ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЕЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ УЗАГАЛЬНЕНОГО ПОКАЗНИКА ЦІННОСТІ ІНФОРМАЦІЇ З ТОЧКИ ЗОРУ ЇЇ БЕЗПЕКИ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2020-39-3-53-60Ключові слова:
властивість інформації, узагальнений показник цінності інформації, коефіцієнт важливостіАнотація
В розрізі забезпечення захищеності інформації в конкретних умовах виникає ряд труднощів, пов'язаних з тим що обрані властивості інформації різнорідні і не співмірні, невизначені області допустимих значень характеристик та властивостей захисту, які є похідними від того що захищається і напряму залежать від властивостей самої інформації, які у свою чергу задаються власником інформації. Більш того, представляє інтерес з метою визначення вартісних величин захисту, визначення кількісних показників властивостей захисту.
Метрики інформаційної безпеки у відповідних методиках, які засновані на підходах верифікації та ризик-орієнтування недостатньо інформативні, так як враховують лише об'єктивні аспекти безпеки, абсолютно ігноруючи суб'єктивні. Вони не дозволяють виробити обґрунтовані судження про стан конфіденційності, цілісності і доступності інформації і рівні інформаційної безпеки в цілому. У зв'язку з цим автори пропонують підхід до визначення чисельного значення узагальненого показника цінності інформації на основі логіко-лінгвістичної моделі оцінки властивостей, які характеризують цей показник, і методу попарних порівнянь, який використовується для визначення чисельних значень коефіцієнтів важливості обраних властивостей інформації.
У даній роботі пропонується підхід щодо рішення завдань кількісної оцінки різнорідних властивостей інформації і коефіцієнтів її важливості в інтересах захисту інформації та визначення впливу властивостей інформації, які задаються власником системи захисту інформації на узагальнений показник цінності інформації. При цьому, для оцінки чисельних значень розглянутих властивостей інформації пропонується використання апарату теорії нечітких множин, а визначення відповідних коефіцієнтів важливості здійснюється за допомогою методу аналізу ієрархій Сааті.
Посилання
1. Skril S.V., Kurilo A. P., Finko V.N. & Chashkin V.N. (2009). Confidentiality as a subjective indicator of information security // Bezopasnost informatsionnyih tehnologiy, vol. 16, № 3, pp. 141–144, available at: https://bit.mephi.ru/index.php/bit/article/view/865
2. Zarubin V. S., Hodyirev T. B. (2015). Some approaches to the assessment of subjective indicators of information security in automated complexes of physical protection // Problemyi obespecheniya bezopasnosti pri likvidatsii posledstviy chrezvyichaynyih situatsiy, vol. № 2, № 1 (4), pp. 178-182, available at: https://cyberleninka.ru/article/n/nekotorye-podhody-k-otsenke-subektivnyh-pokazateley-kachestva-zaschity-informatsii-v-avtomatizirovannyh-kompleksah-fizicheskoy
3. Samokhvalov Y. Y., Brailovsky M. M. (2019) Assessment of information security of the organization by the criterion of confidence // Zakhyst informaciji, vol. 21, №1, pp. 13–24, available at: https://www.researchgate.net/publication/338160842_Ocenka_informacionnoj_bezopasnosti_organizacii_po_kriteriu_uverennosti
4. Avsentiev A. O. (2016) Determining the value of information // Upravlenie, vyichislitelnaya tehnika i informatika. Vol. 19, Issue. № 1. Pp. 21–24, available at: https://cyberleninka.ru/article/n/opredelenie-tsennosti-informatsii
5. Avsentiev O. S, Avsentiev A. O. (2015) Formation of the generalized indicator of value of information in channels of a holiday // Vestnik Voronezhskogo instituta MVS Rosii. Issue. № 3. Pp.55–63, available at: https://cyberleninka.ru/article/n/formirovanie-obobschennogo-pokazatelya-tsennosti-informatsii-v-kanalah-svyazi
6. Avsentiev O. S., Menshikh V. V. & Avsentiev A. O. (2015) Modeling and optimization of information transmission and protection processes in communication channels // Spetsialnaya tehnika, issue. № 5, pp. 47–50, available at: https://scholar.google.ru/citations?user=CJxZf6YAAAAJ&hl=ru
7. Kutsaev V. V., Radchenko M. M., Draglyuk O. V. & Ochichenko R. A. (2019) Estimation of the generalized indicator of value of information at its transfer in an information and telecommunication network // Zbirnyk naukovykh pracj VITI, issue. № 4, pp. 84–91, available at: http://www.viti.edu.ua/files/zbk/2019/9_4_2019.pdf
8. Saati T. (1993) Decision making. Hierarchy analysis method. Moscov: Radio i svyaz, 320 [in Russian].
9. Khrustalev E. Y. (2014) Logico-linguistic models of science-intensive production complex as a kind of intelligent information systems // Teoriya ekonomicheskogo analiza, issue №11 (362). pp. 11–22, available at: https://cyberleninka.ru/article/n/logiko-lingvisticheskie-modeli-naukoemkogo-proizvodstvennogo-kompleksa-kak-raznovidnost-intellektualnyh-informatsionnyh-sistem
10. Chernov V. G. (2010) Fundamentals of the theory of fuzzy sets: textbook. Manual. Vlаdimir: Izdatelstvo Vladimirovskogo gosudarstvennogo universiteta, 96.11. Spiridonov S. B. , Bulatova I. G., & Postnikov V. M. (2017) Analysis of approaches to the choice of weights of criteria by the method of pairwise comparison of criteria // Naukovedenie, vol. №9, №6, available at: https://naukovedenie.ru/PDF/16TVN617.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.