Методика динамічного розподілу ресурсів у спільних діях наземних і повітряних засобів протиповітряної оборони
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-47-2-147-154Ключові слова:
протиповітряна оборона, вогневий засіб, зенітні ракетні війська, винищувальна авіація, спільні дії, взаємодія, розподіл ресурсів, конфлікт інтересівАнотація
Досвід російсько-української війни та інших сучасних збройних конфліктів у світі свідчить, що протиповітряна оборона відіграє значну роль під час бойових дій. Зазвичай, до складу системи протиповітряної оборони входять вогневі засоби наземного і повітряного базування, спільні дії яких дають змогу забезпечити потрібний рівень ефективності її функціонування. Але обмежена координація спільних дій може не лише знизити їх ефективність, а й призвести до конфліктних ситуацій або таких небезпечних явищ як «дружній вогонь». Існуючі дослідження стосовно особливостей реалізації спільних проєктів виконавцями в умовах невизначеності, не можуть напряму бути використані під час планування та ведення бойових дій різнорідними вогневими засобами, особливо за таких динамічних змін обстановки, якими супроводжується протиповітряна оборона. Відповідно, постає завдання вирішення конфлікту інтересів вогневих складових системи протиповітряної оборони, який може полягати в раціональному розподілі ресурсів між ними. В статті розроблено методику визначення оптимальних обсягів ресурсів, які доцільно розподілити наземним і повітряним вогневим засобам протиповітряної оборони під час спільного виконання ними завдань в динаміці бойових дій, а звідси, і потрібної для цього кількості наземних і повітряних вогневих засобів. Під ресурсом у статті розуміється час та (або) простір, які характеризують межі виконання завдань. Зазначена методика використовує методи теорії прийняття рішень, теорії ігор, управління проєктами та комплексно враховує не лише середній ресурс, в якому здатний виконувати завдання один вогневий засіб, але розглядає показники раціональності його використання та ризиків, викликаних відхиленням від призначеного вогневим засобам обсягу ресурсу. На підставі означених показників формуються пріоритети під час розподілу ресурсів, що будуть визначати частку завдань, виділену на окремий вогневий засіб, а звідси і на наземну та повітряну складові системи протиповітряної оборони. Крім того, для врахування можливих відхилень у процесі визначення часток участі наземних і повітряних засобів у спільному виконанні завдань з протиповітряної оборони, обґрунтовано спосіб визначення області оптимального розподілу ресурсу під час розрахування потрібної кількості вогневих засобів. Наведена методика може бути застосована в алгоритмах систем підтримки прийняття рішень, зокрема, під час визначення варіантів розподілу зусиль між наземними та вогневими засобами протиповітряної оборони під час їхніх спільних дій
Посилання
Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: Перун, 2005. VIII, 1728 с.
Cambridge Dictionary. URL : https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/resource (date of access: 01.07.2023).
Гузченко С., Поплавець С., Гатченко Є., Явтушенко В., Козлов Д., Дроль О. Визначення розподілу різнорідних засобів протиповітряної оборони по враженню повітряних цілей. Scientific Collection «InterConf», (145), 430–438. URL: https://archive.interconf.center/index.php/conference-proceeding/article/view/2641 (date of access: 01.07.2023).
Рєзнік Д. В. Можливість використання моделі узгодженої взаємодії для оцінки ефективності взаємодії військ. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2014. №2(20). С. 88-92.
Rieznik D., Levchenko M., Patalakha V., Melnichenko V., Kitik S., Shkurat B. Method of the Effort Coordination Chart Creation. International Journal of Advanced Trends in Computer Science and Engineering. 2020, №5, Р. 7610 7617. URL: https://doi.org/10.30534/ijatcse/2020/ 100952020 (date of access: 01.07.2023).
Rieznik D., Levchenko M., Patalakha V., Kitik S., Shkurat B., Globa O. Using a Model of Coordinated Interaction for Estimation of Troops Joint Missions Effectiveness. Short Paper Proceedings of the 2nd International Conference on Intellectual Systems and Information Technologies co-located with 1st International Forum «Digital Reality». 2021. P. 233–237.
Гринченко М. А., Чернишова М. О. Технологія розподілу ресурсів у проєкті між виконавцями. Відкриті інформаційні та комп'ютерні інтегровані технології. 2013. №58. С. 155 166.
Гриша О. В. Динамiчний розподiл ресурсiв проєкту на основi оптимiзацiї змiшаної стратегiї. Адаптивні системи автоматичного управління. 2006. №9(29). С. 50–54.
ДСТУ ISО 9000:2015. Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів. Київ :ДП «УкрНДНЦ», 2016, 49 с.
Барановська Л. В. Теорія ігор. курс лекцій : Навчальний посібник. Київ : КПІ, 2022. 245 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.