Вибір та обґрунтування показників електромагнітної стійкості радіоелектронної апаратури інформаційних систем до зовнішніх електромагнітних впливів
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-46-1-95-98Ключові слова:
інформаційні системи, радіоелектронна апаратура, електромагнітна стійкістьАнотація
У статті окреслено низку питань, що актуалізують наявні проблеми забезпечення захисту радіоелектронної апаратури інформаційних систем технічних засобів Збройних Сил України від зовнішніх електромагнітних впливів. Здійснено аналіз наукових робіт в цій сфері і визначено, що напрямом створення захисту буде розробка комплексного методу створення такого захисту, який складається з двох складових, а саме захисту радіоелектронної апаратури інформаційних систем технічних засобів та захисту об’єкту зберігання цих засобів від зовнішнього електромагнітного впливу. Обґрунтовано узагальнений кількісний показник електромагнітної стійкості радіоелектронної апаратури інформаційних систем технічних засобів у межах якого вона спроможна виконувати свої функції і зберігати параметри в межах, встановлених у технічному завданні, під час і після електромагнітного впливу із заданими параметрами. Відповідно цих вимог, обрано і обґрунтовано часткові показники. Серед такої широкої групи показників визначено основні, що найбільш співпадають із досягненням кількісних величин, що відповідають меті – зниженню уражаючої дії зовнішнього електромагнітного впливу на об’єкти ураження до рівня їх граничної електромагнітної стійкості. В подальшому пропонується на основі визначених та обґрунтованих показників електромагнітної стійкості обґрунтувати технічні вимоги до створення захисту радіоелектронної апаратури інформаційних систем технічних засобів.
Посилання
Середа Ю. О. Створення пошарового захисту об’єкту зберігання технічних засобів логістичного забезпечення від зовнішнього електромагнітного впливу. Проблеми управління та застосування сил і засобів логістичного забезпечення в операціях (бойових діях) за досвідом відбиття збройної агресії росії та проведення операції Об’єднаних сил (АТО): Тези доп. наук.-практ. сем. (Київ, 23 черв. 2022). Київ, 2022. С. 82.
Ковтуненко О. П., Богучарський В. В., Слюсар В. І., Федоров П. М. Зброя на нетрадиційних принципах дії (стан, тенденції, принцип дії та захист від неї) : [монографія]. Полтава, 2006. 247 с.
Кравченко В. И. Оружие на нетрадиционных физических принципах. Электромагнитное оружие. Харків : [ХНМТ], 2009. 266 с.
Кравченко В. И. Электромагнитное оружие : [монография]. Хаків : [ХПИ], 2008. 185 с.
Сівак В. А., Воробйов О. М., Середа Ю. О. Порівняння енергетичних показників впливу сучасної електромагнітної зброї і критеріїв стійкості електрообладнання та радіоелектронної апаратури технічних засобів логістичного забезпечення. Збірник наукових праць Національної академії державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. 2021. № 1(84). С. 254–271.
Авчинников Є. А. Науково технічні проблеми розробки електромагнітної зброї. Системи озброєння і військова техніка. 2008. № 2(14). С. 18–22.
Балюк Н. В., Кечиев Л. Н., Степанов П. В. Мощный электромагнитный импульс: воздействие на электронные средства и методы защиты. Москва: ООО «Группа ИДТ».
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
