МОДЕЛЬ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ АРТИЛЕРІЙСЬКИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ПІД ЧАС ВОГНЕВОЇ ПІДТРИМКИ У ХОДІ ВЕДЕННЯ НАСТУПАЛЬНИХ ДІЙ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-153-162Ключові слова:
аналітико-стохастичні моделі, марковські випадкові процеси, система диференціальних рівнянь Чепмена – Колмогорова, артилерійські підрозділи, живучість, вогнева підтримка, наступальні діїАнотація
Результати аналізу здобутих уроків ведення бойових дій артилерійськими підрозділами в збройному конфлікті на Сході України свідчать, що на цей час актуальними є питання підвищення ефективності ведення ними бойових дій та забезпечення їх живучості. На підставі аналізу способів забезпечення живучості артилерійських підрозділів визначено, що головними у ході ведення бойових дій артилерії були постійне маневрування при призначенні районів очікування (заряджання). Також відомо, що зміст ведення бойових дій артилерійськими підрозділами в наступі становить безперервна вогнева підтримка загальновійськових формувань.
Таким чином, в теорії та практиці ведення бойових дій артилерійськими підрозділами в наступі виникла суперечність між потребою збільшення часу перебування їх на вогневих позиціях залежно від певного обсягу вогневих завдань для безперервної вогневої підтримки військових формувань з одного боку та вимогою зменшення такого часу для здійснення необхідного маневру з метою забезпечення живучості артилерійських підрозділів з іншого.
Метою статті є розробка моделі ведення бойових дій артилерійськими підрозділам під час вогневої підтримки у ході ведення наступальних дій з урахуванням їх постійного маневрування для забезпечення живучості та перебування в районі очікування (заряджання).
В статті викладено опис моделі ведення бойових дій артилерійськими підрозділами під час вогневої підтримки в наступальних діях. модель є аналітико-стохастичною та описує імовірнісні характеристики ведення бойових дій артилерійськими підрозділами під час вогневої підтримки у ході ведення наступальних дій з використанням теорії випадкових процесів зі скінченою множиною послідовних перманентних змін їх функціональних станів під впливом чинників зовнішнього середовища та чинників управління в умовах можливого вогневого впливу противника при наявності таких елементів бойового порядку, як райони очікування (заряджання). запропонована модель ведення бойових дій може бути використана для пошуку причинно-наслідкових зв’язків між складовими подібних процесів та обґрунтування рекомендацій щодо забезпечення живучості артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в наступальних діях
Посилання
Репіло Ю. Є., Головченко О. В. Невідповідності у поглядах на підготовку та ведення бойових дій артилерійськими підрозділами в контрнаступальній операції та можливі шляхи їх усунення. Труди університету: зб. наук. пр. Київ: НУОУ імені Івана Черняховського, 2021. Вип. 1 (164). С. 97–105.
FM 3-09 Fire Support and Field Artillery Operations. URL: https://cutt.ly/7zKWF1u.
STANAG 2484 AARTYP-05 Ed B, NATO Fire Support Doctrine: 05 November 2015.
Reference Guide Joint Fire Support Handbook for planning & co-ordination Ed 3.2. URL:https://www.academia.edu/36429094/REFERENCE_GUIDE_JOINT_FIRE_SUPPORT_Handbook_for_planning_and_co_ordination.
Головченко О. В. Здобуті уроки способів забезпечення живучості артилерійських підрозділів у ході антитерористичної операції (операції Об’єднаних сил). Українське військо: сучасність та історична ретроспектива: зб. матеріалів I міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 27 лист. 2020 р.). Київ: НУОУ, 2020. С. 27. URL: https://nuou.org.ua/nauka/confi/mnpk1-uv-2020.html.
Абчук В. А., Матвейчук Ф. А., Томашевський Л. П. Справочник по исследованию операций / под общ. ред. проф. Ю. В. Чуева. Москва: Сов. радио, 1965. 592 с.
Боровков А. А. Вероятностные процессы в теории массового обслуживания. Москва: Наука, 1972. 428 c.
Вентцель Е. С. Теория вероятностей: учебник для вузов. 3-е изд., испр. Москва: Наука, 1964. 576 с.
Панченко Н. Г., Резуненко М. Є. Елементи дослідження операцій в управлінні процесами перевезень: підручник: у 2 ч. Харків: УкрДУЗТ, 2015. Ч. 2. 314 с.
Guzik, Dennis M. A Markov model for measuring artillery fire support effectiveness (Monterey, Сalifornia : Postgraduate School, 1988). URL: https://hdl.handle.net/10945/23070
Гогонянц С. Ю., Поліщук С. В. Модель радіолокаційного забезпечення бойових дій угруповання сил і засобів протиповітряної оборони в операціях. Система обробки інформації. Харків : ХНУПС імені Івана Кожедуба, 2016. № 3 (140). С. 126–130. URL: http://www.hups.mil.gov.ua/periodic-app/article/16464
Гогонянц С. Ю., Поліщук С. В. Обґрунтування інтенсивностей зміни функціональних станів мобільного радіолокаційного комплексу. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. Харків : ХНУПС імені Івана Кожедуба, 2016. № 3 (24). С. 90–92. URL: http://www.hups.mil.gov.ua/periodic-app/article/17183.
Грабчак В. І., Супрун В. М., Заскока А. М., Сокіл Б. І. Аналітична модель ураження артилерійської батареї противника з урахуванням своєчасності її виявлення. Військово-технічний збірник. Львів : АСВ імені Петра Сагайдачного, 2013. № 9. С. 73–80. doi.org/10.33577/2312-4458.9.2013.73-80 .
Приміренко В. М. Обґрунтування рекомендацій щодо підвищення ефективності бойового застосування військових частин ракетних військ у сучасних операціях : дис. … канд. військ. наук : 20.01.01. Київ, 2017. 147 с.
Адаменко М. В., Заболотний О. А. Математична модель функціонування органів радіолокаційної розвідки РВіА. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Київ : НУОУ імені Івана Черняховського. 2018. № 1 (62). С. 107–112. doi.org/10.33099/2304-2745/2018-1-62/107-112 .
Golovchenko O. Content-analysis of trends of waging warfare by the army of the armed forces of the Russian Federation. Sciences of Europe. 2020. Vol. 2, No. 58. С. 54–61. URL: https://www.europe-science.com/archive/
Розвідувально-ударні, розвідувально-вогневі комплекси (принципи побудови в умовах реалізації концепції мережецентричних війн, оцінка ефективності бойового застосування) : монографія / [В. М. Тарасов, Р. І. Тимошенко, О. М. Загорка] ; за заг. ред. В. М. Телелима. Київ : НУОУ ім. Івана Черняховського, 2015. 184 с.
Збірник нормативів з бойової підготовки для спеціалістів і підрозділів артилерії: затв. наказом Генерального штабу ЗС України від 03.01.2020 № 5. Київ: ГШ ЗС України, 2020. 127 с.
Правила стрільби і управління вогнем наземної артилерії (дивізіон, батарея, взвод, гармата): затв. наказом Генерального штабу ЗС України від 05.01.2018 № 6. Київ: ГШ ЗС України, 2018. 268 с.
Посібник з вивчення правил стрільби і управління вогнем наземної артилерії (дивізіон, батарея, взвод, гармата): затв. наказом Генерального штабу ЗС України від 03.09.2018 № 532. Київ: КСВ ЗС України, 2018. 278 с.
Курс підготовки артилерії Збройних Сил України (бригада, дивізіон, батарея, взвод, гармата) : затв. наказом Генерального штабу ЗС України від 11.03.2020 № 97. Київ: ГШ ЗС України, 2020. 226 с.
Правила стрельбы и управления огнем артиллерии. Ч. I. Москва: Воениздат, 2011. 292 с.
Пособие по изучению правил стрельбы и управления огнем артиллерии. Ч. I.: Дивизион, батарея, взвод, орудие. Москва: Воениздат, 2011. 354 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2021-06-09 (2)
- 2021-05-28 (1)
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.