Метод підвищення надійності програмного забезпечення знання-орієнтованих систем за рахунок механізмів повторного використання коду
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-45-54Ключові слова:
UML-діаграма, програмне забезпечення, програмний код, інформаційний ресурс, клас, функція, модельАнотація
Розглянуті питання можливості застосування механізму повторного використання коду в процесі проектування та розробки програмного забезпечення знання-орієнтованих систем. Доведена необхідність окремого дослідження питань розробки програмного забезпечення аналітичного та інформаційного ресурсів, що забезпечують підтримку всіх учасників процесу розробки програмного забезпечення знання-орієнтованих систем. Показана необхідність використання механізмів повторного використання раніше розробленого і верифікованого програмного коду, як елементу інформаційного ресурсу. В рамках розробленого методу підвищення надійності програмного забезпечення знання-орієнтованих систем за рахунок механізмів повторного використання коду запропонована нова візуальна форма подання бібліотек функцій у вигляді єдиної програмної оболонки. В якості базового інструментарію вирішення завдання розробки інформаційного ресурсу запропоновано використовувати UML (Unified Modeling Language) – уніфіковану мову моделювання, в основу якої покладено парадигму об'єктно-орієнтованого програмування. Зазначений вибір обґрунтований тим, що UML є невід'ємною частиною уніфікованого процесу розробки програмного забезпечення та по суті являється відкритим стандартом, що використовує графічні позначення для створення абстрактної моделі системи. Отримані теоретичні положення відображені в наскрізному прикладі, що відображає однин з можливих варіантів організації бібліотек функцій як елементу інформаційного ресурсу. Розроблено та обґрунтовано діаграми варіантів використання, діаграми взаємодії, діаграми послідовності, діаграми класів. На основі отриманих практичних результатів запропоновано структурну схему методу, яка, на відміну від існуючих рішень включає процедуру вироблення коректур для основних UML-діаграм за вимогами середовищ програмування.
Посилання
Павленко М.А., Осієвський С.В., Данюк Ю.В. Методологічні основи підвищення якості програмного забезпечення інтелектуальних систем прийняття рішення (engl.). Системи обробки інформації. 2021. № 1(164). С. 55-64. https://doi.org/10.30748/soi.2021.164.06.
Domínguez, Oscar & Torres, L.M.. (2010). Technology intelligence: Methods and capabilities for generation of knowledge and decision making. 1-9.
Turinskyi, O., Pievtsov, H., Pavlenko, M., Osievskiy, S., Herasimov, S., Djus, V. (2020). The problem of structuring indicators of quality of decision software support system. International Journal of Advanced Trends in Computer Science and Engineering, 9(5), 7916-7923. doi:10.30534/ijatcse/2020/144952020.
Serifi, Veis & Dašić, Predrag & Ječmenica, R. & D.Labović,. (2013). Functional and information modeling of production using IDEF methods. Strojniski Vestnik. 55. 131-140.
Taylor, Richard & van der Hoek, Andre. (2007). Software Design and Architecture The once and future focus of software engineering. FoSE 2007: Future of Software Engineering. 226-243. 10.1109/FOSE.2007.21.
Ванн Тассел, Д. Стиль, разработка, эффективность, отладка и испытание программ [Текст]: пер. с англ. / Д. Ванн Тассел. – М.: Мир, 1995. -248 с.
Брагина Т. И. Сравнительный анализ итеративных моделей разработки программного обеспечения / Т. И. Брагина, Г. В. Табунщик // Радіоелектроніка, інформатика, управління. – 2010. – Вып. № 2 (23). – C.130–139.
Левыкин В. М. Модель архитектурного фреймворка ускоренной разработки информационной системы / В. М. Левыкин, М. В. Евланов // Нові технології. – 2013. – № 1-2 (39-40). – С.51–57.
Осипова Т. Ф. Моделирование процесса проектирования автоматизированной информационной системы структурным методом / Т. Ф. Осипова // Актуальные проблемы экономики и управления. – 2015. – № 2(6). – С. 89–96.
Павленко М.А., Осієвський С.В., Золотухіна О.А., Модель підтримки процесів розробки інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень Телекомунікаційні та інформаційні технології. 2020. № 4 (69) 130 – 139 с. DOI: 10.31673/2412- 4338.2020.045051
Осієвський С.В., Третяк В.Ф., Модель інформаційно–аналітичної підтримки процесів розробки знання–орієнтованих інформаційних систем //Колективна монографія Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері / за редакцією Голденблата М.А. та Валеренко Г.І. – Вінниця:Європейська наукова платформа|ISBN:978-617-7991-47-1,DOI 10.36074/csriteenat.ed-2.03.
D. S. Maylawati, W. Darmalaksana, and M. A. Ramdhani, “Systematic Design of Expert System Using Unified Modelling Language,” IOP Conf. Ser. Mater. Sci. Eng., vol. 288, no. 1, p. 012047, 2018.
Mouheb D. et al. (2015) Unified Modeling Language. In: Aspect-Oriented Security Hardening of UML Design Models. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-16106-8_2
Липаев, В.В. Обеспечение качества программных средств. Методы и стандарты [Текст] / В.В. Липаев. – М.: МГТУ «Станкин», 2002. -302 с.
Плескач В.Л. , Рогушина Ю.В. Агентні технології: Монографія. – К.: Київ. нац. торг.–екон. ун–т, 2005. – 344 с. (Табл.10. Рис.58. Бібліограф.361).
Manuel Sojer and Joachim Henkel. 2010. Code Reuse in Open Source Software Development: Quantitative Evidence, Drivers, and Impediments. SSRN Scholarly Paper ID 1489789. Social Science Research Network, Rochester, NY. https://papers.ssrn.com/abstract=1489789
Haefliger, S., Krogh, G. V. and Spaeth, S. (2008). Code Reuse in Open Source Software. Management Science, 54(1), pp. 180-193. doi: 10.1287/mnsc.1070.0748
Osis J., Asnina E. Is modeling a treatment for the weakness of software engineering? in:Garcia Diaz V., Cueva Lovelle J., García-Bustelo B. (Eds.), Handbook of Research onInnovations in Systems and Software Engineering, IGI Global, Hershey, NY, 2015, pp. 411-427.
Sejans J., Nikiforova N. Practical Experiments with Code Generation from the UML ClassDiagram. Proceedings of the 3rd International Workshop on Model-Driven Architectureand Modeling-Driven Software Development, SciTePress, Beijing, China, 2011, pp. 57-67.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
