ТЕНЗОР ДОСТУПНОСТІ РАДІОСТАНЦІЇ ДЛЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ВИКРИТТЯ ЗАСОБАМИ РАДІОРОЗВІДКИ ПРОТИВНИКА
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2015-0-2(23)-25-33Ключові слова:
радіостанція, система радіозв’язку військового призначення, викриття радіостанції, рівень радіомаскування, розвідувальна доступність, тензор доступності радіостанції для енергетичного викриттяАнотація
У статті розглядається актуальне наукове завдання забезпечення необхідного рівня радіомаскування систем радіозв’язку військового призначення. В якості показника рівня радіомаскування радіостанцій та систем радіозв’язку військового призначення, що розгортаються на їх базі, запропоновано використовувати їх розвідувальну доступність, яка складається з доступності для енергетичного викриття, доступності для викриття за частотою, доступністю для викриття за напрямом, доступністю для визначення місцеположення та доступністю для радіоперехоплення. Запропонована математична модель енергетичного викриття радіостанції засобами радіорозвідки противника, основана на застосуванні окремих положень теорії електромагнітного поля та теорії тензорного числення. При цьому доступність радіостанції для енергетичного викриття засобами радіорозвідки противника подається 4-тензором 4 рангу. Отримані залежності компонентів даного тензору від амплітудно-фазового розподілу струму по розкриву антенної решітки радіостанції, координат та кількості випромінювачів, лінійних розмірів антенної решітки, довжини хвилі, відстані від радіостанції до засобу радіорозвідки противника, абсолютних магнітної і діелектричної проникностей та функції ослабляння операційного району, як середовища розповсюдження радіохвиль.
Посилання
Arms and Technologies of Russia: encyclopedia. XXI Century in 13 t. (2006). [Oruzhie i tehnologii Rossii: entsiklopediya], Moscow, “Oruzhie i tehnologii”, T. ХІІІ: Sistemyi upravleniya, svyazi i radioelektronnoy borbyi, 695 p.
Fiolentov A. (2002), French aviation complex electronic intelligence SARIG-NG. [Frantsuzskiy aviatsionnyiy kompleks radioelektronnoy razvedki SARIG-NG], Zarubezhnoe voennoe obozrenie, No 4, pp. 44–46.
Faroskiy A. (2001), Means electronic warfare French Navy. [Sredstva radioelektronnoy voynyi VMS Frantsii], Zarubezhnoe voennoe obozrenie, No 5–6, pp. 75–82.
Streletskiy A. (2001), Mobile automated complex of signals intelligence United States Army. [Mobilnyiy avtomatizirovannyiy kompleks radiorazvedki suhoputnyih voysk SShA], Zarubezhnoe voennoe obozrenie, No 5–6, pp. 40–42.
Streletskiy A. (2001), System of electronic intelligence United States Army “Gardreyl Common Sensor”. [Sistema radioelektronnoy razvedki suhoputnyih voysk SShA “Gardreyl kommon sensor”], Zarubezhnoe voennoe obozrenie, No9, pp. 23–26.
Kondratev A. (2008), Promising complex electronic intelligence United States Army “Prophet”. [Perspektivnyiy kompleks radioelektronnoy razvedki suhoputnyih voysk SShA “Profet”], Zarubezhnoe voennoe obozrenie, No7, pp. 37–41.
Streletskiy A. (2002), American perspective land complex conducting electronic warfare “Wolfpack” [Amerikanskiy perspektivnyiy nazemnyiy kompleks vedeniya radioelektronnoy voynyi “Vulfpak”], Zarubezhnoe voennoe obozrenie, No10, pp. 27–28.
Tsvetnov V.V., Demin V.P., Kupriyanov. A.I. (1999), Electronic warfare: radio camouflage and immunity. [Radioelektronnaya borba: radiomaskirovka i pomehozaschita], Moscow, MAI, 240 p.
Makarenko S.I., Ivanov M.S., Popov S.A. (2013), Noise immunity of the system due to the operating frequency Hopping. [Pomehozaschischennost sistem svyazi s psevdosluchaynoy perestroykoy rabochey chastotyi], monografiya, SPb., Svoe izd-vo, 166 p.
Paliy A.I. (1981), Electronic warfare (the means and methods of suppression and protection of electronic systems), [Radioelektronnaya borba (sredstva i sposobyi podavleniya i zaschityi radioelektronnyih sistem)], Moscow, Voenizdat, 320 p.
Tsvetnov V.V., Demin V.P., Kupriyanov A.I. (1998), Electronic warfare: radio reconnaissance and jamming. [Radioelektronnaya borba: radiorazvedka i radioprotivodeystvie], Moscow, MAI, 248 p.
Vartanesyan V.A. (1975), Radio-electronic intelligence. [Radioelektronnaya razvedka]. Moscow, Voenizdat, 255 p.
Vartanesyan V.A., Goyhman E.Sh., Rogatkin M.I. (1966), Radio direction finding. [Radiopelengatsiya], Moscow, Voenizdat, 248 p.
Kupriyanov A.I., Saharov A.V. (2007), Theoretical foundations of electronic warfare. [Teoreticheskie osnovyi radioelektronnoy borbyi], Moscow, Vuzovskaya kniga, 356 p.
Landau L.D., Liphshic E.M. Theoretical physics short course in 3 t. (1969) [Kratkij kurs teoreticheskoj phiziki], T.1 tehanica i electrodinamica, Moscow, 271 p.
Akivis M.A., Goldberg V.V. (1972), Tensor calculus. [Tenzornoe ischislenie], Moscow, “Nauka”, 351 p.
Zelkin, E.G., Sokolov, V.G. Antennas synthesis methods: Phased-array antennas and continuous antenna aperture (1980), [Metodi synteza anten: Phazirovannie antennae reshetki i antenni s neprerivnim raskrivom], Moscow, Sov. radio, 296 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.