Порівняльний аналіз методик психологічного впливу на військовослужбовців Збройних Сил України в умовах проведення операції Об’єднаних сил
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-41-2-41-46Ключові слова:
фейки, дезінформація, інформаційний вплив, психологічний вплив, категорії обміну інформацією, управляючі інформаційні впливи, апроксимаційний експериментАнотація
У статті наведено порівняльний аналіз методик психологічного впливу, який здійснюється на військовослужбовців Збройних Сил України в умовах проведення операції об’єднаних сил з використанням інформаційної інфраструктури, як України, так і Російської Федерації. Інформаційний простір переповнений деструктивною інформацією, яка здебільшого носить прихований характер психологічного впливу та має на меті змінити моделі поведінки військовослужбовці Збройних Сил України у спосіб, що сприятиме досягненню військових та політичних цілей країни агресора.
Оцінювання прогнозованої ефективності від психологічного впливу в зазначених підходах має ряд припущень та обмежень пов’язаних з поділом населення країни між тими, хто отримав інформацію з певного об’єкта впливу та тими, хто знаходяться за межами інформаційного простору.
Методики психологічного впливу на цільові аудиторії мають певну послідовність, а саме: визначення переліку інформації, яка буде віднесена до інформації деструктивного характеру; уточнення подій, які підтверджують інформаційні процеси та негативні наслідки від їх реалізації; визначення категорій управляючих впливів (побудова гіпотези); порівняння отриманих результатів на основі апроксимаційного експерименту; проведення аналізу результатів, які можуть повністю підтвердити гіпотезу; перевірити відповідність результатів; визначення статистичних даних щодо прояву усіх деструктивних психологічних впливів.
Наведені результати дослідження підтверджують домінуючу роль та важливість оцінювання психологічного впливу на військовослужбовців Збройних Сил України в умовах проведення операції об’єднаних сил, що вимагає пріоритетного розвитку в Україні.
Посилання
Богданович В.Ю. Теоретичні основи забезпечення національної безпеки України в умовах позаблоковості: Монографія / В.Ю. Богданович, І.С. Романченко, І.Ю. Свида. – Львів: АСВ, 2011. – 414 с.
Frank, Robert H. The Frame of Reference as a Public Good // The Economic Journal. – 1997. – Vol. 107 (November). – P. 1832–1847.
Easterlin, Richard A. Does Economic Growth Improve the Human Lot? // Nations and Households in Economic Growth : Essays in Honor of Moses Abramovitz : / Paul A. David and Melvin W. Reder, eds. – New York : Academic Press, Inc., 1974. – 411 p.
Кацалап В.О. Методика оцінки загроз інформаційній безпеці України у воєнній сфері / В.О. Кацалап // Науковий журнал “Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони” К.: НУОУ. – 2018. – №1(31). – С. 149-154.
Захаров, А. В. Теория игр в общественных науках : учебник для вузов / А. В. Захаров ; Нац. исслед. ун-т “Высшая школа экономики”. – М. : Изд. дом Высшей школы экономики, 2015. – (Учебники Высшей школы экономики). – 304 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2021-09-30 (2)
- 2021-09-30 (1)
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
