МЕТОД КООРДИНАЦІЇ ЦІЛЬОВИХ ФУНКЦІЙ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ВУЗЛАМИ ТАКТИЧНИХ МОБІЛЬНИХ РАДІОМЕРЕЖ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2014-0-3(21)-50-58Ключові слова:
інтелектуальна система управління, цільові функції, мобільні радіомережіАнотація
Суть методу полягає в тому, що у якості характеристики прийнятих рішень з координації цільових функцій інтелектуальних систем управління вузлами мобільних радіомереж запропоновано використовувати функції їх належності до підмножини ефективних, допустимих і скоординованих рішень. Це дозволить не тільки встановлювати наявність або відсутність внутрішньосистемних конфліктів і їх природу, але й корегувати параметри вузлів та призначати режими їх роботи відповідно до ситуації, яка склалася в мобільній радіомережі.Посилання
Fossa C.E. (2010), Internetworking tactical MANETs, Military Communications Conference (MILCOM`2010), San Jose, CA, pp. 611 – 616.
Romaniuk V.A. (2009), Tactical radio networks operational control system architecture. [Arkhitektura systemy operatyvnoho upravlinnia taktychnymy radiomerezhamy], Zbirnyk naukovykh prats VITI NTUU „KPI”, No. 3, pp. 70–76.
Romaniuk V.A., Sova O.Y., Zhuk P.V., Romaniuk A.V. (2012), Concept of intellectual control systems hierarchic construction for tactical MANET. [Kontseptsiya ierarhicheskogo postroeniya intellektualnyih sistem upravleniya takticheskimi radiosetyami klassa MANET], Sbornik tezisov dokladov i vyistupleniy uchastnikov XXII Mezhdunarodnoy Kryimskoy konferentsii “SVCh-tehnika i telekommunikatsionnyie tehnologii”, p. 265.
Romaniuk V.A. (2012), Objective function of tactical radio networks operational control. [Tsilovi funktsiyi operativnogo upravlinnya taktichnimi radiomerezhami], Zbirnyk naukovykh prats VITI NTUU „KPI”, No. 1, pp. 109–117.
Minochkin A.I., Romaniuk V.A. (2005), The methodology of the mobile radio networks operational control. [Metodologiya operativnogo upravleniya mobilnyimi radiosetyami], Zviazok, No. 2, pp. 53 – 58.
Romaniuk V.A., Sova O.Y., Stempkovska Y.A., Symonenko O.A. (2014), Nodal intellectual control system interaction coordination in MANET. [Koordynatsiia vzaiemodii intelektualnykh system upravlinnia vuzliv radiomerezh klasu MANET], Dopovidi ta tezy dopovidei vystupiv uchasnykiv VIII mizhnarodnoi konferentsii „Problemy telekomunikatsii”, ITS NTUU „KPI”, Kyiv, pp. 151–153.
Synhkh M., Tytly A. (1986), Systems: Decomposition, Optimization And Management. [Sistemy: dekompozitsiya, optimizatsiya i upravlenie], Mashinostroenie, Moscow, 496 p.
Altunin A.E., Semuhin M.V. (2000), Models and algorithms for decision making in fuzzy environment: Monograph. [Modeli i algoritmyi prinyatiya resheniy v nechetkih usloviyah: Monografiya], Tyumen, Izdatelstvo Tyumenskogo gosudarstvennogo universiteta, 352 p.
Zade L.A. (1976), Notion of a linguistic variable and its application to the adoption of approximate solutions. [Ponyatie lingvisticheskoy peremennoy i ego primenenie k prinyatiyu priblizhennyih resheniy], Mir, Moscow, 165 p.
Mesarovich M., Takahara Y. (1978), The general systems theory. [Obschaya teoriya sistem], Mir, Moscow, 311 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.