МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОСТОРОВОЇ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ ПОВІТРЯНОГО ПРОТИВНИКА

Олексій Загорка; Сергій  Поліщук; Ірина Загорка

doi:10.33099/2311-7249/2021-40-1-5-12

Автор(и)

Олексій Загорка Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0003-1131-0904
Сергій Поліщук Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0001-9050-6918
Ірина Загорка Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-0693-1434

DOI:

https://doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-5-12

Ключові слова:

система розвідки, повітряний противник, просторова структура, критерій ефективності функціонування

Анотація

Ефективність протиповітряної оборони військ і об’єктів суттєво залежить від функціонування системи розвідки повітряного противника. Своєчасність видачі інформації про засоби повітряного нападу противника зенітним ракетним дивізіонам є визначальним для їх надійного ураження. Невизначеність дій засобів повітряного нападу, а саме висот їх застосування і напрямків удару по військах і об’єктах, обумовлює необхідність при організації розвідки розглядати декілька варіантів побудови просторової структури системи розвідки повітряного противника з метою її оптимізації.

У статті запропоновано методику визначення раціональної просторової структури системи розвідки повітряного противника, в якій за критерій оптимізації прийнято ефективність функціонування системи розвідки повітряного противника, що оцінюється математичним сподіванням відносної величини кількості засобів повітряного нападу зі складу удару, що виявлені і по яким своєчасно видана інформація зенітним ракетним дивізіонам.

Ефективність функціонування системи розвідки повітряного противника визначається як добуток імовірності виявлення цілей системи розвідки повітряного противника та імовірності своєчасної видачі інформації по них зенітним ракетним дивізіонам. Імовірність виявлення цілі системи розвідки повітряного противника визначається із урахуванням коефіцієнта перекриття радіолокаційного поля, імовірності своєчасної видачі інформації зенітним ракетним дивізіонам із використанням нормальної функції розподілу Лапласа. При оцінювані ефективності функціонування системи розвідки повітряного противника ураховуються можливі діапазони висот застосування засобів повітряного нападу і напрямки їх ударів по військах і об’єктах. Розподіл засобів повітряного нападу за діапазонами висот застосування здійснюється за евристичним методом. Коефіцієнти важливості (небезпечності) напрямків ударів засобів повітряного нападу визначаються із використанням експертного методу ранжирування.

Варіанти просторової структури системи розвідки повітряного противника відрізняються розташуванням позицій радіолокаційних станцій на місцевості. Раціональним вважається варіант просторової структури, якому відповідає максимум ефективності функціонування системи розвідки повітряного противника.

Порядок використання розробленої методики визначення раціональної просторової структури системи розвідки повітряного противника показаний на прикладі. Методика може використовуватись під час організації розвідки повітряного противника органами управління радіотехнічних військ.

Біографії авторів

Олексій Загорка, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Доктор військових наук, професор

Сергій Поліщук, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Кандидат військових наук

Посилання

Городнов В.П. Моделювання бойових дій військ (сил) протиповітряної оборони та інформаційне забезпечення процесів управління ними (теорія, практика, історія розвитку): Монографія / Городнов В.П., Дробаха Г.А., Єрмошин М.О., Смірнов Є.Б. – Харків: ХВУ, 2004. – 410 с.

Городнов В.П. Методики прогноза эффективности группировок родов войск ПВО.– Х.: ХВУ, 1999.–32 с.

Романченко І.С. Теорія і практика боротьби з малорозмірними низьколітними цілями (оцінка можливостей, тенденції розвитку засобів протиповітряної оборони: монографія / І.С. Романченко, О.М. Загорка, С.Г. Бутенко, О.В. Дейнега. –Житомир: “Полісся”, 2011. – 344 с.

Ярош С.П. Теоретичні основи побудови та застосування розвідувально-управляючих інформаційних систем протиповітряної оборони: монографія / С.П. Ярош; за заг. ред. І.О. Кириченка. – Х.: ХУПС, 2012. – 512 с.

Торопчин А.Я. Довідник з протиповітряної оборони / А.Я. Торопчин, І.О. Романенко, Ю.Г. Даник, Р.Е. Пащенко та ін. – К: МО України; Х.: ХВУ, 2003. – 368 с.

Дубас В.Н., Иванов В.А., Путятин В.Г. Полигонные испытания радиолокационных станций слежения на стадии их разработки. – К.: Институт новых физических и прикладных проблем, 1993. – 132 с.

Денисов А.А., Колесников Д.Н. Теория больших систем управления: Учебное пособие для вузов. – Л.: Энергоиздат, 1982. – 288 с.

Бешелев С.Д., Гурвич Ф.Г. Экспертные оценки . – М.: “Наука”, 1973. – 160 с.

Ганин С.М., Карпенко А.В., Жизневский В.И., Федотов Г.В. Зенитная ракетная система С-300 / Под ред. А.Г. Магрицкого. – Санкт-Петербург: “Гангут”, Невский бастион, вып. 3, 1977. – 72 с.