Проблемні аспекти кібероборони: місце та роль кіберзахисту в Збройних силах України
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-46-1-23-31Ключові слова:
кіберпростір, інтерактивне інформаційне середовище, кібероборона, кібербезпека, кіберзагрози, кіберзахист, рекомендації стосовно кібероборони державиАнотація
У статті розглянуто проблемні аспекти кібероборони нашої держави, а також місце та роль кіберзахисту в Збройних Силах України. Акцентовано зосередженість на тому, що формування інформаційного суспільства зумовило численні кібернетичні загрози. Показано, що кіберпростір не лише надає ресурси і можливості, а несе певні проблеми, що мають руйнівний характер, спричиняють небезпеку існуванню держави, її функціонуванню та розвитку. Звернуто увагу, що Україна не є в числі передових у сфері інформаційно-комунікаційних технологій і кібероборони серед цивілізованих країн світу. Аргументовано, що саме такі напрями наукових досліджень є надзвичайно актуальними тому, що кібернетичний захист є стратегічно важливим як у цивільній царині, так і в сфері військової діяльності. Доведено, що в умовах війни Україна є однією з країн, яка найбільше потерпає від кіберзагроз. Головну небезпеку, в цьому сенсі, становить російська федерація, як військовий агресор. Підкреслено, що саме тому одним із основних завдань сьогодення є забезпечення кібернетичної безпеки. Проаналізовано наукові праці за темою статті, систематизовано та охарактеризовано зміст нормативно-правових актів України в сфері кібербезпеки, висвітлено заходи, що передбачено для підготовки до протистояння інформаційній агресії й кібернетичним атакам. Означено, що вже сьогодні є ряд проблемних питань стосовно кібероборони держави, що потребують нагального вирішення. Згруповано і представлено низку практичних рекомендацій для Міністерства оборони України і Збройних Сил України, щодо доцільності виконання нормативно-правових й адміністративно виважених кроків та використання алгоритму їх реалізації.
Посилання
Грицюк Ю.І. Кіберінтервенція та кібербезпека України: проблеми та перспективи їх подолання. Науковий вісник НЛТУ України. 2016. Вип. 26. С. 8.
Грищук Р.В., Даник Ю.Г. Основи кібернетичної безпеки: монографія. Житомир : ЖНАЕУ, 2016. 636 с.
Дубов Д.В., Ожеван М.А. Кібербезпека: світові тенденції та виклики для України. Київ : Вид-во НІСД, 2011. 30 с.
Бурячок В.Л., Толубко В.Б., Хорошко В.О., Толюпа С.В. Інформаційна та кібербезпека: соціотехнічний аспект: підручник. Київ : ДУТ, 2015. 288 с.
Кирилюк Р., Шелест Є. Кібервійська як складова трансформації системи національної безпеки. Оборонний вісник : Центр воєнної політики та політики безпеки. 2021. № 9. С. 4–10.
Климчик О.О. Кримінально-правова кваліфікація використання комп’ютерних технологій для вчинення терористичних актів. Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. 2010. №1 (3). С. 26–30.
Ліпкан В.А., Ліпкан О.С. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях. Київ : Текст, 2008. 400 с.
Мельник С.В., Кащук В.І. Актуальні напрями попередження правопорушень у кіберпросторі як складова стратегії кібернетичної безпеки держави. Інформаційна безпека: виклики і загрози сучасності : зб. матеріалів наук.-практ. конф. 5 квітня 2013 р., м. Київ. Київ : Наук.-вид. центр НА СБ України, 2013. 416 с.
Шеломенцев В.П. Правове забезпечення системи кібернетичної безпеки України та основні напрями її удосконалення. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2012. Вип. 1. С. 312–320.
Стратегія програми НАТО з удосконалення військової освіти (DEEP) в частині забезпечення дистанційного навчання. 2021. URL: https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2023/2/pdf/230208-deep-strategy-for-distance-learni-1.pdf (дата звернення: 05.12.2022).
Дідик В. О., Гончарук А. А., Сімоненкова І. В. Кіберзахист в Збройних Силах України для протидії можливим варіантам кіберзлочинності. Кібербезпека в Україні: правові та організаційні питання: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 17 листопада 2017 р.). Одеса: Одес. держ. ун-т внутр. спр., 2017. С. 94–95.
Войціховський А. В. Кібербезпека як напрям євроатлантичної інтеграції України. Право і безпека у контексті європейської та євроатлантичної інтеграції: збірник статей та тез наукових повідомлень за матеріалами дискусійної панелі II Харківського міжнародного юридичного форуму, м. Харків, 28 вересня 2018 р. / редкол: Ю. Г. Барабаш, Т. М. Анакіна, Д. В. Аббакумова. Харків : Право, 2018. С. 42–48.
Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 05.10.2017 р. № 2163-VIII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text (дата звернення: 05.12.2022).
Закон України «Про оборону України» від 06.12.1991 р. № 1932-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text (дата звернення: 05.12.2022).
Указ Президента України «Про Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України» від 30.01.2019 р. № 23/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/23/2019#Text (дата звернення: 05.12.2022).
Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року “Про Стратегію кібербезпеки України”» від 26.08.2021 № 447/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447/2021#Text (дата звернення: 05.12.2022).
Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року “Про невідкладні заходи з кібероборони держави”» від 26.08.2021 р. № 446/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446/2021#Text (дата звернення: 05.12.2022).
Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року “Про Стратегічний оборонний бюлетень України”» від 17.09.2021 р. № 473/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4732021-40121 (дата звернення: 05.12.2022).
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2023-06-13 (2)
- 2023-05-30 (1)
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.