Військово-теоретичне обґрунтування рекомендацій стосовно розвитку термінологічного апарату в сфері кіберборотьби
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-51-3-41-50Ключові слова:
кібербезпека, кіберпростір, кіберборотьба, кібердомен, кіберпротиборство, кіберзахист, кіберрозвідка, кібервпливАнотація
Метою статті є формулювання рекомендацій щодо розвитку термінологічного апарату у сфері кіберборотьби у напрямку його уніфікації, систематизації, ієрархізації, а також єдності теорії та практики для врегулювання та унормування низки нормативно-правових актів та профільних креівних документів. Під час проведення дослідження було використано наукові методи аналізу документації, критичного аналізу, порівняння та систематизації. Методом аналізу документації було вивчено основні положення нормативно-правових актів у сфері кіберборотьби. За допомогою методу критичного аналізу було виявлено низку системних невідповідностей термінологічного апарату у сфері кіберборотьби, які не дозволяють однозначно трактувати, описувати та класифікувати дії у кіберпросторі, а як наслідок і оцінювати їх ефективність. Користуючись методом порівняння – отримано суперечності термінологічного апарату. Відповідно, методом систематизації було сформульовано рекомендації щодо розвитку термінологічного апарату у сфері кіберборотьби. Зміст запропонованих рекомендацій полягає у введенні понять «кібердомен» та «кіберпротиборство» із відповідними дефініціями, а також видозміні визначень понять «кіберборотьби», «кібердій», «кібервпливу» та «кіберрозвідки». У статті було вперше окреслено межі застосування кіберпростору для ведення воєнних дій (протиборства) у ньому шляхом введення у науковий вжиток поняття «кібердомен» та розкриття його фізичного змісту, а також термінологічно відділено кіберборотьбу, яка ведеться державами постійно як у мирний час, так і під час воєнного конфлікту за рахунок запропонованого терміну «кіберпротиборство». Удосконалення та подальшого розвитку набули дефініції понять «кіберборотьби», «кібердій», «кібервпливу» та «кіберрозвідки». Теоретичною значущістю результатів дослідження є те, що удосконалений термінологічний апарат у сфері кіберборотьби відкриває шлях до оцінювання ефективності її ведення із достатнім рівнем адекватності, так як необхідною є відповідність показників та критеріїв ефективності положенням термінологічного апарату. Практична значущість результатів дослідження полягає у можливості внесення необхідних змін у низку нормативно-правових актів та профільних керівних документів на основі запропонованих рекомендацій щодо розвитку термінологічного апарату у сфері кіберборотьби. Адже саме усталена та, головне, обґрунтована термінологія дозволяє чітко окреслити межі об’єкта та предмета досліджень, відкриває шлях до системного їх проведення, а також унеможливлює підміну понять у нормативно-правових актах та галузевих керівних документах. Особливої актуальності отримані результати дослідження набувають в умовах реальної можливості утворення Кіберсил як окремого роду сил Збройних Сил України у найближчому майбутньому, точність формулювання (визначення) завдань та повноважень якого повинна бути абсолютною.
Посилання
Горгуленко В. А. Кіберборотьба у воєнних конфліктах сучасності: передовий досвід, тенденції та закономірності розвитку. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2024. № 2 (50). С. 11–28. DOI: 10.33099/2311-7249/2024-50-2-11-28.
Грищук Р. В. Дії в кіберпросторі як асиметрична відповідь на «гібридну» агресію росії. Уроки збройної агресії росії проти України – воєнно-стратегічні аспекти : зб. матеріалів міжв. наук-практ. конф., м. Київ, 29 квітня 2021 р. Київ : Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, 2021. С. 204–209.
Грищук Р. В., Даник Ю. Г. Основи кібернетичної безпеки: монографія. Житомир: ЖНАЕУ, 2016. 636 с.
Про основні засади забезпечення кібербезпеки України : Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII : станом на 28 черв. 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19 (дата звернення: 12.11.2024).
Машталір В. В., Гук О. М., Мурасов Р. К., Фараон С. І., Лоза В. В. Кіберборотьба в умовах збройного протистояння: аналіз, стратегії та виклики. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2024. № 1 (49). С. 93–104. DOI: 10.33099/2311-7249/2024-49-1-93-104.
Машталір В. В., Гук О. М., Толмачов В. І., Фараон С. І. Прогнозування ступеню кібервпливу на гетерогенні інформаційні системи військового призначення з урахуванням його еволюції. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2023. № 3 (48). С. 147–156. DOI: 10.33099/2311-7249/2023-48-3-147-156.
Горгуленко В. А. Фактори, що впливають на спроможності Збройних Сил України у кібердомені. Військові інновації у сучасних війнах. Зб. тез доповідей міжнародного академічного форуму. (Київ, 18–19 квіт. 2024 р.). Київ. 7БЦ. 2024. С. 157–158.
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2021 року “Про Стратегію воєнної безпеки України” : Указ Президента України від 25.03.2021 №121/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/121/2021#Text (дата звернення: 17.11.2024).
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про Стратегію кібербезпеки України» : Указ Президента України від 26.08.2021 № 447/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447/2021#Text (дата звернення: 17.11.2024).
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року «Про Стратегічний оборонний бюлетень України» : Указ Президента України від 17.09.2021 № 473/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/473/2021#Text (дата звернення: 17.11.2024).
Вдовенко С. Г, Даник Ю. Г, Фараон С. І. Дефініційні проблеми термінології у сфері кібербезпеки і кібероборони та шляхи їх вирішення. Комп’ютерні науки та кібербезпека. 2019. № 1 (13). С. 17–29. DOI: 10.26565/2519-2310-2019-1-02.
Терновий О. В., Шкуренко О. М., Міненко Л. М. Проблемні аспекти кібероборони: місце та роль кіберзахисту в Збройних силах України. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2023. № 1 (46). С. 23–31. DOI: 10.33099/2311-7249/2023-46-1-23-31.
Сніцаренко П. М., Саричев Ю. О., Гордійчук В. В. Сутність кіберпростору та його взаємозв’язок із кібернетичним простором. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2024. № 2 (50). С. 5–10. DOI: 10.33099/2311-7249/2024-50-2-5-10.
Горліченко С. О. Особливості сучасного понятійно-термінологічного апарату у сфері підготовки фахівців з кібербезпеки. Кібербезпека: освіта, наука, техніка. 2024. № 3 (24). С. 171–181. DOI: 10.28925/2663-4023.2024.23.171181.
Федієнко О. П. Сучасні тенденції нормативного забезпечення інституційного формування кібервійськ (кіберсил): досвід деяких країн НАТО. Інформація і право. 2024. № 1 (48). С. 150–161. DOI: 10.37750/2616-6798.2024.1(48).300800.
Алексеєва О. А. Кіберзброя: поняття, її прояви та заходи протидії. Інформація і право. 2024. № 3 (50). С. 162–169. DOI: 10.37750/2616-6798.2024.3(50).311720.
Скіцько О. І., Ширшов Р. А. Нормативно-правове забезпечення кібероборони України: сучасний стан. Юридичний вісник. 2024. № 3. С. 244–250. DOI: 10.32782/yuv.v3.2024.29.
Joint Publication 3-12 “Cyberspace Operations”. J7 Directorate for Joint Force Development. 2018. URL: https://irp.fas.org/doddir/dod/jp3_12.pdf (дата звернення: 15.11.2024).
Defense Primer: Army Multi-Domain Operations (MDO). Congressional research service. 2024. URL: https://sgp.fas.org/crs/natsec/IF11409.pdf (дата звернення: 16.11.2024).
Michael P. Kreuzer. Cyberspace is an Analogy, Not a Domain: Rethinking Domains and Layers of Warfare for the Information Age. The Strategy Bridge. 2021. URL: https://thestrategybridge.org/the-bridge/2021/7/8/cyberspace-is-an-analogy-not-a-domain-rethinking-domains-and-layers-of-warfare-for-the-information-age (дата звернення: 16.11.2024).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.