Інформаційно-аналітичні основи формування концепції обґрунтування вимог до системи управління для підтримання заданого рівня боєздатності військ (сил)
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-51-3-89-95Ключові слова:
боєздатність військ (сил), стійкість системи управління, живучість системи пунктів управління, оперативність органу управління, концепція обґрунтування вимогАнотація
Метою статті є розроблення інформаційно-аналітичних основ формування концепції обґрунтування вимог до системи управління військами (силами) під час бойових дій. У дослідженні використано елементи теорії автоматичного регулювання, теорії ймовірностей, методи аналізу та порівняння. Розроблена концепція визначає спосіб та загальний порядок розрахунку необхідних значень показників стійкості системи управління, живучості системи пунктів управління та оперативності органу управління. Запропонована концепція є основою для розроблення методичного апарату обґрунтування вимог до системи управління у складі трьох взаємопов’язаних методів: метод оцінювання ефективності системи управління військами (силами), метод урахування впливу системи управління на боєздатність військ у ході бойових дій та метод обґрунтування вимог до системи управління для підтримання заданого рівня боєздатності військ (сил) під час бойових дій. Новизною першого методу є те, що в ньому вперше, систему регулювання використано для оцінювання ефективності системи управління військами (силами) та введено до наукового обігу поняття терміну «ймовірність виходу з ладу регулятора». Це забезпечує підвищення точності оцінювання боєздатності військ (сил) завдяки урахуванню не лише можливостей сил і засобів матеріально-технічного забезпечення, але й ефективності системи управління військами (силами) в цьому процесі. Новизна другого методу зводиться до того, що вперше показано як система управління впливає на боєздатність військ (сил). Використання розробленого методу дає змогу порівняти значення допустимої величини середньодобових відносних втрат озброєння та військової техніки своїх військ (сил) в ідеальних та реальних умовах роботи. Новизною третього методу стало те, що вперше обґрунтовано вимоги до системи управління за критерієм підтримання заданого рівня боєздатності військ (сил) з урахуванням практичних можливостей у забезпеченні необхідних значень часткових показників, що характеризують інтенсивність потоку відмов елементів системи управління. Теоретичним значенням викладеного у статті є розроблення інформаційно-аналітичних основ формування концепції формування методичного апарату обґрунтування вимог до системи управління. Практичне значення зводиться до можливості використання отриманих результатів науково-дослідними установами під час формування моделі перспективної системи управління військами (силами).
Посилання
Алтухов П. К., Афонський І. А., Королев Р. Г. та ін. Основи теорії управління військами. Москва : Воениздат. 1984. 222 с.
Романченко І. С., Шуєнкін В. О., Можаровський В. М. Теорія відверненого збитку : монографія. Львів : НАСВ ЗС України, 2017. 244 с.
Романченко І. С., Гусак Ю. А., Старинський І. М. та ін. Основи воєнно-теоретичних досліджень: нові реалії та технології: моногр. в 4 т. Київ : ЦНДІ ЗС України, 2022. Т. 2 : Дослідження проблем будівництва Збройних Сил. 332 с.
Новіков Д. А. Теория управления организационными системами. Москва : РАН, 2005. 584 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.