Напрями розвитку та удосконалення військових систем радіозв’язку з повітряними ретрансляторами в умовах активної радіоелектронної протидії
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2025-52-1-70-76Ключові слова:
військова система радіозв'язку, безпілотні літальні апарати, радіоелектронне придушення, повітряний ретранслятор, завадозахищеністьАнотація
Перспективним напрямом бойового застосування безпілотних літальних апаратів є розміщення на їхній платформі малогабаритних ретрансляторів для наземних радіомереж. Враховуючи значну увагу, що надається вдосконаленню систем військового управління, актуальним є визначення основних тенденцій розвитку військових систем радіозв'язку з повітряними ретрансляторами в умовах активних засобів радіоелектронної протидії противнику.
Метою статті є визначення основних напрямів розвитку та вдосконалення систем військового радіозв'язку з повітряними ретрансляторами для забезпечення безперервного управління підрозділами в зоні відповідальності за активне застосування противником засобів радіоелектронної боротьби в умовах активних заходів радіоелектронної протидії з урахуванням сучасного стану військ (сил) противника.
Методи дослідження. Під час написання статті було використано системний аналіз і синтез. Це дало змогу проаналізувати військові системи радіозв'язку в умовах активних заходів радіоелектронної протидії та надати рекомендації щодо зменшення впливу противника.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Значна кількість наукових статей присвячена бойовому використанню безпілотних літальних апаратів у сучасних збройних конфліктах та заходам протидії їм, зокрема – радіоелектронному придушенню каналів управління та навігації.
Виклад основного матеріалу. Проведено аналіз тенденцій використання військових систем радіозв'язку від повітряних ретрансляторів у сучасних військових конфліктах різної інтенсивності. Виокремлено напрями розвитку та вдосконалення військовими цих систем радіозв'язку, що функціонують в умовах активної радіоелектронної протидії противнику. Окреслено перспективи їх подальшого розвитку в частині використання в системі радіоелектронної боротьби. Запропоновано рекомендації щодо зниження енергетичного впливу засобів радіоелектронної боротьби противника, вибору оптимальної топології системи військового радіозв'язку з повітряними ретрансляторами та використання сучасних антенних систем.
Елементи наукової новизни. Визначено напрями розвитку та вдосконалення, обираючи оптимальну топологію системи військового радіозв'язку з повітряними ретрансляторами.
Теоретична та практична значущість статті. Впровадження зазначених технологій у систему управління військами дасть змогу забезпечити стійке управління нею, бойовими та спеціальними засобами в умовах складної радіоелектронної обстановки з активним використанням противником засобів радіоелектронної боротьби.
Висновок і перспективи подальших досліджень. Аналіз тенденцій використання військових систем радіозв'язку з повітряними ретрансляторами в сучасних військових конфліктах різної інтенсивності дає змогу визначити основні напрями їх розвитку та вдосконалення. Напрямом подальших досліджень є удосконалення методів керування параметрами та режимами роботи військових систем радіозв'язку з повітряними ретрансляторами під впливом різних видів навмисних перешкод.
Посилання
Думитраш В. А., Бондаренко О. Є., Думитраш О. В., Гетьман А. В. Аналіз напрямків досліджень розвитку систем радіозв’язку НАТО. Збірник наукових праць Військового інституту телекомунікацій та інформатизації. 2020. № 1. С. 22–34.
Кувшинов О. В. Адаптивне управління засобами завадозахисту військових систем радіозв’язку. Збірник наукових праць ВІКНУ. 2009. Вип. 17. С. 125–130.
Налапко О. Л., Попов А. О., Твердохлібов В. В., Шишацький А. В. Оцінка ефективності телекомунікаційних мереж тактичної ланки управління, що функціонують в умовах радіоелектронного подавлення. Озброєння та військова техніка. 2020. № 2(26). С. 104–111.
Кувшинов О. В., Гурський Т. Г., Гриценок К. М., Шишацький А. В. Аналіз режимів роботи та перспектив бойового застосування сучасних військових УКХ радіостанцій іноземного виробництва. Збірник наукових праць ВІТІ. 2018. № 1. С. 43–52.
Міночкін А. І., Сова О. Я., Марилів О. О., Троцько О. О. Аналіз використання безпілотних літальних апаратів у якості ретрансляторів тактичних мобільних радіомереж. Збірник наукових праць ВІТІ. 2017. № 1. С. 61–69.
Сергієнко А. В., Думітраш В. О., Нечушкін М. П., Самелюк О. С. Аналіз характеристик сучасних військових УКХ радіостанцій щодо використання в телекомунікаційних аероплатформах. Збірник наукових праць ВІТІ. 2019. № 4. С. 134-143.
Моделі застосування інформаційно-телекомунікаційних технологій на основі безпілотних авіаційних комплексів у надзвичайних ситуаціях: монографія. Романченко І. С., Данилюк С. Л., Чумаченко С. М. [та ін.]. Київ : НАУ, 2016. С. 332.
Романюк В. А., Степаненко Є. О., Панченко І. В., Восколович О. І. Літаючі самоорганізуючі радіомережі. Збірник наукових праць ВІТІ. 2017. № 1. С. 104–114.
Пікуль Р. В. Математична модель функціонування військової системи радіозв’язку з повітряними ретрансляторами в умовах активної радіоелектронної протидії. Труди університету : зб. наук. праць. 2024. № 5(187). С. 182–191.
Кучеренко Ю. Ф., Науменко М. В., Кузнєцова М. Ю. Аналіз досвіду застосування безпілотних літальних апаратів та визначення напрямку їх подальшого розвитку при веденні мережецентричних операцій. Системи озброєння і військова техніка. 2018. № 1(53). С. 25–30.
Кучеренко Ю. Ф., Власік С. М., Беспалько О. В., Сальник О. В. Аналіз застосування безпілотних літальних апаратів при веденні сучасних війн та основні заходи щодо боротьби з ними. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2023. № 2(51). С. 38–45.
Безпілотна авіація у військовій справі: монографія. С. П. Мосов та ін. Київ : Інтерсервіс, 2019. С. 324.
Кучеренко Ю. Ф., Власік С. М., Сізон Д. О., Бєлоус М. В., Бєлоус Н. М. Процес формування колективів різнорідних безпілотних літальних апаратів у сучасному бою. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2022. № 4(74). С. 29–35.
Перспективи застосування спільних авіаційних груп пілотованої та безпілотної авіації. Частина І. Теорія застосування спільних авіаційних груп пілотованої та безпілотної авіації : навч. посіб. Київ : НУОУ імені Івана Черняховського, 2022. C. 96.
Gao G. X., Sgammini M., Lu M., Kubo N. Protecting GNSS receivers from jamming and interference. Proceedings of the IEEE. 2016. № 104(6). Р. 1327–1338.
Волотівський П. Б., Гончаров О. В., Давиденко В. М., Мамонова Н. Л. Способи та засоби протидії безпілотним літальним апаратам, їхні переваги та недоліки. Погляди щодо напрямів їх розвитку. Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації. 2024. Вип. 20(27). С. 104–114.
Гурський Т. Г., Сова О. Я., Палівода В. С. Аналітична модель позиціонування повітряних ретрансляторів військових радіомереж в умовах навмисних завад. Збірник наукових праць ВІТІ. 2020. № 1. С. 14–21.
Гурський Т. Г., Сова О. Я., Гриценок К. М., Гай Ю. І. Аналіз завадозахищеності радіомереж з використанням повітряних ретрансляторів в умовах навмисних шумових завад. Збірник наукових праць ВІТІ. 2018. № 4. С. 26–33.
Гурський Т. Г. Аналітична модель оцінки впливу засобів РЕБ на радіолінії з ППРЧ у радіомережах з повітряним та наземним ретрансляторами. Збірник наукових праць ВІТІ. 2019. № 3. С. 23–32.
Романюк В. А., Степаненко Є. О. Алгоритми побудови топології мереж радіозв’язку з телекомунікаційними аероплатформами. Збірник наукових праць ВІТІ. 2018. № 3. С. 70.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
