Методика воєнно-економічної оцінки створення комплексної системи захисту інформації автоматизованих інформаційних систем
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-44-2-38-42Ключові слова:
автоматизована інформаційна система, комплексна система захисту інформації, воєнно-економічне оцінювання, інформаційно-аналітичне забезпечення, орган військового управління, ефективністьАнотація
Питання створення комплексної системи захисту інформації автоматизованих інформаційних систем органів військового управління– важлива частина концепції впровадження нових інформаційних технологій в військову справу. В скрутній економічній обстановці, яка склалася на сьогоднішній день в Україні, виключно актуальною стала проблема розумного, науково обґрунтованого та ефективного використання вкрай обмежених фінансових та матеріальних ресурсів. ЇЇ вирішення нероздільно пов’язане з воєнно-економічною оцінкою рішень, що приймаються при проектуванні та побудові автоматизованих інформаційних систем органів військового управління. Це стосується і робіт по створенню, впровадженню та експлуатації комплексної системи захисту інформації для автоматизованих інформаційних систем органів військового управління. Необхідно також відмітити, що воєнно-економічне оцінювання в процесі створення та нарощування автоматизованих інформаційних систем органів військового управління не тільки дозволяє підрахувати необхідні потреби у фінансових та матеріальних ресурсах але й сприяє підвищенню якості проектування комплексної системи захисту інформації у цілому і, як наслідок, збільшення ефективності її функціонування. Під воєнно-економічною оцінкою комплексної системи захисту інформації автоматизованих інформаційних систем органів військового управління будемо розуміти метод системного дослідження функцій об’єкта (структури та складових) спрямований на мінімізацію витрат у сферах проектування, виробництва й експлуатації при збереженні (підвищенні) ефективності функціонування системи. Це і обумовлює актуальність проблеми воєнно-економічної оцінки створення комплексної системи захисту інформації автоматизованих інформаційних систем органів військового управління.
Посилання
Щеглов А.Ю. Защита компьютерной информации от несанкционированного доступа. Санкт-Петербург: Наука и техника, 2004.-384с.
Мельников В.А. Защита информации в компьютерных системах. М.: Финансы и статистика: Электроинформ, 1997.-368с.
Захист інформації в автоматизованих системах управління : навчальний посібник / Уклад. І. А. Пількевич, Н. М. Лобанчикова, К. В. Молодецька. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. – 226с.
Домарев В.В. Безопасность информационных технологий. Методология создания систем защиты.- К.: ООО “ ДС “, 2001.- 688с.
Крайнов В.О., Маланчук М.Ф., Грозовський Р. І. Методика оцінки ефективності комплексної системи захисту інформації автоматизованих інформаційних систем органів військового управління. К: НУОУ. “Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони” 2020р., № 1(37). – С. 103-106.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
