Загальні підходи до створення системи управління і контролю функціонування сервісів інформаційних систем у Збройних Силах України
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-48-3-98-106Ключові слова:
інформаційні технології, система зв’язку, інформаційні системи, інформаційні сервіси, сервіси з управління і контролю інформаційних системАнотація
Актуальність тематики викладеного матеріалу обґрунтовується рівнем сучасного розвитку системи управління Збройними Силами України та її матеріально-технічної основи – системи зв’язку, яка, в свою чергу, вже давно вийшла за межі вимог щодо забезпечення суто зв’язку. Метою статті є формування єдиних підходів до використання сервісів з управління і контролю інформаційних систем в сервіс-орієнтованому середовищі системи зв’язку та інформаційних систем Збройних Сил України, а також створення підґрунтя для впровадження архітектурного планування інформаційних технологій у Збройних Силах України. Під час написання статті застосовано такі методи досліджень як системний аналіз та структурний синтез. Зазначений методичний підхід дає змогу провести аналіз функціонування інформаційних сервісів та визначити вимоги до них щодо управління і контролю. Акцентовано увагу, що керівними документами стосовно створення та впровадження інформаційних систем є Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, накази та розпорядження Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, інші нормативно-правові документи у різних сферах діяльності. Для досягнення паритету перед ворогом у часовому циклі прийняття рішення, підвищення ефективності застосування озброєння і військової техніки та отримання інформаційної переваги під час прийняття рішень в процесі управління військами, у Збройних Силах України продовжують впроваджуватися та нарощуватися різноманітні інформаційні системи. Сервіси інформаційних систем широко використовуються службовими особами Збройних Сил України у власній діяльності. Мета їх застосування полягає в автоматизації (цифровізації) функціональних процесів у Збройних Силах України та досягненні ефективних (бажаних) результатів, цілей за найменш короткий проміжок часу з максимально можливою ефективністю. У статті сформульовані загальні підходи щодо створення системи управління і контролю функціонування сервісів інформаційних систем у Збройних Силах України, що ґрунтуються на досвіді застосування військових частин (підрозділів), а також відповідають кращим світовим практикам використання інформаційних технологій. Наведено необхідний понятійний апарат щодо існування сервісів інформаційних систем. У статті наведена функціональна модель системи управління та контролю функціонування сервісів, яка запроваджує систему інформаційних зв’язків між функціональними модулями та визначає зміст технологічної інформації, що циркулюватиме в ній. Практичною реалізацією положень статті є те, що запропонована модель дає змогу сформувати та стандартизувати підходи до побудови системи управління і контролю функціонування сервісів інформаційних систем, які застосовуються з метою автоматизації (цифровізації) процесів управління в Збройних Силах України. Напрямом подальших досліджень є розроблення методичного апарату оцінювання ефективності функціонування системи управління і контролю функціонування сервісів інформаційних систем різного призначення.
Посилання
ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. [Чинний від 01.01.1995]. Вид. офіц. Київ : Держспоживстандарт України, 1994. 26 с.
Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах : Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР. URL: рttрs://zаkоn.rаdа.gоv.uа/lаws/sроw/80/94-%D0%B2%D1 % 80#Tехt (дата звернення: 12.10.2023).
Порядок взаємодії органів виконавчої влади з питань захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційних та телекомунікаційних системах : Постанова КМУ від 16.11.2002 № 1772 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1772-2002-%D0%BF#Text (дата звернення: 12.10.2023).
ДСТУ ІSО/ІЕС/ІЕЕЕ 42010:2018. Інженерія систем і програмних засобів. Опис архітектури (ІSО/ІЕС/ІЕЕЕ 420010:2010). [Чинний від 15.08.2018]. Вид. офіц. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2018.
Аllіеd Jоіnt Dосtrіnе fоr Соmmunісаtіоn sаnd Іnfоrmаtіоn Systеms (Еdіtіоn А Vеrsіоn 1) Союзна об’єднана публікація НАТО АJР-06. [Чинний від 06.04.2011].
ВСТ 01.109.004-2003 (01). Інформатизація Збройних Сил України. Інформаційно-аналітична система Збройних Сил України. Терміни та визначення [Чинний від 28.02.2003]. 2003. 32 с.
ВКП 6-00(01).01. Військова керівна публікація військовим організаційним структурам зі зв’язку та інформаційних систем. Доктрина «Зв’язок та інформаційні системи», затверджена Головнокомандувачем ЗС України 01.07.2020. 75 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.