ЩОДО ПРОБЛЕМИ ЗАПОБІГАННЯ ВНУТРІШНЬОГО КОНФЛІКТУ В УМОВАХ РЕАЛЬНОЇ ЗАГРОЗИ ЙОГО ВИНИКНЕННЯ

Автор(и)

  • Olexander P. Duz-Kriatchenko Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна
  • Edward M. Lisitsin Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна
  • Volodymyr P. Gryschenko Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33099/2311-7249/2014-0-1(19)-126-129

Ключові слова:

конфлікт, запобігання, загроза.

Анотація

Змістом статті є спроба поглибити наше розуміння питання про те, які дії є доцільними для Збройних Сил в умовах передконфліктної і конфліктної внутрішньодержавної обстановки. Йдеться про доцільність тих дій, які забезпечать безумовне виконання Збройними Силами, як інструменту державної політики, своїх завдань згідно з Конституцією й іншими законами держави. Хід подій в лютому-березні 2014 року показує, що боротьба за контроль над силовими структурами (на початку конфлікту – над структурами правопорядку, а далі – й над Збройними Силами) планується і ведеться, а з плином часу, може загострюватися. Тож з усією очевидністю постає як життєво важливе завдання захисту і удосконалення механізмів підтримки бойової готовності силових структур в громадянському конфлікті, в тому числі й захисту самих захисників Закону – командування, особового складу частин і підрозділів силових структур.

Вимальовуються два сценарії такого, який може бути спланований і втілений в життя, впливу протесних сил на Збройні Сили. Перший сценарій полягає в “розкладенні” бойового духу особового складу частин і підрозділів Збройних Сил, перетягування Збройних Сил на свій бік і подальше використання їх же для успішного завершення внутрішнього заколоту з досягненням мети внутрішніх дій без втручання збройних угруповань із-за кордону. Другий сценарій спирається на таке, що заздалегідь планується, розширення конфлікту за рахунок етнотериторіальної суперечки з наступним вторгненням збройного угруповання із-за кордону. Задля успіху зазначеної акції також попередньо проводяться заходи зниження бойового духу особового складу частин і підрозділів Збройних Сил.

Отже виникає необхідність розширення змісту категорії запобігання. Досі, вкладаючи в це поняття смисл “завчасне відвертання або усунення воєнних конфліктів”, ми мали на увазі, що його причиною є виникнення зовнішньої загрози, причому воєнного характеру, яка зачіпає один чи декілька національних інтересів стосовно держави. Поглиблений аналіз подій, які в період “майдану” відбулися в Україні, через призму західних технологій дій заради повалення законних урядів держав (в тому числі і тих, що зкомпроментували себе), змушує нас розповсюдити проведення заходів запобігання також і на випадки внутрішніх загроз стосовно Збройних Сил держави, які генеруються як насильницьким, так і ненасильницьким конфліктом, ще до введення надзвичайного стану і супроводжують весь хід конфлікту.

Біографії авторів

Olexander P. Duz-Kriatchenko, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

канд. військ. наук, доцент, начальник кафедри

Edward M. Lisitsin, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

канд. військ. наук, доцент, професор кафедри

Volodymyr P. Gryschenko, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

канд. військ. наук, доцент, професор кафедри

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-01-28

Номер

Розділ

Сучасні військово-теоретичні проблеми