Проєктування багатовимірних інформаційних моделей оцінювання робіт протимінної діяльності на потенційно небезпечних територіях
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2025-52-1-13-22Ключові слова:
багатовимірні інформаційні моделі, протимінна діяльність, синтез технічних і соціально-економічних систем, організаційна структура, технологічний процес, елементи витратАнотація
Метою статті є розроблення багатовимірних інформаційних моделей для забезпечення якісного управління роботами протимінної діяльності на потенційно небезпечних територіях.
Методи дослідження. На основі методології проєктування організаційних структур запроєктовано тривимірні моделі соціально-економічних систем. Застосування системного підходу дало можливість синтезувати системи різного ієрархічного рівня – технічні та соціально-економічні, завдяки чому розроблено багатовимірну інформаційну модель, яку можна застосовувати у процесі ведення робіт протимінної діяльності.
Отримані результати дослідження. Проєктування багатовимірних інформаційних моделей для ведення робіт протимінної діяльності передбачає формування низки етапів, пов’язаних із визначенням вартості цих робіт. Тому, досліджено і запропоновано етапи визначення вартості протимінної діяльності, реалізація яких дасть змогу визначити вартість ведення робіт такої діяльності. Окреслено, що одним з основних етапів визначення вартості робіт протимінної діяльності є проєктування організаційної структури. Ця структура розглядається як динамічна система, основою проєктування якої є такі параметри, як елементи витрат, час і технологічний процес. Виділення означених параметрів дає можливість сформувати тривимірну інформаційну модель соціально-економічної системи, яку визначено терміном «тривимірна інформаційна модель організаційної структури», і яка може використовуватися для моделювання процесу управління протимінною діяльністю.
Елементи наукової новизини. Формування такої моделі соціально-економічної системи забезпечує її синтез із тривимірними моделями технічних систем, що дає можливість створити і візуалізувати багатовимірну інформаційну модель ведення робіт протимінної діяльності й забезпечує ефективне управління ресурсами на всіх етапах інвестиційного циклу проєктів, пов’язаних з очищенням території від вибухонебезпечних залишків війни.
Теоретична та практична значущість статті. Отже, формування тривимірних інформаційних моделей соціально-економічних систем дасть можливість, з одного боку, визначити вартість робіт протимінної діяльності, а з іншого, забезпечує синтез із тривимірними технічними системами, стосовно яких і ведуться такі роботи, як, наприклад, об’єкти інфраструктури, земельні ділянки, житлові й промислові будівлі та споруди. Синтез тривимірних соціально-економічних і технічних систем дає змогу створити програмні продукти, які забезпечать якісну візуалізацію будь-яких процесів управління ресурсами, що підвищить керованість робіт протимінної діяльності на всіх етапах інвестиційного циклу реалізації того чи іншого проєкту.
Посилання
Harris G. The economics of landmine clearance: case study of Cambodia. Journal of International Development. 2000. №12(2). DOI: 10.1002/(SICI)1099-1328(200003)12:2<219::AID-JID638>3.0.CO;2-M.
Gildestad B. Cost-Benefit Analysis of Mine Clearance Operations in Cambodia. JMU Scholarly Commons. 2005. URL: https://commons.lib.jmu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2176&context=cisr-globalcwd (accessed : 16 January 2025).
Gebrehiwot E., Kara H. Economics of Landmines and Demining: MBA Professional Report. In Naval Postgraduate School. 2009. URL: https://apps.dtic.mil/sti/citations/ADA501166 (accessed : 16 January 2025).
Гудима Л. О. BIM технології в будівництві: сучасні виклики для України. Бізнесінформ. №2. 2024. С. 97–104. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-2-97-104.
Адаменко В. М. Досвід застосування BIM-технологій при проєктуванні і розрахунках сталевих та залізобетонних конструкцій. BIM-технології в будівництві: досвід та інновації: Перша всеукраїнська науково-практичної конференція, (Харків, 18‒19 березня 2021 р.). Харків : ХНУБА, 2021. С. 13–16. URL: https://repositary.knuba.edu.ua/server/api/core/bitstreams/22c24008-b885-4e52-ba3d-b9a79e67650d/content (дата звернення: 16.01.2025).
Андрухов В. М., Потєха А. С., Мартинов І. С. Поєднання BIM-технології з системами CAD для розробки робочої документації залізобетонних монолітних конструкцій. Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві. 2023. С. 152–155. DOI: https://doi.org/10.31649/2311-1429-2023-1-152-155.
Гуторов О. С. BIM як засіб вирішення проблем проектування. Молодий вчений. 2021. № 6. С. 88–91. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-20.
Rokooei S. Building Information Modeling in Project Management: Necessities, Challenges and Outcomes. Procedia Social and Behavioral Sciences. 2015. P. 87–95. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.11.332.
Sharma P., Gupta S., Kumar L. A. A Critical Appraisal of Integrating 4D and 5D BIM into Construction Practice. ADRJournals. 2017. URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/215066.pdf (accessed: 16 January 2025).
Noviani S., Amin M., Hardjomuldjadi S. The impact of 3D, 4D, and 5D Building Information Modeling for reducing claims to service providers. Sinergi. 2022. P. 47–56. DOI: http://dx.doi.org/10.22441/sinergi.2022.1.007.
Hosamo H., Rolfsen C., Zeka F. Navigating Adoption of 5D Building Information Modeling: Insights from Norway. MDPI. 2024. DOI: https://doi.org/10.3390/infrastructures9040075.
Amico F., Ascanio L., Falco M. BIM for Infrastructure: an efficient process to achieve 4D and 5D digital dimensions. European Transport. 2020. P. 1–11. URL: https://repository.uwl.ac.uk/id/eprint/7729/ (accessed: 16 January 2025).
Xu J. Research on Application of BIM 5D Technology in Central Grand Project. Procedia Engineering. 13th Global Congress on Manufacturing and Management, GCMM. 2016. P. 600–610. DOI: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2017.01.194.
Basir W., Majid U. Adaptation 4D and 5D BIM for BIM/GIS data integration in construction project management. International Graduate Conference of Built Environment and Surveying. 2023. DOI: https://doi.org/10.1088/1755-1315/1274/1/012002.
Mulyo and Mawardi Amin. Analysis of Building Information Modelling (BIM) 4D-5D Method to Minimize the Occurrence of Variation Orders in Design and Build. International Journal of Engineering Research and Advanced Technology. 2023. DOI: https://doi.org/10.31695/IJERAT.2023.9.12.2.
Трач Р. В. Інформаційне моделювання в будівництві (ВІМ): сутність, етапи становлення та перспективи розвитку. Електронне наукове видання «Глобальні та національні проблеми економіки». 2017. № 16. С. 490–495. URL: http://global-national.in.ua/archive/16-2017/99.pdf (дата звернення: 16.01.2025).
Wang Z., Liu J. A. Seven-Dimensional Building Information Model for the Improvement of Construction Efficiency. Advances in Civil Engineering. 2020. DOI: https://doi.org/10.1155/2020/8842475.
Про протимінну діяльність: Закон України від 01.01.2024 №2642-VIII. Чинна редакція. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text (дата звернення 16.01.2025).
ДСТУ 8820:2023. Протимінна діяльність. Процеси управління. Основні положення [Чинний від 01.04.2023]. Вид. офіц. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2023. URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=102147 (дата звернення 16.01.2025).
Рудь Н. С. Повышение эффективности функционирования строительных объединений на основе совершенствования их производственных структур: Дис… канд. эконом. наук: 08.00.05. Киев, 1984. 171 с.
Рудь К. М. Методологічні основи формування організаційної структури на основі системного підходу. Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. 2022. Вип. 50. C. 61–68. DOI: https://doi.org/10.32347/2707-501x.2022.50(2).61-68.
Орещенко А. В. Способи програмної реалізації тривимірних реалістичних картографічних моделей. URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2017/may/1636/gka72200913.pdf (дата звернення 16.01.2025).
Archicad. 2024. URL: https://graphisoft.com/solutions/archicad/ (accessed : 16 January 2025).
Revit. 2024. URL: https://www.autodesk.com/products/revit/overview?term=1-YEAR&tab=subscription (accessed : 16 January 2025).
Autocad. 2024. URL: https://www.autodesk.com/products/autocad/overview?term=1-YEAR&tab=subscription (accessed : 16 January 2025).
InterGraph. 2024. URL: https://hexagon.com/intergraph (accessed : 16 January 2025).
ERDAS Imagine. 2024. URL: https://hexagon.com/products/erdas-imagine (accessed : 16 January 2025).
ESRI ArcInfo. 2024. URL: https://desktop.arcgis.com/ru/arcmap/latest/manage-data/coverages/importing-an-arcinfo-interchange-file.htm (accessed : 16 January 2025).
ArcGIS. 2024. URL: https://www.esri.com/en-us/arcgis/products/arcgis-online/overview (accessed : 16 January 2025).
MapInfo. 2024. URL: https://www.precisely.com/product/precisely-mapinfo/mapinfo-pro (accessed : 16 January 2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
