МЕТОДИ ПРОТИДІЇ ВІРУСУ ШИФРУВАЛЬНИК В ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-27-36Ключові слова:
вірус-шифрувальник, кібератака, кіберзахист, Cyber Kill Chain, інформаційна системаАнотація
У цій статті пропонується алгоритм, яким керуються системні адміністратори для протидії несанкціонованим спробам шифрування інформації в інформаційних системах.
Факти вказують, що терміновість вжитих заходів полягає в тому, що кількість атак програм шифрування досягла 30% від загальної кількості глобальних кібератак та кіберінцидентів. Масштабні кібератаки відбуваються приблизно кожних шість місяців, а методи проникнення та алгоритми шифрування постійно вдосконалюються. Відповідно до моделі Cyber-Kill Chain, зловмисники успішно досягають поставленої мети на цільовому комп’ютері.
Метою заходів щодо усунення несанкціонованого шифрування інформації в системі є запобігання її дії на початку роботи.
Автори рекомендують заздалегідь розміщувати зразки програмного забезпечення в інформаційній системі, це дозволить своєчасно виявляти ознаки несанкціонованого шифрування інформації в системі.
Заходи включають розміщення зразка спеціального програмного забезпечення в системі якомога раніше. Зразок може реалізувати “постійний програмний моніторинг” процесу в системі, щоб зупинити процесор, коли є ознаки шифрування, тобто: коли процесор перевантажений, коли виявляються підозрілі процеси, при виявленні ознак дії алгоритму шифрування, у разі синхронізації і коли важливі файли зникають, у разі спроби перезапустити систему та інших ознак. Автори порівнюють систему мережевої безпеки із ситуацією, коли рекомендовані заходи не застосовуються. Автори вважають, що, виходячи з ефективності відповідних заходів, система захисту мережі зросте до 0,99.
Висновок цієї статті полягає в тому, що розміщення спеціального програмного забезпечення в системі дозволить протидіяти якомога швидше вірусу шифрувальнику та покращить безпеку системи.
Подальші дослідження дозволять розповсюдити рекомендовані заходи щодо усунення поведінки різних типів кібератак, які досягли цільової машини, а також виникнення кіберінцидентів відповідно до моделі Cyber-Kill Chain.
Посилання
Расширенная модель Cyber-Kill Chain и почему ее надо учитывать в стратегии защиты [Електронний ресурс]. https://habr.com/ru/company/panda/blog/327488/
Новое время “Захисти себе сам. Все що потрібно знати про вірус Petya.A” [Електронний ресурс]. – https://nv.ua/ukr/techno/gadgets/zahisti-sebe-sam-vse-shcho-potribno-znati-pro-virus-petya-a-1392163.html
Vesti Ukraine “Все что известно о вирусе WannaCry и Petya.A” [Електронний ресурс]. https://vesti.ua/mir/244843-vse-chto-izvestno-o-viruse-wannacry-i-
Tech today “Все что нужно знать о вирусе Petya и как с ним бороться” [Електронний ресурс]. https://techtoday.in.ua/ru/reviews-ru/vse-chto-nuzhno-znat-o-viruse-petya-kak-s-nim-borotsya-75861.html
Котенко И.В. Оценка рисков в компьютерных сетях критических инфраструктур / И.В. Котенко , И.Б. Саенко, Е.В. Дойникова // Инновации в науке: зб. наук. пр. / XVI міжнар. наук.-практ. конф. Частина I. – Новосибірськ: СибАК, 2013. Вип.№16-1. С. 84 – 88.
Давидюк А.В. Протидія автоматизованим засобам використання соціальної інженерії / А.В. Давидюк, В.М. Петрик // Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави: зб. тез наук. доп. наук.-практ. конф. (Київ, 30 березня 2018 р.) [Електронне видання]. – К.: Нац. акад. СБУ, 2018. С. 346 – 347.
Korchenko A., Dreis Yu., Roshchuk M., Romanenko O. Consequence evaluation model of leak the state secret from cyberattack directing on critical information infrastructure of the state // Ukrainian Scientific Journal of Information Security, 2018, vol. 24, issue 1, Р. 29-35.
Шевченко А.С. Механізми виявлення кібернетичних атак на основі контрольних карт Шухарта/ А.С. Шевченко // Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави: зб. тез наук. доп. наук.-практ. конф. (Київ, 30 березня 2018 р.) [Електронне видання]. – К.: Нац. акад. СБУ, 2018. С. 186 – 189.
Новий небезпечний вірус-шифрувальник. Молодий буковинець https://molbuk.ua/news/201684-fakhivci-znayshly-novyy-nebezpechnyy-virus-shyfruvalnyk.html
Рекомендації до знищення наслідків дії вірусу Petya.A – “Новинарня”. Вірус шифрувальник., CERT – Режим доступу: https://novynarnia.com/2018/11/17/cert-ua.html.
Куцаєв В.В. Радченко М.М. Методика оцінки кібернетичної захищеності інформаційно-телекомунікаційного вузла. Збірник наукових праць ВІТІ. Київ, 2018. Вип. №2.
Куцаєв В.В., Козубцов І.М. Експертні оцінки захищеності систем методом Сааті. Збірник наукових праць ВІТІ. Київ, 2017. Вип. №3.
Чередніченко О.М., Куцаєв В.В., Гук О.М., Шугалій О.О. Аналіз кібернетичних інцидентів на території України та базові методи кібернетичного захисту від них. Збірник наукових праць ВІТІ. Київ, 2018. Вип. №3.
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2021-06-09 (2)
- 2021-05-28 (1)
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.