Метод розпізнавання виду модуляції радіосигналів космічних систем зв’язку в умовах апріорної невизначеності
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-47-2-19-24Ключові слова:
радіосигнал, телекомунікаційна система, автоматизація, модуляція, кумулянтний аналіз, метод мінімальної метрикиАнотація
Метою статті є вдосконалення методу розпізнавання виду модуляції радіосигналів, побудованих відповідно до телекомунікаційного стандарту ETSI EN 302 307 – 1, в умовах апріорної параметричної невизначеності із застосуванням кумулянтів. Актуальність дослідження за обраною тематикою полягає в тому, що означений телекомунікаційний стандарт є досить поширеним в інформаційних системах. Водночас він передбачає використання значного різноманіття сигнально-кодових конструкцій. Відсутність даних про вид модуляції унеможливлює налаштування демодулюючої апаратури. В свою чергу, потреба встановлення виду модуляції радіосигналів за відсутності апріорних даних, досить часто, виникає під час проведення радіомоніторингу частотного ресурсу, а також під час функціонування когнітивних радіосистем. Удосконалений в статті метод розпізнавання виду модуляції радіосигналів стандарту ETSI EN 302 307 – 1 базується на кумулянтному аналізі та методі мінімальної метрики. Вибір змішаних кумулянтів вищих порядків як модуляційних ознак, обумовлено їх властивістю адитивності та тим, що значення кумулянтів від третього і вище порядків дорівнюють нулю для величин із нормальним законом розподілення ймовірностей. Використання методу мінімальної метрики дозволяє в подальшому добавити інші види модуляції, що можуть розпізнаватися вдосконаленим методом, без суттєвої зміни самого методу (потрібно лише додати нові значення кумулянтів до еталонного алфавіту). Метод має порівняно низьку обчислювальну складність за рахунок використання лише чотирьох значень кумулянтів (С40, С42, С61, С63). Для підвищення ймовірності правильного розпізнавання виду модуляції в умовах наявних похибок синхронізації за несучою частотою запропоновано вдосконалити метод кумулянтного аналізу, шляхом використання кумулянтів розрахованих для модифікованих фазових сузір’їв. Перевагою модифікованих сузір’їв є їх інваріантність до залишкових значень несучої частоти. Перевірка результатів здійснювалася у програмному середовищі «MATLAB» відповідно до методу статистичних випробувань Монте-Карло. Результати моделювання показали, що вдосконалений метод кумулянтного аналізу дозволяє розпізнати вид модуляції із ймовірністю близькою до 1 за відношення сигнал-шум від 7 дБ під час використання звичайних фазових сузір’їв та за відношення сигнал-шум від 14 дБ у процесі використання модифікованих фазових сузір’їв. Використання модифікованих фазових сузір’їв дозволяє здійснювати обробку радіосигналів у випадку наявності залишків несучого коливання, що не враховується іншими авторами під час розгляду методів визначення виду модуляції радіосигналів, заснованих на кумулянтному аналізі. Враховуючи той факт, що телекомунікаційний стандарт ETSI EN 302 307 – 1 використовується у багатьох телекомунікаційних системах, отриманні результати можуть бути використані в системах цифрової обробки радіосигналів, що застосовуються підрозділами сектору безпеки і оборони України.
Посилання
ДСТУ ETSI EN 302 307-1:2017 (ETSI EN 302 307-1:2014, IDT) Друге покоління структури кадрів, канального кодування та системи модуляції для супутникових систем мовлення, інтерактивних послуг, збору новин та інших широкосмугових застосувань. Частина 1. DVB-S2 – Вперше. [Чинний від 01.10.2017]. Вид. офіц. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2017, 81 с.
Muehlhau M., Oener M., Dobre O., Jaekel U., Jondral F. A novel algorithm for MIMO signal classification using higher-order cumulants. Radio and wireless symposium. Austin, 2013. 3 p.
Report ITU-R SM.2152. Definitions of Software Defined Radio (SDR) and Cognitive Radio System (CRS). Geneva : ITU, 2009. 3 p.
Нагорнюк О. А., Писарчук О. О., Манойлов В. П. Спосіб автоматизованого розпізнавання виду цифрової лінійної модуляції, заснований на кумулянтному аналізі сигналів. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія : Технічні науки, 2013. Т. 2. С.67-76.
Zhu Z., Nandi K. Automatic modulation classification principles, algorithms and applications. London : John Wiley & Sons, 2015. 194 p.
Ahmed K. Ali, Erçelebi E. Automatic modulation recognition of DVB-S2X standard-specific with an APSK-based neural network classifier. https://doi.org/10.1016/j.measurement.2019.107257
Sapiano P., Martin J., Holbeche R. Classification of PSK signals using the DFT of phase histogram. In Proc. IEEE ICASSP. 1995. Vol. 3. P. 1868–1871.
Smith A., Evans M., Downey J. Modulation classification of satellite communication signals using cumulants and neural networks. Cleveland : Cognitive Communications for Aerospace Applications Workshop, 2017. 8 p.
Chen Z. A blind classification method of adaptive coding and modulation signals based on cumulants. Journal of Physics: Conference Series. 2021. № 1738. doi:10.1088/1742-6596/1738/1/012015
Sabbar M. B., Rasool A. H. Automatic modulation classifier: review, Iraqi Journal of Information and Communication Technology. 2020. № 3(4). P. 11–32. doi: 10.31987/ijict.3.4.111
Nezami M. RF architecture and digital signal processing aspects of digital wireless transceivers. USA, 2003. 624 p.
Нагорнюк О. Використання кумулянтного аналізу для розпізнавання радіосигналів цифрових телекомунікаційних систем. Системи обробки інформації. 2018. № 2(153). С. 136-143. https://doi.org/10.30748/soi.2018.153.17.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.