Модель процесу визначення загроз воєнній безпеці, як складової національної безпеки держави
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-111-116Ключові слова:
національна безпека держави, воєнна безпека держави, прогнозування, механізм визначення рівня загрозАнотація
Події останніх декількох років показує, що в сучасних міждержавних відносинах роль військової сили набуває все більш вагомого значення. Для досягнення своїх цілей геополітичні гравці все частіше вдаються до застосування військової сили або використовують інші інструменти зовнішнього впливу (економічні, енергетичні, політичні), що прямо чи опосередковано створюють загрозу національній безпеці та її складовим, насамперед воєнній безпеці держави (ВБД). Дедалі частіше зовнішні чинники впливу набувають менш прогнозованого та передбачуваного характеру, а, відтак, їх руйнівна сила зростає. У зв’язку з цим актуальності набуває питання щодо створення інструментів визначення рівня ВБД з метою своєчасного реагування держави на виклики і загрози.
Комплексний аналіз світових наукових здобутків та поглядів на проблему оцінювання та прогнозування рівня ВБД дає змогу зробити висновок, що ВБД є складовою національної безпеки та являє собою систему політико-правових, організаційних, воєнних та технічних заходів держави, спрямованих на забезпечення своєчасного виявлення, запобігання й нейтралізацію загроз (ризиків, викликів) національним інтересам, зокрема із застосуванням військової сили. У свою чергу, оцінку рівня ВБД можна подати як інтегральний показник здатності держави до своєчасного виявлення і запобігання (нейтралізації) викликів, ризиків та загроз за визначеними індикаторами.
Посилання
Концептуальні засади розвитку системи забезпечення національної безпеки України : [аналіт. доп.] / Резнікова О.О., Цюкало В.Ю., Паливода В.О. та ін. – К. : НІСД, 2015. – 58 с.
Гребенюк О. П. Застосування системно-когнітивного аналізу для автоматизації управління системою радіомоніторингу / О.П. Гребенюк, М. А. Роговець, В. А. Шуренок // Вісник ЖДТУ. – 2010. – №1 (52) – С.72–80.
Кузнецов О.П., Анализ влияний при управлении слабоструктурированными ситуациями на основе когнитивных карт. / Под ред. Н. А. Абрамовой, К. С. Гинсберга, Д. А. Новикова. – М. : КомКнига, 2006. – С. 313–344.
Указ президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року Про Стратегію національної безпеки України” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.zakon3.rada.gov.ua.
Указ президента України № 555/2015 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2021 року “Про нову редакцію Воєнної доктрини України” URL: http//www.president.gov.ua.
Закон України “Про основи національної безпеки України” від 21 червня 2019 р. № 2469-УІІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.portal.rada.gov.ua.
Про оборону України: Закон України № 1702-ІХ від 16 липня 2021 року № 1932-ХІІ (редакція станом на 05.05.2015) // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 9. – Ст. 106.
Про розвідку: Закон України № 808-ІХ від 17 липня 2020 року // Відомості Верховної Ради.
Шкідченко В.П. Елементи теорії воєнної безпеки : монографія / В.П.Шкідченко, В.Д. Кохно. – К.: БФ “Миротворець”, 2001. – 194 с.
Основи стратегії національної безпеки та оборони держави : підруч. / [О.П.Дузь-Крятченко, Ю.В.Пунда, В.П.Грищенко та ін.] ; за заг. ред. В.М. Телелима. – 3-е вид., перероб. І доп. – К. : НУОУ ім. Івана Черняховського, 2015. – 620 с
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
