу системи кадрових органів Збройних Сил України (n), який базується на математичній моделі системи кадрових органів, що являє собою мережу масового обслуговування та передбачає вирішення оптимізаційної задачі знаходження оптимальної чисельності кадрових органів, які задовольняють різним критеріям функціонування системи кадрових органів Збройних Сил України та дає змогу отримати: детальну ієрархічну модель системи кадрових органів Збройних Сил України з визначеним рівнем декомпозиції та відобразити наочно взаємозв’язок між кадровими органами; проаналізувати систему кадрових органів Збройних Сил України та обґрунтувати раціональний варіант її побудови залежно від заданої ймовірності виконання кадрових завдань. Метод оптимального розподілу людських ресурсів між військовими формуваннями ( ) враховує темпи мобілізаційного розгортання, обсяги надходження мобілізаційного людського ресурсу та безповоротні й санітарні втрати під час мобілізації і бойових дій. Він ґрунтується на оптимізації рішень шляхом вирішення багатокрокової задачі оптимізації розподілу людських ресурсів (метод динамічного програмування) на основі даних щодо комплектування військових формувань у попередніх періодах комплектування та вимог до укомплектованості їх у послідуючі періоди, що дає можливість знайти оптимальний розподіл людських ресурсів між військовими формуваннями і забезпечить досягнення максимальної їх укомплектованості на кінець визначеного терміну комплектування. Метод оцінювання ефективності функціонування системи кадрових органів Збройних Сил України дав змогу оцінити ефективність функціонування цієї системи з урахуванням інтенсивності надходження кадрових завдань та раціонального складу кадрових органів і розрахувати загальний показник ефективності функціонування системи, здійснити зважену адитивну згортку показників часткової ефективності, які розраховані на основі показників оперативності, якості забезпечення та ефективності структури й організації роботи системи кадрових органів. Для визначення ступеня важливості завдань застосовано метод аналізу ієрархій, який дає змогу оперативно оцінити ефективність функціонування системи кадрових органів для подальшого прийняття управлінських рішень щодо її удосконалення (W ско).

Отримані результати дослідження. Запропонована методика дає змогу комплексно врахувати часткові показники ефективності системи кадрових органів, які характеризують якість окремих її властивостей. Водночас, прогнозування укомплектованості органів військового управління, військових частин і підрозділів, а також оцінювання впливів зазначених складових на ефективність системи кадрових органів надає можливість досліджувати вплив окремих її елементів на загальний рівень ефективності. Це, в свою чергу, дасть змогу оцінити діяльність системи на підставі аналізу структури і змісту роботи підрозділів системи кадрових органів й системи у цілому, як на етапі їх функціонування у мирний час, так і планування їх розвитку на період воєнного стану.

Елементи наукової новизни. Використання запропонованого методичного апарату оцінювання ефективності функціонування системи кадрових органів Збройних Сил України дало змогу розробити методику оцінювання можливостей системи кадрових органів Збройних Сил України щодо виконання завдань у воєнний час.

Теоретичне й практичне значення викладеного у статті. Методика передбачає: оцінювання показників ефективності системи кадрових органів; аналіз та комплексування показників оцінювання ефективності системи кадрових органів для різних варіантів її побудови, їх перевірку за відповідними критеріями; вироблення пропозицій щодо вибору раціональної структури системи кадрових органів на підставі аналізу значень вказаних показників та перевірки критеріїв для різних варіантів формування системи кадрових органів у воєнний час. Практична значущість: під час розгляду варіантів замислу операції – використовувати розроблену методику для оптимального розподілу людських ресурсів між військовими формуваннями стосовно кожного варіанту, що розглядається, замислу застосування військ; під час розрахунку потрібного складу чисельності кадрових органів Збройних Сил України – використовувати запропоновану методику для укомплектування військ (сил) з урахуванням прогнозованих втрат особового складу, які виникатимуть в ході операції (бойових дій) як унаслідок впливу противника, так і недостатньої кількості особового складу кадрових органів та оцінити можливості існуючого складу системи кадрових органів та її вплив на рівень боєздатності військ; під час підготовки необхідних даних для директивних і планових документів – спиратися на результати проведеного обґрунтування складу та чисельності системи кадрових органів Збройних Сил України; в процесі оцінювання ефективності функціонування системи кадрових органів Збройних Сил України; під час підготовки пропозицій командуванню щодо укомплектованості військ (сил) у визначені періоди та можливості системи кадрових органів Збройних Сил України з перерозподілу наявних людських ресурсів.

Удосконалена методика оцінювання ефективності захисту військ від хімічних, біологічних, радіаційних та ядерних загроз

Олег Андрійович Гутченко — 2025-08-29

З огляду на динамічні зміни в характері сучасних хімічних, біологічних, радіаційних та ядерних загроз, ефективність відповідного засобу захисту військ набуває ключового значення. Наявні методики оцінювання такої ефективності захисту демонструють обмеженість у врахуванні повного спектра завдань захисту і показників ефективності їх виконання, що знижує практичну доцільність цих методик та зумовлює необхідність їх удосконалення. Мета статті: удосконалення методики оцінювання ефективності захисту військ від хімічних, біологічних, радіаційних та ядерних загроз.

Методи дослідження. У роботі використано елементи методу таксономії, математичного лінійного програмування та метод експертних оцінок. Зазначений методичний підхід дав змогу комплексно підійти до оцінювання ефективності захисту військ від хімічних, біологічних, радіаційних та ядерних загроз. Метод таксономії дав змогу здійснити систематизацію різнорідних характеристик засобів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту за ступенем їх важливості, взаємозв’язку та впливу на можливості виконання завдань. Метод експертних оцінок, у свою чергу, було використано для визначення вагових коефіцієнтів засобів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту. Застосування методу цілочисельного математичного лінійного програмування дало змогу розв’язати оптимізаційну задачу щодо вибору раціонального складу засобів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту в умовах мінімуму вартості цих засобів, які дадуть змогу виконати потрібний обсяг завдань. Інтеграція цих методів забезпечила підґрунтя для розроблення удосконаленої методики, яка охоплює оцінювання ефективності виконання комплексу завдань хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту.

Отримані результати дослідження. Проведений огляд наявних досліджень і публікацій свідчить, що більшість наукових робіт зосереджені на оцінюванні ефективності виконання окремих завдань або функціонування підсистем хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту. Недостатньо уваги надано інтегральним показникам ефективності засобів хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту, які враховують ефективність виконання різнорідних завдань хімічної, біологічної та радіаційної розвідки, аерозольного маскування, вогневого ураження противника під час бойових дій. Виявлено, що більшість наявних методик оцінюють ефективність обмежено від впливу дій противника та не охоплюють усі завдання хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту. Запропоновано удосконалення існуючих підходів шляхом інтеграції елементів методу таксономії, багатокритеріальних оцінок із використанням експертних методів, а також методів математичного лінійного програмування.

Елементи наукової новизни. Вперше запропоновано підхід до оцінювання ефективності виконання завдань хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту, що ґрунтується на використані тактико-технічних характеристик відповідних засобів захисту і визначенні їх вагових коефіцієнтів. Викладено спосіб визначення інтегрального показника ефективності виконання завдань цими засобами з урахуванням вагових коефіцієнтів.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Результати викладеного у статті можуть бути використані для вдосконалення методичного забезпечення процесів оцінювання, планування та виконання завдань хімічного, біологічного, радіаційного та ядерного захисту, підвищення ефективності прийняття управлінських рішень у Збройних Силах України.

Модель виявлення багатопрофільних загроз нульового дня в умовах обмежених ресурсів

Артур Ільясович Ісмагілов — 2025-08-29

У статті наведено результати дослідження, спрямованого на створення ефективної моделі виявлення багатопрофільних загроз нульового дня в умовах обмежених ресурсів, характерних для періоду дії воєнного стану. Актуальність теми зумовлена зростанням інтенсивності кібератак під час воєнних дій, коли критично важливо забезпечити безпеку інформаційних систем навіть за наявності дефіциту обчислювальних потужностей, людських ресурсів і фінансування. Особливу увагу надано загрозам нульового дня, які становлять одну з найнебезпечніших форм кіберзагроз через свою непередбачуваність, відсутність публічної інформації й значний потенціал шкоди для об’єктів критичної інфраструктури та оборонних систем. Мета статті. На основі аналізу методик до виявлення багатопрофільних загроз нульового дня в умовах дії воєнного стану з нестачею фінансування, потрібної інфраструктури, кваліфікованого персоналу, розробити авторську багаторівневу модель виявлення таких загроз з урахуванням поєднання попередньої фільтрації, поведінкового аналізу та локального самонавчання для забезпечення ефективного реагування на кіберзагрози в умовах обмежених ресурсів.

Методи дослідження. Під час написання статті застосовано комплекс теоретичних і прикладних методів дослідження. До теоретичних методів належить аналіз й узагальнення наукових джерел, що дало змогу систематизувати підходи до виявлення загроз нульового дня та визначити їх переваги і недоліки в умовах обмежених ресурсів. Метод порівняльного аналізу було використано для зіставлення ефективності традиційних та інноваційних методів кіберзахисту за критеріями ресурсозалежності, автономності й точності виявлення. З прикладних методів використано метод поведінкового моделювання, який дав змогу побудувати базову структуру системи, орієнтованої на фіксацію аномальної активності. Для валідації запропонованої моделі застосовано метод комп’ютерного експерименту, в межах якого проводилось тестування ефективності алгоритмів класифікації аномалій (на прикладі автоенкодера та алгоритму Isolation Forest) у змодельованому ізольованому середовищі. Метод моделювання та прототипування став основою для побудови архітектури адаптивного евристичного моніторингу та формування багаторівневої структури виявлення аномальних подій у реальному часі. Зазначений методичний підхід дав змогу розкрити особливості роботи моделей у середовищах з обмеженою обчислювальною потужністю, піддати аналізу точність виявлення загроз нульового дня порівняно з традиційними підходами, а також провести симуляційний експеримент для перевірки гіпотези щодо ефективності легковагової самонавчальної системи в умовах воєнного стану.

Отримані результати дослідження. У результаті проведеного дослідження здійснено ґрунтовний аналіз сучасних підходів до виявлення багатопрофільних загроз нульового дня, з урахуванням специфіки функціонування інформаційних систем в умовах дії воєнного стану та обмеженості ресурсів. Виявлено обмеження традиційних засобів кіберзахисту (зокрема, SIEM-систем), які виявляються малоефективними за умов ізоляції, нестачі обчислювальної потужності та кваліфікованого персоналу. Розроблено авторську модель виявлення загроз нульового дня, що поєднує попередню фільтрацію, поведінковий аналіз та локальне самонавчання за допомогою легковагових алгоритмів класифікації аномалій (зокрема, автоенкодера та Isolation Forest). Модель формалізовано у вигляді багаторівневої архітектури, здатної до автономного функціонування, локального оновлення та швидкого реагування на аномальні події в режимі реального часу. Запропоновано концепцію адаптивного евристичного моніторингу, яка дає змогу виявляти ознаки експлуатації вразливостей нульового дня навіть без попередніх знань про саму загрозу. Сформульовано механізм ризик-орієнтованої ізоляції процесів, що передбачає тимчасове блокування потенційно небезпечних дій зі збереженням працездатності критичних служб. Проведено експериментальне тестування моделі в умовах, наближених до реального середовища кіберконфлікту. За результатами тестування доведено ефективність моделі у виявленні багатопрофільних аномалій із високою точністю, водночас, забезпечується низький рівень помилкових спрацювань, навіть на застарілому або малопотужному обладнанні. Отримані результати засвідчують, що запропонована модель може бути впроваджена в системи кіберзахисту, які функціонують в умовах воєнного конфлікту, обмежених ресурсів або автономного розгортання, що суттєво розширює можливості забезпечення інформаційної безпеки в критичних галузях.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті зводиться до науково обґрунтованого підходу стосовно оцінювання класичних інструментів кіберзахисту в умовах обмежених ресурсів, коли критично важливими є автономність, швидкість реагування та низька залежність від зовнішніх джерел оновлень. Практичною значущістю – є можливість застосування розробленої моделі для реалізації гібридного підходу, який буде поєднувати переваги кількох методів та дасть змогу забезпечити багаторівневий, гнучкий і масштабований захист. Це сприятме забезпеченню надійного рівня захисту від загроз нульового дня в умовах обмежених ресурсів.

Модель динаміки розімкненої системи автоматичного керування військового призначення

Василь Вікторович Кузавков — 2025-08-29

Метою статті є розроблення моделі динаміки розімкненої системи автоматичного керування військового призначення на основі гідроприводів з дросельним керуванням для стабілізації вогневого засобу після пострілу.

Методи дослідження У дослідженні використані методи: контент-аналізу – для аналізу та оцінювання ефективності мобільних вогневих груп; системного аналізу – для формування науково-методичного підходу запропонованого у статті; методи математичного моделювання – для визначення залежності між тривалістю керуючого сигналу та переміщенням штоку виконавчого пристрою.

Отримані результати дослідження В роботі обґрунтовано вибір типу виконавчого пристрою та наведено основні математичні рівняння для створення моделі динаміки розімкненої системи автоматичного керування військового призначення. Створено модель динаміки розімкненої системи автоматичного керування, що дає змогу визначити величину корегувального впливу для підвищення ефективності застосування нетипових вогневих засобів встановлених на високомобільній транспортній базі.

Елементи наукової новизни Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що синтезована модель системи автоматичного керування (розімкнена, без зворотного зв’язку) враховує не лише особливості виконавчого пристрою (з обмеженням), но і нелінійні характеристики гідросистеми (коефіцієнт стиснення рідини, інерційні властивості та масу корисного навантаження). Все це наближує модель до характеристик реальної системи.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті Використання гідравлічних приводів з дискретними розподільниками (не зважаючи на меншу вартість та високу швидкодію) є обмеженим з низки причин (мала кількість робочих позицій штоку, незначна робоча швидкість; відсутність можливості програмування позиції робочого органу). Зняття (нівелювання) цих обмежень дозволить покращити характеристики гідравлічних приводів, розширити область їх використання. Особливу цінність отримані результати мають для воєнно-оборонного сектору під час розробки системи стабілізації нетипових вогневих засобів встановлених на високомобільної транспортної бази.

Моделі організації менеджменту науково-інформаційної діяльності в оборонному секторі

Петро Миколайович Піонтківський — 2025-08-29

Стаття присвячена аналізу теоретичних і практичних аспектів розроблення моделей організації менеджменту науково-інформаційної діяльності в оборонному секторі. Метою статті є формування моделей організації управління науково-інформаційними процесами в оборонному секторі з урахуванням сучасних викликів інформаційної безпеки, технологічних трендів і особливостей інтеграції інформаційних систем, спрямованих на підвищення ефективності функціонування інноваційних та науково-дослідних установ (підрозділів) оборонного комплексу.

Методи дослідження. У статті застосовано теоретичні методи, а саме аналіз досліджень і публікацій за тематикою функціонування та застосування інформаційно-комунікаційних систем. Під час проведення дослідження використано підходи методів теорії управління, методів оптимізації рішень та організаційного моделювання складних систем.

Отримані результати дослідження. У роботі проведено аналіз та запропоновані рішення, які є основою для створення єдиної національної платформи обміну даними між військовими й цивільними установами, сприятимуть інтеграції оборонного сектору в міжнародні наукові мережі та дадуть змогу підвищити ефективність управлінських процесів завдяки обґрунтуванню структурних вимог до рівнів управління.

Елементи наукової новизни. Наукова новизна дослідження зводиться до визначення головних принципів науково-інформаційного обміну в системі менеджменту науково-інформаційної діяльності оборонного сектору, зокрема, інтеграції інформаційних потоків між військовими та цивільними науковими установами, стандартизації протоколів обміну даними.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Запропоновано новий підхід до побудови загальної архітектури системи менеджменту науково-інформаційної діяльності, яка об’єднує сучасні методи обробки великих даних, штучного інтелекту та хмарних обчислень, забезпечуючи високу надійність, адаптивність і стійкість до кіберзагроз. Обґрунтовано функціональне призначення головних елементів системи та їхню взаємодію для покращення моніторингу й управління інформаційними потоками. Практичне значення дослідження визначається його спрямованістю на реалізацію сучасних підходів до управління науково-інформаційною діяльністю.

Аналітично-емпіричний метод оцінювання ослаблення сигналів супутникових радіонавігаційних систем

Ігор Іванович Шовкошитний — 2025-08-29

У статті розглядається методичний апарат визначення рівня ослаблення радіосигналів під час поширення електромагнітних хвиль в умовах завадової обстановки, створюваної приймачам сигналів супутникових радіонавігаційних систем. Метою статті є розроблення аналітично-емпіричного методу оцінювання ослаблення сигналів супутникових радіонавігаційних систем для прогнозування очікуваної завадової обстановки та підвищення точності визначення енергетичних параметрів радіозавад.

Методи дослідження. Під час написання статті застосовано методи системного аналізу процесів поширення електромагнітних хвиль і синтезу аналітично-емпіричного методу оцінювання ослаблення сигналів супутникових радіонавігаційних систем. Зазначений методологічний підхід дав змогу отримати вирази для визначення коефіцієнту поглинання з урахуванням отриманого множника ослаблення радіозавади.

Отримані результати дослідження. Проведено аналіз низки особливостей, які потрібно враховувати під час прогнозування завадової обстановки, що створюється приймачам сигналів супутникових радіонавігаційних систем. Запропоновано способи врахування ослаблення сигналів під час поширення електромагнітних хвиль на трасах «навігаційний супутник – радіоприймач» і «передавач радіоперешкод – радіоприймач». Наведено особливості визначення ослаблення радіозавад, створюваних наземними засобами радіоелектронної боротьби і засобами, розміщеними на повітряних платформах. Математично формалізовано аналітично-емпіричний метод оцінювання ослаблення сигналів супутникових радіонавігаційних систем завдяки поєднанню класичних виразів теорії електродинаміки та поширення електромагнітних хвиль, що характеризують енергетичні параметри радіосигналів і вирази для визначення коефіцієнту поглинання з урахуванням отриманого множника ослаблення радіозавади. Показано, що використання запропонованих виразів не вимагає значної кількості вхідних даних і дає змогу підвищити точність визначення енергетичних параметрів радіозавад приймачам сигналів.

Елементом наукової новизни є те, що запропонований метод може бути використаний для врахування ослаблення радіосигналів під час поширення електромагнітних хвиль на трасах «навігаційний супутник – радіоприймач» і «передавач радіоперешкод – радіоприймач».

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Поєднання класичних виразів із теорії електродинаміки і поширення електромагнітних хвиль, що характеризують енергетичні параметри сигналів, та емпіричного виразу для визначення коефіцієнту поглинання з урахуванням отриманого множника ослаблення радіозавади дає змогу математично формалізувати запропонований аналітично-емпіричний метод оцінювання ослаблення сигналів супутникових радіонавігаційних систем. Використання такого методу може підвищити точність визначення енергетичних параметрів радіозавад приймачам сигналів супутникових радіонавігаційних систем.

Візуально-імітаційне моделювання алгоритмів цифрової обробки комбінованих ехосигналів радіолокаційних станцій радіотехнічних військ

Ігор Михайлович Невмержицький — 2025-08-29

Стаття присвячена опису загальних принципів візуально-імітаційного моделювання алгоритмів цифрової обробки комбінованих ехосигналів радіолокаційних станцій радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України за допомогою пакета програм Simulink системи MATLAB. Мета статті. Показати можливість практичного використання пакета програм Simulink, для створення візуально-імітаційних моделей алгоритмів цифрової обробки комбінованих ехосигналів у сучасних вітчизняних оглядових радіолокаційних станціях радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України. Надати рекомендації науковцям та суб’єктам освітнього процесу технічних університетів, що займаються дослідженнями алгоритмів цифрової обробки складних радіолокаційних сигналів щодо застосування розроблених Simulink-моделей алгоритмів цифрової обробки для дослідження оцінки їх ефективності та пошуку шляхів з удосконалення, а також у якості візуальних дидактичних засобів навчання.

Методи дослідження. Під час проведення дослідження застосовано основні принципи системного підходу – структурний та функціональний аналіз об’єкта моделювання, візуально-імітаційне Simulink-моделювання з подальшим проведенням імітаційного експерименту.

Отримані результати дослідження. Наведено опис загальних принципів створення візуально-імітаційної Simulink-моделі алгоритму цифрової обробки комбінованого ехосигналу сучасної вітчизняної оглядової радіолокаційної станції метрового діапазону хвиль «Малахіт», яка знаходиться на озброєнні підрозділів радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України. Створено Simulink-модель 4-х точкового фільтра ковзного середнього, який є оптимальним для цифрової фільтрації простого «гладкого» ехосигналу, а також Simulink-модель 155-точкового стискального фільтра, який є оптимальним для фільтрації складного широкосмугового ехосигналу з лінійною частотною модуляцією. Правильність результатів роботи Simulink-моделей перевірена в ході проведення імітаційного експерименту. Результати експерименту подані за допомогою осцилограм та графіків пакета Simulink. Наведені результати експерименту підтверджують працездатність Simulink-моделей алгоритмів цифрової обробки комбінованих ехосигналів та не суперечать вже відомим результатам.

Елементи наукової новизни. Наукова новизна проведених досліджень зводиться до застосування принципів (методів) візуально-імітаційного моделювання для створення Simulink-моделей алгоритмів цифрової обробки комбінованих ехосигналів у сучасних вітчизняних оглядових радіолокаційних станціях радіотехнічних військ Повітряних Сил Збройних Сил України.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Використання візуально-імітаційного Simulink-моделювання дає змогу вирішити питання щодо проведення досліджень ефективності існуючих алгоритмів цифрової обробки комбінованих ехосигналів та забезпечити пошук нових більш ефективних алгоритмів обробки, за мінімальних витрат часу, коштів і ресурсу засобів радіолокації. Також рекомендовано застосування Simulink-моделей в освітньому процесі технічних університетів, що займаються дослідженнями алгоритмів цифрової обробки складних радіолокаційних сигналів, як електронних візуальних дидактичних засобів навчання.

Алгоритм визначення пріоритетів засобам радіоелектронної боротьби для подавлення конкретного радіоелектронного об’єкту

Максим Сергійович Скорецький — 2025-08-29

Мета статті. Розроблення алгоритму визначення пріоритетів засобам радіоелектронної боротьби для подавлення приймального тракту конкретного радіоелектронного об’єкту на основі визначення коефіцієнтів подібності між характеристиками засобів і характеристиками цілей.

Методи дослідження. Під час написання статті застосовано метод формалізованого аналізу подібностей, що дає змогу оцінити потенційну ефективність впливу засобів радіоелектронної боротьби на приймальні тракти виявлених радіоелектронних засобів. Запропонований підхід дав змогу врахувати алгоритм попередньої фільтрації та формування матриці близькості, що ґрунтується на нормативно заданих коефіцієнтах сумісності.

Отримані результати дослідження. Розроблено алгоритм визначення пріоритетів засобам радіоелектронної боротьби для подавлення конкретного радіоелектронного об’єкту, що враховує подібність тактико-технічних характеристик засобів до характеристик цілей, а також інші важливі оперативні обставини. Запропонований алгоритм дає змогу ранжувати засоби радіоелектронної боротьби для кожної цілі на основі інтегральної оцінки подібності. Алгоритм ураховує частотну сумісність, геометричні характеристики сектору дії, очікувану потужність перешкоди, а також зайнятість і придатність засобів до групової роботи.

Елементи наукової новизни. Запропонований алгоритм описує новий спосіб визначення пріоритетів засобам радіоелектронної боротьби, який дає змогу адаптувати вибір засобів до динамічних змін у бойовій обстановці. Вперше застосовано метод формалізованого аналізу подібностей в частині перетворення технічних параметрів у метрику ефективності взаємодії.

Теоретична й практична значущість викладеного у статті. Отримані результати мають прикладне значення для побудови адаптивних систем управління засобами радіоелектронної боротьби у зоні бойових дій. Модель може бути інтегрована в існуючі системи автоматизованого управління засобами радіоелектронної боротьби, підвищуючи точність і ефективність їх роботи за мінімізації зайвих витрат ресурсів.