Обґрунтування вибору показників оцінки ефективності функціонування автоматизованої системи контролю
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-44-2-21-27Ключові слова:
програмне забезпечення, відмова, надійність, час експлуатаціїАнотація
Сучасна складна радіоелектронна техніка, в тому числі системи контролю, будуються як системи з вбудованим програмним забезпеченням. Процес функціонування таких систем полягає у взаємодії програмних та апаратних складових. Зростання складності технічних систем накладає додаткові вимоги до забезпечення високих (заданих) показників надійності. Відмови в цих засобах можуть бути спричинені випадковими відмовами та дефектами апаратної складової, помилками та відмовами ПЗ, збоями внаслідок зовнішнього впливу (температури, іонізуючого випромінювання чи інших зовнішніх дестабілізуючих факторів). Відмови програмної складової, під управлінням якої працює уся система, можуть спричиняти непередбачений стан чи поведінку системи, що може приводити до значних матеріальних збитків.
Метою статті є вибір показників надійності функціонування програмно-апаратних засобів контролю технічного стану сучасного радіоелектронного озброєння для їхнього подальшого обґрунтованого та чисельної оцінки ефективності функціонування розроблених систем діагностування.
Посилання
Иыуду К. А. Кривощеков С. А. Метематические модели отказоустойчивых вычеслительных систем. М.: МАИ, 1989. 144 с.
Половко А. М., Гуров С. В. Основы теории надежности. СПб.: БВХ-Петербург, 2006.702 с.
Pham H, Pham M. Software Reliability models for Critical Applications. 1991.107 p.
Pham H. Handbook of Reliability Engineering. London.: British Library Cataloguing in Publication, 2003. 696 p.
Lyu M. R. Handbook of Software Reliability Engineering. USA.: Copyright by The McGraw - Hill Companies, 1996. 851 p
Ершов А.П. Введение в теоретическое программирование: беседы о методе. М.: Наука, 1977. 288 с.
Котов В.Е., Сабельфельд В.К. Теория схем программ. М.: Наука, 1991. 246 с.
Кузавков В.В., Хусаінов П.В. Прогнозування технічного стану однотипних програмно-апаратних засобів. Інформатика та математичні методи в моделюванні. 2018, № 1 С. 57–68.
Половко А. М., Гуров С.В. Основы теории надежности. СПб.: БХВ-Петербург, 2006. 704 с.
Нормування показників надійності технічних засобів. URL: https://web.posibnyky.vntu.edu.ua/fksa/1vasilevskyj_normuvannya_pokaznykiv_nadijnosti_tehnichnyh_zasobiv/1104.htm.
Озірковський, Л. Д., Панський Т. І. Модель поведінки програмно-апаратних електронних систем Електроніка. Вісник Національного університету «Львівська політехніка».2013 № 764. С. 36–43.
Методика визначення показників надійності відмовостійких програмно-апаратних радіоелектронних систем. Радіотехніка. Радіо-апаратобудування. Вісник НТУУ «КПІ» / Волочій, Б. Ю., Озірковський Л. Д., Панський Т. І., Муляк О. В. 2013. № 55. С. 71–79.
Арипов М. Н, Джураев Р. Х., Джаббаров Ш. Ю. Техническая диагностика цифровых систем: Учебное пособие. Ташкент, 2006. 76 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
