АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ТА МЕТОДІВ ВБУДОВУВАННЯ ДАНИХ У ЗОБРАЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2015-0-1(22)-140-143Ключові слова:
методи не адаптивного та адаптивного вбудовування даних, робастність та таємність, зворотні зв’язки, прямі зв’язкиАнотація
Для покращення показників стеганографічного вбудовування даних в зображення потрібно впроваджувати узагальнені моделі та методи вбудовування даних у зображення з метою подальшої адаптації процесу вбудовування в цілому.
В статті проаналізовані узагальнені методи не адаптивного та адаптивного вбудовування даних у зображення. Наведено структурні моделі процесів вбудовування даних у зображення. Для врахування особливостей процесу вбудовування даних у зображення приведені математичні вирази, що описують процеси вбудовування сукупністю множин та перетворень і, таким чином, дозволяють отримати кращі результати.
Виявлено, що врахування зворотних зв’язків між перетвореннями в методах адаптивного вбудовування дозволяє підвищити характеристики вбудовування даних.
Посилання
Dubovoy V.M. (2005), Modeling of monitoring and control.[Modeliuvannia system kontroliu ta keruvannia], Universum, Vinnytsia, 187 p.
Kvyetnyy R.N. (2007), Fundamentals of modeling and computational methods: teach. guidances. [Osnovy modeliuvannia ta obchysliuvalnykh metodiv]. VNTU,Vinnytsia, 150 p.
Kuzmin I.V. (2002), Basics of modeling complex systems. [Osnovyi modelirovaniya slozhnyih sistem], HS, Kiev, 232 p.
Lukichov V.V., Luzhetskyy V.A., Vasyura A.S. (2014), Methods and tools steganographic information security based on wavelet transformation. [Metody ta zasoby stehanohrafichnoho zakhystu informatsii na osnovi veivlet-peretvoren], VNTU,Vinnytsia, p. 37-43.
Lukichov V.V., Vasyura A.S. (2003), Method of identifying large prime numbers. [Metod vyiavlennia velykykh prostykh chysel], Bulletin VPI, Vol. 6, pp. 333–339.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.