Методика оцінювання загроз і ризиків для об’єктів критичної інфраструктури за сценаріями розвитку надзвичайних ситуацій
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-48-3-35-43Ключові слова:
об’єкт критичної інфраструктури, загроза, ризик, надзвичайна ситуація, катастрофа, ліквідація наслідків надзвичайної ситуації, мінімізація наслідків надзвичайної ситуації, інформаційні технологіїАнотація
В умовах широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну на рівні відсічі збройної агресії ворога виникла нагальна потреба захисту не тільки сил оборони держави, а й цивільних об’єктів, які не мають жодного відношення до військового сектора. Для країни-агресора цілями для ураження стали як місця проживання населення, так і об’єкти критичної інфраструктури, що забезпечують життєдіяльність на всій території України. Внаслідок одностороннього виходу російської федерації із зернової угоди, під ураження потрапили зерносховища та навколишня інфраструктура. Таким чином росія тероризує не лише Україну, але й призводить до недостачі харчових продуктів у багатьох країнах світу. Метою статті є удосконалення методики оцінювання загроз і ризиків для об’єктів критичної інфраструктури за сценаріями розвитку надзвичайних ситуацій для запобігання втрат населення та особового складу сил оборони. Під час проведення дослідження застосовано аналітичний метод для аналізу останніх досліджень і публікацій, метод оптимізації (за мінімальним і максимальним критеріями) та метод мінімаксу для вибору кращого варіанту дій та синтезу для досягнення мети дослідження. Зазначений методичний підхід дає змогу провести аналіз і декомпозицію існуючих методик оцінювання загроз для об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій та оцінювання ризиків для об’єктів критичної інфраструктури внаслідок бойових дій. Удосконалено методику оцінювання загроз і ризиків для об’єктів критичної інфраструктури за сценаріями розвитку надзвичайних ситуацій. Зазначена методика включає п’ять послідовних блоків, що дають змогу приймати раціональні управлінські рішення для впровадження відповідних заходів безпеки і оборони, здійснення оптимального розподілу сил і засобів та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій, застосовуючи інформаційні технології. Теоретичною значущістю методики є те, що дає змогу оцінювати можливі ризики та визначати стратегії захисту об’єктів критичної інфраструктури. Удосконалена методика дає змогу практично визначати варіанти сценаріїв надзвичайних подій, оцінювати збитки та вибирати найгірші сценарії з метою їх запобігання та локалізації. Це мінімізує наслідки виникнення надзвичайних ситуацій в умовах обмеженості сил і засобів оборони об’єктів критичної інфраструктури.
Посилання
Лисиченко Г. В., Забулонов Ю. Л., Хміль Г. А. Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління : монографія. Київ : НАНУ, 2008. 542 с.
Мурасов Р., Мельник Я., Марко В. Порівняння існуючих методик оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2022. № 3(45), С. 32–36. DOI: 10.33099/2311-7249/2022-45-3-32-36.
Мурасов Р., Тертишний Б. Методика розрахунку наслідків поломки (руйнування) гідротехнічних споруд критичної інфраструктури. Social Development and Security. 2022. № 12(6). С. 140–152. DOI: 10.33445/sds.2022.12.6.12.
Куртсеітов Т., Мурасов Р., Мельник Ю. Обчислення надійності системи критичної інфраструктури шляхом декомпозиції її як складної системи. Social Development and Security. 2022. № 12(5). С. 84–92. DOI: 10.33445/sds.2022.12.5.8.
Мещеряков І., Антонов А. Удосконалена методика оцінки ефективності хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного захисту. Social Development and Security. 2023. № 13 (1). С. 161 176. DOI: 10.33445/sds.2023.13.1.14.
Мурасов Р., Мельник Я. Методика оцінювання захищеності кіберпростору об’єктів критичної інфраструктури України. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2023. № 1(46). С. 42–44. DOI: 10.33099/2311-7249/2023-46-1-41-44.
Нікітін А., Воробйов О., Парталян А., Куртсеітов Т., Романюк В., Іващук О. Обґрунтування раціонального розподілу пунктів спеціальної обробки на маршрутах руху в разі руйнування об’єкта ядерної енергетики. Соціальний розвиток і безпека. 2022. № 12 (4). С 129–137. DOI: 10.33445/sds.2022.12.4.12.
Чумаченко С., Кутовий О., Михайлова А. Застосування експертно-аналітичних методів для оцінювання загроз об'єктам критичної інфраструктури оборонно-промислового комплексу на сході України. Інженерія природокористування. 2020. № 4 (18). С.114–123. URL: https://repo.btu.kharkov.ua/bitstream/123456789/1580/1/17.pdf (дата звернення: 28.09.2023).
Mardirossian G., Ranguelov B., Getsov P., Zabunov S. Two Innovations for Critical Infrastructure Protection from Natural Disasters. Proceedings of the Bulgarian Academy of Sciences. 2023. Vol. 76. № 10. Pp. 1554–1561. DOI: 10.7546/CRABS.2023.10.09.
Мурасов Р., Куртсеітов Т., Чумаченко С., Луньова О., Пиріков О., Луньов А., Чумаченко С. Математична модель оцінки загроз для об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій. Проблемне програмування. 2022. № 3–4. С. 446–454. DOI: 10.15407/pp2022.03-04.446.
Мурасов Р. Метод оцінювання ризиків для об’єктів критичної інфраструктури в умовах бойових дій з урахуванням їх деструктивно-кумулятивного потенціалу. Social Development and Security. 2023. № 13 (1). С. 152–160. DOI: 10.33445/sds.2023.13.1.13.
Чумаченко С., Мурасов Р., Мельник Я. Теоретико-методологічні основи інформаційного аналізу еколого-техногенних загроз для об’єктів критичної інфраструктури в умовах збройного конфлікту на сході України. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2021. № 1(40). С. 117–122. DOI: 10.33099/2311-7249/2021-40-1-117-122.
Мурасов Р, Чумаченко С., Пиріков О, Гуйда О., Ківа І. Особливості побудови математичної моделі оцінювання загроз для об’єктів критичної інфраструктури з використанням теорії графів. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського серія “Технічні науки”. 2021 № 6. С. 110–116. DOI: 10.32838/2663-5941/2021.6/18.
Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії росії проти України за рік від початку повномасштабного вторгнення. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2023/03/UKR_Feb23_FINAL_Damages-Report-1.pdf (дата звернення: 28.09.2023).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.