Критерії та рекомендації з оцінювання якості хмарних сервісів для інформаційної інфраструктури
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-51-3-60-70Ключові слова:
хмарні сервіси, інформаційна інфраструктура, оцінювання якості, продуктивність, безпека, доступність, масштабованістьАнотація
Метою статті є визначення основних критеріїв якості хмарних сервісів та розроблення рекомендацій для їх оцінювання і впровадження в інформаційну інфраструктуру організацій. Через швидкий розвиток хмарних технологій та збільшення їхньої популярності серед господарюючих суб’єктів різних розмірів і галузей, виникає необхідність у детальному аналізі та оцінюванні різних хмарних платформ. Це особливо актуально у світлі різноманітних вимог, що висуваються до хмарних сервісів, зокрема, стосовно їхньої продуктивності, безпеки, доступності, економічної ефективності та сумісності з існуючими інформаційними системами. Для досягнення поставленої мети було використано методи порівняльного аналізу, систематизації, а також моделювання. Ці методи дали змогу провести глибокий аналіз характеристик найбільш популярних хмарних платформ, таких як Amazon Web Services, Microsoft Azure, Google Cloud Platform та IBM Cloud. У процесі наукової роботи було визначено основні критерії, за якими можна оцінювати якість хмарних сервісів, зокрема: продуктивність, безпека, доступність, масштабованість, підтримка користувачів, а також вартість послуг. Зазначений методологічний підхід дав змогу розкрити основні переваги та недоліки різних хмарних платформ, що дало змогу запропонувати практичні рекомендації для їх впровадження. Результати дослідження містять розробку комплексного підходу до оцінювання якості хмарних сервісів, що базується на запропонованих критеріях. Важливою частиною наукової роботи стало порівняння різних хмарних платформ за цими критеріями, що дає змогу організаціям більш обґрунтовано підходити до вибору відповідної платформи для своїх потреб. Наукова новизна роботи полягає у систематизації критеріїв оцінювання, а також у вдосконаленні підходів до аналізу хмарних сервісів. Запропоновані критерії враховують як традиційні вимоги до хмарних сервісів, так і сучасні виклики, пов’язані з безпекою та економічною ефективністю. Розроблений підхід до оцінювання хмарних сервісів є важливим інструментом для прийняття рішень щодо впровадження хмарних технологій у сучасні інформаційні системи. Практична значущість дослідження полягає у створенні рекомендацій, які можуть бути використані організаціями для підвищення ефективності використання хмарних сервісів, зокрема, у питаннях управління ресурсами, забезпечення безпеки даних та оптимізації витрат. Крім того, дослідження закладає основу для подальших наукових розробок у сфері хмарних технологій, зокрема, щодо інтеграції мультихмарних та гібридних середовищ. Отже, стаття пропонує комплексний підхід до оцінювання якості хмарних сервісів, який може бути використаний як в теоретичних дослідженнях, так і в практичній діяльності підприємств. Результати дослідження дадуть змогу підвищити ефективність інформаційної інфраструктури, забезпечити її відповідність сучасним вимогам бізнесу та сприяти більш раціональному використанню ресурсів. Це особливо важливо в умовах зростаючої конкуренції та підвищення вимог до безпеки і продуктивності хмарних технологій, що стають дедалі більш значущими для сучасних організацій.
Посилання
Базилюк А. В., Хоменко І. О. Методика SERVQUAL як інструмент оцінювання якості послуг пасажирських перевезень міста. Управління проектами, системний аналіз і логістика. Технічна серія. 2013. Вип. 12. С. 219-230. URL: http://publications.ntu.edu.ua/upravl_progect/2013_12_econom/005.pdf (дата звернення: 03.10.2024).
Малярчук І. В., Смолинець М. А. Підвищення ефективності бізнес-процесів через застосування хмарних технологій: безпековий аспект. Економіка та суспільство. 2024. № 60. 5 с. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-60-3.
Малярчук І. І., Смолинець М. А. Використання хмарних технологій для оптимізації бізнес процесів на підприємстві: виклики воєнного стану. Наукові інновації та передові технології. 2024. № 3(31). С. 465–473. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-3(31)-465-473.
Нікітіна Л. О., Дженюк Н. В., Борисова Л. В. Експертна система для оцінки ризиків хмарних сервісів. Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць. Полтава: ПНТУ. 2024. Т. 1 (75). С. 146–151. URL: https://journals.nupp.edu.ua/sunz/article/view/3287 (дата звернення: 03.10.2024).
Пундик В. І. Моделі хмарних сервісів. Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій: матеріали Міжнародної науково-технічної конференції. Тернопіль : ТНТУ ім. І. Пулюя, 2018. С. 226–227.
Що таке хмарні технології? Переваги та недоліки хмарних сервісів. 2022. URL: https://edin.ua/shho-take-xmarni-texnologi%D1%97-i-navishho-voni-potribni/ (дата звернення: 03.10.2024).
Ali T., Al-Khalidi M., Al-Zaidi R. Information Security Risk Assessment Methods in Cloud Computing: Comprehensive Review. Journal of Computer Information Systems. 2024. 1–28. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/08874417.2024.2329985 (accessed: 03.10.2024).
Alzahrani A., Alyas T., Alissa K., Abbas Q., Alsaawy Y., Tabassum N. Hybrid Approach for Improving the Performance of Data Reliability in Cloud Storage Management. Sensors (Basel, Switzerland), 2022. № 22(16). Р. 5966. DOI: https://doi.org/10.3390/s22165966.
Alonso J., Orue-Echevarria L., Casola V. et al. Understanding the challenges and novel architectural models of multi-cloud native applications – a systematic literature review. J Cloud Comp. 2023. № 12. Р. 6. DOI: https://doi.org/10.1186/s13677-022-00367-6.
Charnes A., Cooper W. W., Rhodes E. Measuring the efficiency of decision-making units. European Journal of Operational Research. 1978. Vol. 2. P. 429–444.
Embedded Sim Ecosystem, Security Risks and Measures. URL: https://www.enisa.europa.eu/publications/embedded-sim-ecosystem-security-risks-and-measures (accessed: 03.10.2024).
Hwang C.L., Yoon K. Methods for Multiple Attribute Decision Making. Multiple Attribute Decision Making. (Lecture Notes in Economics and Mathematical Systems). Berlin: Springer, 1981. P. 58-191.
NIST Cloud Computing Security Reference Architecture. URL: https://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/Legacy/SP/nistspecialpublication500-292.pdf (accessed: 03.10.2024).
Opricovic S. Multicriteria Optimization in Civil Engineering (in Serbian), Faculty of Civil Engineering, Belgrade, 1998. 302 p.
Pape S., Paci F., Jürjens J., Massacci F. Selecting a Secure Cloud Provider – An Empirical Study and Multi Criteria Approach. Information. 2020. № 11(5). Р. 261. URL: https://www.mdpi.com/2078-2489/11/5/261 (accessed: 03.10.2024).
Saaty T. L. How to make a decision: The analytic hierarchy process. Interfaces. 1994. Vol. 24. № 6. P. 19–43.
Saaty T. L. Decision making – the Analytic Hierarchy and Network Processes (AHP/ANP). Journal of Systems Science and Systems Engineering. 2004. Vol. 13. P. 1–35.
Sidhu J., Singh S. Improved TOPSIS Method Based Trust Evaluation Framework for Determining Trustworthiness of Cloud Service Providers. Journal of Grid Computing. 2017. Vol. 15. Iss. 1. P. 81–105.
Zavadskas E. K., Turskis Z., Antucheviciene J., Zakarevicius A. Optimization of weighted aggregated sum product assessment. Electronics and Electrical Engineering. 2012. Vol. 122. № 6. P. 3–6.
Білий Ю. Методика SERVQUAL. IQholding. 2015. URL: https://iqholding.com.ua/articles/metodika-servqual (дата звернення: 03.10.2024).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.