Метод розподілу людських ресурсів між військовими формуваннями
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-47-2-12-18Ключові слова:
метод динамічного програмування, багатокритеріальна оптимізація, функція укомплектованості, об’єднане угрупування військ, укомплектованість військових формувань Збройних сил України, оптимальний розподіл людських ресурсівАнотація
Успішне вирішення завдань щодо відбиття збройної агресії в умовах ведення збройної боротьби сучасності можуть вирішити лише добре підготовлені та укомплектовані війська. Метою статті є розробка методу розподілу людських ресурсів між військовими формуваннями для підготовки кадровими органами оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів обґрунтованих пропозицій командувачам (начальникам) до замислу операцій (бойових дій) для ухвалення рішення щодо маневру (перерозподілу) особового складу між Об’єднаними угрупуваннями військ. Під час проведення дослідження застосовано метод динамічного програмування, за допомогою якого вирішується оптимізаційна задача щодо знаходження такого оптимального розподілу людських ресурсів за m-періодів комплектування, за яких функція укомплектованості на останньому періоді комплектування буде максимальною. Оскільки укомплектованість залежить від значної кількості параметрів, які змінюються у часі, то для оптимального розподілу людських ресурсів необхідно проаналізувати та спрогнозувати зміни параметрів укомплектованості. Для цього застосовується метод прогнозування параметрів укомплектованості військових частин, який побудовано на методі нелінійної екстраполяції. Сутністю методу прогнозування укомплектованості військових частин Збройних сил України є використання логістично-ймовірнісної моделі опорного тренду комплектування, що змінюється за часом. Наукова новизна полягає в тому, що запропонований метод розроблений вперше, а практична значущість статті дозволяє вирішувати завдання, які постають перед Збройними силами України щоденно, проведення оптимального розподілу людських ресурсів між військовими формуваннями з урахуванням темпів мобілізаційного розгортання, обсягів надходження мобілізаційних людських ресурсів, безповоротних і санітарних втрат під час мобілізації та бойових дій.
Посилання
Вентцель Е. С. Исследование операций: задачи, принципы, методология. 2–е изд. Москва: Наука, 1988. 208 С. 84–107.
Шуляк П. І. Модель стану військовонавченого резерву з урахуванням перепідготовки та якісних кваліфікаційних показників. Труди акад. Київ: НАОУ, 2007. № 3(76). С. 8–17.
Шуляк П. І., Розумовський О. О., Гришин О. Л. Методичний підхід до оцінювання достатності обсягів військового резерву людських ресурсів за умови впровадження служби в резерві за контрактом. Зб. наук. пр. ЦНДІ ЗС України. 2007. № 1(39). С. 13–19.
Прогнозування здатності області, регіону задовольнити потребу військ (сил) у людських мобілізаційних ресурсах. НДР шифр «Фактор–М» / ЦНДІ ЗС України, наук. кер. Павловський О. В. Київ. 2020–2021, ДР 0120U000026д.
Про затвердження структури військового резерву людських ресурсів (зі змінами): Постанова Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 607 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/607-2014-%D0%BF#Text (дата звернення: 30.06.2023).
Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних та резервістів: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text (дата звернення: 30.06.2023).
Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів: Закон України від 16.03.2017 № 1951–VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1951-19#Text (дата звернення: 30.06.2023).
Обґрунтування рекомендацій щодо обсягів підготовки та накопичення резерву особового складу мобілізаційних ресурсів для потреб ЗС України. Розробка рекомендацій щодо визначення потреб ЗС України у офіцерах запасу для їх доукомплектування на особливий період та поповнення втрат у воєнний час: звіт про НДР шифр «Ресурс–резерв» (проміж.) / ЦНДІ ЗС України; наук. кер. Розумовський О. О. Київ. 2010. 65 с. № ДР 0101U000998.
Обґрунтування рекомендацій щодо формування оперативного резерву першої черги ЗС України: звіт про НДР шифр «Постулат–Р» / ЦНДІ ЗС України; наук. кер. Павловський О. В. Київ. 2018. 60 с.
Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів: Наказ МО України від 28.03.2022 № 94 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0378-22#Text (дата звернення: 30.06.2023).
Про затвердження Переліку випадків, за якими громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов’язаних: Наказ МО України від 20.12.2017 № 684 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0073-18#Text (дата звернення: 30.06.2023).
Про затвердження Методики визначення військових втрат, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації: Наказ МО України від 14.09.2022 № 277 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1471-22#Text (дата звернення: 30.06.2023).
Щодо нової класифікації та обліку втрат особового складу ЗС України: методичний посібник. Київ : ГШ ГК ЗС України, 21.10.2019.
Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України: Наказ МО України від 18.03.2021 № 70. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0431-21#Text (дата звернення: 30.06.2023).
Sang M. Lee, Laurence J. Moore, Taylor Bernard W. III. Management science. USA. Allyn and Bacon, Inc., 1981. 910 p.
Справочник по теории автоматического управления / под ред. А. А. Красовского. Москва: Наука, Гл. ред. физ.-мат. лит., 1987. 712 с.
Сигорский В. П. Математический аппарат инженера. Киев: Техніка, 1977. 765 с.
Румчев В. Г., Конин А. Л. Кадровые подсистемы АСУ: математические модели / под ред. И. А. Ушакова. Москва: Радио и связь, 1984. 248 с.
Феллер В. Введение в теорию вероятностей и ее приложения: пер. англ. В 2 т. Москва: Мир, 1984. Т. 1. С. 69–72, 386–458.
Корн Г., Корн Т. Справочник по математике для научных сотрудников и инженеров. Москва: Наука, 1984. 831 с.
Кетков Ю. Л., Кетков А. Ю., Шульц М. М. MATLAB 6.x: программирование численных методов. Санкт–Петербург: БХВ, 2004. 672 с.
Юрков Б. Н. Исследование операций: учебн. Москва : ВИА 1990. 205 с.
Бешелев С. Д., Гурвич Ф. Г. Математико–статистические методы экспертных оценок. Москва: Статистика, 1974. 160 с.
Сухарев А. Г., Тимохов А. В., Федотов В. В. Курс методов оптимизации. Москва: Наука, 1986. 328 с.
Карманов В. Математическое программирование. Москва: Наука, 1973. 241 с.
Алексеев Е. Р., Чеснокова О. В. MATLAB 7: самоучитель. Москва: НТ Пресс, 2006. 464 с.
Глушков В. М. Кібернетика. Питання теорії і практики. (Наука. Світогляд. Життя) / В. М. Глушков. Москва: Наука, 1986. 488 с.
Кириченко І. О., Раскін Л. Г. Математичні основи теорії вогневих дуелей : монографія. Харків : Військ. Ін т ВВ МВС України, 2005. 292 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
