СИСТЕМОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ СКЛАДНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-КЕРУЮЧИХ СИСТЕМ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ ПРИ ВПЛИВІ ВИПАДКОВИХ ФАКТОРІВ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2015-0-1(22)-90-97Ключові слова:
інформаційно-керуючі системи, випадкові чинники, гомеостазіс, точка біфуркації, людина-оператор, толерантність до невизначеностіАнотація
Складність процесів управління у сучасних інформаційно-керуючих системах обумовлена необхідністю виконання цілеспрямованої сукупності операцій збору, обробки інформації, прийняття рішень у лімітовані терміни часу і доведення їх до виконавчих елементів. Принципові проблеми створення інформаційно-керуючих систем полягають в тому, що такі системи функціонують в реальному просторі – часі і вирішення завдань управління відбувається під впливом об'єктивних і суб'єктивних впливів.
У статті розглядаються питання створення сучасних інформаційно-керуючих систем з урахуванням основних системотехнічних аспектів: економічних, технічних і психологічних. Показана актуальність використання ергапрофічних методів при аналізі та синтезі функціонування систем під час впливу випадкових факторів. Сформульовано психічні властивості, які представляють значимість при ухваленні рішення людиною-оператором в контексті варіативності вибору в точці біфуркації.
Посилання
Furnham A., Ribchester T. (1995)б Tolerance of Ambiguity: A Review of the Concept, Its Measurement and Applications, Current Psychology, Vol. 14 (3). pp. 179–199.
Houran, J., Williams, C. (1998). Relation of tolerance of ambiguity to global and specific paranormal experience. Psychological Reports, 83, pp. 807–818.
Information technologies: textbook (2011). [Informacionnye tehnologii: uchebnik], Moscow, Yurayt, 624 p.
Information technologies of management. Manual studies for the institutes (2003), [Informacionnye tohnologii upravleniya. Uchebnoe posobie dlya vuzov], Moscow, YUNITI-DANA, 439 p.
Zotova E. Y. (2009), Modern researches the tolerance of ambiguity in foreign psychology, [Sovremennyie issledovaniya tolerantnosti k neopredelennosti v zarubezhnoy psihologii], Vestnik NGU. Seriya: Psihologiya, Tome 3, Vol. 1, pp. 147–155.
London G, London K. (2005), Managing by the informative systems 7th issue. [Upravlenie informatsionnyimi sistemami 7-e izd.], Sankt-Peterburg, “Piter”, 912 p.
Neymark Y. I. (1985), Dynamics models of management theory, [Dinamicheskie modeli teorii upravleniya], Moscow, “Science”, – 399 p.
Pontryagin L.S., Boltyanskiy V.G., Gamkrelidze R.V., Mischenko E.F. (1969), The mathematical theory of optimal processes. [Matematicheskaya teoriya optimalnyih protsessov], Мoscow, “Nauka”, 437 p.
Rense Lange, Michael Schredl, James Houran (2000), What Precognitive Dreams are Made of: The Nonlinear Dynamics of Tolerance of Ambiguity, Dream Recall, and Paranormal Belief; Dynamical Psychology.
Sergeev S.F. (2008), Engineering Psychology and Ergonomics. Textbook [Inzhenernaya psihologiya i ergonomika. Uchebnoe posobie], Мoscow, NII shkolnyih tehnologiy, 176 p.
Tolyupa S.V., Nedaybida Y.P., Kotova Y.V., Zagorodnih V.V. (2014), Modern problems of creation real-time complex information management systems under conflict conditions. [Sovremennyie problemy sozdaniya slozhnyih informatsionno- upravlyayuschih sistem realnogo vremeni v usloviyah konflikta], Nauchnyiy zhurnal “Sovremennyie informatsionnyie tehnologii v sfere bezopasnosti i oboronyi”, Vol. 2(20), pp. 100–105.
Holl A.D. (1975), Methodology experience for systems engineering. [Opyit metodologii dlya sistemotehniki], Мoscow, “Советское радио”, 448 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
