Функціональна модель системи підтримки прийняття рішень в системі стратегічних комунікацій Збройних Сил України
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-48-3-140-146Ключові слова:
система прийняття рішень, модель підтримки прийняття рішень, стратегічні комунікації, інформаційні технологіїАнотація
Постановка проблеми у загальному вигляді. Під час повномасштабної збройної агресії російської федерації, яка розпочалася 24 лютого 2022 року проти України, Збройні Сили України зіткнулися з потужними викликами щодо захисту національної безпеки і територіальної цілісності. Військово-стратегічні комунікації відігравали важливу роль у підтриманні внутрішньої стабільності та забезпеченні довіри до влади і Збройних Сил. Для ефективного прийняття рішень у таких умовах необхідна система підтримки прийняття рішень, що забезпечує швидку і точну обробку значного обсягу інформації та надає рекомендації з відповідним обґрунтуванням на основі аналізу даних. Особливо важливо враховувати означену інформацію, що надходить з різних джерел і потребує обробки та аналізу в режимі реального часу. У цій статті розглянуто функціональну модель системи підтримки прийняття рішень у системі стратегічної комунікації Збройних Сил України і проаналізовано принципи її функціонування та вплив на процес прийняття рішень. Метою статті є дослідження функціональної моделі системи підтримки прийняття рішень в системі стратегічних комунікацій Збройних Сил України. Для досягнення цієї мети були визначені такі завдання: проаналізувати існуючі теоретичні та прикладні аспекти систем підтримки прийняття рішень; окреслити особливості використання систем підтримки прийняття рішень у сфері стратегічних комунікацій; розглянути основні принципи функціональної моделі системи підтримки прийняття рішень. Під час написання статті були використані методи аналізу, моделювання та системно-структурного підходу, відповідно до завдань, що визначені метою.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні, висвітленню теми систем підтримки прийняття рішень у військовій сфері й аспектів системи стратегічних комунікацій в інтересах Збройних Сил України присвячено достатня кількість наукових праць провідних вчених. Однак дослідження, присвячені функціональній моделі системи підтримки прийняття рішень в системі стратегічних комунікацій Збройних Сил України, є обмеженими. Через це виникає необхідність вивчення ефективної функціональної моделі системи підтримки прийняття рішень, яка забезпечує збір та обробку інформації для реалізації стратегічних цілей Збройних Сил України у сфері комунікацій.
Виклад основного матеріалу. Розглянуто основні принципи роботи функціональної моделі системи підтримки прийняття рішень. Проаналізовано наявні теоретичні та прикладні аспекти таких систем. Досліджено особливості використання цих систем у сфері стратегічних комунікацій Збройних Сил України. Основну увагу надано не лише опису структури системи підтримки прийняття рішень, а й ідентифікації специфічних вимог, обумовлених особливостями стратегічних комунікацій у сучасному інформаційному оточенні. Виявлено вимоги, що містять необхідність інтеграції існуючих рішень і математичних моделей, а також можливість накопичення й зберігання типових рішень і процесів для подальшого використання. Описана модель системи враховує аспекти аналізу й обробки інформації в контексті стратегічних комунікацій стосовно ефективнішого управління та прийняття важливих рішень у сфері оборони.
Елементи наукової новизни. У даній роботі проаналізована функціональна модель системи підтримки прийняття рішень для розв'язання задач, пов’язаних зі стратегічними комунікаціями в Збройних Силах України, і описана її структура. Для побудови такої системи виокремлені специфічні вимоги, які враховують особливості стратегічних комунікацій в інформаційному середовищі. Ці вимоги включають можливість інтеграції існуючих рішень та математичних моделей, можливість накопичення та зберігання типових рішень і процесів.
Практичне значення статті полягає в розумінні підходів до оптимізації управління та прийняття важливих рішень у сфері оборони. Виокремлена необхідність інтеграції в діючу модель блоку збереження типових рішень для подальшого використання та формування досвіду.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Дослідження має потенціал для практичного застосування в управлінні стратегічними комунікаціями в Збройних Силах України та схожих сферах. Напрямом подальших досліджень може стати розробка додаткових блоків накопичення інформації для прийняття рішень в системі стратегічних комунікацій у вигляді узагальнення досвіду. Використання блоку «досвід», дасть змогу порівняти експертну оцінку з вже прийнятими рішеннями, що отримали позитивну чи негативну оцінку. Таким чином, система підтримки прийняття рішень, вірогідно, зможе зменшити час на генерування рішення, а ввід додаткових релятивних критеріїв для перевірки вірогідності успіху, у випадку прийняття рішення на основі вже здобутих знань, підвищить ефективність.
Посилання
Бідюк П. І., Тимощук О. Л., Коваленко А. Є., Коршевнюк Л. О. Системи і методи підтримки прийняття рішень: підручник. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022. 610 с.
Вербицька А. М., Савченко В. А., Дзюба Т. М., Кацалап В. О. Національна і глобальна безпека. Наука і оборона. 2017. №1. С. 9–12. DOI: https://doi.org/10.33099/2618-1614-2017-0-1-9-12.
Войтко О. Особливості проведення аналізу відкритих джерел при розробленні паспорту цільових аудиторій в інтересах реалізації стратегічного наративу держави. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2021. Том 40. № 1. С. 169–174. DOI: https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-169-174.
Микусь С., Войтко О. Показники розповсюдження інформації серед цільової аудиторії. Challenges in Science of Nowadays : Scientific Collection «InterConf». In: Proceedings of the 8-th International Scientific and Practical Conference Washington, USA, April 4-5, 2021. Washington : EnDeavours Publisher. 2021. № 48. С. 1053–1057. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/ interconf/article/view/11068 (дата звернення: 12.09.2023).
Миронович Г. А., Колосовська І. І. Демократичне врядування. 2022. Вип. 1(29). С. 57–70. DOI: https://doi.org/10.23939/dg2022.01.057.
Помазун О. М. Сучасні напрями впровадження групових систем підтримки прийняття рішень. Економіка та підприємництво : зб. наук. праць молодих учених та аспірантів КНЕУ. 2006. Випуск 16. 280 с.
Солонніков В., Войтко О., Полякова О. SIR-модель розповсюдження та врахування результатів негативного впливу інформаційних каналів на громадську думку населення. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2022. Т. 43. № 1. С. 115–120. DOI: https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-43-1-115-120.
Ткачук П. П., Литвин Е. В., Лучук Е. В. Система підтримки прийняття рішень як складова автоматизованої системи управління Сухопутних військ Збройних Сил України. Військово-технічний збірник. 2014. № 11. С. 56–63. DOI: https://doi.org/10.33577/2312-4458.11.2014.56-63.
Bjbylov V. E., Efimova R. G., Kravchuk A. A. Melnyk Y. V. Suggestion on conception of creation of trainer base for providing of events of the combat and operative training in the Armed Forces of Ukraine. Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence. 2018. № 1(31). Р. 33–37.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.