Методика оцінювання захищеності кіберпростору об’єктів критичної інфраструктури України
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-46-1-41-44Ключові слова:
кібератака, кібербезпека, кібероборона, мінімізація наслідків надзвичайних ситуацій, дослідження причин виникнення надзвичайних ситуаційАнотація
Методика оцінювання захищеності кіберпростору об’єктів критичної інфраструктури України є надзвичайно важливою через посилення загроз кібербезпеці в Україні. Об’єкти критичної інфраструктури України, такі як енергетичні мережі, транспортні системи, банківські установи, медичні та військові заклади, системи зв’язку та інші, мають велике значення для життя і діяльності національної економіки та суспільства в цілому. Зокрема, збій в роботі цих об’єктів може призвести до серйозних наслідків, таких як відключення електропостачання, зупинка транспорту, порушення фінансової стабільності, порушення медичного обслуговування та ін. За таких умов, захист кіберпростору об’єктів критичної інфраструктури стає надзвичайно важливим завданням для держави та бізнесу. Для досягнення цієї мети необхідно мати ефективну методику оцінювання захищеності кіберпростору об’єктів критичної інфраструктури, яка дає змогу виявляти потенційні загрози та ризики, а також розробляти та впроваджувати заходи з підвищення кібербезпеки. В статті наведено теоретичні викладки, що пов’язують між собою розуміння державою принципів функціонування сучасних кібернетичних загроз та пошуку механізмів їх вирішення. Встановлено, що забезпечення національної (воєнної) безпеки поки не здійснюється за рахунок належної концепції. За результатами оцінювання захищеності кіберпростору об’єктів критичної інфраструктури визначено практичні шляхи зміцнення воєнної безпеки України через пошук ефективної стратегії кібербезпеки.
Посилання
Мохор В., Гончар С., Дибах О. Методи оцінки сумарного ризику кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури. Ядерна та радіаційна безпека. 2019. №2(82). DOI: https://doi.org/10.32918/nrs.2019.2(82).01 (дата звернення: 12.12.2022).
Regulation (EU) of the European Parliament and of the Council «On ENISA (the European Union Agency for Cybersecurity) and on information and communications technology cybersecurity certification and repealing Regulation (EU) No 526/2013 (Cybersecurity Act)» (Text with EEA relevance) of 17 April 2019 №2019/881. Official Journal of the European Union. L 151/15, 7.6.20193.
Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року "Про Стратегію кібербезпеки України"» від 26.08.2021 №447/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447/2021#Text (дата звернення: 12.12.2022).
Мурасов Р. К., Мельник Я. В. Імовірнісний метод прогнозування надзвичайних подій на потенційно-небезпечних об’єктах критичної інфраструктури. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2022. № 2(44). С. 60–64.
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2024-01-19 (3)
- 2024-01-19 (2)
- 2023-06-08 (1)
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.