Пропозиції з удосконалення технічних характеристик тепловізійних пристроїв
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-86-92Ключові слова:
радіоелектронні засоби знімання інформації, тепловізор, термограма, температурне поле, технічні канали витоку інформації, термографічний контроль, апаратні засоби, апаратно-програмний комплекс, індикатриси теплового випромінюванняАнотація
Метою статті є розроблення пропозицій з удосконалення технічних характеристик тепловізійних пристроїв для виявлення та нейтралізації радіоелектронних засобів знімання інформації, що можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності. Під час написання статті застосовано методи аналізу і порівняння для розгляду будови та порівняння технічних характеристик радіоелектронних засобів. Наведений математичний апарат дав змогу проаналізувати математичні залежності параметрів тепловізора на основі характеристик приймача. За допомогою методу синтезу розроблено пропозиції стосовно удосконалення технічних характеристик тепловізійних пристроїв. Також із використанням технічних і технологічних методів виявлення та контролю радіоелектронних засобів формалізовано модель виявлення радіоелектронних засобів знімання інформації на об’єктах інформаційної діяльності за енергетичним критерієм, що включає в себе основні фізичні характеристики приймача. У статті розроблено пропозиції з удосконалення технічних характеристик тепловізійних пристроїв. Входячи до складу апаратних або апаратно-програмних комплексів, призначених для вирішення пошуково-обшукових завдань, в основі свого функціонування, тепловізійні пристрої використовують метод теплового неруйнівного контролю, який поряд з іншими методами неруйнівного контролю дає змогу отримати детальнішу інформацію про зазначені об’єкти пошуку. В основі принципу дії апаратних або апаратно-програмних комплексів лежать процеси виявлення, оцінювання та аналізу температурних полів на поверхні досліджуваних об’єктів, які обумовлені власними тепловими випромінюваннями радіоелектронних засобів знімання інформації, що можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності та служать джерелом інформації про особливості процесу теплопередачі. Розроблено формалізовану модель виявлення радіоелектронних засобів знімання інформації на об’єктах інформаційної діяльності за енергетичним критерієм на основі теорії виявлення та розпізнавання сигналів. Визначено послідовність дій для нейтралізації радіоелектронних засобів знімання інформації. Наукова новизна означеного полягає в конкретизації відомих даних та їх поширенні на нові об’єкти дослідження, в якості яких виступають власні випромінювання радіоелектронних засобів знімання інформації, що можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності. Цінність отриманих результатів дослідження у військовій та технічній сферах полягає в отриманні знань щодо можливостей підвищення якісних характеристик техніки пасивного теплового контролю й визначеної послідовності дій під час її застосування для підвищення якості виявлення і нейтралізації роботи радіоелектронних засобів знімання інформації. Ці результати можуть бути використані на об’єктах інформаційної діяльності в сучасних умовах.
Посилання
Pavlenko Y. Determination of signal level for protection of information in case of its interception by technical means of intelligence. Technology audit and production are serves. 2023. Т. 4. № 1(72). С. 25–28.
Flir в Україні. URL : http://www.flir.kiev.ua (дата звернення: 06.02.2024).
Chen P., Yin J., Zhang F., Mak P.-I., Martins R. P., Staszewski R. B., Mismatch Analysis of DTCs With an Improved BIST-TDC in 28-nm CMOS. IEEE Transactions on Circuits and Systems I: Regular Papers. 2022. Vol. 69, № 1. С. 196–206. DOI: 10.1109/TCSI.2021.3105451.
Lloyd J. M. Thermal Imaging Systems:New York: Plenum Press, 1975. 456 с.
Криксунов Л. З., Падалка Г. А. Тепловізори: Довідник. Київ: Техніка. 1987. 166 с.
Венгер Є., Дунаєвський В., Котовський В., Болгарська С., Кислий В., Тимофеєв В., Орел В., Назарчук С. Інфрачервона термографія – ефективний інструмент сучасного науково-технічного застосування. Science and Innovation. 2021. Т. 17. № 5. С. 20–33.
Balko B., Chappell I., Franklin J., Kraig R. Military Applications of Curved Focal Plane Arrays Developed by the HARDI Program. Institute for Defense analyses. Document NS D-4268. 2011. 98 c.
Gaussorgues G. La thermographie infrarouge: principes, technologies, applications. 2nd ed. Paris Lavoisier. 1999. 589 c.
Колобродов В., Микитенко В., Балінський Є. Ефективність інфрачервоних оптико-електронних систем спостереження: монографія. Київ : Вікпрінт, 2017. 202 с.
Колобродов В., Шустер Н. Тепловізійні системи (фізичні основи, методи проектування і контролю, застосування): підручник. Київ: Тираж, 1999. 340 с.
Guri M., Monitz M., Mirski Y., Elovici Y. Bit Whisper: Covert Signaling Channel between Air-Gapped Computers Using Thermal Manipulations. IEEE 28th Computer Security Foundations Symposium CSF. 2015. С. 276–289.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.