Типологія систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-37-44Ключові слова:
зв’язок, інформаційно-телекомунікаційна мережа, кібербезпекаАнотація
В статті розглянуте актуальне питання щодо підходів визначення типології систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення. Проаналізовані останні дослідження і публікації з цього питання. Проведений аналіз та досвід провідних країн світу, свідчить про те, що в умовах сучасних бойових дій ефективне функціонування системи кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення буде в умовах постійного впливу противника. За цих умов трансформація поглядів на питання створення систем кібербезпеки і кібероборони та, відповідно, розвиток їх структур та типологій в провідних країнах світу відбувається під впливом розвитку технологій, змін у безпековому середовищі, формах, способах та технологіях ведення війн і нових досягнень в цьому. В статті запропоновано підхід типологізації систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення.
В статті визначені об’єкти кібервпливу: технічні системи, соціум протиборчої сторони, соціотехнічні системи і когнітивний простір. Розглянуті сфери і галузі що підлягають кіберзахисту та кіберобороні та надана їх коротка характеристика. Запропонована типологія систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення за її функціональним призначенням і складовим. Проаналізована система кібербезпеки в ІТС військового (спеціального) призначення провідних країн світу та країн-членів НАТО розкриті її функціональні підсистеми.
В статті розглянуто методичний підхід для вирішення прикладної задачі, яка полягає у визначенні підходів для створення типології зазначених систем.
Запропонована типологія систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення враховує об’єкти кібервпливу, які обумовлені особливостями кібердій у кіберпросторі в сучасних умовах. Це дає можливість втілити типологію системи кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) в цілому, окремих елементів та її складових. Запропоновано найбільш раціональний варіант створення типології систем кібербезпеки, якій відповідно до сучасних тенденцій розвитку, з урахуванням військово-політичної обстановки, національних інтересів та законодавства, забезпечить інформаційну, кібернетичну та когнітивну перевагу над противником та буде сприяти практичній реалізації прийнятої в країнах членах НАТО концепції “смарт-оборони”.
Посилання
Закон України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 45, ст.403) // Про основні засади забезпечення кібербезпеки України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text.
Чевардін В. Є. Аналіз структур кіберкомандувань озвинутих країн / В. Є. Чевардін, О. Є. Мазулевський // Збірник наукових праць ВІТІ № 2. – 2020. – URL: http://www.viti.edu.ua/files/zbk/2020/12_2_2020.pdf.
Віктор Петров. Підходи до концептуальних засад проєкту Стратегії кібербезпеки України на 2021–2025 роки// Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень. 11.02.2021. URL: https://bintel.org.ua/analytics/voenni-voprosy/armii-voorugenie/konceptualni-zasadu-proyektu-strategii-kiberbezpeki-ukraini-na-2021-2025-roki/
Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 року “Про Стратегію кібербезпеки України”. URL: https://www.rnbo.gov.ua/ua/Ukazy/417.html?PRINT
Інформаційний вимір гібридної війни: досвід України: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Київ: НУОУ, 2017. – 104 с. URL: https://nuou.org.ua/assets/documents/zbirn-gibr-mizhn-konf.pdf
А. Деркаченко. Сектор безпеки і оборони. Напрями розвитку зовнішньої розвідки України // Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень. 02.02.2020. URL: https://bintel.org.ua/nukma/sektor-bezpeki-i-oboroni/
Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року “Про Стратегію кібербезпеки України”. URL: https://www.rnbo.gov.ua/ua/Ukazy/4974.html
Всеохоплююча оборона України: стан, проблеми та заходи щодо зміцнення кібероборони держави і створення кібервійськ. Оборонно-промисловий кур’єр. 15:19 01.11.2021. URL: http://opk.com.ua/%d0%b2%d1%81%d0%b5%d0%be%d1%85%d0%be%d0%bf%d0%bb%d1%8e%d1%8e%d1%87%d0%b0-%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bd%d0%b0-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d0%b8-%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd-%d0%bf%d1%80/
Вдовенко С.Г., Даник Ю.Г. Проблеми та перспективи забезпечення кібероборони держави. Збірник наукових праць військового інституту Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, випуск 66, 2020 - С. 75-89. DOI: https://doi.org/10.17721/2519-481X/2020/66-08
Mahdi, Q. A., Животовський, Р. М., Кравченко, С. І., Борисов, І. В., Орлов, О. В., Панченко, І. В., Живило, Є. О., Купчин, А. В., Колтовсков, Д. Г., & Боголій, С. М. (2021). Розробка методики структурно-параметричної оцінки стану об’єкту. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(4 (113), 34–44. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.240178
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
