Алгоритм обробки вимірювальної інформації засобами полігонного вимірювально-обчислювального комплексу
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2022-43-1-65-72Ключові слова:
точність вимірювань, полігонний вимірювально-обчислювальний комплекс, радіотехнічна система, критерій ефективності, функціонал якості, матриця дисперсії похибокАнотація
Розглянуті питання взаємозв’язку поміж ймовірністю приймання вірного рішення людиною (оператором вогневого засобу), що приймає рішення в процесі проведення випробувань зразків озброєння та військової техніки та/або проведення навчань військ з бойовою, а також якістю функціонування вимірювальних засобів стріляючих підрозділів і полігонного вимірювально-обчислювального комплексу.
Розроблений алгоритм обробки вимірювальної інформації, який дозволить максимізувати ймовірність прийняття вірного рішення людиною (оператором вогневого засобу) при виникненні ризикової ситуації.
Складена узагальнена кваліфікація ризикових подій на полігоні (на бойовій позиції комплексу протиповітряної оборони) по принципу залежності від головних причин їх виникнення та ступеня безпеки.
Здійснений аналіз нових або тих, що повторюються, небезпечних факторів на виконання заходів по їх усуненню або зменшенню небажаного впливу (якщо їх неможливо усунути) ще до того, як виникне небезпечна ситуація у польоті.
На прикладі застосуванням зенітних ракетних комплексів було розглянуто задачу забезпечення прийняття рішення людиною (оператором вогневого засобу) при проведенні стрільб при яких аналізувався простий випадок оцінки двох чинників: вірогідність події і тяжкість можливих наслідків.
Розв’язана задача оптимізації обробки вимірювальної інформації в комплексі засобів вимірювально-обчислювального комплексу вогневого засобу яка дозволила забезпечити отримання максимального обсягу інформації заданої вірогідності за визначений термін контролю та управління об’єктами. Отримані рівняння для оцінки вектору стану польоту повітряного об’єкту і для точності даної оцінки дозволили в сукупності максимізувати достовірність інформації для прийняття рішення людиною (оператором вогневого засобу).
Посилання
Научно-методические аспекты анализа аварийного риска / Горский В. Г., Моткин Г. А., Швецова-Шиловская Т. Н. и др. – М. : Экономика и информатика, 2002. – 260 с.
Балабанов И. Т. Риск-менеджмент. – М. : Финансы и статистика, 1996. – 192 с.
Симонов С. В. Анализ рисков, управление рисками. Jet Info, 1, 1999.
Лисаченко І. Г., Роянов О. М., Чумак Б. О. Тактико-технічна модель системи підвищеної оперативності автоматизованого управління польотом космічного апарату // Збірник наукових праць ХУПС. – Х., 2005. – Вип. № 4 (4). – С. 73–76.
Хомяков Э. Н. Автоматизированные системы управления космическими апаратами : учеб. пособ. – X. : ХВВКИУРВ, 1983. – 290 с.
Лисаченко І. Г., Чумак Б. О., Дремлюга О. В. Обґрунтування вимог до точності визначення параметрів руху літаючих об’єктів управління. – Системи обробки інформації/ НАНУ, ПАНУ, ХВУ. – Х., 2001. – Вип. 2(12). – С. 86–90.
Лисаченко І. Г., Роянов О. М., Чумак Б. О. Математична модель оптимальної обробки вимірювальної інформації при управлінні космічними апаратами по програмній траєкторії // Збірник наукових праць “Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова”. – К. : НАНУ, 2005. – Вип. 32. – С. 131–136.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
