Модель системи супутникового зв’язку та передачі даних спеціального призначення
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-45-58Ключові слова:
модель системи, супутниковий зв’язок, система супутникового зв’язку, космічні апарати, супутники, термінали, радіоелектронна боротьба, цифрові антенні решіткиАнотація
У цій статті розглядається нова перспективна модель системи супутникового зв’язку та передачі даних Збройних Сил України з врахуванням досвіду ведення війни з російською федерацією, аналізу існуючих систем супутникового зв’язку армій провідних країн світу та країн членів НАТО, новітніх досягнень інформаційних технологій в галузі зв’язку і тенденцій розвитку електронних комунікаційних мереж як складова частина електронної комунікаційної мережі Збройних Сил України. Проведений аналіз основних публікацій та досліджень в області розвитку систем супутникового зв’язку спеціального призначення показав, що на сьогодні є ряд наукових праць, монографій та інших видань щодо аналізу існуючої системи супутникового зв’язку ЗС України, провідних країн світу та країн членів НАТО, проте дані роботи не враховують досвіду ведення війни в сучасних умовах з російською федерацією та досягнень новітніх технологій. Враховуючи зазначене, у статті проводиться аналіз ефективності функціонування системи, вказується на вплив засобів РЕБ противника на систему супутникового зв’язку ЗС України під час відсічі збройної агресії та визначаються напрямки розвитку військової системи супутникового зв’язку на ближню та подальшу перспективи. В роботі розробляється та пропонується нова модель перспективної системи супутникового зв’язку та передачі даних ЗС України, яка базується на оренді потоків (каналів) у основних: геостаціонарної, низько- та середньої навколоземних орбітах з використанням переносних станцій. Дані підсистеми повинні забезпечувати: високий та стабільний рівень сигналу над Україною; широкий спектр використовуваних частот; необхідну якість і швидкість передачі даних як на місці так і в русі; розвід- та завадозахищений супутниковий зв’язок з використанням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. В той же час необхідно, щоб перспективна модель системи функціонувала у складі інтегрованої електронної комунікаційної мережі ЗС України та взаємодіяла з компонентами об’єднаної системи зв’язку НАТО.
Посилання
Про електронні комунікації: Закон України від 16.12.2020 № 1089-IХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1089-IX#Text (дата звернення: 14.12.2023).
Про космічну діяльність: Закон України від 15.11 1996 №502/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/ show/502/96-%D0%B2%D1%80#top (дата звернення: 14.12.2023).
Військова публікація: ВКДП 6-135(03).01. Настанова Супутниковий зв’язок. Затверджена наказом КВЗ та КБ ЗСУ від 24.12.2020. Київ: КВЗ та КБ ЗСУ, 2020, 36 с.
Військова публікація: ВКП 6-00(01).01. Доктрина Зв’язок та інформаційні системи. Затверджена ГК ЗС України від 01.07.2020. Київ: ЦУЗ та ІС ГШ ЗСУ, 2020, 78 с.
Гуржій П. М., Зарубенко А. О., Палівода В. С., Колодійчук Л. В. Методичні рекомендації з налаштування станції супутникового зв’язку Starlink. Київ : ВІТІ ім. Героїв Крут, 2023. 30 с.
Ніколаєнко Б. А., Пелешок Є. В. Сучасні супутникові системи зв’язку: навч. посіб. Київ: ІСЗЗІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022. 146 с.
Шевченко Д. Г., Зінченко А. О., Розум І. Ю. Комплекси, системи та засоби військових телекомунікаційних мереж: навч. посіб. Київ.: НУОУ ім. Івана Черняховського, 2019. 319 с.
Білий О. А., Шолудько В. Г., Малих В. В., Гай Ю. І. Перспективи розвитку системи супутникового зв’язку ЗС України. Збірник наукових праць ВІТІ. 2018. Вип. 2. С. 6–15.
Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021–2025: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 15-р від 13.01.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2021-(дата звернення: 14.12.2023).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.