Удосконалення підходу щодо ситуаційного управління засобами протиповітряної оборони в умовах бойових дій
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2025-52-1-55-62Ключові слова:
формалізація знань, база знань, сили і засоби протиповітряної оборони, автоматизоване ситуаційне управління силамиАнотація
У статті проаналізований процес ситуаційного управління силами (військами) із врахуванням особливостей процесу прийняття рішень під час вирішення задач протиповітряної оборони.
Метою статті є удосконалення підходу щодо автоматизованого ситуаційного управління силами (військами) та засобами протиповітряної оборони шляхом формалізації знань осіб, які приймають рішення, з урахуванням досвіду ведення бойових дій.
Методи дослідження. Під час написання статті (проведення дослідження) застосовано методи експертного опитування, представлення експертних знань, теорія графів та методи (класифікації) за експертними і статистичними правилами.
Отримані результати дослідження. Досвід ведення бойових дій показав, що на сучасному етапі головними особливостями управління військами, особливо силами протиповітряної оборони, є врахування підвищеної складності їх застосування, розмаху і швидкості зміни обстановки. Аналіз показав, що тривалість циклу прийняття рішень і формування на його основі управлінських команд (плану дій) при неавтоматизованому управлінні істотно більша ніж середньостатистичний часовий період зміни обстановки, коли може знадобитися кардинальний перегляд раніше ухваленого рішення. Запропоновано при побудові автоматизованої системи ситуаційного управління силами (військами) та засобами протиповітряної оборони використовувати підхід, який включає процес придбання, обробки та формалізації експертних знань. В результаті дослідження встановлено, що процес управління силами (військами) та засобами умовно можна розділити на два етапи (режими управління): завчасна підготовка сил (військ) і засобів до їх бойового застосування та безпосередньо ситуаційне управління під час ведення бойових дій. Встановлено, що комплекси функціональних завдань, що вирішуються під час протиповітряної оборони та є основою спеціального математичного і програмного забезпечення автоматизованої системи ситуаційного управління силами (військами), мають будуватися за ієрархічним принципом із використанням математичних моделей із відповідним ступенем деталізації процесів управління.
Елементами наукової новизини є те, що при ситуаційному управлінні силами (військами) із врахуванням особливостей процесу прийняття рішень під час розв’язання задач протиповітряної оборони, пропонується використання об’єктно-орієнтованих баз знань.
Теоретична й практична значущість статті зводиться до того, що запропоновані такі етапи під час розробки спеціального математичного та програмного забезпечення автоматизованих систем ситуаційного управління силами: розробка візуальних когнітивних моделей проблемних ситуацій відповідно до запропонованого задуму застосування сил (військ); генерування альтернативних способів розв'язання проблемних ситуацій на основі асоціативного пошуку способів рішення схожих задач; розробка методів збирання і аналізу статистичних даних великого об'єму та розмірності («великих даних») з метою отримання правил класифікації ситуацій, що повторюються. Запропонований підхід щодо здійснення автоматизованого ситуаційного управління силами містить етапи підготовки бази знань до процесу застосування сил (військ) та аналізу результатів ведення бойових дій з метою коригування моделей і методів ситуаційного управління.
Посилання
Brown Ian T. A New Conception of War: John Boyd, the U.S. Marines, and Maneuver Warfare. Quantico, Virginia: Marine Corps University Press, 2018. 360 p.
Franks B. The analytics revolution. How to improve your business with operational analytics in the era of Big Data. Wiley, 2014. 304 p.
Верес О., Оливко Р. Класифікація методів аналізу Великих даних. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2017. Серія: Інформаційні системи та мережі. № 872. С. 84–92.
Качинський А. Б., Стремецька М. С. Операційна аналітика як інструмент моніторингу даних та управління подіями систем забезпечення кібербезпеки. Доповіді Національної академії наук України. 2021. № 1. С. 9–16.
Степанов Г. С., Камінський В. В. Погляди щодо проблемних питань застосування Повітряних Сил в протиповітряній обороні. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2018. № 1(30). С. 18–23. DOI: https://doi.org/10.30748/nitps.2018.30.03.
Королюк Н. О., Корольов Р. В., Коршець О. А. Процедура формалізації даних, які використовуються при описі процесу управління рухом повітряних об’єктів: Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2017. № 4(53). С. 103–106. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ZKhUPS_2017_4_23 (дата звернення: 09.08.2023).
Королюк Н. О., Першин О. В., Грідньова Т. О., Шевченко С. О. Обґрунтування сучасного пiдходу щодо автоматизації процесів прийняття рішень по управлінню авіацією. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2019. № 1(59). С. 32–39. DOI: https://doi.org/10.30748/ zhups.2019.59.04.
Пермяков О. Ю., Дудко М. В., Королюк Н. О. Метод формалізації знань про процес визначення доцільної стратегії польоту безпілотних літальних апаратів в ході підготовки до ведення повітряної розвідки на основі нечітких логічних систем. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2020. № 2(38). С. 12–18. DOI: https://doi.org/10.33099/2311-7249/2020-38-2-12-20.
Korolyuk N. Hybrid model of knowledge for situation recognition in airspace. Automatic Control and Computer Sciences. 2014. Vol. 48. P. 257–263. DOI: https://doi.org/10.3103/S0146411614050083.
Ротштейн О. П., Ракитянська Г. Б. Діагностика на основі багатовимірних нечітких відношень. Системні дослідження та інформаційні технології. 2015. № 2. С. 97 111. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sdtit_2015_2_12 (дата звернення: 08.08.2023).
Hagras H., Wagner C. Introduction to Interval Type-2 Fuzzy Logic Controllers – Towards Better Uncertainty Handling in Real World Applications. IEEE eNewsletter. Systems, Man and Cybernetics Society. No. 27. 2019. URL: https://www.ieeesmc.org/news/Hagras.html (accessed 08.08.2023).
Karnik N., Mendel J. On centroid calculations for Type-2 Fuzzy Sets. Information Sciences. 2019. Vol. 132. Р. 195–220. DOI https://doi.org/10.1016/S0020-0255(01)00069-X.
Дудко М. В., Полонський Ю. І., Королюк Н. О., Коршець О. А. Метод формалізації знань про процес планування маршруту польоту безпілотних літальних апаратів на основі інтервальних нечітких множин типу 2. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2020. № 3(65). С. 6–42. DOI: https://doi.org/10.30748/zhups.2020.65.05.
Додонов А. Г., Ландэ Д. В., Путятин В. Г. Компьютерные сети и аналитические исследования. Київ : ИПРИ НАН Украины, 2014. 486 с.
Кононюк, А. Е. Общая теория распознавания. Парадигма развития науки. Методологическое обеспечение. Книга 1: Начала. Киев: Освіта України, 2012. 586 с.
Певцов Г. В., Олейник М. А., Батурин Н. Г. Синтез алгоритмов многоальтернативного распознавания образов на основе количественных и качественных оценок признаков и проверки сложных гипотез по критерию максимума апостериорной вероятности. Прикладная радиоэлектроника. Тематический выпуск, посвящѐнный актуальным проблемам радиоэлектроники, решаемым в ОАО «АО Научно-исследовательский институт радиотехнических измерений». Т. 5. Харьков : АН прикладной радиоэлектроники, Министерство образования и науки Украины, ХНУРЭ, 2006. № 4. С. 515–518.
Бережний А. О., Сорока М. Ю. Методи рішення завдань планування поведінки агентів в інтелектуальних системах підтримки прийняття рішень. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2019. № 4(62). С. 18–24. DOI: https://doi.org/10.30748/zhups.2019.62.02.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
