Імовірнісний метод прогнозування надзвичайних подій на потенційно-небезпечних об’єктах критичної інфраструктури
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-44-2-60-63Ключові слова:
надзвичайна подія, потенційно-небезпечні об’єкти критичної інфраструктури, прогнозування катастроф, імовірнісний методАнотація
Сучасні виклики техногенної безпеки вимагають новітні способи попередження та забезпечення її сталого та безперебійного функціонування. Існуючи класичні методи вже не спроможні в цілому забезпечити своєчасний та якісний прогноз щодо виникнення надзвичайних подій на потенційно-небезпечних об’єктах критичної інфраструктури. Тому виникає наукове завдання щодо здійснення аналізу існуючих методів прогнозування надзвичайних подій та відповідно розроблення нових (або удосконалення існуючих), які будуть спроможні вирішувати зазначені задачі. Потенційно-небезпечні об’єкти критичної інфраструктури складають фундамент сучасного техногенного суспільства і у разі виникнення надзвичайних ситуацій, суспільство опиниться у вкрай важкому та критичному стані.
У статті авторами розглянуто імовірнісний метод прогнозування надзвичайних подій на потенційно-небезпечних об’єктах критичної інфраструктури. Було застосовано методи прогнозування стану складних систем з відповідними висновками щодо переваг та недоліків стосовно їх застосування. Вказано особливості застосування даних методів. Розглянуто декілька типів надзвичайних ситуацій та побудовано модель розвитку надзвичайних ситуацій при здійснені події на потенційно-небезпечних об’єктах критичної інфраструктури. Результати статті дозволяють будувати імовірнісні моделі надзвичайних ситуацій., здійснювати аналіз обстановки та попередньо оцінювати ризики критичних ситуацій.
Посилання
Мурасов Р.К., Чумаченко С.М., Методика оцінювання загроз для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в зоні проведення ООС, НУОУ, м. Київ, Труди університету, №1(170) 20222,інв.49648, С.228-243.
Фещур Р. В., Кічор В. П., Барвінський А. Ф., Тимощук М. Р. Статистика: навч. посіб. М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — 4-те вид., оновл. і доповн. — Л. : Бух. центр «Ажур», 2010. — 256 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 251—252 (20 назв). — ISBN 978-966-1688-05-5.
Мурасов Р.К., Дзюбенко Ю.А. Прогнозування стану складних систем в сучасних системах управління та інтелектуальних інформаційних системах, “Управління розвитком складних систем ”, №20, 2011 р., С.97-101.
Мурасов Р.К., Чумаченко С.М., Мельник Я.В. “Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони”, № 1(40), 2021 р., С.117-122, Теоретико-методологічні основи інформаційного аналізу еколого-техногенних загроз для потенційно-небезпечних об'єктів критичної інфраструктури в умовах збройного конфлікту на сході України.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.