Порівняння існуючих методик оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-45-3-32-36Ключові слова:
методики оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів, об’єкти критичної інфраструктури, ракетно-дронові удари по критичній інфраструктуріАнотація
На 10 місяць російсько-української війни основними цілями ракетно-дронових ударів росії стали об’єкти критичної інфраструктури. Серед них є велика частка потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури. Виникає проблема попереднього дослідження загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій. Існує певна кількість методик оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури, але всі вони мають вузьку спеціалізацію та були розроблені для вирішення специфічних задач. Змістом наукової статті є порівняння існуючих методик оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій з розробленою методикою оптимального оцінювання загроз і ризиків для об’єктів критичної інфраструктури.
В статті авторами проведено аналіз існуючих методик оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури з розробленою методикою оптимального оцінювання загроз і ризиків для об’єктів критичної інфраструктури та зроблено відповідні висновки щодо їх можливостей та доцільності застосування. Зазначені методики були розроблені для оцінювання загроз і ризиків об’єктам критичної інфраструктури різними науково-дослідними та урядовими організаціями.
Результати статті дозволяють обирати та застосовувати відповідні методики для оцінювання загроз і ризиків для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій для побудови імовірнісної моделі надзвичайних ситуацій та здійснення аналізу обстановки та попереднього оцінювання розвитку критичних ситуацій.
Посилання
Чумаченко C.М., Мурасов Р.К., Мельник Я.В. Теоретико-методологічні основи інформаційного аналізу еколого-техногенних загроз для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в умовах збройного конфлікту на сході України. https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-117-122 2.
Курсеітов Т.Л., Мурасов Р.К., Мельник Я.В Імовірнісний метод прогнозування надзвичайних подій на потенційно-небезпечних об’єктах критичної інфраструктури. https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-44-2-60-63.
Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи (наказ від 23.02.2006 n 98). Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів.
Постанова кабінету міністрів України від 15 лютого 2002 р. №175, «Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру».
Закон України «Про критичну інфраструктуру».
Довкілля Донбасу: невидимий фронт. https://truth-hounds.org/wp-content/uploads/2021/06/donbas-ecology-report-2021-truth-hounds.pdf.
Захист критичної інфраструктури: проблеми та перспективи впровадження в Україні. Аналітична доповідь. https://niss.gov.ua/sites/default/files/2013-02/Sots_zahust-86178.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
