ВИЗНАЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ СВОЄЧАСНОЇ ДОСТАВКИ ВИТРАТНИХ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ СПОЖИВАЧУ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ РІЗНИХ ВИДІВ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2017-30-3-18-20Ключові слова:
, транспортне забезпечення, можливості системи транспортного забезпечення, своєчасна доставка матеріально-технічних засобівАнотація
Стаття присвячена способу визначення такого показника ефективності, як можливість своєчасної доставки витратних матеріально-технічних засобів (ракет і боєприпасів, пально-мастильних матеріалів, продовольства та речового майна тощо) військам під час операції (бойових дій) транспортними засобами різних видів (автомобільним, повітряним, залізничним, водним (морським, річковим)). Наведено аналіз існуючих методів (методик), які присвячені обґрунтуванню системи транспортного забезпечення (ТрЗ) військ під час операції (бойових дій), а також визначені їх недоліки, зокрема неточності визначення швидкостей руху транспортних засобів під час подачі витратних матеріально-технічних засобів (МтЗ), віддаленості пунктів забезпечення від пунктів споживання МтЗ, що, в свою чергу, викликає неточність визначення кількості можливих рейсів у процесі забезпечення витратними МтЗ. Зазначені недоліки впливають на точність визначення часу, який витрачається на доставку витратних МтЗ від пункту забезпечення до пункту постачання. В подальшому уточнений спосіб визначення своєчасної доставки МтЗ споживачу транспортними засобами різних видів може бути використаний під час удосконалення методу (методики) обґрунтування вимог до системи транспортного забезпечення військ у операціях (бойових діях).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.
