Деякі аспекти створення та застосування мобільних додатків для вивчення військово-технічних дисциплін

Автор(и)

  • Дмитро Анатолійович Чопа Центр імітаційного моделювання Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0003-3267-1645
  • Анатолій Йосипович Дерев’янчук Сумський державний університет, Україна
  • Дмитро Андрійович Чехута Сумський державний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33099/2311-7249/2020-37-1-151-156

Ключові слова:

мобільні додатки, мобільні пристрої, інтерфейс, користувач мобільного додатку, критерій Ст’юдента

Анотація

Сучасні умови  функціонування Збройних Сил України, насамперед, підготовка військових фахівців в режимі скороченого часу та обмежених можливостей навчальної матеріально-технічної бази  обумовлює нові підходи до організації навчання та підготовки. Тому у статті  розглядаються деякі аспекти щодо створення мобільних додатків військово-технічного призначення, які можна встановлювати на різноманітні мобільні пристрої та використовувати їх під час підготовки військових спеціалістів. Авторами розглядаються етапи створення мобільних додатків, принципи побудови, функції та завдання, які мають вирішуватися мобільними додатками військово-технічного призначення.

Наведені результати аналізу педагогічного експерименту зі студентами, які навчаються на кафедрі військової підготовки Сумського державного університету, що дозволило зробити висновок про позитивний вплив використання мобільних додатків на підвищення якості та зростання рівня підготовки під час вивчення військово-технічних дисциплін.

Запропоновані напрями подальших досліджень щодо створення мобільних додатків  військово-технічного призначення.

Біографія автора

Дмитро Анатолійович Чопа, Центр імітаційного моделювання Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

провідниий  науковий співробітник

Посилання

1. Razrabotka mobilnyih prilozheniy [Mobile Application Development]. https://ru.flamix.software/about/news-article/razrabotka-mobilnykh-prilozheniy/ .

2. Etapyi razrabotki mobilnyih prilozheniy [Mobile applications development stages]. https://appsstudio.ru/etapy-razrabotki-mobilnogo-prilozheniya .

3. Etapyi razrabotki mobilnogo prilozheniya [Mobile application development stages]. http://www.orthedu.ru/news/13655-etapy-razrabotki-mobilnogo-prilozheniya.html .

4. Sozdanie mobilnogo prilozheniya za 1 mesyats. Realnost ili mif? [Creation of a mobile applicationin 1 month.Reality or myth]. https://inostudio.com/ru/article/mobile_app_sroki.html .

5. Polat Е. (2002). Novyie pedagogicheskie i informatsionnyie tehnologii v sisteme obrazovaniya [New pedagogical and information technologies in the education system]. Moskva. Akademiya.

6. Printsipyi dizayna mobilnyih prilozheniy ot google [Google mobile app design principles]. https://lpgenerator.ru/blog/2016/04/05/principy-dizajna-mobilnyh-prilozhenij-ot-google/

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-20

Номер

Том 37 № 1 (2020)

Розділ

Інтерактивні моделі розвитку науково-освітнього простору у сфері безпеки та оборони

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати як монографію), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

4. Персональні дані і метадані, які наводяться у статтях, надаються для їх зберігання і оброблення в різноманітних базах даних і інформаційних системах, включення їх в аналітичні і статистичні звітності, створення обгрунтованих взаємозв'язків об'єктів творів науки, літератури і мистецтва з персональними даними і т.п. на території, яка не обмежена.