ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ МОНІТОРИНГУ РУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ ВОЛОКОННО-ОПТИЧНИМИ ЗАСОБАМИ ОХОРОНИ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2017-30-3-177-183Ключові слова:
рухомий об’єкт, технічні засоби охорони, волоконно-оптичні засоби охорони, чутливий елементАнотація
Воєнно-політичні події останніх років, відсутність концептуальних поглядів на облаштування сухопутного кордону після набуття незалежності Україною, суттєва різниця у соціально-економічному стані мешканців прикордоння України і суміжних країн стали причиною появи нових загроз національній безпеці держави у прикордонній сфері на сухопутному кордоні, що робить актуальним реалізацію у засобах моніторингу таких характеристик як живучість, завадозахищенність, автоматичність функціонування, чутливість до рухомих об’єктів у різних середовищах.
Потреба у розвитку методів і моделей моніторингу рухомих об’єктів на сухопутному кордоні України технічними засобами охорони становить сутність сьогодення, що потребує подолання виявлених невідповідностей між прогресом розвитку волоконно-оптичних засобів охорони і недостатньою ефективністю моделей виявлення впливу правопорушника на волоконний світловод, шляхом здійснення його рефлектометрії, із забезпеченням підвищеної завадостійкості і живучості засобів. Зазначене потребує розробки методів та моделей в галузі волоконної оптики, як теоретичної основи обґрунтування ефективного моніторингу рухомих об’єктів на сухопутному кордоні з метою, у першу чергу, автоматичного виявлення і розпізнавання правопорушника при врахуванні загроз прикордонній безпеці і є підґрунтям для формулювання наукової проблеми дослідження. В статті здійснюється дослідження діючого методологічного апарату моніторингу рухомих об’єктів на сухопутному кордоні із застосуванням волоконно-оптичних засобів охорони.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
