Особливості побудови та рекомендації стосовно використання радіомодуля nRF24L01 у військовій техніці
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-47-2-91-95Ключові слова:
радіозв’язок, амплітудна модуляція, частотна модуляція, бездротовий зв’язок, комунікаційний пристрій, супутникова навігація, Інтернет речейАнотація
Сьогодні, приймально-передавальна апаратура зазнала суттєвого розвитку, здебільшого, завдяки цифровізації. Цифрова техніка стає все популярнішою під час прийому й передачі інформації. Восьмирозрядні мікроконтролери (наприклад, nRF24L01) володіють достатньою швидкістю обробки даних. Забезпечивши аналого-цифрове перетворення та маючи можливості в програмуванні даних мікроконтролерів, відкриваються перспективи для реалізації трансивера. Серія виробів провідної корпорації Nordic Semiconductor містять вбудовані високопродуктивні мультиплексори, що з’єднані з Flash-пам’яттю (ядром) мікроконтролера індустріального стандарту 8052 (наприклад, nRF24L01), та підтримує декілька стандартів конфігурації послідовного порту. Ці вироби є першими інтегрованими схемами, які можна назвати «інтелектуальними прийомо-передавачами» для систем збирання та обробки даних на одному кристалі. На першому етапі обробка фізичних сигналів полягає в необхідності отримання інформації, що міститься в них. Ця інформація наявна в амплітуді сигналу, в частоті або спектральному складі, у фазі чи у відносних часових залежностях декількох сигналів. У деяких випадках бажано змінити формат інформації, яка знаходиться в пакеті сигналу. Наприклад, зміна формату відбувається під час передавання звукового сигналу в телефонній системі з багатоканальним доступом і частотним розділенням. У випадку цифрового зв’язку аналогова звукова інформація спочатку перетворюється на цифрову за допомогою аналого-цифрового перетворювача. Цифрова інформація, що втілює в собі індивідуальні звукові канали, мультиплексується (багатоканальний доступ з часовим розділенням (TDMA)) та передається через послідовну цифрову лінію зв’язку. Метою статті є проведення аналізу особливостей побудови та надання рекомендації щодо застосування радіомодуля nRF24L01 у техніці військового призначення, а також – порівняння основних принципів та стандартів моделювання сигналів і завад в електронних системах, принципів дискретизації, кодування сигналів.
Посилання
Білинський Й. Й., Огородник К. В.,. Юкиш М. Й. Електронні системи. Вінниця : ВНТУ, 2018. 208 с.
Кузьмин І. В., Кедру В. А.Основи теорії інформації та кодування. Київ : Вища школа, 2003. 220 с.
Бойко В.І., Гурій А. М., Жуйков В. Я. та ін. Основи технічної електроніки: У 2 кн. Кн.2 Схемотехніка: підручник. Київ : Вища школа, 2007. 510 с.
Овчарук А. А., Барась С. Т., Овчарук Т. І. Квадратурна амплітудна модуляція зі змінним значенням частоти-носія. Восточно-Европейский журнал передовых технологий. 2011. № 4/9. С. 47–51.
Рябенький В. М., Жуйков В. Я., Гулий В. Д. Цифрова схемотехніка : навч. посібник. Львів : «Новий світ-2000», 2009. 736 с.
Сайко В. Г., Оксіюк О. Г., Дікарєв О. В. Основи цифрового оброблення сигналів в системах цифрового радіозв’язк : навч. посібник. Київ : ДУТ, 2016. 128 с.
Бабак В.П. Обробка сигналів у радіоканалах цифрових систем передавання інформації: Навч. посібник за заг. ред. чл.-кор. НАН України В.П. Бабака. Київ : Книжкове вид-во НАУ, 2005. 476 с.
Кривуца В. Г., Барковський В. В., Беркман Л. Н. Математичне моделювання телекомунікаційних систем: навчальний посібник. Київ : Зв’язок, 2007. 270 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
