Результати оцінювання загроз критичній інфраструктурі методом експертного оцінювання

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-48-3-83-88

Ключові слова:

критична інфраструктура, ракетно-дронові удари, експертне оцінювання, мінімізація надзвичайних ситуацій, виникнення надзвичайних ситуацій, цивільний захист

Анотація

Сьогодні досить часто використовуються методи експертного оцінювання, що базується на залученні експертів із різних областей знань, які надають свої фахові оцінки стосовно ймовірності виникнення загроз та характеру їх впливу на об’єкти критичної інфраструктури. Метою статті є оцінювання загроз критичної інфраструктури методом експертного оцінювання для запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, а в разі неможливості їхнього запобігання – мінімізації їх наслідків та оперативного ліквідування. Під час проведення дослідження застосовано наступні методи: методи аналізу під час аналізування існуючих джерел за напрямом досліджень, існуючих підходів оцінювання загроз, методи аналізу ризиків, методи математичного моделювання для оцінювання загроз та аналізу ризиків, методи машинного навчання такі як штучний інтелект, глибоке навчання та метод експертного оцінювання. Зазначений методологічний підхід дає змогу отримати результати оцінювання загроз критичної інфраструктури для раціонального розподілу засобів захисту, що використовуються складовими сил безпеки і оборони держави. У статті наведено існуючі підходи оцінювання загроз і розглянуто можливість використання методу експертного оцінювання для визначення загроз критичній інфраструктурі в сучасних умовах російсько-української війни. Також створено методологію оцінювання загроз критичній інфраструктурі, засновану на методі експертного оцінювання. Наведено результати оцінювання загроз для об'єктів критичної інфраструктури. Запропоновано порядок оцінювання загроз критичній інфраструктурі з пріоритизацією загроз. Пояснена суть методу експертного оцінювання та удосконалення цього методу завдяки введенню ідентифікаторів загроз критичної інфраструктури та укладенню таких визначень: усереднена експертна імовірність, окремі та сукупні деструктивні наслідки, імовірності загроз захисту критичної інфраструктури. Це дасть змогу зосередити зусилля на найбільш небезпечних загрозах і запобігти значним втратам критичної інфраструктури. Елементами наукової новизни статті є механізм пріоритизації ризиків (наслідків, сукупних деструктивних ефектів) з визначенням найнебезпечніших і відокремленні таких, що мають незначний ефект. Зроблено висновки стосовно можливостей та доцільності застосування методу експертного оцінювання з метою ідентифікації потенційних ризиків для об’єктів критичної інфраструктури та розроблення стратегій їх захисту. Проведено практичні розрахунки з висновками стосовно загроз і їх пріоритезації щодо критичної інфраструктури. До теоретичної значущості статті слід віднести вклад у розвиток методології оцінки загроз критичній інфраструктурі. Запропонований метод експертного оцінювання дозволяє отримати кількісні оцінки загроз, що є важливим для прийняття ефективних управлінських рішень та дозволяє враховувати різноманітні фактори, що впливають на рівень загрози в цілому. Практична значущість статті полягає в тому, що отримані результати дослідження можуть бути використані для: забезпечення безпеки критичної інфраструктури, формування пріоритетів захисту об'єктів критичної (військової) інфраструктури та розробки заходів щодо підвищення рівня безпеки критичної (військової) інфраструктури. Результати статті дають змогу здійснювати аналіз загроз критичної інфраструктури в умовах війни та ракетно-дронових ударів, формувати пріоритезований список загроз, відокремити незначні загрози з метою оптимального застосування наявних сил і засобів та мінімізації надзвичайних наслідків.

Біографія автора

Рустам Мурасов , Національний університет оборони України

кандидат технічних наук

Посилання

Мурасов Р. К., Куртсеітов Т. Л., Мельник Я. В. Імовірнісний метод прогнозування надзвичайних подій на потенційно-небезпечних об’єктах критичної інфраструктури. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2022. № 2(44). С. 60–64. DOI: 10.33099/2311-7249/2022-44-2-60-63.

Мурасов Р. К., Невольніченко А. І., Чумаченко С. М., Пиріков О. В., Михайлова А. В. Моделювання загроз виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах критичної інфраструктури з використанням методу системної динаміки. Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки. 2022. № 3. C. 88–99. DOI: 10.32851/tnv-tech.2022.3.10.

Risk assessment methodologies for critical infrastructure protection. Part II:A new approach. URL:http://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/ bitstream/JRC96623/lbna27332enn.pdf (дата звернення: 13.06.2023).

Суходоля О. М., Харазішвілі Ю. М., Рябцев Г. Л., Бобро Д. Г., Завгородня С. П. Оцінювання загроз енергетичній безпеці. Аналітична доповідь DOI: 10.53679/NISS-analytrep.2022.11.

Мурасов Р. К., Чумаченко С. М., Мельник Я. В. Теоретико-методологічні основи інформаційного аналізу еколого-техногенних загроз для потенційно-небезпечних об'єктів критичної інфраструктури в умовах збройного конфлікту на сході України. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2021. № 1(40). С.117–122. DOI: 10.33099/2311-7249/2021-40-1-117-122.

Єрменчук О. П. Основні підходи до організації захисту критичної інфраструктури в країнах Європи: досвід для України: монографія. Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ : Дніпро, 2018. 180 с.

Уряднікова І. В., Чумаченко С. М., Кармазін С. В., Тесленко О. М. Застосування експертно-аналітичних методів для оцінювання ризиків надзвичайних ситуацій на об’єктах критичної інфраструктури. Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія : Техніка. 2015. Вип. 1. С. 206–218. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvamu_teh _2015_1_24 (дата звернення: 13.06.2023).

Цяпа С. М. Правове та організаційне забезпечення захисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури від кібератак. Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України. Інформація і Право. 2021. № 4(39). С. 121–128. DOI: 10.37750/2616-6798.2021.4(39).248832.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-02

Номер

Розділ

Інформаційно-аналітична діяльність у сфері безпеки та оборони