Методика обробки надлишкової інформації звукометричного комплексу HALO
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-16-24Ключові слова:
датасет, звукометричний комплекс, обробка даних, інформаційна технологія, надлишковість, розвідувальна система, структурно-параметричний синтез, консолідація інформаціїАнотація
Вирішення проблеми точності застосування різних артилерійських систем в умовах відсічі збройної агресії російської федерації є вкрай значущою, що залежить від потенційної якості засобів артилерійської розвідки, можливості яких обмежені відомими фізичними (акустичними) принципами. Сьогодні чимало технічних систем військового призначення надійшли в Україну без тестувань, а одразу для бойового застосування, зокрема, і звукометричний комплекс HALO, що ускладнює пошук напрямів модернізації (удосконалення) шляхом експериментальних досліджень. Водночас ретельний аналіз функціонування засобів артилерійської розвідки свідчить про високу частку інформаційної, часової і структурної надлишковості у багатьох військових системах, зокрема і HALO, що потребує додаткової обробки отриманих даних для покращення тактико-технічних характеристик зразка озброєння. Метою статті є розроблення методики додаткової обробки надлишкової інформації звукометричного комплексу для реалізації в системі підтримки прийняття рішень стосовно підвищення ефективності артилерійської розвідки за рахунок використання датасетів. Під час написання статті застосовано методи аналізу та структурно-параметричного синтезу функціональних систем у частині додаткової обробки надлишкової інформації реальної системи HALO. Зазначений методологічний підхід дає змогу піддати аналізу інформаційну та структурну надлишковості HALO і на цій основі розкрити потенціал для підвищення окремих тактико-технічних характеристик комплексу за рахунок додаткової обробки інформації в цілях підтримування ефективності системи вищого порядку, якою є система артилерійської розвідки. У статті наведено структурно-параметричну модель звукометричного комплексу та параметри датасетів, які є інформаційною надлишковістю розвідувальної інформації, що отримується з акустичних сигналів і після деякої обробки передається у систему артилерійської розвідки. Крім того, складено і пояснено суть основних процесів і явищ, сформульовано визначення термінів і понять, необхідних для додаткової обробки інформації, розроблено методику обробки надлишкової інформації звукометричного комплексу HALO на основі датасетів з урахуванням просторового розміщення складових комплексу на місцевості. Водночас рекомендовано впровадити методику в системі підтримки прийняття рішень, в якій проводиться обробка консолідованої інформації для підтримування ефективності системи артилерійської розвідки. Розроблена методика передбачає збір датасетів, виділення та перетворення частини параметрів із датасетів, статистичний аналіз просторового розподілу подій, уточнення за результатами обробки якості розвідувальної інформації, зокрема, точності визначення місцеположення джерела події. Елементом наукової новизни є перетворення вже відомих даних, зібраних у датасети, в результаті додаткової обробки в інші дані, що просторово розподілені на умовній системі координат. Таке перетворення дасть змогу провести статистичний аналіз внаслідок поширення даних на нові системи, зокрема, системи машинного навчання та у поєднання із іншою консолідованою інформацією. Теоретичну значущість статті формують терміни і поняття, які доповнюють термінологічну область сфери консолідованої обробки інформації, а також опис параметрів датасетів, що накопичуючись, без реалізованої обробки в системі, й формують якісні навчальні дані для систем машинного навчання і систем глибинного навчання. Практична значущість досліджень полягає у доцільності впровадження методики або безпосередньо в звукометричному комплексі, або в окремій системі підтримки прийняття рішень залежно від тактичної ситуації та часу чи інших можливостей, що дає змогу підтримувати ефективність системи артилерійської розвідки
Посилання
Виздрик В. С., Мельник О. М. Військово-теоретичні аспекти трактування війни на основі теорії Карла фон Клаузевіца. Військово-науковий вісник. 2011. № 35. С. 114–124. DOI: 10.33577/2313-5603.35.2021.114-124.
Ковбасюк С. В., Випорханюк Д. М. Геопросторовий аналіз як метод космічної ситуаційної обізнаності. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2019. № 1 (34). С. 75–82. DOI: 10.33099/2311-7249/2019-34-1-75-82.
Слісар П. О. Удосконалена методика визначення ймовірної досягнення потрібного ефекту координації вогневого ураження противника в операції. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України. 2022. № 2 (75). С. 40–46. DOI: 10.33099/2304-2745/2022-2-75/40-46.
Рязанцев С. С., Литовченко Д. М., Мішуков О. М. Оцінювання ефективності бойового застосування розвідувально-ударної системи з врахуванням технічних характеристик систем розвідки та управління. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2021. № 4(70). С. 41–44. DOI: 10.30748/zhups.2021.70.06.
Morozov A., Yashchenko V. Decision-making technologies in military systems. Challenges and prospects. Математичні машини і системи. 2023. № 4. С. 3–10.
The Army Futures Command Concept for Intelligence 2028. AFC Pam 71-20-3. U. S. Army Futures Command, Futures and Concepts Center. 18th Sept. 2020. URL: https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/AD1128558.pdf (дата звернення: 05.03.2024).
Soare S. R., Singh P., Nouwens M. Software-defined Defence: Algorithms at War. The International Institute for Strategic Studies, 2023. 55 p. URL: https://www.iiss.org/globalassets/media-library---content--migration/files/research-papers/iiss_software-defined-defence_17022023.pdf (дата звернення: 05.03.2024).
Kaushik B., Nance D., Ahuja K. A review of the role of acoustic sensors in the modern battlefield. 11th AIAA/CEAS Aeroacoustics Conference. 2005. DOI: 10.2514/6.2005-2997.
Bateman H. Mathematical theory of sound ranging. Monthly weather review. Jan. 1918. P. 4 11.
Кочан Р., Трембач Б., Кочан О. Методична похибка пеленгування цілі системою звукової артилерійської розвідки. Вимірювальна техніка та метрологія. 2019. Т. 80. Вип. 3. С. 10–14. DOI: 10.23939/istcmtm2019.03.
HALO Hostile Artillery Locating System. Leonardo Ltd., 2022. URL: https://electronics.leonardo.com/en/products/halo (дата звернення: 05.03.2024).
Креденцер Б. П. Исследование проблемы комплексного использования избыточности в сложных системах вооружения ПВО с целью обеспечения их надежности: Дис. … докт. техн. наук: 20.02.21. КВИРТУ ПВО. Київ, 1978. 338 л.
Конвісар М., Тимчук В. Організаційні заходи щодо контрбатарейної боротьби в умовах розосереджених бойових порядків противника. Застосування Сухопутних військ Збройних Сил України у конфліктах сучасності (за досвідом забезпечення національної безпеки складовими сектору безпеки і оборони у російсько-українській війні в 2022 році) : зб. тез доп. наук.-практ. конф., м. Львів, 17 лист. 2022 р. Львів : НАСВ, 2022. С. 113.
Тимчук В., Литвин В., Перегуда О. Декомпозиція машини глибинного навчання на основі наборів спеціалізованих датасетів для зменшення часу обробки просторової інформації. Військово-технічний збірник. 2023. № 28. С. 60–68. DOI: 10.33577/2312-4458.28.2023.60-68.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.