Це застарівша версія, яка була опублікована 2021-05-28. Прочитайте найбільш нову версію.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ ЕКОЛОГО-ТЕХНОГЕННИХ ЗАГРОЗ ДЛЯ ПОТЕНЦІЙНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ НА СХОДІ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Сергій Чумаченко Національний університет харчових технологій, Україна https://orcid.org/0000-0002-8894-4262
  • Рустам Мурасов Головне управління оборонного планування Генерального штабу ЗСУ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0800-2062
  • Ярослав Мельник Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-2919-9119

DOI:

https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-117-122

Ключові слова:

гібридна війна, об’єкти критичної інфраструктури, операції об’єднаних сил, екологічні катастрофи, оцінювання загроз

Анотація

В даній статті розглядаються питання розробки теоретико-методологічних основ інформаційного аналізу еколого-техногенних загроз для потенційно-небезпечних об’єктів критичної інфраструктури в умовах гібридної війни на сході України. Розглянуто потенційно небезпечні об’єкти критичної інфраструктури на сході України, які можуть стати джерелом чинників надзвичайної ситуації воєнно-техногенного походження в разі можливого ураження боєприпасами під час ведення бойових дій. Це може призвести до виникнення ефекту доміно та втрат серед населення і особового складу ЗС України та інших збройних формувань. Ланцюгова реакція небезпечних наслідків може викликати екологічну катастрофу на Донбасі, яка за масштабами може перевищити рівні впливу застосування зброї масового ураження. Проведено інформаційний аналіз розташування об’єктів критичної інфраструктури відносно лінії розмежування в зоні проведення операції об’єднаних Сил. Розроблено модель класифікації можливих загроз для об’єктів критичної інфраструктури.

Посилання

Герасимов В.В. По опыту Сирии. Начальник Генерального штаба Валерий Герасимов: «Гибридная война требует высокотехнологичного оружия и научного обоснования» Военно-промышленный курьер 2016. https://www.vpk-news.ru/articles/29579.

Биченок М.М., Довгий С.О. Основи інформатизації управління регіональною безпекою. /– К.: Наук. думка, 2004. –287 с.

Кодрик А.І., Яковлєв Є.О., Чумаченко С.М., Парталян А.С. Методичні підходи до геоін-формаційного аналізу еколого-техногенних загроз для вуглепромислових районів Донбасу (на прикладі ПАО “Лисичанськвугілля” та ДП “Первомайськвугілля”) // Математичне моделювання в економіці. Міжнародний науковий журнал. № 4 (13), жовтень-грудень 2018 р. С. 5-17.

Парталян А.С., Чумаченко С.М. Інформаційні технології в задачах управління екологічною безпекою військових об’єктів // Інформатика, обчислювальна техніка та автоматизація. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Том 29 (68) №1 2018 С.15-20.

Уряднікова І.В., Чумаченко С.М., Кармазін С.В. Застосування експертно-аналітичних методів для оцінювання ризиків надзвичайних ситуацій на об’єктах критичної інфраструктури - Науковий вісник Академії муніципального управління, 2015 С. 206-218.

Чумаченко С. М., Парталян А. С., Туровець Ю. С. Система підтримки прийняття рішень з управління екологічними загрозами у районі ведення бойових дій // Зб. наук. пр. № 1 (83). Київ: ЦНДІ ЗС України, 2018. С. 88–95.

Колечко В. М., Парталян А. С. Підхід до обґрунтування критеріїв оцінювання природно-техногенних загроз // Зб. наук. пр. № 2 (84). Київ: ЦНДІ ЗС України, 2018. С. 233–240.

Упоряд. Д.С. Бірюков, С.І Кондратов за заг. ред. Суходолі О.М. Зелена книга з питань захисту критичної інфраструктури в Україні : зб. матеріалів міжнар. експерт. нарад . – К. : НІСД, 2016. – 176 с.

Лядовська В.М. , Рябий М.О., Гнатюк С.О. Визначення критичної інформаційної інфраструктури та її захист: аналіз підходів. Зв'язок. – 2014. – №4. – С. 3-7.

Бірюков Д.С Захист критичної інфраструктури: проблеми та перспективи впровадження в Україні : Аналітична записка. URL: http://www.niss.gov.ua/ articles/1026.

Євсєєв В.О. Можливі шляхи удосконалення захисту критичної інфраструктури України з урахуванням світового досвіду. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. – 2016. – № 4(49). – С. 168-172.

Суходоля О.М. Захист критичної інфраструктури: Сучасні виклики та пріоритетні завдання сектору безпеки URL http://irbis-nbuv.gov.ua/cgiin/irbis nbuv/nivanb_2017_1-2_7.pdf

Чернега В.М. Аналіз критичної інфраструктури та напрямки досліджень систем життєзабезпечення об’єктів України : Аналітична записка. http://pm.khpi.edu.ua/article/download/2413-3000.2019. 1327.9/162867.

Бобро Д.Г. Методологія оцінки рівня в критичній інфраструктурі / Д.Г. Бобро // Стратегічні пріоритети. – Серія «Економіка». – 2015. – № 4 (37). – С. 83-93.

Лисенко О.І., Чеканова І.В., Кутовий О.П., Нікітін В.А.. Стратегії управління ризиками на об'єктах критичної інфраструктури в умовах невизначеності [Електронний ресурс] / О.І. Лисенко. – URL : http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/infrastrukt-86de2.pdf.

Хвостосховища Донбасу. Звіт по проекту ОБСЄ. 2019. - 50 с. https://www.osce.org/uk/project-coordinator-in-ukraine/456847

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-28

Версії

Номер

Том 40 № 1 (2021)

Розділ

Інформаційно-аналітична діяльність у сфері безпеки та оборони

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.