Методика оцінки ефективності комплексної системи захисту інформації автоматизованих інформаційних систем органів військового управління
DOI:
https://doi.org/10.33099/2311-7249/2020-37-1-103-106Ключові слова:
автоматизована інформаційна система, інформаційно-аналітичне забезпечення, орган військового управління, ефективністьАнотація
Питання безпеки інформації – важлива частина концепції впровадження нових інформаційних технологій в військову справу. “Той, хто володіє достовірною і повною інформацією, – той володіє ситуацією, а той, хто володіє ситуацією, – той здатен управляти нею у своїх інтересах, а той, хто здатен управляти, – той здатен перемагати”. Тому захист інформації у інформаційному середовищі органів управління військами на теперішній час є дуже актуальною проблемою, яка потребує свого вирішення.
Захист інформації в органах військового управління має низку особливостей порівняно з загальновідомими концепціями. Це обумовлено, з одного боку, специфікою роботи штабів, як носіїв таємниць державного та військового характеру, з іншого – типовим організаційно-штатною структурою з відповідними ній постійними чітко встановленими функціями. Сучасна концепція інформаційної війни також передбачає широке використання спеціальних засобів боротьби в інформаційному просторі. Це і обумовлює актуальність проблеми захисту інформації.Посилання
1. Scheglov A.Yu. Zaschita kompyuternoy informatsii ot nesanktsionirovannogo dostupa. Sankt-Peterburg: Nauka i tehnika, 2004.-384s.
2. Melnikov V.A. Zaschita informatsii v kompyuternyih sistemah. M.: Finansyi i statistika: Elektroinform, 1997.-368s.
3. Zakhyst informaciji v avtomatyzovanykh systemakh upravlinnja : navchaljnyj posibnyk / Uklad. I. A. Piljkevych, N. M. Lobanchykova, K. V. Molodecjka. – Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2015. – 226 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.