Спосіб оцінювання оперативності управління під час застосування угруповань військ (сил)

Анотація

Метою статті є розроблення способу оцінювання оперативності управління та прогнозування її зміни під час застосування угруповань військ (сил). У дослідженні використано елементи теорії масового обслуговування, теорії ймовірностей, методи аналізу, експертних оцінок, статистичної обробки даних та порівняння. Запропонований спосіб оцінювання дав змогу побудувати граф станів, в яких може перебувати пункт управління і визначити інтенсивності переходів між ними та ймовірності перебування у кожному стані. Основною властивістю функціонування органів управління, яка характеризує їх здатність здійснювати управління військами (силами) в терміни, що забезпечують успішне виконання поставлених завдань, в умовах негативного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів є оперативність управління. Враховуючи, що інтенсивність впливу більшості з цих факторів змінюється у часі, оперативність управління теж не буде постійною. Враховуючи складність об’єкту дослідження, який функціонує в багатофакторному просторі, його аналіз найкраще здійснити шляхом математичного моделювання. Для цього в статті розроблено математичну модель, що ґрунтується на використанні системи масового обслуговування з різнорідними каналами. Різнорідність каналів пов’язана з різним можливим впливом на пункт управління – вогневим, диверсійних розвідувальних груп противника, кібернетичних засобів, надпотужного високочастотного випромінювання, обмеженої технічної надійності засобів автоматизованих систем управління тощо. Зважаючи на те, що структура пункту управління являє собою сукупність відносно однорідних елементів, використання згаданого методу передбачає побудову графа станів. Для цього в статті визначені можливі стани умовного пункту управління, орієнтовні значення інтенсивності переходів між ними, ймовірностей виникнення зовнішніх і внутрішніх факторів. Відповідно до теорії масового обслуговування кожен стан на визначений момент часу (етап ведення операції) буде характеризуватися ймовірністю перебування в ньому, а переходи між станами описуватися системою диференціальних рівнянь. Такий підхід дає змогу враховувати ймовірнісний вплив зовнішніх і внутрішніх факторів, присутніх у процесі функціонування пункту управління. Удосконалено математичну модель для опису процесу зміни стану пункту управління під впливом різних факторів. Оперативність управління розраховується через тривалість циклу управління та ймовірність перебування пункту управління в працездатному стані. Теоретичним значенням викладеного у статті є розробка способу оцінювання оперативного управління угрупованнями військ. Практичне значення зводиться до можливості застосування цієї методики органами військового управління Збройних Сил України та науково-дослідними установами для виявлення проблем під час управління застосуванням угруповань військ.