Математична модель побудови бойового порядку спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації

Автор(и)

  • Леонід Артюшин Державний науково-дослідний інститут авіації України, Україна https://orcid.org/0000-0002-7488-7244
  • Анатолій Лобанов Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0001-6523-501X
  • Володимир Герасименко Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0003-2014-7408

DOI:

https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-41-2-23-30

Ключові слова:

автоматизоване управління, банк моделей, модель бойового порядку, траєкторна система координат, рівняння руху, спільна авіаційна група

Анотація

Для здійснення автоматизованого управління бойовими порядками спільних авіаційних груп необхідно створення системи математичних моделей етапів функціонування бойового порядку, а також засобів реалізації цієї системи, включно з процедурами управління та інтеграції. Найбільш вдало така задача може бути розв’язана при застосуванні логіко-динамічних моделей та теорії логіко-динамічних систем.

Метою статті є створення банку моделей, як системи моделей математичного опису етапів функціонування бойового порядку спільної авіаційної групи, що становить основу математичної моделі бойового порядку спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації.

Задача синтезу логіко-динамічних моделей полягає у розділенні вихідної моделі на сукупність структурних станів (режимів), причому систему у кожному структурному стані можна розглядати як самостійну. Моделювання кожного з станів полягає у об’єднанні ряду режимів, що характеризуються постійним значенням аеродинамічних характеристик пілотованих та безпілотних літальних апаратів залежно від значення функцій предикат змінних. Відповідно, модель виконання бойового завдання спільною авіаційною групою пілотованої та безпілотної авіації розбивається на ряд етапів. Зміст задачі дослідження передбачає використання повної нелінійної моделі динаміки польоту без розділення руху на повздовжній, боковий та вертикальний, при прийнятих припущеннях.

Визначення заданого відносного положення пілотованих та безпілотних літальних апаратів у бойовому порядку дозволить описати їх спільний відносний рух, що формує особливості системи управління бойовим порядком, а обрання системи координат відносно веденого надасть переваги на всіх подальших етапах розв’язання задачі управління.

Посилання

Жук К. Д. О построении банков летательных моделей в программировании жизненных циклов объектов новой техники // Электронное моделирование. – 1981, № 14. – С. 14–21.

Артюшин Л. М., Герасименко В. В., Коваль В. В. Метод формування спільної авіаційної групи. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони № 1(40)/2021. – С. 63–68. URL: https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-63-68.

Артюшин Л. М., Герасименко В. В., Коваль В. В. Синтез раціональних структур бойових порядків спільних авіаційних груп. Журнал наукових праць “Соціальний розвиток та безпека”. Том 11, № 3, – 2021. – С. 209–220. DOI: 10.33445/sds.2021.11.3.20.

Жук К. Д., Тимченко А. А., Доленко Т. И. Исследование структуры и моделирование логико-динамических систем. – К.: Наукова думка, 1975. – 197 с.

Жук К. Д., Тимченко А. А. Автоматизированное проектирование логико-динамических систем. – К.: Наукова думка, 1981. – 320 с.

Наказ Міністерства оборони України від 05 січня 2015 року № 2 “Про затвердження правил виконання польотів державної авіації України”. розділ IX, глава 14 – Особливості виконання групових польотів.

Крюков Н. П., Кремень М. А. Методом опорных точек // Авиация и космонавтика. – 1983. – № 6. – С. 26–27. – № 7. – С. 27–28.

Лебедь В. Г., Миргород Ю. І., Українець Є. О. Аерогідрогазодинаміка. Харків : ХУПС ім. Івана Кожедуба, 2011. – 415 с.

Немешилов Ю. О. Моделі систем управління літальними апаратами та методи експериментальних досліджень: Навч. посібн./ Ю.О. Немешилов. – Харків: Нац. аерокосмічн. ун-т ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”, 2019. – 160 с.

Силков В. И. Динамика полета и боевого маневрирования летательных аппаратов. Часть 2. Устойчивость и управляемость. Учебное пособие. – К.: КВВАИУ, 1984. – 318 с.

Справочник по теории автоматического управления // Под ред. А. А. Красовского. – М.: Наука, 1987. – 712 с.

Крутько П. Д., Попов Е. П. Синтез управления скоростью движения летательных аппаратов на основе решения обратной задачи динамики // Докл. АН СССР, 1986. – Т.260, № 4. – С.809–812.

Горбатенко С. А. Механика полета: общие сведения. Уравнения движения / Горбатенко С.А. и др. – М.: Машиностроение, 1969. – 500 с.

Тарасов В. Г. Межсамолетная навигация. – М.: Машиностроение, 1980. – 184 с.

Greg L. Zacharias. 2019. Autonomous Horizons: Autonomy in the Air Force – A Path to the Future, Volume 1: Human Autonomy Teaming (AF/ST TR 15-01). Air University Press.

Greg L. Zacharias. March 2019. Autonomous Horizons: Autonomy in the Air Force – A Path to the Future, Volume 2: Autonomous Horizons. The Way Forward. (AF/ST TR 15-02). Air University Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-30 — Оновлено 2021-09-30

Версії

Номер

Розділ

Військово-космічні та геоінформаційні технології