Пропозиції з удосконалення технічних характеристик аналізаторів спектру сигналів
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-50-2-118-128Ключові слова:
радіоелектронні засоби, засоби обробки інформації, аналізатор спектра сигналів, амплітудно-частотна характеристика, небезпечний сигнал, технічні канали витоку інформації, радіохвильовий контроль, апаратні засоби, апаратно-програмний комплекс, діаграма спрямованості антениАнотація
Метою статті є розроблення пропозицій з удосконалення технічних характеристик аналізаторів спектра сигналів для виявлення, оцінювання та аналізу електромагнітних полів, які виникають у процесі роботи технічних засобів обробки інформації на об’єктах інформаційної діяльності та можуть служити джерелом інформації для зловмисників. Під час написання статті застосовано методи аналізу і порівняння для розгляду побудови та порівняння технічних характеристик існуючих аналізаторів спектра сигналів. Наведений математичний апарат дав змогу проаналізувати математичні залежності параметрів виявлення небезпечних сигналів аналізаторами спектру сигналів на основі характеристик приймача. За допомогою методу синтезу розроблено пропозиції стосовно удосконалення технічних характеристик аналізаторів спектра сигналів. Також із використанням технічних і технологічних методів виявлення та оцінки побічних електромагнітних випромінювань й наведень, які можуть виникати в процесі роботи радіоелектронних засобів обробки, зберігання та обміну інформації на об’єктах інформаційної діяльності, формалізовано модель виявлення побічних електромагнітних випромінювань і наведень небезпечних сигналів за енергетичним критерієм, що містить основні фізичні характеристики приймача. У статті розроблено пропозиції з удосконалення технічних характеристик аналізатора спектра сигналів для виявлення та оцінки побічних електромагнітних випромінювань і наведень. Перебуваючи у складі апаратних або апаратно-програмних комплексів, призначених для вирішення завдань інструментального контролю, аналізатори спектра сигналів здійснюють виявлення, оцінювання (вимірювання) та аналіз просторово-частотних характеристик небезпечних сигналів, що виникають у процесі роботи радіоелектронних засобів обробки інформації на об’єктах інформаційної діяльності. Такі сигнали, в свою чергу, можуть характеризувати джерела побічних електромагнітних випромінювань і наведень, та розглядати їх як складову потенційних можливих технічних каналів витоку інформації. Розроблено формалізовану модель виявлення побічних електромагнітних випромінювань і наведень на об’єктах інформаційної діяльності за енергетичним критерієм на основі теорії виявлення та розпізнавання сигналів з урахуванням зовнішніх й внутрішніх шумів. Науковою новизною є конкретизація відомих даних та їх поширення на нові об’єкти дослідження, якими є власні побічні електромагнітні випромінювання і наведення від струмів інформативних сигналів засобів обробки інформації, що можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності. Практичною і теоретичною значущістю отриманих результатів дослідження у військовій та технічній сферах є отримання знань щодо можливостей підвищення якісних характеристик контрольно-вимірювальної техніки і визначеної послідовності дій для унеможливлення перехоплення інформації зловмисниками. Ці результати можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності в сучасних умовах.
Посилання
Травніков Є. М., Лазебний В. С., Власюк Г. Г., Пілінський В. В., Співак В. М., Швайченко В. Б. Конструювання та технологія виробництва техніки реєстрації інформації: У 3-х кн. Кн. 2. Основи конструювання. Навчальний посібник. Київ : «Кафедра», 2015. 285 с. URL: https://ela.kpi.ua/handle/ 123456789/18959 (дата звернення: 26.06.2024).
Wim Van Eck. Electromagnetic radiation from video display units: An eavesdropping risk? Computers & Security. Author links open overlay panel Wim van Eck. 1985. Vol. 4. Is. 4, Р. 269–286. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/ (Accessed: 12 May 2024).
Kuhn M. G. Compromising emanations: eavesdropping risks of computer displays. This technical report is based on a dissertation submitted June 2002 by the author for the degree of Doctor of Philosophy to the University of Cambridge, Wolfson College. Technical reports published by the University of Cambridge Computer Laboratory are freely available via the Internet, 2003. URL: http://www.cl.cam.ac.uk/TechReports/UCAM-CL-TR-577.pdf. (Accessed: 27 March 2024).
Smulders P. The Threat of Information Theft by Reception of Electromagnetic Radiation from RS-232 Cables. Computers & Security. 1990. Vol. 9. P. 53–58. URL: https://www.sciencedirect.com/ science/article/abs/pii/016740489090157O (Accessed: 30 March 2024).
Vuagnoux M., Pasini S. Compromising Electromagnetic Emanations of Wired and Wireless Keyboards, 18th USENIX Security Symposium (Usenix Security '09), Montreal, Canada, August 10-14. 2009. P. 1–16. URL: https://dl.acm.org/doi/10.5555/1855768.1855769 (Accessed: 03 May 2024).
Kuhn M G. Electromagnetic Eavesdropping Risks of Flat-Panel Displays, 4th Workshop on Privacy Enhancing Technologies, 26-28, Toronto, Canada, Proceedings, LNCS 3424. 2009. P. 88–105, Springer-Verlag. URL: https://www.researchgate.net/ publication/2873011_Electromagnetic_Eavesdropping_Risks_of_Flat-Panel_Displays (Accessed: 30 April 2024).
Юли-Мяюри В., Мията Д., Хомма Н., Аоки Т., Хаяси Ю. Об оценке утечки электромагнитной информации с экранов мобильных устройств. Международный симпозиум IEEE по электромагнитной совместимости 2018 г. и Азиатско-Тихоокеанский симпозиум IEEE по электромагнитной совместимости 2018 г., EMC/APEMC. 2018, 1050-1052. URL: https://ieeexplore.ieee.org/document/8393945 (Accessed: 18.05.2024).
Maxwell M. A Tempest vulnerability prediction method for cyber security practitioners. Alexandria Engineering Journal. 2023. Vol. 78. P. 561–575. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/ S111001682300652X (Accessed: 24 April 2024).
Серія аналізаторів до 44,5 ГГц із смугою аналізу до 1 ГГц Anritsu MS2850A. 2024. URL: https://www.tehencom.com/Companies/Anritsu/MS2850A/Anritsu_MS2850A-047-046-u.htm (дата звернення: 16.05.2024).
Аналізатор спектра реального часу Rigol RSA3045. 2024. URL: https://metranom.com/product/analizator-spektra-realnogo-vremeni-rigol-rsa3045/ (дата звернення: 18.05.2024).
Серія аналізаторів спектру, кабелів та антен до 18 ГГц Tektronix RSA500A. 2024. URL: https://www.tehencom.com/Companies/Tektronix/RSA500A/Tektronix_RSA500A_RSA503A_RSA507A-u.htm (дата звернення: 19.05.2024).
USB аналізатор спектру Aaronia SPECTRAN V6 ECO 150XA-18 до 18 ГГц. 2024. URL: https://www.tehencom.com/analizatory-spektru/aaronia-spectran-v6-eco-150xa-18-usb-analizator-spektru (дата звернення: 21.05.2024).
Коростылев А. А., Клюев Н. Ф., Мельник Ю. А. Теоретические основы радиолокации : Навчальний посібник. 2-е вид., перероб. та доп., 1978, 608 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.