Особливості впровадження методу узгоджених вимірювань для траєкторної обробки в системі контролю та аналізу космічної обстановки
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2025-52-1-127-136Ключові слова:
космічний апарат, траєкторна обробка, метод узгоджених вимірювань, космічна ситуаційна обізнаність, підтримкаАнотація
На теперішній час, для визначення орбітальних параметрів руху космічних апаратів використовуються підходи засновані на методі найменших квадратів. Вихідним припущенням за використання зазначеного підходу є адитивні похибки траєкторних вимірювань, які розподілені за нормальним законом. Однак, таке припущення обмежено виконується, зокрема, для радіолокаційних вимірювальних засобів, закон розподілу похибок вимірювань яких може бути близьким до рівномірного.
Метою статті є визначення й опис особливостей впровадження і використання методу узгоджених вимірювань для проведення траєкторної обробки у Системі контролю та аналізу космічної обстановки України.
Методи дослідження. Використання методу найменших квадратів, за не виконання вимоги щодо нормальності похибок вимірювань, призводить до отримання завищених (недостовірних) характеристик точності проведеної траєкторної обробки. Можливим варіантом покращення точності проведення траєкторної обробки є використання, зокрема, методу узгоджених вимірювань. Зазначений метод, розроблений вітчизняними вченими Михайлом Жечєвим та Анатолієм Шептуном для визначення параметрів руху космічних літальних апаратів за адитивних похибок вимірювань, які розподілені за рівномірним законом, дає змогу суттєво підвищити точність проведення траєкторної обробки. Однак, в їх публікаціях не наведено кінцевих алгоритмів реалізації зазначеного методу. Крім того, обмежено проводяться дослідження щодо ефективності методу за відмінності закону розподілу похибок вимірювань від рівномірного.
Отримані результати дослідження. У статті визначено особливості впровадження методу узгоджених вимірювань для проведення траєкторної обробки у Системі контролю та аналізу космічної обстановки України.
Елементами наукової новизини. Запропоновано траєкторну обробку методом узгоджених вимірювань реалізувати у два етапи: по-перше, за традиційним методом найменших квадратів проводити визначення початкового наближення шуканих початкових умов руху космічного апарата й виключення аномальних вимірювань, по-друге, безпосередньо уточнення початкових умов руху космічного апарата за методом узгоджених вимірювань, який реалізований як задача лінійного програмування.
Теоретична й практична значущість. Враховуючи те, що задача траєкторної обробки є нелінійною відносно шуканих параметрів руху космічного апарату, наведено ітераційний алгоритм методу узгоджених вимірювань та описано шляхи забезпечення його збіжності. Наведено результати математичного моделювання для тестового прикладу. Окремо розглядається питання щодо точності проведеної обробки за зміни закону розподілу похибок вимірювань від нормального до рівномірного та їх можлива агрегація. Окреслені напрями подальших досліджень.
Посилання
Allied Joint Publication AJP-3.3. Edition B. Version 1. Allied Joint Doctrine For Air And Space Operations. April 2016.
Випорханюк Д. М., Ковбасюк С. В. Основи космічної ситуаційної обізнаності (Space Situational Awareness, SSA). Іноземний і вітчизняний досвід космічної діяльності у сфері оборони: монографія. Житомир: Вид. О. О. Євенок, 2018. 532 с.
Варламов І. Д., Зуйко В. В. Основи побудови системи контролю та аналізу космічної обстановки. Київ : НУОУ, 2015. 221 с.
Kovbasiuk S., Rakushev M., Permiakov O., Lavrinchuk O. Outer Space Monitoring System: Purpose, Tasks, Structure and approaches to trajectory processing. 2019 IEEE International Conference on Advanced Trends in Information Theory, ATIT 2019 – Proceedings 9030522. P. 154–160. DOI: 10.1109/ATIT49449.2019.9030522.
Ракушев М. Ю., Ковбасюк С. В. Шляхи удосконалення обробки вимірювань траєкторій космічних апаратів видового спостереження в системі контролю та аналізу космічної обстановки. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2017. № 2 (29). С. 71–75.
Жданюк Б. Ф. Основы статистической обработки траекторных измерений. Москва : Сов. радио, 1978. 384 с.
Эльясберг П. Е. Определение движения по результатам измерений. Москва : Наука, 1976. 416 с.
Каневский Л. Б., Ковбасюк С. В. Аналіз особливостей ведення каталогу космічних об’єктів за інформацією від вітчизняних оптичних засобів. Вісник ЖДТУ. 2011. №1 (56). С. 50 55.
Жечєв М. М., Шептун А. Д. Метод согласованных измерений определения движения космических летательных аппаратов. Техническая механика. 2002. №2. С. 36–44.
Жечєв М. М., Шептун А. Д., Вентцковский О. М., Горев Б. Н., Маштак И. В. Метод согласованных измерений для определения движения космических аппаратов. Вісник Дніпропетровського університету. Серія “Ракетно-космічна техніка”. Дніпропетровськ: ДНУ. 2009. №4. Вип. 13. Том 1. С. 21–27.
Єременко В. С., Кущ Ю. В., Мокійчук В. М., Самойленко О. В. Статистичний аналіз даних вимірювань: навчальний посібник. Київ: НАУ, 2013. 320 с.
Ракушев М. Ю. Прогнозування руху космічних апаратів на основі диференціально-тейлорівських перетворень: монографія. Житомир. Видавець О. О. Євенок, 2015. 324 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2025-05-02 (2)
- 2025-04-30 (1)
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.